Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#45'2001: Практична бухгалтерія - Бухгалтерський облік << >>

Облік вибуття прямих іноземних інвестицій

Олена БАКУРОВА,
кандидат економічних наук, доцент КНТЕУ


(Продовження. Початок у "ДК" №43, 44)

Як уже було сказано, матеріальні активи, отримані раніше як іноземна інвестиція, можуть вибувати у зв'язку з продажем, використанням у власній господарській діяльності підприємства, ліквідацією, поверненням інвестору тощо. У попередніх статтях ми розглядали відчуження ТМЦ, що не входять до складу ОФ, а також продаж основних фондів. Сьогодні з'ясуємо, як здійснюється їх ліквідація.

Щоб побудувати правильну модель бухгалтерського обліку, слід розрізняти такі види ліквідації основних фондів, отриманих як пряма іноземна інвестиція:

- за самостійним рішенням платника податків;

- внаслідок обставин, які не залежать від платника податків (руйнування внаслідок дії обставин непереборної сили, знищення, розкрадання, якщо винна особа не знайдена).

Розглянемо кожну позицію детальніше.

Облік ліквідації з ініціативи платника податків

Указом Президента України від 07.08.98 р. №857/98 передбачено, що у разі якщо основні виробничі й невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податків для цілей оподаткування, операції подібного типу розглядаються як продаж таких основних фондів за звичайними цінами. Операції з переведення виробничих фондів до складу невиробничих у податковому обліку також розглядаються як ліквідація виробничих фондів за самостійним рішенням платника податків.

Основні параметри податкового обліку ліквідації основних фондів першої групи подані на рис. 1.

Рис. 1

Згідно з пп. 7.4.4 Закону про ПДВ, сума ПДВ в розмірі, що відповідає недоамортизованій частині виробничого об'єкта, який ліквідується, підлягає сторнуванню. Однак це положення не поширюється на прямі інвестиції. Розглянемо це питання докладніше, оскільки воно вимагає додаткового обгрунтування.

Спільне, що об'єднує об'єкти першої групи основних фондів, - це те, що всі вони є нерухомістю. Як іноземна інвестиція на території України вони можуть надходити лише від постійних представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Згідно з Постановою КМУ від 30.07.96 р. №853, оподаткування їх діяльності здійснюється відповідно до законодавства України. На них поширюється дія законів України про прибуток і про ПДВ, що підтверджується у Листі ДПАУ від 24.05.2001 р. №6818/7/16-1217-26.

Операції з передачі постійним представництвом основних фондів як внеску до статутного фонду юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх корпоративні права не вважаються, згідно з пп. 3.2.8 Закону про ПДВ, об'єктом оподаткування. Докладніші роз'яснення з цього приводу наведено в листі Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 19.07.99 р. №06-10/534.

На думку Держмитслужби України і ДПАУ, подібні операції не є об'єктом оподаткування лише за умови здійснення їх на території України, що повністю стосується об'єктів нерухомості (лист ДМСУ і ДПАУ від 10.01.99 р. №11/1-176).

Отже, при передачі виробничих об'єктів першої групи у постійних представництв не виникає податкових зобов'язань з ПДВ. Як наслідок, в особи, яка отримала ці основні фонди, нема права на податковий кредит. Тому коригувати його під час їх ліквідації нема потреби.

При передачі як внеску до статутного фонду юридичних осіб основних фондів, не призначених для формування їх цілісного майнового комплексу, у постійних представництв виникають податкові зобов'язання з ПДВ. Однак особи, які отримали їх, право на податковий кредит не отримують, оскільки ці об'єкти не є виробничими. Як наслідок, коригувати його під час ліквідації нема потреби.

Жодних відмінностей між схемами обліку ліквідації основних фондів першої групи, експлуатованих до і понад три роки, нема. Це пов'язано з тим, що на підприємствах з іноземними інвестиціями немає необхідності донараховувати митний збір, оскільки експорту нерухомості не було.

Приклад 91. Відображення в обліку ліквідації основних фондів першої групи з ініціативи платника податків.

Вихідні дані:

первісна вартість споруди - 100000 грн;

зношення на дату ліквідації - 50000 грн, амортизація - 45000 грн;

балансова вартість (100000 - 45000) - 55000 грн;

звичайна вартість - 50000 грн;

база обкладення ПДВ (згідно з п. 4.9 Закону про ПДВ, звичайна вартість, але не нижче балансової) - 55000 грн.

№ з/п  Зміст операції   Фінансовий облік Податковий облік
Д-т К-т Сума Валові витрати Валові доходи Балансова вартість
1. Списана сума зношення 131 103 50000      
2. Списана залишкова і балансова вартість об'єкта, який ліквідується (100000 - 50000) 976 103 50000     - 55000
3. Нарахований ПДВ (55000 : 6) 976 641 9167      
4. Враховані витрати з ліквідації об'єкта 976 66 (65, 20...) 5000      
5. Оприбутковані матеріали, отримані внаслідок ліквідації об'єкта 205 746 1000      

Модель податкового обліку ліквідації основних виробничих фондів другої і третьої груп відрізняється від першої групи й показана на рис. 2).

Рис. 2

При ліквідації об'єкта другої або третьої груп, термін експлуатації якого не перевищує трьох років від дня зарахування, на підприємствах з іноземними інвестиціями необхідно донарахувати митний збір у відсотках від митної вартості, перерахованої за курсом НБУ на дату відчуження об'єкта.

Приклад 10. Відображення в обліку ліквідації основних фондів другої і третьої груп з ініціативи платника податків.

Зміст операцій   Проведення Сума  
Д-т К-т
На підприємстві з іноземними інвестиціями ліквідація об'єкта, експлуатованого до трьох років від дня зарахування і не придатного до подальшої експлуатації
1. Нарахований митний збір ($500 х 5,43 (курс НБУ на дату ліквідації) х 2%) 977 642 54
2. Списано зношення об'єкта, що ліквідується 131 104 (105, 106, 109) 2000
3. Списана залишкова вартість об'єкта, що ліквідується 976 104 (105, 106, 109) 700
4. Враховані витрати на ліквідацію 976 66 (65, 20...) 50
На підприємстві з іноземними інвестиціями ліквідація об'єкта, експлуатованого понад три роки від дня зарахування і не придатного до подальшої експлуатації
1. Списано зношення об'єкта, що ліквідується 131 104 (105, 106, 109) 1000
2. Списана залишкова вартість об'єкта, що ліквідується 976 104 (105, 106, 109) 100
3. Враховані витрати на ліквідацію 976 66 (65, 20...) 30
На підприємстві з іноземними інвестиціями ліквідація об'єкта, експлуатованого понад три роки від дня зарахування і придатного до подальшої експлуатації
1. Списано зношення об'єкта, що ліквідується 131 104 (105, 106, 109) 1500
2. Списана залишкова вартість об'єкта, що ліквідується 976 104 (105, 106, 109) 500
3. Враховані витрати на ліквідацію 976 104 (105, 106, 109) 100
4. Нараховано ПДВ виходячи із звичайних цін, що діяли на момент ліквідації 976 641 50
5. Оприбутковано запаси, отримані від ліквідації об'єкта 209 746 80

Облік ліквідації внаслідок обставин, що не залежать від платника податків

Відповідно до листа ДПАУ від 19.08.99 р. №12143/7/16-1201, у разі ліквідації основних фондів внаслідок обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажору), настання таких обставин на території України повинно бути підтверджено Торговельно-промисловою палатою України, у деяких випадках - уповноваженими органами іншої держави, легалізованими консульськими установами України або рішенням Президента України про введення надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженим Верховною Радою України або рішенням КМУ про визнання окремих місцевостей України потерпілими від стихійного лиха. Платник податків повинен надати органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення основних фондів іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися в майбутньому за первісним призначенням.

Дія Указу Президента України №857/98 на подібні операції не поширюється. Ліквідація основних фондів як продаж не розглядається.

Податковий облік ліквідації таких об'єктів регламентований пп.8.4.8. і пп.8.4.9 Закону про прибуток (див. рис. 3, 4, с. 23). Незважаючи на те, що основні фонди були ліквідовані з причин, не залежних від підприємства, якщо вони відчужені протягом трьох років з часу зарахування на баланс, підприємства з іноземними інвестиціями зобов'язані сплатити ввізне мито.

Рис. 3.

Рис. 4.


Примітки:

1 Приклади 1 - 8 див. у попередніх частинах матеріалу, "ДК" №43, 44.

(Далі буде).

Про порядок обкладення ПДВ операцій з купівлі-продажу резидентом у нерезидента об'єктів нерухомості

Лист ДПАУ від 24.05.2001 р. №6818/7/16-1217-26

Державна податкова адміністрація України розглянула лист про порядок оподаткування на додану вартість операцій з купівлі-продажу резидентом у нерезидента об'єктів нерухомості і повідомляє таке.

Законом України від 03.04.97 р. №168 "Про податок на додану вартість" визначено особу, яка зобов'язана утримувати й вносити до бюджету податок на додану вартість, що сплачується покупцем, і встановлено, що визначення такої особи не залежить від того, є вона резидентом чи ні. Тобто норми і положення цього Закону поширюються як на резидентів, так і нерезидентів, визначення поняття яких наведено в п. 1.16 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і до категорії яких відносяться юридичні особи й суб'єкти господарської діяльності, які не мають статусу юридичної особи.

Водночас статтею 9 зазначеного Закону передбачається реєстрація особи платником податку на додану вартість при наявності в неї бажання відноситися до категорії платників податку на додану вартість.

Стосовно того, чи є об'єктом обкладення ПДВ операція з продажу нерезидентом резиденту нерухомості, що знаходиться на території України, то така операція з продажу підпадає під об'єкт і цей податок повинен бути внесений до бюджету в загальновстановленому порядку. Для більш конкретних роз'яснень з конкретного питання необхідно мати значно ширшу інформацію про діяльність і призначення нерезидента на території України.

Заступник голови ДПА України Г. ОПЕРЕНКО


Роз'яснення терміна "Основні фонди"

Лист Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 19.07.99 р. №06-10/534

У Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності розглянуто лист стосовно питання обкладення податком на додану вартість операцій з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на корпоративні права.

Підпункт 3.2.8 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює, що операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на корпоративні права не є об'єктом оподаткування.

Наведена законодавча норма є загальною в концепції вказаного Закону і торкається всіх основних фондів незалежно від того, яким чином вони були придбані (в резидента або нерезидента), використовувалися вони певний час у процесі господарської діяльності чи ні. Це означає, що всі наведені основні фонди не є об'єктом оподаткування.

Термін "основні фонди", наведений у підпункті 8.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на який посилаються податкові органи, встановлює норму, згідно з якою до цієї категорії належать матеріальні активи, в яких термін використання більше 12 місяців. Тобто, таким чином, за економічним значенням вони відрізняються від категорії малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Застосування працівниками податкової служби наведеного терміна "основні фонди" до підпункту 3.2.8 Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить про їх некомпетентність.

Голова Комітету В. АЛЬОШИН

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua