Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#40'2001: Практична бухгалтерія - З міністерств і відомств << >>

Як правильно ввозити нафтопродукти

При ввезенні нафтопродуктів на територію України імпортер зобов'язаний сплатити акцизний збір, ввізне мито, митний збір та податок на додану вартість

Віктор БОРЕЦЬ,
головний спеціаліст Держмитслужби


Відповідно до Постанови КМУ від 3 серпня 1998 р. №1204, дозволяється пропуск через митний кордон України імпортованих нафтопродуктів на митні ліцензійні склади підприємств системи держрезерву без оформлення попередньої ВМД, а всі належні платежі - ввізне мито, ПДВ, акцизний та митний збори - сплачують під час їх митного оформлення на зазначених митних ліцензійних складах.

Документальне оформлення надходження нафтопродуктів

Відповідно до Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 4 травня 1998 р. №267 (далі - Положення №267), нафтопродукти є підакцизною продукцією, для переміщення якої через митну територію України необхідне дотримання особливих умов. По-перше, це заповнення попередньої (акцизної) вантажної митної декларації (ВМД) на такі товари. Вона оформляється в митниці за місцем державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності - імпортерів таких товарів. Під час її оформлення проводиться сплата всіх належних платежів - ввізного мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів.

Весь перелік товарів, ввезення яких на митну територію України здійснюється за умови оформлення попередньої ВМД на підакцизні товари та внесення митних платежів, наведено в додатку до постанови КМУ від 23 січня 1997 р. №52 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 1997 р. №1078) - Переліку товарів, ввезення яких на митну територію України здійснюється за умови оформлення попередньої вантажної митної декларації на підакцизні товари та внесення митних платежів (далі - Перелік №1078).

Щодо нафтопродуктів, які увійшли до переліку, то вони наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Нафтопродукти, ввезення яких на територію України здійснюється за умови оформлення попередньої ВМД та внесення митних платежів

Код товару згідно з ТН ЗЕД Опис товару згідно з ТН ЗЕД
27.10 00330 Бензин моторний А-72, А-76, А-80, А-90, А-91, А-92,
27.10 00350 АІ-93, А-94, А-95, А-96, А-98
27.10 00610
27.10 00650
27.10 00690
Важкі дистиляти (дизельне пальне)

Попередня (акцизна) ВМД оформлюється на бланку форми МД-2 (МД-3). Вона містить відомості про вантаж, який буде ввезено на митну територію України, і оформлюється на одну партію товару1.

Довідка "ДК"

Що таке нафта і нафтопродукти

Нафта - нафта в будь-якому вигляді, зокрема сира нафта, рідке паливо, мастила, нафтовмісні осади, нафтові залишки і очищені нафтопродукти (що не є речовинами, які підпадають під чинність положень додатка II до MARPOL 73/78).

Наказ Мінтрансу від 10.04.2001 р. №205 "Про затвердження Правил реєстрації операцій зі шкідливими речовинами на суднах, морських установках і в портах України".

Нафтопродукти - продукти, які одержують після переробки нафти на нафтопереробних заводах.

Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики від 08.06.2000 р. №632 "Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності (ліцензійних умов) з транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами".

Відповідно до п. 2.1 Положення 267, вона разом з електронною копією подається до митниці за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Крім цього, до них також мають бути додані відповідні документи:

1) зовнішньоекономічний договір (контракт);

2) завірена суб'єктом підприємницької діяльності копія платіжного доручення на суму встановлених платежів;

3) примірник заявки-розрахунку з позначкою податкових органів про суму фактично сплаченого акцизного збору під час купівлі марок акцизного збору - для товарів, що підлягають маркуванню марками акцизного збору.

Крім цих документів, згідно з Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 16 січня 1997 року №19 "Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів" (далі - Правила), для нафти та нафтопродуктів необхідний і сертифікат відповідності.

Сертифікат відповідності видається органом з сертифікації на одиничну партію продукції2 із зазначенням її кількості. Крім цього, він може видаватися і на продукцію, що випускається підприємством серійно протягом терміну, встановленого угодою.

Як платити акцизний збір при ввезенні нафтопродуктів

Згідно з Декретом КМУ від 26 грудня 1992 року №18-92 "Про акцизний збір", акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції). Нафтопродукти, що ввозяться на територію України, є підакцизними товарами. На них встановлено ставки, подані в таблиці 2.

Таблиця 2

Перелік товарів (продукції), які підлягають обкладенню акцизним збором згідно з чинним законодавством, та ставки цього збору

Додаток 1
до п. 1.2 Інструкції про порядок справляння
акцизного збору в разі ввезення товарів суб'єктами
зовнішньоекономічної діяльності
на митну територію України
(в редакції наказу Держмитслужби України
від 26 червня 2001 р. №433)
Код виробу за УКТЗЕД Опис товару Ставка акцизного збору
Легкі дистиляти:
2710 00 11 00 для специфічних процесів переробки 12 євро за 1000 кг
2710 00 15 00 для хімічних перетворень у процесах, не зазначених у позиції 2710 00 11 00 12 євро за 1000 кг
Спеціальні бензини:
2710 00 21 00 уайт-спірит 12 євро за 1000 кг
2710 00 25 00 інші 20 євро за 1000 кг
Бензини моторні:
2710 00 26 00 бензини авіаційні 20 євро за 1000 кг
2710 00 27 19
2710 00 27 39
2710 00 27 90
2710 00 29 09
2710 00 32 09
2710 00 34 19
2710 00 34 39
2710 00 34 90
2710 00 36 09
А-72, А-76, А-80, А-90, А-91, А-92, АІ-93, А-95, А-96, А-98 та бензини моторні інших марок 60 євро за 1000 кг
2710 00 27 11
2710 00 27 31
2710 00 27 90
2710 00 29 01
2710 00 32 01
2710 00 34 11
2710 00 34 31
2710 00 34 90
2710 00 36 01
тільки бензини моторні сумішеві з умістом не менше 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок
  А-76 Ек, А-80 Ек, 20 євро за 1000 кг
  А-92 Ек, АІ-93 Ек, 20 євро за 1000 кг
  А-95 Ек, А-98 Ек 20 євро за 1000 кг
2710 00 37 00 паливо бензинове реактивне 20 євро за 1000 кг
2710 00 39 00 інші легкі фракції 20 євро за 1000 кг
Середні дистиляти:
2710 00 41 00 для специфічних процесів переробки 20 євро за 1000 кг
2710 00 45 00 для хімічних перетворень у процесах, не зазначених у позиції 2710 00 41 00 12 євро за 1000 кг
Для інших потреб:
гас (керосин):
2710 00 51 00 паливо реактивне 12 євро за 1000 кг
2710 00 55 00
2710 00 59 00
інший 20 євро за 1000 кг
2710 00 61 00
2710 00 65 00
2710 00 69 00
Важкі дистиляти (дизельне пальне) 30 євро за 1000 кг

При ввезенні нафтопродуктів на митну територію України базою обкладення акцизним збором при обчисленні його суми із застосуванням ставки акцизного збору у фіксованих сумах є їх вага, об'єм, кількість або інший натуральний показник, визначений у фізичних одиницях виміру.

Щодо порядку і термінів сплати акцизного збору такими платниками податку, то він сплачується одночасно зі сплатою мита та митних зборів в момент оформлення вантажної митної декларації (проставлення на ВМД відбитка особистої номерної печатки інспектора митниці).

Акцизний збір, обчислений в євро, з товарів (продукції), що імпортуються в Україну, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації. Розглянемо приклад нарахування акцизного збору, якщо ставку встановлено в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару.

Приклад

Товар - важкі дистиляти (дизельне пальне) у кількості 10000 кг.

Ставка акцизного збору - 30 євро за 1000 кг.

Курс євро на момент сплати акцизного збору - 4,6 грн за 1 євро.

Сума акцизного збору, якщо ставку встановлено в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою

Са = Н х А,

де Са - сума акцизного збору,

Н - кількість товару у фізичних одиницях виміру,

А - ставка акцизного збору.

Отже, за поданими даними розрахуємо суму акцизного збору:

Са = (10000 х 30 х 4,6) : 1000 = 1380 грн.

Як платити ввізне мито при ввезенні нафтопродуктів

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.

Визначення митної вартості товару виходить з ціни товару, зазначеної в рахунку-фактурі. Крім цього, до неї входять й інші фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури. До таких витрат можуть належати:

- комісійні та брокерські3 ;

- суми товарного кредиту;

- плата за транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яка оплачується імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Юридичні особи та громадяни-підприємці, які є суб'єктами ЗЕД, сплачують ввізне мито у національній валюті України під час митного оформлення нафтопродуктів за ставками, що діють на день подання вантажної митної декларації до митного оформлення. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом Нацбанку України, який застосовується для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями і діє на день подання митної декларації. Ввізне мито може бути сплачене шляхом перерахування суми коштів за безготівковим розрахунком на рахунок митного органу або безпосередньо внесенням суми зазначених коштів готівкою до каси митного органу.

Однак слід попередити, що сплатою ввізного мита за безготівковим розрахунком вважається надходження коштів на депозитний рахунок митного органу. Тобто якщо ви бажаєте здійснити безготівкові розрахунки, необхідно сплатити ввізне мито за кілька днів, щоб зазначені кошти встигли прийти на рахунок митних органів. Отже, сплата ввізного мита може здійснюватися внесенням авансових сум на рахунок митного органу.

На сьогодні передбачено, що ввізне мито є диференційованим. Це означає, що:

1. До товарів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні4 ставки ввізного мита.

2. До товарів, які походять з країн або економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння5, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита.

3. До товарів, що ввозяться в Україну з тих країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, застосовуються положення міжнародної угоди.

4. До всіх інших товарів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Сплата митних зборів при ввезенні нафтопродуктів

Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. У разі переміщення через митний кордон нафтопродуктів справляються митні збори за:

- митне оформлення товарів та інших предметів;

- митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов'язання про його зворотне вивезення (ввезення);

- митне оформлення товарів у разі транзиту;

- митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад;

- перебування товарів та інших предметів під митним контролем;

- митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці.

Вони сплачуються як у національній валюті України, так і в іноземній валюті, що її купує Національний банк України. А митні збори за митне оформлення тих товарів, які є об'єктом зовнішньоторговельних угод, - у національній валюті України та іноземній валюті. Митні збори підлягають сплаті до або на момент здійснення митного оформлення. У таблиці 3 наведено види та ставки митних зборів.

Таблиця 3

Класифікатор видів та ставок митних зборів6

Вид митного збору Розмір ставки, доларів США
За митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості:
до 100 доларів США не справляється
від 100 до 1000 доларів США 5
більше 1000 доларів США 0,2 відсотка митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 доларів США
За митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад:
за кожною вантажною митною декларацією 30
за кожним додатковим аркушем до неї 15
За перебування товарів та інших предметів під митним контролем, за кожний день перебування:
за перші п'ятнадцять календарних днів не справляється
за кожний наступний календарний день 0,05 відсотка загальної митної вартості товарів та інших предметів
За перебування під митним контролем брухту та відходів чорних і кольорових металів, що експортуються, за кожний день перебування:
за перші п'ятнадцять календарних днів не справляється
за кожний наступний календарний день 0,25 відсотка загальної митної вартості товарів та інших предметів
За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці (за одну годину роботи одного працівника митниці)
у робочий час 20
у позаробочий час, суботу, неділю 40
у святкові дні 50

Приклади нарахування зборів за митне оформлення7

Приклад 1. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів:

а) загальна митна вартість, зазначена у графі 12 ВМД, становить вісімсот гривень;

б) загальна митна вартість, вказана у графі 12 ВМД, становить дев'ять тисяч гривень.

Приклад 2. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов'язання про його зворотне вивезення (ввезення).

Приклад 3. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі транзиту.

Приклад 4. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад.

Приклад 5. Заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці.

Митне оформлення здійснюється у робочий час протягом 10 годин.

Приклад нарахування митного збору за перебування товарів та інших предметів під митним контролем

Нехай загальна митна вартість, зазначена у графі 12 ВМД, становить 100000 гривень. Строк перебування товарів під митним контролем - 65 календарних днів.

За перші п'ятнадцять календарних днів плата не стягується.

За наступні п'ятдесят днів плата становить 2,5% від загальної митної вартості (див. табл. 5).

Таблиця 4

Приклади нарахування зборів за митне оформлення

Вид Основа нарахування Ставка Сума
Приклад 1, варіант А
010 800 $5 $5 х 5,5 грн = 27,50 грн
Приклад 1, варіант Б
010 9000 0,2 % 9000 грн х 0,2% = 18,00 грн
Приклад 2
012 - $30 $30 х 5,5 грн = 165,00 грн
Приклад 3
014 - $10 $10 х 5,5 грн = 55,00 грн
Приклад 4
015 - $30 $30 х 5,5 грн = 165,00 грн
Приклад 5
003 10 $20 $20 х 10 год х 5,5 грн = 1100 грн

Таблиця 5

Приклад нарахування митного збору за перебування товарів та інших предметів під митним контролем

Вид Основа нарахування Ставка* Сума
001 100 000 0,05% х 50 дн. = 2,5% 100000 х 2,5% = 2500 грн

* При заповненні графи 47 ВМД у колонці "Ставка" робиться підрахунок ставки.

Як платити ПДВ при ввезенні нафтопродуктів

Згідно із Законом України "Про ПДВ", базою оподаткування нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість таких товарів (п. 4.3 Закону).

У свою чергу, контрактна вартість товару не може бути меншою від митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації. При цьому можуть бути враховані витрати платника податку на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування зазначеного товару до пункту перетину митного кордону України. Крім цього, також враховуються брокерські, агентські, комісійні та інших види винагород, які безпосередньо пов'язані з ввезенням (пересиланням) таких товарів.

До вартості також можуть бути включені і плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизні збори, ввізне мито, а також інші податки, збори (обов'язкові платежі), що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена таким чином вартість розраховується у гривнях за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

Дата виникнення податкових зобов'язань визначається відповідно до пп. 7.3.6 Закону про ПДВ: датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації. При її оформленні окремим рядком зазначається сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті.

Дата виникнення податкового кредиту визначається згідно з пп. 7.2.7 Закону про ПДВ: датою одержання податкового кредиту при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення митної декларації, яка і підтверджує сплату податку на додану вартість.

Щодо дати виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, то це регулюється пп. 7.3.4 Закону про ПДВ: дата виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартеру залежить від події, яка відбулася першою: або дата відвантаження платником податку товарів, або дата оприбуткування платником податку товарів. А датою виникнення податкового кредиту у платників податку є подія, що відбулася раніше: або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, що засвідчує факт вивезення товарів платником податку, або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що засвідчує факт одержання товарів платником податку.


Примітки:

1 Згідно з Постановою КМУ від 9 червня 1997 р. №574, партія товару - це:
- товари та інші предмети, що надсилаються на адресу одного одержувача за одним товарно-транспортним документом (накладною, коносаментом тощо), а також товари, що пересилаються за однією поштовою накладною або переміщуються як ручна поклажа однією особою, яка перетинає митний кордон України;
- товари та інші предмети, що надходять на станцію призначення одночасно у складі однієї відправки, на адресу одного вантажоотримувача, від одного вантажовідправника, з однієї станції відправлення;
- товари, що поставляються трубопровідним транспортом або лініями електропередач за одним актом приймання-передачі протягом терміну, необхідного для переміщення товару обсягом, зазначеним в акті.

2 Згідно з п. 1.3 Правил, партія продукції - будь-яка кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, що супроводжується одним документом про якість та одним товаросупровідним документом.

3 Відповідно до Листа Державної митної служби України від 17.02.99 р. №11/3-1782 "Щодо включення винагород до митної вартості товару", у зв'язку з тим, що зміна вартості товару обумовлена умовами виконання оплати, при цьому суми товарного кредиту, комісійних платежів на користь третім особам, які мають відношення до угоди на поставку, відносяться безпосередньо до товару та сплачуються у відсотках від його контрактної вартості, ці грошові суми, відповідно до ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф", при митному оформленні товару необхідно включати до митної вартості товару.

4Преференції - особливі пільги, надані однією державою іншій на засадах взаємності або в односторонньому порядку без поширення на треті країни. Частіше за все застосовуються у вигляді знижок із мит на всі або деякі ввезені товари.

5Країни, з якими укладено торговельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму, визначені Законом України від 3 квітня 1997 року №170/97-ВР "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України".

6 Крім згаданих ставок митного збору, Постановою КМУ №65 встановлено додатковий митний збір у розмірі 0,01 євро за один кілограм за митне оформлення нафтопродуктів, що імпортуються на митну територію України і підлягають обкладенню акцизним збором.

7Для всіх прикладів курс долара США на день подання ВМД становить 5,5 гривні за 1 долар США.


Акциз - це "податок на гріх"

Чи платити акцизний збір при операціях з нафтопродуктами на давальницьких умовах? - запитали ми заступника завідуючого секретаріатом Комітету ВР з питань фінансової і банківської діяльності Сергія ШОЛОМИЦЬКОГО.

- Акцизний збір у народі називають "податком на гріх". Адже, як відомо, акцизним збором обкладають те, що, на думку законодавців, є предметом розкоші - автомобілі, тютюн, горілку таѕ нафтопродукти. А розкіш, як запевняє нас релігія, є гріхом. От і виходить, що акциз - це податок на гріх. Можливо, стосовно автомобілів, тютюну та горілки так воно і є, але нафтопродукти назвати розкішшю - це вже занадто. Адже акциз на таку "розкіш", урешті-решт, обертається не наповненням бюджету, а зниженням купівельної спроможності населення.

Високі ставки акцизу породжують усілякі намагання взагалі його не платити. Так, Законом України від 22.03.2001 р. №2324-III "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" було визначено, що платниками акцизного збору є "суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику".

З того часу ведеться постійна полеміка: коли продукція є давальницькою? Це намагається з'ясувати і Вищий господарський суд, і ДПА України*. Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності також має своє тлумачення цього питання.

Закон України №2324-III набрав чинності 25 квітня 2001 року. Цим Законом, серед іншого, змінено об'єкт обкладення акцизним збором (пункт "а" ч. 1 ст. 3 Декрету КМУ "Про акцизний збір", далі - Декрет), визначено дату виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (ч. 3 ст. 4 Декрету), встановлено умови відвантаження підакцизних товарів (ч. 3-4 ст. 6 Декрету).

Так, згідно з пунктом "а" ч. 1 ст. 3 Декрету, об'єктом обкладання акцизним збором є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Декрету, власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі. При цьому умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника) (ч. 4 ст. 6 Декрету).

Слід зазначити, що серед визначень термінів (як, наприклад, визначення терміна "податковий агент" - ст. 1 Декрету) терміна "давальницька сировина" немає. Його законодавчо визначено лише в Законі України від 15.09.95 р. №327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах". Згідно зі ст. 1 цього Закону, давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням усієї продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни.

Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої вироблено цю продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.

З наведеного випливає, що в разі постачання сировини вітчизняним (не іноземним) замовником для виготовлення нафтопродуктів вітчизняним виробником положення Декрету КМУ від 26.12.92 р. №18-92"Про акцизний збір" слід застосовувати з урахуванням положень Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", а також конкретних умов здійснення переробки сировини, переходу права власності на нафтопродукти, подальшого відвантаження виготовлених нафтопродуктів, умов здійснення розрахунків за нафтопродукти тощо.


*Див., зокрема, податкове роз'яснення ДПАУ від 28.08.2001 р. №337 (див. "ДК", №37/2001).

Коли сертифікат відповідності, виданий за кордоном, є чинним

Визнання сертифіката відповідності, що був виданий на нафтопродукти за кордоном, можливе за умови, що:

1) між Держстандартом України і національним органом із сертифікації тієї країни, з якої походить продукція, що ввозиться в Україну, укладено двосторонню угоду про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації;

2) іноземний сертифікат виданий безпосередньо в державній системі сертифікації тієї країни, з якої походить і в якій виготовлено продукцію, що ввозиться в Україну;

3) продукція, що ввозиться в Україну, може також бути ідентифікована за супровідною документацією (маркування, етикетка) як така, що виготовлена за міждержавними або іншими нормативними документами, що є чинними в Україні;

4) номенклатура всіх обов'язкових вимог до продукції, які зазначені в іноземному сертифікаті, і норми цих вимог повністю відповідають номенклатурі обов'язкових вимог і нормам, чинним в Україні.


Відповіді з податкової

Запитання. Чи застосовується нині "касовий" метод при здійсненні операцій з продажу сирої нафти і дизельного палива?

Відповідь. З 16 березня 2000 р. застосування "касового" методу при здійсненні операцій з продажу нафти сирої (код 27.09 00000 відповідно до Гармонізованої системи опису і кодування товарів, далі - ГС), важких дистилятів (дизельного палива), які імпортовані і виготовлені нафтопереробними заводами України за кодами ГС 27.10 00610, 27.10 00650, 27.10 00690, установлене Законом України від 02.03.2000 р. №1521-III "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів" (далі - Закон №1521) (відповідну норму в Законі про ПДВ не закріплено. - Прим. ред.).

Згідно зі ст. 3 Закону №1521, податкові зобов'язання щодо податку на додану вартість, які виникають у зв'язку з продажем вищезазначених товарів, нараховуються за результатами податкового періоду, на який припадає отримання продавцем коштів або інших видів компенсації вартості таких товарів від покупця. При цьому право на збільшення податкового кредиту у платників податку на додану вартість - покупців таких товарів виникає в податковий період, на який припадає здійснення оплати у вигляді коштів або шляхом надання інших видів компенсації їх вартості.

Норма, що встановлює граничний термін застосування "касового" методу для операцій з продажу нафти сирої, містилася у ст. 4 Закону №1521, яку було скасовано Законом №1962. У зв'язку з цим "касовий" метод діє і нині. При цьому право на збільшення податкового кредиту щодо ПДВ у покупців нафти і дизпалива виникає в податковий період, на який припадає здійснення оплати у вигляді коштів або шляхом надання інших видів компенсації їх вартості. Тобто "касовий" метод застосовується також і при здійсненні операцій з нафтою в межах бартерних договорів.

Запитання. Які терміни подання розрахунку з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, а також сплати сум рентної плати?

Відповідь. Розрахунки з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, відповідно до Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту і природний газ у 2001 році, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2001 р. №256, платники подають щомісяця за минулий звітний місяць. Також щомісяця за минулий звітний місяць провадиться остаточне внесення до бюджету сум рентної плати.

Відповідно до цього визначаємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за нафту дорівнює календарному місяцю (це підтверджується і листами Комітету ВР України з питань фінансів і банківської діяльності від 02.04.2001 р. №06-10/187 та ДПА України - від 29.03.2001 р. №4143/7/18-2017 і від 06.06.2001 г. №7497/7/18-2017).

Тому розрахунки з рентної плати, відповідно до пп. "а" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, платники подають до податкових органів щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Якщо ж останній день строку подання розрахунку з рентної плати припадає на вихідний або святковий день, то, відповідно до пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

За неподання розрахунків рентної плати у зазначені строки платник податку сплачує штраф у розмірі 170 грн за кожне таке неподання або його затримку.

Внесення сум рентної плати до бюджету провадиться відповідно до ст. 5 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" і зазначеного Порядку щодекади авансовими платежами 15-го і 25-го числа поточного місяця - відповідно за першу і другу декади, 5-го числа наступного місяця - за решту днів звітного періоду. Суму рентної плати у повному обсязі, обчислену відповідно до розрахунку за звітний місяць (з урахуванням фактично сплачених авансових платежів за цей місяць), платник повинен внести протягом 30 календарних днів (20 + 10 днів), наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону №2181, податкове зобов'язання має бути сплачено платником податків у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відповідальність за порушення цих строків установлено виключно Законом №2181.

Так, відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону №2181, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня*. При самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку податкового зобов'язання, визначеного Законом №2181, і закінчується у день прийняття банком, який обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.

Сама пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Порушувати встановлені Законом №2181 граничні терміни сплати податкового зобов'язання недоцільно, оскільки в такому разі, відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону, платник зобов'язаний сплатити один із таких штрафів:

- у розмірі 10 відсотків несплаченої суми при затримці сплати до 30 календарних днів;

- у розмірі 20 відсотків несплаченої суми при затримці сплати від 31 до 90 календарних днів;

- у розмірі 50 відсотків несплаченої суми при затримці сплати, що є більшою 90 календарних днів.

Крім того, у разі несплати в установлені строки штрафу на його суму, як на суму податкового боргу, нараховуватиметься пеня в описаному вище порядку.

Запитання. При ввезенні нафти на митну територію України підприємство сплатило акцизний збір. З цієї сировини було виготовлено бензин і сплачено до бюджету акцизний збір, нарахований на різницю між продажною вартістю бензину та вартістю придбання нафти. Чи правильно це?

Відповідь. Згідно зі ст. 1 Декрету КМУ від 26.12.92 р. №18-92 "Про акцизний збір", перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.

Перелік нафтопродуктів, які належать до підакцизних, їх коди за Гармонізованою системою опису та кодування товарів та ставки акцизного збору затверджено Законом України від 11.07.96 р. №313 "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)". Згідно з цим Законом, нафта не належить до підакцизних товарів. Отже, і акцизний збір при її ввезенні на митну територію України не сплачується. Акцизний збір сплачується тільки на деякі види нафтопродуктів.

Що ж до об'єкта обкладання акцизним збором, то, відповідно до ст. 3 Декрету КМУ №18-92, об'єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою.

Отже, підприємство-виробник повинно нарахувати та сплатити акцизний збір до бюджету з реалізації бензину, виготовленого ним з ввезеної нафти, за ставками акцизного збору згідно із Законом України від 11.07.96 р. №313 "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)", а не з різниці акцизного збору між продажною вартістю бензину та вартістю придбання нафти.

На запитання читачів "ДК" щодо операцій з нафтою і нафтопродуктами відповідала Світлана БРОДИЛО, заступник начальника об'єднаної податкової інспекції м. Кременчука Полтавської області


* Порядок нарахування пені визначений Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені, затвердженою наказом ДПАУ від 1 березня 2001 року №77.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua