Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#40'2001: Практична бухгалтерія - Почуття обов'язку << >>

НБУ хоче правди в розрахункових документах

Змінено порядок безготівкових розрахунків у національній валюті

Віталій МОСЕЙЧУК


Постановою Національного банку України (див. це число "Документів для роботи") до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, внесено зміни, які розширюють спектр банківських послуг і запроваджують додатковий контроль за безготівковими розрахунками.

Офіційно запроваджено банківський арешт коштів

Запроваджено банківський арешт коштів (найнеприємніший момент). Якщо є обгрунтована підозра, що переказ здійснюється без законних підствав, банк, що обслуговує ініціатора, має право дати вказівку банку, що обслуговує отримувача, зупинити зарахування суми переказу на рахунок отримувача або, у разі її зарахування, заблокувати на строк до п'яти робочих днів гроші у відповідному розмірі на рахунку отримувача до з'ясування всіх обставин.

Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний виконати вказівку банку, що обслуговує ініціатора, щодо зупинення зарахування суми переказу на рахунок отримувача або, у разі її зарахування, заблокувати гроші у відповідному розмірі на рахунку отримувача на строк до п'яти робочих днів.

Взаємна відповідальність клієнтів та банку

Інструкцію доповнено пунктом 20 у розділі I, згідно з яким відповідальність за правдивість інформації в розрахунковому документі несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду. І навпаки, якщо, на думку банку, розрахункові документи заповнено з порушенням і вони залишені без виконання, шкода за неправомірні дії покладається на банк.

Встановлено, що напис про причину повернення без виконання розрахункового документа про примусове списання (стягнення) коштів за виконавчим документом засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) установи банку.

У боржників банків за кредитами кошти списуватимуться за наказом

Запроваджується списання банком коштів з рахунка свого клієнта відповідно до наказу про примусову сплату боргового зобов'язання у разі несвоєчасного погашення клієнтом кредиту або відсотків за його користування, якщо це передбачено в кредитному договорі.

Договірне списання коштів з рахунка свого клієнта банком-кредитором можливе, згідно з Інструкцією, лише на підставі його доручення про таке списання, обумовленого в договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг. Водночас доручення на списання коштів, безумовно, має містити чітко визначену суму, яку клієнт банку дозволить зі себе списати, бо інакше можуть й усе списати. Як банки виходитимуть із цієї ситуації - в Інструкції чомусь ані слова.

Про проблему договірного списання коштів банком-кредитором НБУ вже писав у Листі від 09.07.2001 р. №25-110/1237-4048 "Про договірне списання грошових коштів" (див. "Документи для роботи" №37/2001). У ньому НБУ пропонував через неможливість заздалегідь визначити суму на списання зазначати в договорі на розрахунково-кредитне обслуговування, що воно повинно здійснюватися згідно із тарифами банку (раніше в таких випадках застосовувалися платіжні доручення, але боржники не поспішали їх заповнювати із зрозумілих причин). Є також й інші проблеми. Зокрема, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу, договір доручення припиняється, крім загальних підстав припинення договорів, також у разі:

1) скасування його довірителем;

2) відмови повіреного;

3) смерті довірителя або повіреного, визнання будь-кого з них недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення юридичної особи, що бере участь у договорі.

Довіритель має право скасувати доручення, а повірений відмовитись від нього у будь-який час. Угода про відмову від цього права недійсна.

Таким чином, завжди залишається можливість отримати кредит та скасувати доручення на договірне списання коштів. Банку доведеться користуватися лише заставленим майном - і все законно...

Щодо договірного списання між клієнтами банків в Інструкції навіть з'явився окремий розділ IV. Згідно зі статтею 26 Закону, фізичні та юридичні особи при укладанні договорів мають право передбачати право отримувача на договірне списання грошей з рахунка платника. Передбачене у договорі право отримувача банк, що обслуговує платника, реалізує тільки у разі отримання доручення платника на здійснення договірного списання.

Доручення складається у вигляді розпорядження (нового розрахункового документа, який з'явився в Інструкції, причому їх є два види: один - для розрахунків клієнтів банків між собою, інший - для розрахунків боржників з банком за кредитами) і має включати в себе інформацію, що буде достатньою для належного виконання банком.

При договірному списанні для ініціювання переказу отримувач подає до банку, що обслуговує платника, платіжну вимогу. У разі якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, право банку на проведення договірного списання передбачається у договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.

На жаль, ні за Законом, ні за Інструкцією не можна сплачувати сталі податкові платежі, навіть незважаючи на наявність доручення на сплату цих платежів банком самостійно: все псує те, що при договірному списанні для ініціювання переказу отримувач подає до банку, що обслуговує платника, платіжну вимогу, а податкова цього не робитиме. Водночас тепер може активно розвиватися договірне списання таких сталих платежів, як абонентна плата, квартирна плата тощо.

При оформленні платіжок правильно зазначайте код ЄДРПОУ отримувача

Зміни до Інструкції потребуватимуть від бухгалтерів подвійної пильності при підготовці платіжних доручень. Тепер банки отримувача контролюватимуть не лише назву отримувача, але і його код ЄДРПОУ (ЗКПО). Банк може приймати розрахункові документи для зарахування тільки тоді, якщо вони належать цьому отримувачу. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до двох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. Коли неможливо встановити належного отримувача, банк зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення.

Зупинити переказ можна листом до банку

Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштів за розрахунковим документом після отримання листа про його відкликання. Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок отримувача в операційний день, дата якого збігається з датою валютування.

Зміни до Інструкції так і не визнали право на примусове стягнення коштів кредитором за наказом суду

З прийняттям змін до Інструкції про безготівкові розрахунки були сподівання, що НБУ дозволить стягувати з рахунків кошти за наказами господарських судів, але де там! Незважаючи на те що, відповідно до статті 116 Господарського кодексу, рішення господарського суду щодо стягнення коштів виконується на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом, а наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Інструкція нічого не містить щодо права стягувати кошти за наказами судів (докладніше про проблему див. у статті судді ВГСУ Миколи Гусака "НБУ унеможливив стягнення коштів з боржників" у "ДК" №36).

Пункт 4 розділу V Інструкції передбачає, що платіжна вимога про примусове списання (стягнення) коштів на підставі виконавчого документа оформляється та подається державним виконавцем, а на списання податкового боргу за рішенням податкового органу - податковим органом, на підставі визнаної претензії - підприємством-кредитором, при договірному списанні - отримувачем коштів. Як бачимо, про право стягнення за наказами судів підприємствами, які виграли справу, тут не йдеться.


Нове в безготівкових розрахунках

1. Офіційно запроваджено банківський арешт коштів отримувача на строк до п'яти днів у разі підозри про здійснення незаконного переказу.

2. Платник (стягувач) за відсутності у банку грошей на коррахунку повинен отримати від банку письмове повідомлення про неможливість переказу.

3. У боржників банків за кредитами кошти списуватимуться за наказом банку. У договорі на розрахункове обслуговування передбачатиметься право на договірне списання банком з рахунка, яке оформлятиметься новим розрахунковим документом - Розпорядженням.

4. Між клієнтами банків може активно використовуватися договірне списання коштів: клієнт дає Розпорядження банку сплачувати сталі суми платежів за наявності платіжної вимоги отримувача.

5. При оформленні платіжок необхідно правильно вказувати код ЄДРПОУ (ЗКПО) одержувача, бо інакше кошти йому не зарахують протягом двох днів до з'ясування або відправлять назад.


Терміни, які оновлені в Інструкції

Передусім, в Інструкції оновлено терміни, які застосовуються при безготівкових розрахунках. Тепер в Україні вже не застосовуватиметься термін "безспірне стягнення (безакцептне списання) коштів", замість нього в життя увійде "примусове списання". "Дата валютування", яка дозволяє оформити платіжку протягом одного дня, а наказати здійснити банку реальний переказ грошей - протягом самостійно визначеного терміну, тепер не обмежуватиметься трьома днями, а визначатиметься в порядку, застереженому НБУ. Щоправда, валютуванням можна буде скористатися лише через півроку, з 15 травня 2001 року. У новій редакції викладено терміни "операційний день", "операційний час", але їх суть не змінилася.

Додано термін "платіжна вимога", яка є розрахунковим документом, що містить вимогу стягувача або - при договірному списанні - отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок отримувача. До внесення змін НБУ, напевно, забув навести визначення платіжної вимоги. Хоча їх форми застосовуються.

Якщо раніше розрахункові документи на списання/примусове списання (стягнення) коштів з рахунка клієнта банку, які не можуть бути виконані з вини банку (через відсутність/недостатність коштів на кореспондентському рахунку банку тощо), просто приймалися банком та обліковувалися за відповідним позабалансовим рахунком, то тепер платник (стягувач) повинен отримати від банку письмове повідомлення про неможливість розрахунку. Щоправда, чомусь НБУ не вказав термін, протягом якого необхідно надіслати банку таке повідомлення, що зводить нанівець таке приємне і доречне нововведення.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua