Нове число  Дебет-Кредит
  Український бухгалтерський тижневик
#52'2001: Практична бухгалтерія - Практика << >>

Місяць тому у "ДК" №47 ми надрукували консультацію Ярослави Княжич щодо застосування фінсанкцій при відшкодуванні ПДВ. Основна ідея статті: при відшкодуванні ПДВ підставою для застосування фінсанкцій і адмінштрафів є рівність "завищення бюджетного відшкодування з ПДВ = заниження податкових зобов'язань", яку зазвичай використовують податківці.

У тому ж числі "ДК" ви могли ознайомитися з протилежною точкою зору. Її висловив Степан Ревич, фінансовий директор АФ "Дебет-Кредит Консалтинг".

Після цього редакція отримала кілька листів читачів, які бажали дістати "конкретну і вичерпну" відповідь з обговорюваного питання, а також ще по одній статті шановних авторів. Кожен з них доводить власну правоту - доволі впевнено й агресивно.

Повірте - редакція не має бажання заплутувати читача. Та ми вважаємо, що ви можете самостійно обрати ту точку зору, яка вам до вподоби. Тому й друкуємо ці статті. Читайте, вивчайте, обирайте.

Михайло ЗАХАРКО, редактор


Все-таки вас оштрафують

Ярослава КНЯЖИЧ, аудитор


У "ДК" №47/2001 було опубліковано матеріал щодо застосування фінсанкцій при відшкодуванні ПДВ, а також критичні зауваження до нього Степана Ревича в статті "А формула ж неправильна", що в контексті, незважаючи на наведені приклади з практики підприємств ТзОВ "Зоря" і ПП "Світанок", остаточно спантеличує шановного читача: де ж правда?

Тому вважаю за потрібне ще раз викласти свою точку зору на це слизьке питання бюджетного відшкодування ПДВ в Україні.

Ярослава КНЯЖИЧ


Формула "завищення бюджетного відшкодування = заниження податкових зобов'язань", можливо, не є логічною (логіка і податковий облік, до речі, все більше стають поняттями несполучними), але вона, цілком очевидно, випливає з Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПАУ від 17.03.2001 р. №110 (далі - Інструкція №110). Ця інструкція зареєстрована в Мін'юсті, отже, є нормативно-правовим документом, обов'язковим для виконання.

Звичайно, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, за всіма правилами, має вищу юридичну силу. Тому, аналізуючи глосарій термінів, наведених у статті 1 Закону №2181, можна помітити несумісність наведеного тут визначення податкових зобов'язань і протилежної ситуації із заборгованістю держави за невідшкодованим ПДВ. Однак...

ПДВ в Україні є особливим податком. Відшкодування, за суттю, є зобов'язаннями зі знаком "-". Тому заниження зобов'язань зі сплати податку (додатного числа) фактично прирівнюється до завищення своїх прав на отримання такого податку (від'ємного числа) назад. Трапляється, коли, дійсно, завищення відшкодування фактично призводить до заниження зобов'язань зі сплати, навіть до виникнення податкового боргу.

Заниження зобов'язань зі сплати податку (додатного числа) фактично прирівнюється до завищення своїх прав на отримання такого податку (від'ємного числа) назад.

Розглянемо докладніше приклади, аналогічні наведеним у статті Степана Ревича.

Варіант А

Платником податків у поданій податковій декларації за березень 2001 р. заявлене бюджетне відшкодування ПДВ на суму 10000 грн. За квітень 2001 р. значення ПДВ до сплати (рядок 20 повної декларації) становило 9000 грн, однак до бюджету податок за квітень не сплачувався, оскільки станом на 19.05.2001 р. бюджетне відшкодування ПДВ за березень не отримане. Отже, сальдо за розрахунками з бюджетом " - 10000 грн". Додамо 9000 грн та отримаємо 1000 грн, тобто бюджет винен ще 1000 грн (відбувся взаємозалік заборгованостей).

Податковою перевіркою, що тривала з 22.05.2001 р. до 30.05.2001 р., встановлено факт завищення бюджетного відшкодування за березень 2001 р. на суму 5000 грн. Отже, фактична заборгованість бюджету станом на 19.05.2001 р. - " - 5000 грн", і за квітень належало сплатити - 5000 + 9000 = 4000 грн. Цю суму до бюджету платником не внесено - ось вам і заниження податкових зобов'язань, що теоретично (і практично) може виникнути при розгляді процесу взаєморозрахунків із державним бюджетом у динаміці.

Не секрет, що перевірки обгрунтованості заявленого до відшкодування ПДВ проводяться із запізненням на місяць, два, три та більше (і навіть на рік). Тому не виключено, що "мінус" за розрахунками з ПДВ у березні 2001 р. закриється за карткою особового рахунка через кілька звітних періодів "плюсом". Зокрема, у нашому прикладі сума податкового боргу становитиме 4000 грн, а це загрожує штрафом незалежно від того, отримано гроші на розрахунковий рахунок чи ні.

Розглянутий варіант, за суттю, повторює приклад 2 Степана Ревича, коли "-" перетворився на "+". Але ми розглядаємо розрахунки з ПДВ не в статичній формі, дещо штучній для діючого підприємства, а в динаміці; враховуючи, безперечно, термін позовної давності згідно зі ст. 15 Закону №2181 (1095 днів).

У разі встановлення завищення відшкодування ПДВ після його фактичного отримання, як і при встановленні заниження податкових зобов'язань, крім зняття за карткою особового рахунка платника непідтвердженої суми ПДВ, до господарюючого суб'єкта можуть бути застосовані штрафні санкції відповідно до ст. 17 Закону №2181 (за рішенням керівника податкового органу чи його заступника), причому щодо їх розміру є альтернативні варіанти:

- 5% від суми завищення відшкодування за кожен з податкових періодів, починаючи з періоду, за який отримане відшкодування ПДВ, і закінчуючи періодом отримання платником відповідного податкового повідомлення, але не більше 25% і не менше 170 грн (пп. 17.1.3 п. 17.1);

- просто 5% від суми завищення відшкодування, якщо перевіркою буде встановлено, що таке завищення відбулося внаслідок арифметичної/методологічної помилки, але не менше 170 грн (пп. 17.1.4 п. 17.1).

Для варіанта А діапазон штрафів становить від 200 грн (5% від 4000 грн - якщо помилка є арифметичною/методологічною) до 600 грн (по 5% від 4000 грн за березень, квітень, травень 2001 р. - якщо розрахунки проводитимуться за пп. 17.1.3).

Варіант Б

Початкові умови - за варіантом А. Сума ПДВ до сплати у квітні 2001 р. становила 4000 грн, не підтверджено перевіркою 5000 грн бюджетного відшкодування. Отже, чистих зобов'язань зі сплати ПДВ у підприємства не виникло: - 10000 + 5000 + 4000 = - 1000 грн. При цьому 5000 грн прирівнюватимуться податковою інспекцією до заниження зобов'язань на 5000 грн.

Інша річ, що в цьому прикладі платника не мають права оштрафувати, оскільки"живими" коштами він відшкодування не отримував, а, згідно з пунктом 9 Інструкції №110, умовою застосування фінансових санкцій до платника ПДВ є саме факт отримання бюджетного відшкодування.

Тут важлива хронологія подій: якщо податкова поквапиться з санкціями, її дії будуть неправомірні.

Варіанти А та Б матимуть дещо інший вигляд, якщо на момент встановлення факту завищення бюджетного відшкодування сума ПДВ за період, що перевіряється, вже отримана з бюджету. Зауважимо, що ситуація, коли спочатку відшкодовують ПДВ, а потім складають акт про непідтвердження певної частини цієї суми, малоймовірна. Але можлива, наприклад, при поданні податковою інспекцією в суд позовної заяви про визнання угоди недійсною, тоді як за результатами самої перевірки нічого зменшенню не підлягає.

Варіант В

Нагадаємо умови варіанта А:

- у березні 2001 р. заявлено до відшкодування 10000 грн ПДВ;

- у квітні 2001 р. мали місце податкові зобов'язання у сумі 9000 грн, які сплачено до бюджету у зв'язку з отриманням на розрахунковий рахунок заявленої до відшкодування суми 10000 грн станом на 19.05.2001 р.;

- перевіркою у травні встановлено, що сума завищення відшкодування у квітні становила 5000 грн.

Таблиця

№ з/п   Варіант А Варіант Б Варіант В Підприємство, що постійно заявляє ПДВ до відшкодування (експортер)
1. Заявлено до відшкодування ПДВ у періоді П1, грн - 10000 - 10000 - 10000 - 10000
2. Належить до сплати (відшкодування) в наступних звітних періодах (П1+n), грн 9000 4000 9000 - 9000
3. Не підтверджено перевіркою, грн 5000 5000 5000 5000
4. Відшкодування за період П1 не отримано/отримано Не отримано Не отримано Отримано Не отримано Отримано
5. Сальдо за розрахунками з бюджетом у періоді П1+n, з урахуванням непідтверджених перевіркою сум, грн 4000 - 1000 5000 - 14000 - 4000
6. Сальдо за даними підприємства у періоді П1+n, грн - 1000 - 6000 0 - 19000 - 9000
7. При розрахунку фінсанкцій враховується сума, грн 4000 0 5000 0 5000
8. Сума штрафних санкцій, грн:          
  мin (5%) 200 Не засто- совуються 250 Не засто- совуються 250
  мax (25%) 1000   1250   1250

У такому разі можуть бути застосовані штрафи за заниження податкових зобов'язань виходячи з усієї суми завищення відшкодування, тобто 5000 грн, що становить від 250 до 750 грн (див. варіант А - залежно від складу порушення).

Максимальний розмір штрафу (25% - 1250 грн) матиме місце, якщо на момент непідтвердження заявленої до відшкодування суми ПДВ мине п'ять або більше податкових періодів та завищення суми ПДВ не обумовлене арифметичною або методологічною помилкою.

Зауважимо, що на практиці, якщо завищення відшкодування виявляється після фактичного отримання заявленої суми, штрафні санкції застосовуються без з'ясування стану розрахунків з бюджетом, тобто не береться до уваги, винен вам бюджет чи ні.

Для унаочнення покажемо всі подані варіанти стану розрахунків із бюджетом з ПДВ та умов застосування фінсанкцій при завищенні відшкодування у таблиці


Звичайно, для "хронічних" експортерів, які не сплатили жодної гривні ПДВ в бюджет, наведені в прикладах ситуації (коли в одному звітному періоді з ПДВ виникає "-", в наступному - "+") нехарактерні, у них бюджет - одвічний боржник.

Для експортерів на практиці чинне правило: якщо завищив відшкодування ПДВ, не отримавши його, - санкції не застосовуються; завищив відшкодування ПДВ і це виявлено після повернення "живих" коштів з бюджету - штрафів не уникнути. Тут йдеться в першу чергу про штрафні (фінансові) санкції на підприємство, які застосовуються відповідно до Інструкції №110, оскільки накладення адміністративних штрафів на посадових осіб підприємства майже ніколи не можна уникнути: п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" дозволяє штрафувати за "ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку".


Наприкінці скажемо про оптимістичну закономірність: ПДВ у нас відшкодовують дуже неохоче і довго; випадки, коли спочатку віддали, а потім не підтвердили та оштрафували, доволі нечасті. Та навіть якщо таке трапилося, варто вступити в полеміку з податковою, в першу чергу, з питань, чому вона зменшила заявлену до відшкодування суму; поцікавитися, на яких підставах не підтверджено податковий кредит (чи справді податкову накладну можна визнати недійсною, чи справді має місце факт визнання угоди недійсною тощо).

Якщо ж вам віддали гроші, а згодом спіймали на гарячому - штрафів не уникнути.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua