Нове число  Дебет-Кредит
  Український бухгалтерський тижневик
#51'2001: Практична бухгалтерія - Почуття обов'язку << >>

Життя по мінімуму

Мар'яна КОНДЗЕЛКА, експерт "ДК"


Прожитковий мінімум (іншими словами - необхідний мінімум для життя) - тема доволі делікатна, адже стосується вона, м'яко кажучи, межі "нормального" функціонування (звичайно, у розумінні законотворців) "нормальної" людини. Щоб краще зрозуміти суть такої економічної категорії, як прожитковий мінімум (далі - ПМ), прочитайте висловлювання класиків . Сказано досить-таки вдало.

Дійсно, величина ПМ, установлена законодавством, повинна забезпечувати мінімальні потреби людини у їжі, одязі, пересуванні1. Тож законодавці і забезпечують: 15 листопада затверджено розмір прожиткового мінімуму на 2002 рік (закон набирає чинності з 1 січня 2002 року). Спробуймо з'ясувати, як змінювалася величина ПМ протягом останніх років та які виплати прямо залежать від неї.


Прожитковий мінімум - поняття відносно нове: функціонує лише з 1999 року2. У минулому така категорія мала назву межа малозабезпеченості і була "одна на всіх" (фіксована величина для всіх верств населення) (див. таблицю). Згодом межу малозабезпеченості замінив прожитковий мінімум - це різна величина для різних груп населення (діти, працездатні, непрацездатні особи). Як він змінювався протягом 2000 - 2001 років, див. графік.

З 2002 року розмір прожиткового мінімуму знову збільшено, причому одразу для всіх категорій населення. Це важливо, оскільки, по-перше, прожитковий мінімум характеризує рівень забезпеченості громадян; по-друге, від розміру прожиткового мінімуму залежать суми різноманітних виплат та державних гарантій; по-третє, прожитковий мінімум має індексуватися на рівень інфляції.

Благодійну та матеріальну допомогу - в маси

Згідно з п. "і" Декрету про прибутковий податок з громадян, не підлягає обкладанню прибутковим податком та не враховується при визначенні бази нарахування страхових внесків, податків і зборів, які нараховуються на фонд оплати праці, "нецільова благодійна допомога, яка надається її набувачам, що мають доходи, нижчі за офіційно встановлений місячний рівень прожиткового мінімуму у розрахунку на кожного набувача, та є: безробітними; пенсіонерами; особами з багатодітних сімей; інвалідами; особами, визнаними недієздатними; дітьми-сиротами; особами, які отримують житлові субсидії".

Але така нецільова допомога (отримувана за рахунок благодійних організацій) не підлягає оподаткуванню лише в межах ПМ. Логічно: чим більша величина ПМ, тим більший розмір допомоги можна отримати, а головне - не оподаткувати.

Так само від розміру ПМ залежать суми матеріальної допомоги, вартість призів та подарунків, які можуть отримувати громадяни протягом року за рахунок юридичних та фізичних осіб. Їх вартість у межах ПМ також не підлягає оподаткуванню3.

Соціальні виплати лише наближаються до ПМ

Не варто забувати і про виплати громадянам, гарантовані соціальними фондами. Формально величина таких виплат також повинна розраховуватися виходячи з розміру ПМ. Хоча на сьогодні це не зовсім так.

Наприклад статті 41, 43, 46 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" передбачають надання у розмірі, не меншому за розмір ПМ, таких видів допомоги:

- при народженні дитини;

- по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- на поховання застрахованої особи (або особи, яка перебувала на її утриманні).

Проте у прикінцевих положеннях цього ж Закону знаходимо такі слова: "До стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму".

Суть слів "поступове наближення" пояснюється в іншому Законі: "Виходячи з можливостей Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності установити, що виплата, передбачена статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (допомога при народженні дитини - авт.), встановлюється в розмірі, не нижче ніж 64 відсотки прожиткового мінімуму (не нижче 64% - ще не означає, що зазначена допомога значно більша за 64%) для дітей віком до 6 років...

Розмір допомоги на поховання з усіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється у розмірі не нижче ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи" (ст. 4, 5 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. №2213-III).

Динаміка зміни величини прожиткового мінімуму
(2000-2002 рр.)

Аналогічна ситуація з Фондом соціального страхування на випадок безробіття. Наприклад статті 28, 29, 33 відповідного Закону передбачають виплату матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги, допомоги на поховання, виплат забезпечення іншим незастрахованим особам у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Проте в прикінцевих положеннях Закону знову знаходимо слова: "До стабілізації економічного становища в Україні мінімальний розмір виплат, передбачених частинами другою та четвертою статті 23, абзацом другим частини першої та частиною другою статті 28, статтею 29, частиною першою статті 33 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку одночасно з встановленням розміру страхових внесків виходячи з реальних можливостей Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття".

А реальні можливості Фонду не дуже високі: у ст. 3 Закону №2213 зазначається, що "виплати, передбачені частинами другою та четвертою статті 23, абзацом другим частини першої та частиною другою статті 28, частиною першою статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", встановлюються в розмірі, не нижче ніж 11 відсотків прожиткового мінімуму (тобто такі виплати цілком можуть бути на рівні 12% - авт.) для працездатної особи".

Вартість межі малозабезпеченості 
(1993 - 1999 р.)

Вартість межі малозабез- печеності Термін дії Документ, яким затверджено
22100 крб* 03.06.93 - 31.08.93 Постанова КМУ №396 від 02.06.93 р.
29700 крб 01.09.93 - 30.11.93 Постанова КМУ №675 від 30.08.93 р.
197000 крб 01.12.93 - 30.09.95 Постанова КМУ №976 від 02.12.93 р.
4800000 крб 01.10.95 - 31.12.95 Постанова ВРУ №374/95-ВР від 12.10.95 р.
6810000 крб 01.01.96 - 01.09.96 Постанова ВРУ №105/96-ВР від 25.03.96 р.
68,1 грн 02.09.96 - 31.12.96 У зв'язку з проведенням грошової реформи
70,9 грн 01.01.97 - 31.12.97 Постанова ВРУ №421/96-ВР від 16.10.96 р.
73,7 грн 01.01.98 - 31.12.98 Закон України №780/97-ВР від 24.12.97 р.
90,7 грн 01.01.99 - 30.06.99  Закон України №366-ХIV від 25.12.98 р.
118,3 грн 01.07.99 - 01.01.2000 Закон України №366-ХIV від 25.12.98 р.

*Без урахування витрат на житлово-комунальні послуги. 

Залишається сподіватися, що економічне становище нашої країни невдовзі поліпшиться, а реальні можливості соціальних фондів зростуть (інакше навіщо вони - соціальні фонди - взагалі потрібні, якщо допомогти реально не можуть), тоді і зростання розміру ПМ тішитиме набагато більше. А поки що можна буде видавати матеріальну допомогу на тридцять гривень більше.


Примітки:

1 І розмір мінімальної зарплатні (на сьогодні - 118 грн), і розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на сьогодні - 17 грн) також повинні встановлюватися відповідно до ПМ. Адже за логікою: величина ПМ - це той "мізер", який потрібен людині на місяць. Тоді яким чином мінімальна зарплатня може бути меншою за ПМ? І якщо все-таки заробітна плата дорівнює ПМ (припустімо, чинні сьогодні 331,05 грн), то чому з неї утримують прибутковий податок та різні соцзбори, виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян? Ці питання відносимо до розряду риторичних.

2 Запроваджено Законом України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.99 р. №966-XIV.

3 Не виключено, що з податківцями доведеться сперечатися про одноразовість отримання допомоги (див. "ДК" №47).


Класики про мінімум

Прожитковий мінімум - соціально-економічна категорія, що характеризує мінімум життєвих засобів, фізично необхідний для підтримання життєдіяльності трудящого і відновлення його робочої сили.

Велика радянська енциклопедія

Мінімальні межі заробітної плати регулюються певними об'єктивними факторами, що зумовлюють необхідність забезпечити робітника таким мінімумом життєвих засобів, нижче якого відтворення робочої сили виявляється неможливим. Якщо ціна робочої сили падає до цього мінімуму, то вона падає нижче вартості, бо за таких умов робоча сила може підтримуватися і виявлятися лише у хиріючому вигляді.

Маркс К. і Енгельс Ф., Твори, 2 вид., т. 23, с. 183 - 184.


Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік

Закон ВР України від 15.11.2001 р. №2780-ІІІ

Стаття 1. Затвердити на 2002 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 342 гривень, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 307 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років - 384 гривні;

працездатних осіб - 365 гривень;

осіб, які втратили працездатність, - 268 гривень.

Стаття 2. Розміри державних соціальних гарантій на 2002 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, Законом України про Державний бюджет України на 2002 рік, а також нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Стаття 3. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2002 року.

Президент України Л. КУЧМА

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua