Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#42'2001: Практична бухгалтерія - Дайджест << >>

Дайджест

Рішення суду - сенсація? Ні, законність!

Євгенія СЄКАЧОВА

"Бухгалтерія", №39/2, с. 16

Кожен бухгалтер знає, що є два чинні документи, які встановлюють ставки оподаткування доходів громадян: Декрет КМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. №313-92 (далі - Декрет) та Указ Президента України від 21.11.95 р. №1082/95-ВР (далі - Указ). Згідно з Указом, оподатковуються суми доходу, більші за 18 грн. А згідно з Декретом, обчислення податку розпочинається з мінімальної заробітної плати + 1 грн (тобто із 119 грн). Таким чином, якщо утримувати прибутковий податок за Декретом та за шкалою, яка в ньому міститься (так власне й повинно бути), а не відповідно до Указу (як традиційно відбувається), то можна уникнути досить суттєвої переплати прибуткового податку в бюджет.

Наприклад, якщо зарплата працівника 500 грн, то переплата податку щомісяця становить 47,35 грн. Автор наводить досить переконливі аргументи для застосування саме Декрету при розрахунку прибуткового податку: ст. 43 Конституції України ("Кожен має право на... заробітну плату, не нижчу від визначеної законом") та п. 7 ст. 6 Декрету ("забороняється встановлення іншими законодавчими актами додаткових пільг щодо прибуткового податку з громадян, не передбачених цим Декретом").

З цим та іншими аргументами справу було скеровано до Харківського районного суду м. Києва. Суд задовольнив позов і постановив стягнути на користь позивача (ним виступала автор цієї статті) переплачену суму прибуткового податку. Суд зазначив, що відповідач (підприємство) при нарахуванні податку повинен керуватися Декретом, який має силу Закону, а не нормативно-правовими актами (тобто Указом).

Для підприємства це, звичайно, неприємний момент. По-перше, гроші доведеться віддавати саме підприємству, хоча податок надійшов до бюджету. По-друге, цікаво, чи повернуть надміру сплачений податок з бюджету, чи зарахують у рахунок наступних платежів. І, по-третє, невідомо, скільки ще подібних справ може виникнути і які наслідки вони за собою потягнуть.


Комісійна торгівля

С. ГЛАДКА

"Баланс", №39, с. 53

Оплата послуг комісіонера може здійснюватись у двох варіантах: перший - комітент перераховує кошти на рахунок комісіонера після виконання договору; другий - комісіонер утримує винагороду (наперед узгоджена сума) з виручки від реалізації комісійного товару.

Автор розглядає саме другий варіант.

Якщо комітент передає товар комісіонеру, то в комітента не виникає валового доходу (передача товару комісіонеру не означає продаж товару), валових витрат (товар продовжує рахуватися на балансі комітента), а також не виникають податкові зобов'язання (згідно з пп. 7.4.1 Закону про ПДВ). У комісіонера не виникає валового доходу (про це зазначається у пп. 7.9.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), валових витрат (товари передаються за договором комісії, тому немає витрат на їх придбання), й не виникає податкового кредиту (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ).

Якщо комісіонер продає товар покупцю, то в комісіонера виникають податкові зобов'язання із загальної суми виручки від реалізації товару (виручка + винагорода комісіонера) і виникає валовий дохід на суму винагороди (вартість проданого товару у валовий дохід не включається). У комітента не виникає ні валових доходів (оскільки виручку від комісіонера він ще не отримав), ні податкових зобов'язань (за проданим товаром вони виникають у комісіонера).

Якщо комісіонер перераховує кошти від проданого товару комітенту й подає звіт про виконаний договір комісії, то в такому разі в комісіонера виникає податковий кредит на всю вартість товару (виручка + винагорода). У комітента, своєю чергою, виникає валовий дохід на всю суму виручки (комісійна винагорода включається також), валові затрати на суму вартості послуг комісіонера, податкові зобов'язання на всю суму виручки (виручка + винагорода) та податковий кредит на суму комісійної винагороди (лише у разі подання податкової накладної комісіонером).


Подання відомостей про доходи громадян (ф. №2)

Ірина ДИХАЛ

"Частный предприниматель", №18, с. 7

Відомо, що приватні підприємці, які здійснюють виплати працюючим у них громадянам (це може бути оплата праці за сумісництвом, за цивільно-правовими угодами, оплата закупівель сільськогосподарської продукції тощо), повинні подавати в ДПІ довідку за формою №2.

Якщо приватний підприємець виплачує працівнику матеріальну допомогу, то сума матеріальної допомоги, яку отримує особа в межах прожиткового мінімуму один раз на рік, до сукупного оподатковуваного доходу цієї особи не включається. Проте суму такої допомоги потрібно відобразити у довідці - щоб податківці знали (!!!), скільки разів громадянину протягом року надавалася допомога.

У разі якщо приватний підприємець (назвемо його А) проводить оплату послуг іншого приватного підприємця (нехай він буде В), то А не утримує прибутковий податок, але повинен вимагати у підприємця В оригінали свідоцтва про держреєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, патенту та свідоцтва про сплату єдиного податку, а також документи про сплату авансових внесків прибуткового (єдиного або фіксованого) податку.

Номери та дати видачі зазначених документів, відповідно до п. 12 Інструкції про прибутковий податок з громадян, необхідно зазначити в довідці.

Якщо приватний підприємець подає до однієї податкової інспекції довідку на кілька громадян одночасно, то не буде порушенням подання зведених даних на всіх громадян одночасно, але із збереженням реквізитів у довідці ф. №2 та ідентифікаційних номерів громадян (Лист ДПАУ від 18.07.2001 р. №9538/7/17-0517).

На приватних підприємців, які вирішили знехтувати поданням довідки, податківці можуть накласти адміністративний штраф у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 грн). У разі повторного правопорушення величина штрафу зростає до п'яти н. м. д. г. (85 грн).


Книгосховище

Комп'ютер як об'єкт обліку

Видавець: ТзОВ "Видавничий дім "Фактор"

Обсяг: 39 с.

Де придбати:
(0572) 19-41-14, 19-41-15

Цитата: "Останнім часом можливість застосування комп'ютерів у господарській діяльності є прерогативою не тільки великих підприємств-промислових гігантів, а й невеличких фірм. У зв'язку з цим бухгалтери практично всіх підприємств стикаються з проблемами обліку витрат на придбання і експлуатацію комп'ютера.

Це видання має на меті допомогти бухгалтеру правильно вести податковий та бухгалтерський облік операцій з придбання комп'ютера, оснащення його програмним продуктом, технічного обслуговування тощо.

Враховуючи те, що комп'ютер швидко морально старіє, особливу увагу приділено питанням ремонту і модернізації комп'ютера.

Стисло: матеріал спецвипуску (з прикладами проведень) допоможе розібратись у бухгалтерському та податковому обліку операцій з придбання, обслуговування, ремонту, оренди та списання комп'ютера з балансу.

Корисною буде інформація тим, хто у своїй роботі користується мережею Інтернет.


Аудит предприятия: Организация аудиторских проверок и комплексный анализ финансовых резервов*

Автор: Полісюк Г. Б.

Обсяг: 352 с.

Рік видання: 2001

Де придбати: http://shop.bambook.com.ua

У книзі в доступній формі і на високому професійному рівні розглянуто економічні основи проведення аудиторської перевірки, актуальні питання планування та основні напрями аудиту за видами господарських операцій, внутрішньофірмові стандарти з документообігу і вибіркової перевірки. Особливу увагу приділено формуванню фінансових результатів, звітності й аудиторському контролю діяльності підприємства, а також організації, проведенню й операційному аудиту на підприємстві будь-якої форми власності.

Видання буде цікаве не тільки аудиторам, але й їхнім клієнтам, менеджерам усіх рівнів, бухгалтерам, фінансово-кредитним працівникам, викладачам, аспірантам і студентам економічних спеціальностей.

* Книга видана російською мовою

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua