Дрібниці життя
Договір між суб'єктами господарської діяльності може бути
визнаний недійсним. Підстави для визнання договору недійсним
перелічені у ст. 48 - 58 ЦК.
Зокрема, недійсною може бути визнано угоду, яка суперечить установленим
цілям діяльності підприємства, що її укладає (ст. 50 Цивільного
кодексу). Адже суб'єкти підприємницької діяльності в засновницьких
документах перелічують види діяльності, якими планують займатись
(конкретизують цілі діяльності юридичної особи). Крім того, низкою
законів для окремих юридичних осіб установлено обмеження видів діяльності.
Тому невідповідність установленим у статуті видам діяльності є однією
з підстав для визнання угоди недійсною.
Угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Винятком з цього правила є угоди, зі змісту яких випливає, що вони
можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути
все одержане за ними. У цьому випадку дія угоди визнається недійсною
і припиняється на майбутнє (роз'яснення ВАСУ від 12.03.99 р. №02-5/11).
Засновники підприємства можуть приймати рішення про зміну розміру
статутного фонду підприємства, у тому числі і його зменшення.
Порядок зменшення розміру статутного фонду підприємства (залежно
від виду господарського товариства) визначено статтями 38, 39, 56,
59 Закону України від 19.09.91 р. №1576-XII "Про господарські
товариства".
Але тут є свої обмеження, як-то кажуть: межі дозволеного. Зокрема,
зменшення розміру статутного фонду не допускається, якщо є заперечення
з боку кредиторів (ст. 16 Закону №1576) або мінімальний розмір статутного
фонду не відповідає вимогам Закону. Нагадаємо, що для акціонерного
товариства мінімальний розмір статутного капіталу становить 1250
мінімальних заробітних плат (на цей час - 147500 грн), для ТзОВ
- 100 мінімальних заробітних плат (11800 грн).
На підприємстві можуть бути виробничі підрозділи, які хоча
і перебувають на балансі підприємства, проте займаються іншою діяльністю.
У такому випадку слід пам'ятати, що "підсобно-допоміжні
виробництва (підрозділи) підприємств, які займаються незалежно від
спеціалізації підприємства іншими видами виробничої діяльності та
перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку з цим самостійними
обліковими одиницями, при визначенні розмірів страхових внесків
відносяться до галузей економіки, яким відповідає їх діяльність".
Так зазначено в ст. 3 Закону України від 22.02.2001 р. №2272-III
"Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності".
У такому випадку для підприємства може бути встановлено кілька
тарифів для нарахування страхових внесків. Усі вони зазначаються
в повідомленні про встановлення страхових тарифів, яке доводиться
до кожного підприємства відділеннями Фонду
|