Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#41'2001: Практична бухгалтерія - Практика << >>

Чим завинили місцеві податки?

Якщо перша податкова вимога виникає з податку на прибуток або ПДВ, а друга - з місцевого податку, то податкове повідомлення щодо останнього приходить не у встановлені 30 днів, а скоріше

Борис МЕЛЬНИК, аудитор


1 жовтня 2001 року податкові органи отримали право виписувати податкові повідомлення та податкові вимоги. У зв'язку з цим останнім часом усі "зацікавлені сторони": платники податків, незалежні аудитори, працівники ДПС - особливо ретельно вивчали відповідні статті Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181). Автор - також. Як з'ясувалося, застосовуючи "старі" строки сплати податку на прибуток та ПДВ, ДПА України дискримінує інші податки через друге податкове повідомлення.

Відповідно до підпункту 6.2.3 статті 6 Закону №2181, друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня скерування (вручення) першої податкової вимоги у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Начебто все нормально і зрозуміло. Між тим, підпункт 6.3.2 статті 6 Закону містить ще одну особливу, на наш погляд, умову: "У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги".

Якби ДПАУ дотримувалася вимог Закону №2181, тобто визнала єдині строки сплати податків - місячних протягом 20 днів, а квартальних - протягом 40 днів, то проблеми не виникало б1. Проте є й інші терміни сплати податків, на яких наполягає податкова адміністрація: зокрема, більшість місцевих податків у м. Києві, щодо яких строки сплати виникають протягом 10 днів.

Тому друге податкове повідомлення (яке виписується, наприклад, за податковим боргом щодо податку на прибуток або податку на додану вартість) має містити і не сплачену своєчасно суму щодо іншого податку, хоча для нього "тридцятиденний термін" ще не минув.

Розглянемо приклад. Підприємство за III квартал 2001 року не сплатило своєчасно податку на прибуток. Останній строк сплати, на думку ДПАУ, - "не пізніше 20 жовтня", і тому податкові органи випишуть першу податкову вимогу, наприклад, 21 жовтня 2001 року. Припустімо, вручать її того ж дня. Також припустімо, що підприємство з тих же обставин не сплатить своєчасно місцевих податків, строк сплати яких за Законом припадає на 30 жовтня 2001 року (протягом 10 днів після подання звітності).

З податку на прибуток друга податкова вимога має бути виписана не раніше тридцяти днів після вручення першої вимоги, але враховуючи, що за місцевими податками також є борг, друга податкова вимога має містити суму боргу і за місцевими податками, хоча щодо такого боргу термін "тридцять днів" ще не минув. А якщо так, то з молотка може піти "зайве" обладнання або інше майно платника. Хоча навіть "зекономлені" десять днів дають шанс на те, аби встигнути врятувати ситуацію.

Цього можна було б уникнути, якби ДПАУ застосовувала терміни сплати податку на прибуток та ПДВ, передбачені у Законі №2181. Сподіваємося, спеціалісти центрального податкового органу України ще раз розглянуть цю ситуацію у новому ракурсі і змінять свою думку щодо застосування "старих" строків сплати. Тим паче, що днями стала відома інформація відносно того, що в кулуарах ДПАУ вже майже сформувалася думка про можливість застосування до зазначених податків "нових" строків сплати. Отож сподіваймося, що здоровий глузд та ця стаття допоможуть фахівцям ДПАУ прийняти єдино правильне рішення.


Якщо у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, то друга податкова вимога має містити вже суму консолідованого боргу. У разі коли перша вимога виникає з податку на прибуток або ПДВ, а друга - з іншого податку, термін сплати якого становить 10 днів, то з'являється "дискримінація" такого податку: податкове повідомлення щодо нього приходить швидше, ніж встановлені 30 днів.


Примітки:

1 Аргументи незалежних експертів та працівників ДПАУ щодо термінів сплати податку на прибуток, ПДВ та інших податків і зборів див. у "ДК" №№ 15, 16, 20/2001.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua