Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#48'2001: Практична бухгалтерія - Огляд << >>

Осіннє полювання на платника

Восени, як не дивно, не було жодних змін стандартів бухобліку і вийшло лише два податкові роз'яснення. Водночас був наплив змін у порядку розрахунків

Віталій МОСЕЙЧУК


Що змінилося у податках:

Що нас засмутило восени

Неправомірно визначено звітний (податковий) період не роком, а місяцем, внаслідок чого збільшено розмір штрафів за несплату плати (податку) за землю та фіксованого сільськогосподарського податку в п'ять і більше разів. Мінфін погодився з позицією ДПА України щодо сплати податку на прибуток не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

ДПА України фактично позбавила газети, журнали пільг з податку на прибуток при продажу видавничої продукції. (Цей лист уже відкликано.) Ускладнено порядок альтернативного відшкодування ПДВ.


Податок на прибуток

Що доброго

Спрощено подання уточнюючих декларацій

ДПА України податковим роз'ясненням від 10.09.2001 р. №360 "Про затвердження податкових роз'яснень" (див. "ДК" №39/2001) суттєво полегшила життя бухгалтерам, якщо вони припустилися помилки в деклараціях про податок на прибуток за попередні звітні періоди. До виходу цього роз'яснення одна помилка могла призвести до подання великої кількості уточнюючих декларацій. З іншого боку, у складних ситуаціях це роз'яснення ще більше заплутує бухгалтерів.

Тепер при самостійному виявленні помилок у деклараціях про прибуток треба подавати лише дві декларації: власне уточнюючу - нову (правильну) декларацію за той звітний період, в якому була вперше допущена помилка, і другу - декларацію за поточний звітний період, відкориговану на виявлену помилку. На відміну від виправлення помилок, допущених у деклараціях з ПДВ та акцизу, до уточнюючої декларації про прибуток слід додавати не довідку про суть помилки, її причини та про штраф, а лише довідку про самостійне нарахування штрафу у розмірі десяти відсотків від суми недоїмки, що виникла в результаті виявлення. Якщо ж виявлені помилки не призвели до появи недоїмки, то платник податку не подає довідки про самостійну сплату штрафу. При поданні уточнюючих довідок з ПДВ та акцизу наявність довідки необхідна незалежно від наявності недоїмки.

Одна платіжка замість двох

Замість двох платіжок з податку на прибуток - на основну суму (98,5%) і на будівництво житла для військовослужбовців (1,5%) - треба виписувати одну на повну суму1. Термін дії пільги щодо зменшення податку на прибуток на суму інвестицій у будівництво житла для військовослужбовців продовжено на чотири роки - до 1 січня 2006 року.

Передбачайте у кошторисі побільше власних надходжень

У 2000 році власні надходження бюджетних установ, у тому числі й доходи від надання в оренду приміщень, вважалися доходом від проведення госпрозрахункової діяльності і після обкладення податком на прибуток зараховувалися до спеціального фонду Державного бюджету України. У 2001 році жодного обкладення податком на прибуток власних надходжень бюджетних установ немає4. Добре, що хоч це офіційно визнано наприкінці 2001 року, але всі надходження бюджетним установам треба передбачити в кошторисі.

Стає вигідно штучно збільшувати надходження про всяк випадок. Водночас з аналізу роз'яснення випливає, що в 2000 році з бюджетних установ податок на прибуток стягувався зайво...

Що поганого

Штраф накладається відразу, а не через 10 днів

Податкове роз'яснення містить і неприємні моменти - ним запроваджено правило, за яким при арифметичних та методологічних помилках штраф накладається відразу (5% суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного н.м.д.г. (17 грн), а не через 10 днів.

Мінфін перепросив податківців

Міністерство фінансів України, яке раніше підтримало платників податків, визнало свою "помилку" щодо термінів сплати податку на прибуток протягом 10 днів після подання декларації і рекомендувало використовувати рекомендації ДПА України (сплачувати не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом)2. Водночас, що цікаво, про податок на додану вартість аналогічного висновку не зроблено, тобто Мінфін і далі вважає, що податок на додану вартість слід платити протягом десяти днів після граничного строку подання декларації.

Маневри навколо дати сплати

ДПА України досі не видала офіційного податкового роз'яснення щодо дати сплати податку на прибуток та ПДВ, оформленого наказом. Тому платники податків мають право тлумачити законодавство на свою користь без аргументованих санкцій з боку податківців, адже наявні листи з цього питання не є податковими роз'ясненнями. Та й якби навіть таке роз'яснення було, його можна було б оскаржити в суді. А якщо ще й дотримуватися строків сплати податків протягом 10 днів після крайнього терміну подачі декларації з податку на прибуток, то жодних санкцій та податкової застави не виникає, хоча морока з податківцями гарантована.

Газети та журнали позбавлено пільг щодо продажу видавничої продукції

Пільги щодо невключення до складу валових доходів платника податку доходів, які отримані від продажу видавничої продукції замовнику або безпосередньому споживачу, не поширюються на видавців та розповсюджувачів друкованих засобів масової інформації3. Виходить, що не лише вони, а й газети та журнали не можуть скористатися цією пільгою. Мотивація незастосування пільги проста - засоби масової інформації не включаються до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи.

Водночас видавнича продукція - це сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями), а видання - це твір (документ), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів. А відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 23.12.93 р. №3792-XII "Про авторське право і суміжні права", об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

Отже, статті в газетах та журналах є творами, а відповідно, місце, де вони оприлюднені шляхом друкування, наприклад газети та журнали, - є видавничою продукцією, як би ДПА України не хотіла вважати інакше. На захист преси наразі виступив лише Комітет Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності. Книгарні і книговидавництва можуть скористатися пільгою з податку на прибуток без проблем. Але невдовзі ДПАУ дала газетам та журналам спокій (див. це число "Документів для роботи").


Страхові внески

Що доброго

Лікарняні можна отримати і за неосновним місцем роботи, але загальна їх сума не може перевищувати 1600 грн

Період, за який обраховується середня заробітна плата для виплати соціальних допомог, у тому числі лікарняних, збільшився з двох до шести місяців5. Сумісники тепер можуть розраховувати на лікарняні як за основним місцем роботи, так і за неосновним, але не більше 1600 грн. Змінено порядок нарахувань допомог та лікарняних для приватних підприємців. До розрахунку середньої заробітної плати тепер включаються компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога в розмірі понад прожитковий мінімум, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога в розмірі понад встановлений законодавством рівень тощо.

Списання та розстрочення податкового боргу зі збору на соцстрах з тимчасової втрати працездатності

За Постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 р. №39 "Про затвердження Порядку погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (див. "Документи для роботи" №43/2001 на с. 68) нарешті розпочалося списання та розстрочення податкового боргу з внесків на обов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, яке мало відбутися ще в лютому-квітні 2001 року.

Це останнє цього року масове списання податків, зборів та платежів, передбачене Законом України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (див. "Документи для роботи" №10/2001). Інші види заборгованості - за податками, збором до Пенсійного фонду та щодо внесків на випадок безробіття - вже переважно списано та розстрочено.

Підприємці, що працюють на спрощеній системі оподаткування, не нараховують страхових внесків з тимчасової непрацездатності

Нарешті офіційно визнано, що суб'єкти малого підприємництва, що сплачують єдиний податок, підприємства, які сплачують фіксований сільськогосподарський податок, підприємці та підприємства, які придбали спеціальний торговий патент, не нараховують страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності7.

Що поганого

За несплату соцстраху рахунки можуть арештувати

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважає, що він має право на призупинення (арешт) рахунків платників внесків у разі несплати внесків та відмови від реєстрації в дирекціях фонду, однак Закон №2181 передбачає право на арешт рахунків в разі несплати податкових платежів лише за податковим органом. Розмір штрафів у разі несплати нарахувань до Фонду соціального страхування зменшено Інструкцією в 40 разів, а для утримань - аж у 200 разів. Хоча це не зовсім законно, але для платників внесків досить приємно.

Скільки разів отримав коштів на зарплату - стільки сплатив страхові внески

Кошти, які фактично не виплачені страхувальником потерпілим, після передачі Фонду справ потерпілих у встановленому порядку не приймаються до зарахування у рахунок його страхових внесків та включаються до сум, що належать до сплати. Відповідно з дня їх несплати до дати фактичної виплати потерпілим нараховуватиметься пеня із розрахунку 120 відсотків річних.

Найцікавішим нововведенням є частота сплати страхових внесків за місяць. За теперішніми змінами сплачувати страхові внески тепер доводиться під час кожного отримання заробітної плати6. Водночас за Законом сплачувати їх треба щомісяця.

Натомість Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по-іншому підійшов до питання періодичності сплати страхових внесків - їх можна сплачувати щомісяця.

Більше хворих - більша ймовірність позапланових перевірок

В окремих випадках ревізія Фондом соцстраху з тимчасової втрати працездатності може бути проведена без додаткового попередження страхувальника за 10 календарних днів за взаємною згодою сторін8. Цікаво, хто на таке погодиться?

Інструкцію чомусь не зареєстровано в Міністерстві юстиції України та не погоджено з Держпідприємництвом. Але найцікавішим нововведенням Інструкції є те, що на відміну від шести підстав проведення позапланових перевірок, які передбачені у статті 3 Указу Президента України від 23.07.98 р. №817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", в Інструкції таких підстав чомусь вісім. Які дві додаткові підстави для позапланових перевірок придумав Фонд?

Це подання заяви на отримання коштів для відшкодування витрат з бюджету Фонду, а також дефіцит коштів, їх перевитрата або використання не за призначенням. Отож позапланова перевірка при дефіциті коштів на соціальне страхування призводитиме до того, що, наприклад, у післяепідемічні періоди, коли треба сплатити великі суми лікарняних, деякі підприємства з високим рівнем захворюваності потраплятимуть під позапланову перевірку. Щоб не дати зайвого приводу для перевірок, стає вигідним проводити вакцинацію працівників, наприклад, від грипу, хоча перші п'ять днів хвороби й оплачуються за рахунок підприємства. Планові ревізії страхувальників чисельністю 300 осіб і більше проводяться один раз на рік, страхувальників з меншою чисельністю - не рідше одного разу на два роки.


Податок на додану вартість

Відшкодовувати ПДВ стало важче

Уряд визначив новий порядок альтернативного відшкодування ПДВ9. Основна відмінність нового порядку відшкодування полягає в його проведенні "живими" грошима через відкриті в органах Держказначейства рахунки. Раніше таке відшкодування відбувалося лише на папері - шляхом підписання протокольних рішень. Відповідно, бухгалтерам слід буде вести бухоблік ще за одним поточним рахунком.

Скасовано Постанову Кабінету Міністрів України від 07.12.99 р. №2215 "Про деякі питання відшкодування сум податку на додану вартість та впорядкування розрахунків з бюджетом". Ліквідовано відшкодування ПДВ шляхом отримання майна іншого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Удвічі побільшало документів, які слід надати податковим органам для проведення відшкодування, але невдовзі Державна податкова адміністрація України залишила кількість документів на попередньому рівні. Для проведення альтернативного відшкодування на суму понад 300 тис. гривень тепер слід отримувати згоду Києва в особі ДПА України. Одним словом, відшкодувати ПДВ, навіть альтернативним шляхом, стане важче.


Єдиний податок

Для підприємців запроваджено нову Книгу обліку доходів, але форму її наразі не розроблено

Ведення цієї книги10 є умовою незастосування РРО та розрахункових книжок.

Тож "пощастило" платникам єдиного податку, які торгують за готівку або із застосуванням платіжних карток, адже вони вже ведуть одну Книгу обліку доходів та витрат згідно з Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Платники єдиного податку, які працюють за безготівковим розрахунком, платники фіксованого прибуткового податку та ті, хто придбав спеціальний торговельний патент, можуть працювати спокійно - їх нововведення не стосується.

Форми Книги ДПА України ще не розробила, а тому поки торгувати можна і без неї.

Податків, які можна сплачувати у розстрочку, теоретично стало більше

ДПА України зробила справді несподіваний крок - вона затвердила Порядок, який не зовсім відповідає Закону, але ця невідповідність приємна, бо діє на користь платників податків!11

Зокрема, тепер можна відстрочити (розстрочити) податкові зобов'язання за податками, порядок сплати яких визначено не лише законами, але й іншим законодавством. Розстрочити та відстрочити можна єдиний податок, прибутковий податок, рентні платежі, плату за транзит тощо. До складу суми податкового боргу, яку може бути розстрочено (відстрочено), входять як суми штрафних санкцій, так і пеня, хоча Закон не передбачає відстрочення (розстрочення) сум пені.

На жаль, при більш прискіпливому аналізі законодавства виявляється, що цей порядок розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань є мертвим. Цей неприємний висновок випливає з частини першої статті 9 Закону України від 07.12.2000 р. №2120-III "Про Державний бюджет України на 2001 рік" (див. "Документи для роботи" №2/2001), відповідно до якої в 2001 році заборонено провадити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), бюджетними позичками, за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, до бюджету, що виникла з 1 січня 2000 року, а також заборонено надавати відстрочку щодо термінів їх сплати.

Реструктуризація саме і є розстроченням сплати податкової заборгованості платників податків рівними частками на строк (часто під поняття "реструктуризація" підпадає і поняття "відстрочення"). Щоправда, до кінця 2001 року ще можна на щось сподіватися, бо Закон №2181 має перевагу перед Законом про держбюджет-2001. На жаль, таке положення з надто великою ймовірністю діятиме і в 2002 році.


Плата за землю та фіксований сільгоспподаток

Збільшено штрафи за несплату податку у п'ять і більше разів

Базовим податковим (звітним) періодом для платників плати (податку) за землю і фіксованого сільськогосподарського податку визначено календарний місяць12. Водночас за цими податками визначено річний термін подання розрахунку. ДПА України використала висновок Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності і збільшила розмір штрафних санкцій при донарахуванні податкового зобов'язання за платою (податком) за землю і фіксованим сільськогосподарським податком. ДПА України пропонує штрафувати за кожний місяць (а не рік) виявленої недоплати по 5 відсотків від донарахованої суми, але не більше 25 відсотків та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн).


Збір за розміщення об'єкта торгівлі

Підприємства торгівлі, розміщені до 5 червня 1993 року, вже не повинні сплачувати збір за розміщення об'єкта торгівлі

Встановлення збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі не стосується тих об'єктів торгівлі, які створені до набрання чинності Декретом Кабінету Міністрів від 20.05.93 р. №56-93 "Про місцеві податки і збори"13. Оскільки Декрет набрав чинності з дня оприлюднення в "Урядовому кур'єрі", №82-83, 05.06.93 р., то отримувати дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі підприємствам торгівлі, що розміщені до 5 червня 1993 року, не потрібно! Досі серед державних органів таку думку підтримували лише Держпідприємництво та господарські суди, а ДПА України та місцеві органи влади були проти, але тепер мусять виконати Закон.

На жаль, Законом не вирішено періодичність сплати збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, що дозволяє стягувати його щороку.

Подекуди у місцевої влади виникає бажання стягувати збір і щомісяця, а не раз і назавжди при першому розміщенні.


Ввізне мито

Прощайте, безмитні магазини

Починаючи з 01.10.2001 р. діяльність безмитних магазинів (duty free) обмежено зонами митного контролю аеропортів і морських портів, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення. Отже, безмитні магазини, розташовані у пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного та залізничного сполучення, з цієї дати вмерли.

З емалей та фарб п'ять місяців не стягувалося ввізне мито та "імпортний" ПДВ

Законом України від 04.10.2001 р. №2751-III "Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" з 26 жовтня 2001 року з метою захисту вітчизняного виробника знову було запроваджено стягнення ввізного мита з імпортних емалей та фарб, від якого їх, вочевидь, випадково звільнили з 14 червня 2001 року за Законом України від 17.05.2001 р. №2410-III "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування". Одночасно було скасовано й "імпортний" ПДВ з цих товарів.

Хтось на цій помилці законодавців добре заробив.


Податкова звітність

Фонд соцстраху від нещасних випадків усіх настрашив

Несподівано, без реєстрації в Мін'юсті, було прийнято Постанову Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 15.08.2001 р. №23 "Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" (див. "Документи для роботи" №42/2001 на с. 95), якою затверджено в новій редакції і доведено на місця за кілька днів до кінцевого терміну подання (10 жовтня) Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Бюджетникам оновили форми місячної і квартальної звітності

Змінами у місячній звітності затверджено в новій редакції звіт за формою №8м "Звіт про зобов'язання бюджетних установ". Нова форма відрізняється від попередньої лише додатковою графою 8 "Зареєстровані зобов'язання". Квартальними змінами затверджено в новій редакції звіт за формою №8 "Звіт про зобов'язання бюджетних установ". Нова форма відрізняється від попередньої форми звіту також лише наявністю додаткової графи 9 "Зареєстровані зобов'язання"14.

Оновлено форму Розрахунку податку з власників транспортних засобів

До Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів додано довідку, яку слід надавати у разі виявлення помилок у попередніх періодах15. Причому подавати її слід незалежно від наявності недоплати податку. Тобто до кожного уточненого розрахунку подають окрему довідку. Якщо за уточненим розрахунком визначено заниження податкового зобов'язання, то платник самостійно нараховує та сплачує штраф у розмірі 10 відсотків суми такої недоплати. Скорочено термін подання Розрахунку за рік з 15 березня до 1 березня (29 лютого у високосному році). Розрахунок треба подавати до двох ДПІ - за місцезнаходженням платника податку та за місцем постійного базування транспортних засобів.

Для платежів зі спеціального використання природних ресурсів запроваджено єдині строки звітності і сплати

Для більшості платежів зі спеціального використання природних ресурсів (крім рентної плати за нафту та газ, для них податковий період - місяць) запроваджено єдині строки подання квартальної податкової звітності (протягом 40 днів після закінчення кварталу) і сплати (протягом 10 днів після крайнього терміну подання звітності), що збільшує терміни подання звітності та сплати зборів на 25-30 календарних днів16. Однак річний термін подання розрахунку зі збору за забруднення навколишнього природного середовища скорочено на 6 днів (раніше - 15 лютого, тепер - 9 лютого).

За несплату або недоплату протягом шести місяців збору за спеціальне використання природних ресурсів можна втратити дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів. Для платників плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, запроваджено ще одну квартальну звітність.

На жаль, платники податків зможуть скористатися привілеями нового порядку подання звітності та сплати зборів за спецвикористання природних ресурсів лише за підсумками IV кварталу.


Податкові повідомлення та вимоги, податкова застава

Податківці вже не можуть арештувати майно у податковій заставі, але можуть арештувати особисте майно власників, що не сплачують податків

Розпочато надсилання (вручення) податкових повідомлень та вимог17. Спочатку у податківців не вистачало їх бланків, а тому розсилалися рішення, потім почалася плутанина щодо того, коли що слати - вимогу чи повідомлення, наприклад, нерідко за підсумками перевірок податківці надсилають вимоги, хоча мають надіслати повідомлення, яке, на відміну від вимоги, можна оскаржити. У податкових адміністраціях розміщено дошки податкових оголошень (повідомлень).

Читайте їх уважно: можливо, там написано про вас. Більш прозорим, об'єктивним та логічним став механізм визначення податкової застави, але саме у ньому, попри все, з'явилися пункти, що дозволяють брати під арешт особисте майно власників, які не сплатили податків. Тепер податківці втрачають право арешту майна у податковій заставі.

У разі несплати авансових внесків податкова застава не виникає, але штрафи застосовуються. Для підприємств-боржників призначатимуться податкові керуючі, які фактично виконуватимуть роль їх керівників.

До платників єдиного податку не застосовуватиметься податкова застава. Під податкову заставу вже не потраплятиме майно платників податків, які не сплатили податків, що не визначені законами, і неподаткових платежів до бюджетів та фондів. Банк-резидент може поручитися за боржника. У такому випадку податкова застава буде ліквідована. Окреме майно може бути взагалі виключене з податкової застави. Для цього досить запиту платника податків та гарного ставлення до нього податківців.

Запроваджено адміністративний арешт активів платника податків. Можливі причини арешту: відсутність ліцензій, патентів, дозволів тощо. Термін: до 96 годин, але він може бути продовжений судом на невизначений термін. Щоправда, суду на все дається 48 годин, а через величезну завантаженість судів це робить продовження терміну адміністративного арешту активів платників податків майже нереальним.

Органам ліцензування та підприємцям слід було терміново провести до 21 жовтня 2001 р. заміну бланків раніше виданих ліцензій на бланки ліцензій єдиного зразка.


Примітки:

1 1 За Законом України від 20.09.2001 р. №2712-III "Про внесення зміни до пункту 22.3 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (див. "ДК" №43/2001).

2 Лист Мінфіну від 26.09.2001 р. №051-205/1196 "Про стан надходжень з податку на прибуток" (див. "Документи для роботи" №42/2001).

3 Лист ДПАУ від 24.09.2001 р. №12762/7/15-1217 "Про застосування норм пунктів 7.19 та 7.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (див. "Документи для роботи" №44/2001).

4 Наказ ДПА України від 11.10.2001 р. №409 "Про порядок оподаткування власних надходжень бюджетних установ і організацій у 2000 - 2001 роках" (див. "Документи для роботи" №45/2001 на с. 80).

5 Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" (див. "Документи для роботи" №42/2001).

6 Постанова Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 15.08.2001 р. №23 "Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" (див. "Документи для роботи" №44/2001 на с. 95).

7 Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. №16 (див. "Документи для роботи" №47/2001).

8 Постанова Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 р. №38 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" (див. "Документи для роботи" №44/2001 на с. 103).

9 Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1270 "Про впорядкування відшкодування податку на додану вартість та розрахунків з бюджетом" (див. "Документи для роботи" №41/2001 на с. 68).

10 Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1269 "Про затвердження Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат" (див. "ДК" №42/2001).

11 Наказ ДПАУ від 18.09.2001 р. №378 "Про затвердження Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків" (див. "Документи для роботи" №46/2001 на с. 68).

12 Лист ДПАУ від 24.09.2001 р. №12760/7/23-3317 "Про окремі питання застосування штрафних санкцій за підсумками документальних перевірок" (див. "Документи для роботи" №45/2001).

13 Закон України від 13.09.2001 р. №2680-III "Про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських слухань "Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стан інформаційної безпеки України" (див. "ДК" №47/2001 на с. 12).

14 Наказ Державного казначейства України від 20.08.2001 р. №149 "Про внесення змін до інструкцій про порядок складання у 2001 році місячних та квартальних фінансових звітів установами й організаціями, що отримують кошти з державного та/або місцевих бюджетів" (див. "Документи для роботи" №39/2001).

15 Наказ ДПА України від 17.09.2001 р. №373 "Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх заповнення і подання до органу державної податкової служби" (див. "Документи для роботи" №43/2001 на с. 87).

16 Постанова Кабміну від 26.10.2001 р. №1426 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (див. "Документи для роботи" №46/2001 на с. 90).

17 З 1 жовтня набрали чинності статті 6 "Податкове повідомлення і податкові вимоги", 8 "Податкова застава", 9 "Адміністративний арешт активів" та 14 "Розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платника податків" Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (див. "Документи для роботи" №10/2001).


"ДК": наше опитування

Що таке "підозра в незаконному переказі"?

Позапланові перевірки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не повинні лякати бухгалтерів: зайвих клопотів вони їм не завдадуть. Вважаю цей намір незаконним, оскільки, пригадую, в Указі Президента України від 23.07.98 р. №817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" нема й згадки про право проведення позапланових перевірок цим фондом.

Постанову Правління НБУ від 01.08.2001 р. №318 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" вважаю антиконституційною. Бо не можна здійснювати банківський арешт коштів отримувача лише на підставі підозри в незаконному переказі. По-перше, такі дії можуть завдати збитків підприємствам, а по-друге, навіщо ж тоді таке поняття, як презумпція невинності?

Чесно кажучи, в нашому законодавстві занадто багато змін і це дуже стомлює. Розумію: певний контролюючий орган відповідає за дотримання підприємствами закону лише в своїй царині і йому, відповідно, легше простежити за "своїми" змінами і оштрафувати тих, хто припускається помилок. Але ж бухгалтер повинен знати не лише про нововведення у сфері соціального страхування, а й про всі зміни, які впливають на роботу підприємства. А змін стільки, що за всіма й не встигнеш. Тому вважаю, що законодавчі зміни повинні прийматися за два місяці до закінчення року й набирати чинності з 1 січня. Так бухгалтери матимуть хоч трохи стабільності.

Михайло БАРАБАШ,
головний бухгалтер ПП "Тісар", м. Київ


Осінь не принесла змін

Усі зміни цієї осені, звичайно, важливі, але від них не стало легше чи простіше працювати.

Наприклад, Постанова Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 р. №38 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок за коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" може додати клопотів, але це дрібниці.

Наказ "Про затвердження Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків" може допомогти поліпшити фінансове становище підприємств, які мають проблеми з вільними коштами. Але не кожен скористається такою можливістю.

Набрання чинності статтями 6 "Податкове повідомлення і податкові вимоги", 8 "Податкова застава", 9 "Адміністративний арешт активів" та 14 "Розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платника податків" Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" поки що не впливає на роботу підприємства, тому не можу говорити про якісь позитивні чи негативні їх сторони. Якщо б підприємству загрожував арешт активів, ця подія (набрання чинності ст. 9) сприймалася б інакше і реагувалося б по-іншому.

І взагалі за останні кілька місяців не були прийняті нормативно-правові акти, які суттєво вплинули б на роботу бухгалтера, підприємства, хоча бухгалтери вже давно очікують якихось позитивних змін.

Оксана ПАНТЕЛЄЄВА,
головний бухгалтер ТзОВ "Інтерсервіс", м. Донецьк


Позапланові перевірки Фонду нікому не потрібні

Гадаю, Постанова Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності "Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок за коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" не вплине на роботу підприємства: цей фонд вже тричі протягом року перевіряв нас і не виявив порушень. Можливо, підприємствам, які мають великий штат і часто звертаються за коштами до фонду, ці перевірки додадуть клопотів. Але більшість невеликих фірм перевірки оминуть: лікарняних не так уже й багато і виплачуються вони переважно з прибутку підприємства (бо працівники хворіють недовго).

До змін щодо подання уточнюючих декларацій ставлюся негативно. Державна податкова адміністрація України своїм податковим роз'ясненням від 10.09.2001 р. №360 не спростила подання цих декларацій, а навпаки, лише додала роботи бухгалтерам.

Насторожує Постанова Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. №318 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

Розумію, що Національний банк України може дозволити собі арешт коштів підприємства, але не впевнена в юридичній силі таких дій. Адже кожне підприємство має право розпоряджатися своїми коштами так, як вважає за потрібне.

Зрештою, в нашій державі вже давно не рахуються ні з думкою бухгалтерів, ні з інтересами підприємств.

Дарія ВІНТОЛОВА,
головний бухгалтер ПП "Віроока", м. Львів

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua