Нове число  Дебет-Кредит
  Український бухгалтерський тижневик
#51'2001: Практична бухгалтерія - "Их нравы" << >>

На запитання читачів "ДК" відповідають фахівці АФ "Багіра" - партнера "Дебету-Кредиту", м. Київ

Чи підлягає включенню до бази обкладення єдиним податком отримана підприємством поворотна фінансова допомога?

Обкладення єдиним податком за ставкою 10% регулюється Указом Президента України від 03.07.98 р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ №727/98).

Згідно зі статтею 2 цього Указу, базою обкладення єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, що фактично надійшла суб'єкту підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

На виконання ст. 4 Указу №727/98, Державна податкова адміністрація України наказом від 13.10.98 р. №477 затвердила порядок ведення книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи (далі - Порядок).

Відповідно до п. 5 Порядку, в графі 5 "Позареалізаційні доходи і виручка від іншої реалізації" відображаються кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок і в касу.

Безповоротною фінансовою допомогою, згідно із Законом України від 22.05.97 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", вважається:

- сума коштів, переданих платнику податку відповідно до договорів дарування, інших подібних договорів, які не передбачають відповідної компенсації або повернення цих коштів або без складання таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості платника податку перед юридичними або фізичними особами, яка залишилася не стягнутою після закінчення терміну позовної давності;

- кредит або депозит, наданий платнику податку без встановлення термінів повернення його основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, і депозитів до запитання в банківських установах.

Оскільки поворотна фінансова допомога, згідно з договором, підлягає поверненню в певні терміни, вона не включається до бази обкладення єдиним податком.


Як відображаються в бухгалтерському обліку операції із списання дебіторської та кредиторської заборгованості після закінчення термінів позовної давності?

Згідно зі статтею 71 Цивільного кодексу, загальний термін позовної давності становить три роки. Відлік терміну позовної давності починається від дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна було дізнатися про порушення своїх прав.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291, дебіторська і кредиторська заборгованість, за якою закінчився термін позовної давності, у бухгалтерському обліку списуються відповідно на витрати операційної діяльності і на інший операційний дохід такими бухгалтерськими проведеннями:

Дебіторська заборгованість

Дебет 944 Кредит 36, 37

Кредиторська заборгованість

Дебет 63,68 Кредит 717


Чи зобов'язане представництво іноземної компанії, яке не здійснює господарської діяльності в Україні, нараховувати комунальний податок?

Нарахування комунального податку проводиться на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. №56-93 "Про місцеві податки і збори" (із змінами та доповненнями).

Згідно із зазначеним Декретом, комунальний податок стягується з юридичних осіб, крім бюджетних установ і організацій, планово-дотаційних і сільськогосподарських підприємств.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють порядок сплати комунального податку, мають право встановлювати пільгові податкові ставки, звільняти від сплати комунального податку певні категорії платників. Іноземні юридичні особи сплачують комунальний податок на рівних умовах з юридичними особами України.

У м. Києві комунальний податок введено рішенням Київської міської ради від 23.05.95 р. №62., яким також затверджено Положення про комунальний податок. Згідно з Положенням про комунальний податок (із змінами та доповненнями), іноземні юридичні особи, розміщені на території міста Києва, є платниками комунального податку.

Пільги зі сплати комунального податку для іноземних юридичних осіб не передбачені.


Чи зобов'язане представництво іноземної компанії, яке не здійснює господарської діяльності в Україні, нараховувати збір за забруднення навколишнього середовища?

Збір за забруднення навколишнього середовища сплачується на підставі Закону України від 25.06.91 р. №1264 ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами та доповненнями).

На підставі зазначеного Закону, Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України та Державна податкова адміністрація України наказом від 19.07.99 р. №162/379 затвердили Інструкцію про порядок нарахування і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно з п. 2.1. зазначеної Інструкції, платниками збору за забруднення навколишнього середовища є суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, включаючи їх об'єднання, філіали, відділення й інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують прибутки в Україні.

Отже, якщо постійне представництво нерезидента створене не з метою отримання прибутків в Україні і фінансується тільки за рахунок нерезидента, воно не є платником збору за забруднення навколишнього середовища.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua