Нове число  Дебет-Кредит
  Український бухгалтерський тижневик
#51'2001: Практична бухгалтерія - Практика << >>

Шпаргалка для кредитора

П'ять проблем виконання судових рішень при стягненні дебіторської заборгованості

Денис МАЛЮСЬКА,
юрист АК "Александров і Опольський"


Стягнення дебіторської заборгованості через господарський суд стає дедалі звичнішим явищем, зіткнутися з яким рано чи пізно доводиться кожному підприємцю. Але найприкріше те, що в той момент, коли судові засідання закінчилися, позов задоволено, рішення винесено, і, здавалося б, усі неприємності позаду, виявляється, що погасити заборгованість після рішення суду дебітор все одно не збирається. Тоді кожен підприємець може "поздоровити" себе з новою нагодою випробувати свої нерви, терпіння і витривалість. Адже починається новий етап процесу стягнення заборгованості - виконавче провадження.

Визнана боржником претензія допоможе в суді

Господарський суд, як правило, виносить рішення про стягнення заборгованості з поточного рахунка боржника з обов'язковим зазначенням реквізитів такого рахунка. Але грошей на ньому може не бути, а боржник спокійно відкриє інший рахунок і з його допомогою проводитиме операції. Єдиний вихід - звернення стягнення на майно або інші банківські рахунки боржника. Проте добитися цього можна тільки знову звернувшись до суду і витративши при цьому досить багато часу. Ось чому про подальше виконання рішення суду потрібно подумати ще до подання позовної заяви.

Державний виконавець повинен надіслати боржнику постанову про порушення виконавчого провадження листом з повідомленням або ж передати його під розписку. Якщо цього не зроблено, то всі подальші дії державного виконавця зі стягнення заборгованості суд може визнати незаконними і, отже, процес виконання почнеться наново.

Цікаво, що, незважаючи на скасування обов'язкового досудового порядку розгляду спорів, багато підприємств продовжують надсилати своїм контрагентам претензії. Це вельми корисна дія. Адже визнана претензія є підставою для примусового стягнення коштів з банківського рахунка дебітора. Тому, якщо відповідь дебітора про визнання заборгованості отримано, одночасно з поданням позову потрібно надіслати через свій банк платіжну вимогу про списання коштів з його банківського рахунка. До платіжної вимоги слід додати оригінал відповіді на претензію.

Корисність цього кроку полягає не в тому, що таким чином можна повернути заборгованість, - найімовірніше, грошей на рахунку не буде, а в тому, що у вас на руках з'явиться доказ відсутності коштів у боржника і його неспроможності сплатити борг. Таким доказом буде платіжна вимога з написом банку про відсутність грошей на рахунку боржника. Пред'явивши цей документ у суді, можна добитися прийняття рішення про звернення стягнення заборгованості на майно боржника, що значно прискорить і спростить виконання рішення суду.

Державного виконавця проконтролюйте особисто - так надійніше

Іншим підводним каменем у виконанні рішення суду є процедура повідомлення боржника про порушення виконавчого провадження. Проблема в тому, що протягом трьох днів з моменту отримання заяви про примусове виконання рішення суду державний виконавець виносить постанову про порушення виконавчого провадження, яку він зобов'язаний надіслати боржнику і стягувачу, причому листом з повідомленням, або ж передати його боржнику під розпис.

На жаль, державні виконавці досить рідко виконують такий свій обов'язок, а це означає, що всі дії державного виконавця зі стягнення заборгованості суд може визнати незаконними і, отже, процес виконання почнеться наново. Щоб цього не сталося, стягувачу потрібно особисто проконтролювати надіслання постанови про порушення виконавчого провадження листом з повідомленням або ж наполягти на врученні його під розписку (або ж зробити все це самому).

Якщо вам заборгували менше 35400 грн, - шукайте соратників для подання спільної заяви про банкрутство

Ще однією прикрістю, пов'язаною з виконанням рішення суду, може стати непереборне бажання нашої держави зібрати якомога більше податків. Так, положення пп. 12.1.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" закріплює обов'язок кредитора збільшити валові доходи на суму заборгованості, визнану судом, у разі якщо він протягом другого місяця з дня прийняття рішення судом не подав заяву про банкрутство боржника, який не повертає заборгованість. З цим положенням виникає низка проблем.

Так, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справу про банкрутство суд порушує у разі якщо безперечні вимоги кредитора до боржника становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат (35400 грн). Виняток - лише для підприємств-боржників, які фактично припинили діяльність і керівники яких відсутні. Справи про банкрутство таких підприємств порушуються незалежно від суми заборгованості.

Саме по собі оскарження рішення господарського суду не зупиняє виконавчого провадження. Його зупинення можливе лише в тому разі, якщо про це винесено ухвалу суду касаційної інстанції.

Але як же бути з боржником, який продовжує працювати і заборгованість якого становить менше трьохсот мінімальних зарплат? Адже в такому разі закон вимагає віднесення суми заборгованості до валових доходів підприємства-стягувача, а подати заяву про банкрутство неможливо. Вочевидь, потрібно вжити всіх заходів для пошуку іншого підприємства, яке також має не погашену тим же боржником заборгованість. І подати спільну заяву про банкрутство.

Оскарження рішення госпсуду не зупиняє виконавчого провадження

Досить цікавою є вимога зазначеної вище норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо подання заяви про банкрутство протягом другого місяця з дня прийняття рішення судом. Адже, згідно з Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство порушується у разі якщо безперечні вимоги кредитора не були задоволені протягом трьох місяців. Якщо ж заява була подана раніше, вона повертається заявнику.

Але й на цьому всі біди нещасливого кредитора не закінчуються. Адже боржник, який не бажає платити, може затягнути процес виконавчого провадження на досить тривалий термін, скориставшись цим відстроченням для виведення активів зі свого підприємства. Прекрасну можливість для цього дають апеляційне і касаційне оскарження рішення суду, що є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження. Однак стосовно рішень господарського суду це положення аж ніяк не безперечне. Так, згідно зі ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження зупиняється у разі оскарження боржником виконавчого документа в суді.

Наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій" від 15.12.99 р. закріплено перелік виконавчих документів, серед яких - накази арбітражних (тепер уже господарських) судів. Зверніть увагу - накази арбітражних судів, а не їх рішення. А в апеляційному та касаційному порядку оспорюється рішення господарського суду, яке не є виконавчим документом. Тобто, виходячи з буквального тлумачення закону, саме по собі оскарження рішення господарського суду не зупиняє виконавчого провадження. Його зупинення можливе лише в тому разі, якщо про це винесено ухвалу суду касаційної інстанції.

Договір "заднім числом" - просто і надійно

Ще один спосіб для затягування часу, що його часто використовують боржники, - подання позову про виключення майна з опису, який також є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження. Нерідко після опису і накладення арешту на майно боржника з'являється третя особа, яка заявляє про те, що майно належить їй, а не боржнику. Це може підтверджуватися всілякими договорами, укладеними після накладення арешту, але з датою, проставленою "заднім числом", тобто до накладення арешту (дія, до речі, не цілком правомірна, але "пам'ятник нерукотворний" заслужить той кредитор, який зможе це довести).

Такий простий, але надійний спосіб призводить до того, що з майна знімається арешт і продати його для задоволення вимог кредитора стає неможливо.

Все описане вище - лише невелика частина тих труднощів, що можуть виникнути на шляху кредитора, який спробував повернути свої гроші. Як не сумно, але наше законодавство розраховане на максимальний захист прав боржника за рахунок законних інтересів кредиторів. Саме це часто призводить до того, що рішення суду залишається на папері

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua