Дрібниці життя

Договір між суб'єктами господарської діяльності може бути визнаний недійсним. Підстави для визнання договору недійсним перелічені у ст. 48 - 58 ЦК.

Зокрема, недійсною може бути визнано угоду, яка суперечить установленим цілям діяльності підприємства, що її укладає (ст. 50 Цивільного кодексу). Адже суб'єкти підприємницької діяльності в засновницьких документах перелічують види діяльності, якими планують займатись (конкретизують цілі діяльності юридичної особи). Крім того, низкою законів для окремих юридичних осіб установлено обмеження видів діяльності. Тому невідповідність установленим у статуті видам діяльності є однією з підстав для визнання угоди недійсною.

Угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Винятком з цього правила є угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути все одержане за ними. У цьому випадку дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє (роз'яснення ВАСУ від 12.03.99 р. №02-5/11).

Засновники підприємства можуть приймати рішення про зміну розміру статутного фонду підприємства, у тому числі і його зменшення. Порядок зменшення розміру статутного фонду підприємства (залежно від виду господарського товариства) визначено статтями 38, 39, 56, 59 Закону України від 19.09.91 р. №1576-XII "Про господарські товариства".

Але тут є свої обмеження, як-то кажуть: межі дозволеного. Зокрема, зменшення розміру статутного фонду не допускається, якщо є заперечення з боку кредиторів (ст. 16 Закону №1576) або мінімальний розмір статутного фонду не відповідає вимогам Закону. Нагадаємо, що для акціонерного товариства мінімальний розмір статутного капіталу становить 1250 мінімальних заробітних плат (на цей час - 147500 грн), для ТзОВ - 100 мінімальних заробітних плат (11800 грн).

На підприємстві можуть бути виробничі підрозділи, які хоча і перебувають на балансі підприємства, проте займаються іншою діяльністю. У такому випадку слід пам'ятати, що "підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які займаються незалежно від спеціалізації підприємства іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні розмірів страхових внесків відносяться до галузей економіки, яким відповідає їх діяльність". Так зазначено в ст. 3 Закону України від 22.02.2001 р. №2272-III "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

У такому випадку для підприємства може бути встановлено кілька тарифів для нарахування страхових внесків. Усі вони зазначаються в повідомленні про встановлення страхових тарифів, яке доводиться до кожного підприємства відділеннями Фонду