Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#41'2001: Практична бухгалтерія - Дайджест << >>

Дайджест

Не бійтеся вовків (що люблять податок на дивіденди)

А. ПОГРЕБНЯК

"Бухгалтер", №26, с. 30

Платити чи не платити податок на дивіденди "спрощенцям"? Автор розглядає аргументи "за" і "проти" і пропонує свій варіант вирішення проблеми.

Чому не платити:

"Податок на дивіденди... є видом податку на прибуток і не вважається нововведеним податком", - зазначено в п. 1.29 Закону про прибуток). Звідси - цілком логічний висновок: платники єдиного податку не сплачують податку на прибуток, а отже, не повинні платити і податку на дивіденди, що є його різновидом.

Проте в рамках цього підходу є не дуже втішний момент для отримувачів дивідендів. Що стосується юридичних осіб, то пп. 4.2.11 Закону про прибуток чітко наголошує, що до валових доходів підприємства не включаються: "...дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, що оподатковані у порядку, встановленому пунктами 7.7 та 7.8 цього Закону". Отже, у разі несплати податку на дивіденди "спрощенцем" його повинен оподаткувати у складі валових доходів отримувач (юридична особа). В "одному підводному човні" з юридичними опинились і фізичні особи. Про включення (невключення) дивідендів до складу сукупного оподатковуваного доходу наголошує пп. "т" ст. 5 Декрету "Про прибутковий податок з громадян". Проте на захист стало Держпідприємництво, яке в одному з листів зазначило, що умови пп. "т" все ж виконуються, а податок на дивіденди (як різновид податку на прибуток) сплачується в складі єдиного.

Чому платити:

Прихильники цієї точки зору будують свої аргументи на пп. 7.8.2 Закону про прибуток: "Платник податку, який виплачує дивіденди своїм акціонерам (власникам), нараховує та утримує податок на дивіденди... незалежно від того, чи є емітент платником податку на прибуток".

Що робити:

На думку автора, самі по собі протилежні версії щодо сплати податку на дивіденди різними органами влади вже говорять про неоднозначність трактування норм законодавства. А це означає, що треба застосовувати правило про конфлікт інтересів (пп. 4.4.1 Закону №2181).


Працевлаштування та оплата праці іноземних громадян

О. КОНОНЕНКО

"Податки та бухгалтерський облік", №77, с. 23

Міграція наших людей за кордон з метою заробітку або на ПМП уже нікого не дивує. А от приїзд іноземців в Україну з метою працевлаштування - факт рідкісний, але трапляється. Як же в такому випадку оформляти їх на роботу, як оподатковувати доходи?

Займатися трудовою діяльністю в Україні можуть ті іноземці, які іммігрували в Україну на певний термін на підставі дозволу на працевлаштування (причому обов'язок отримати такий дозвіл покладено на роботодавця), або іноземні громадяни з постійним місцем проживання в Україні (у порядку, передбаченому для громадян України).

Максимальний термін безперервного перебування іноземця в Україні на підставі дозволів на працевлаштування не може перевищувати чотири роки (після закінчення чотирьох років має бути перерва не менше шести місяців).

Обкладання прибутковим податком доходів іноземців може здійснюватися двома шляхами.

Варіант перший: іноземець проживає в Україні менше 183 днів. У такому випадку прибутковий податок утримує роботодавець за ставкою 20%, без вирахування неоподатковуваного мінімуму (ст. 15 Декрету про прибутковий податок).

Варіант другий: іноземець проживає в Україні більше 183 днів. У такому випадку прибутковий податок розраховує іноземець виходячи з очікуваної суми доходу за рік і сплачує його авансами: до 15 березня, 15 травня, 15 серпня, 15 листопада (роботодавець прибуткового податку не сплачує). Очікуваний дохід зазначається у Декларації про доходи фізичної особи, яка постійно проживає в Україні (додаток 9 до Інструкції про прибутковий податок з громадян). Декларація подається: перший раз - протягом 30 днів від дня прибуття іноземця в Україну, надалі - щокварталу, протягом 40 днів після закінчення кварталу.

Підприємства, в яких працюють іноземці (незалежно від терміну перебування), подають інформацію про суми виплачених доходів (довідка за формою №8-ДР).


Комісійна торгівля ювелірними виробами: як сплачуються акцизний і пенсійний збори

Н. МАКАРОВА

"Все про бухгалтерський облік", №87, с. 25

На практиці досить часто виникає ситуація, коли фізичні особи здають на комісію ювелірні вироби. Автор з'ясовує, хто в такому випадку сплачує (і чи сплачує взагалі) акцизний та пенсійний збори: комісіонер чи комітент.

Платників акцизного збору визначає ст. 1 Декрету КМУ від 26.12.92 р. "Про акцизний збір". До них належать:

а) суб'єкти підприємницької діяльності... виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини...;

г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України...;

д) юридичні або фізичні особи, які купують... підакцизні товари у податкових агентів.

Комісіонер (підприємець) до переліку не належить, а тому акцизний збір не сплачує. Про це говорить і ст. 398 ЦК України: "Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або набуте комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього".

Логічно, що в такому випадку платити повинен комітент, оскільки саме він отримує виручку від продажу ювелірних виробів. Проте фізична особа (комітент), яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, сплачувати акцизний збір також не повинна. У цій ситуації ні комітент, ні комісіонер акцизу не сплачують.

З Пенсійним фондом ситуація дещо інша. Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України від 26.06.97 р. №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору є "суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння".

Отже, комісіонер (який здійснює від свого імені торгівлю ювелірними виробами), повинен включити збір у ціну товару і сплачувати його. Комітент (фізична особа), який не є суб'єктом підприємницької діяльності, збір до Пенсійного фонду не сплачує.


Книгосховище

Оплата праці. Методичний посібник

Видавець: ТзОВ "Баланс-Клуб"

Обсяг: 191 с.

Де придбати: Відділ збуту друкованої продукції:

(0562) 770-07-73

37-45-13 (роздріб), 37-44-23 (гурт)

Цитата: "У посібнику розглянутий порядок нарахування і виплати основної заробітної плати, дивідендів, премій, матеріальної допомоги, одноразових виплат при виході на пенсію, допомоги з тимчасової непрацездатності у зв'язку з хворобою, допомоги по вагітності та пологах і при народженні дитини, відрядних, аліментів, індексацій і компенсацій, виплат за цивільно-правовими договорами. Крім того, даються відповіді на запитання щодо розрахунку та оплати відпусток (у тому числі навчальних), видачі подарунків, оплати при перепідготовці кадрів і учням на виробництві".

Стисло: прочитати посібник рекомендуємо не лише бухгалтерам, а також усім тим, кого цікавлять виплата громадянам зарплати та інших доходів (нарахування, утримання податків та зборів); заповнення первинної документації з обліку праці; нормативні документи, які регулюють трудові відносини.


Бухгалтерський облік на малих підприємствах

Видавець: ТзОВ "Видавничий дім "Фактор"

Обсяг: 56 с.

У спецвипуску ви знайдете інформацію:

спочатку - про те, які підприємства належать до малих, хто такі суб'єкти малого підприємництва та платники єдиного податку;

далі - про переваги та недоліки застосування спрощеного Плану рахунків;

потім - про ведення облікових регістрів (зокрема - як заповнюються відомості №В-1.9);

і насамкінець - про те, що являє собою фінансова звітність малих підприємств та як заповнювати бланки (баланс, звіт про фінансові результати).

Звичайно, не обійшлося без нормативної бази. У спецвипуску надруковано П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва, а також наказ Мінфіну "Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку".

Стисло: Багатьом уже відома, але все одно потрібна "пісня про головне": що являють собою малі підприємства та як їм вести бухгалтерський облік.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua