Нове число  Дебет-Кредит
  Український бухгалтерський тижневик
#52'2001: Практична бухгалтерія - Практика << >>

У пошуках втраченого обов'язку. Податкового

Що ж нам буде донараховувати ДПІ, і коли виникає заниження податкового зобов'язання?*

Степан РЕВИЧ,
фінансовий директор АФ "Дебет-Кредит Консалтинг"


Не погодившись із висновками, які робить пані Я. Княжич у статті "Все-таки вас оштрафують", хотів би викласти деякі свої заперечення. Вважаю, що окремі положення статті припускають неправильне трактування норм законодавства.

Я детальніше розглянув свої приклади, які, в свою чергу, були детальніше розглянуті моїм опонентом (вибачте за каламбур). Автор стверджує, що невнесення задекларованої суми ПДВ до бюджету, яке настає внаслідок завищення бюджетного відшкодування, є заниженням податкового зобов'язання. Тобто проводить рівність між невнесеною сумою податку до бюджету і заниженням податкового зобов'язання.

Враховуючи це, я знову спробую знайти занижене податкове зобов'язання, яке податковий орган міг би донарахувати (тобто мав би законне право це зробити) у нашому прикладі.

Степан РЕВИЧ


Занизити податкове зобов'язання можна лише декларуючи суму, меншу від тієї, яка підлягає сплаті до бюджету

З'ясуємо дві речі: що таке податкове зобов'язання і як його можна занизити?

Відповідно до пункту 1.2 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Платник податку декларує (відображає) його у поданій до податкового органу податковій декларації. Іншими словами, податкове зобов'язання (у нашому випадку) - нарахована до сплати сума податку на додану вартість. Це випливає з самого визначення. Якщо хтось засумнівається у правильності цього логічного висновку, то може звернутися до "Тлумачного словника української мови", за яким податкове зобов'язання має таке саме визначення.

Враховуючи вищенаведене, занизити податкове зобов'язання з податку на додану вартість можна лише шляхом декларування меншої суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету.

Шукаємо занижене податкове зобов'язання

Спробуємо у варіанті А (приклад, наведений опонентом у попередній статті) знайти суму заниженого податкового зобов'язання. З прикладу випливає, що платник допустив завищення бюджетного відшкодування у березні на 5000 грн, що призвело до несвоєчасної сплати податкового зобов'язання за квітень у сумі 4000 грн. Автор стверджує, що несвоєчасно сплачені 4000 грн і будуть заниженим податковим зобов'язанням.

Оскільки ми з'ясували, що заниження податкових зобов'язань може виникнути лише шляхом декларування меншої суми податку до сплати, то спробуємо пошукати - коли ж ми його занизили?

У поданій декларації з податку на додану вартість за березень 2001 року платник не міг допустити заниження податкового зобов'язання, оскільки його просто не було.

При поданні декларації за квітень 2001 року платник теж не допустив заниження податкового зобов'язання, оскільки воно становило за квітень 9000 грн, і саме така сума була задекларована.

Тим самим, як бачимо, завищення бюджетного відшкодування не призвело до заниження податкового зобов'язання.

Підсумовуючи вищенаведене, можна стверджувати, що у разі коли внаслідок перевірки податкового органу виявляється завищення бюджетного відшкодування у поданій податковій декларації, яке в абсолютній величині не перевищує самої суми заявленого відшкодування, то такий факт не впливає на заниження податкового зобов'язання.

Коли ж справді відбувається "заниження"?

У разі коли внаслідок перевірки податкового органу виявляється завищення бюджетного відшкодування у поданій податковій декларації, яке в абсолютній величині перевищує саму суму заявленого відшкодування. Цей факт безумовно впливає на заниження податкового зобов'язання. І сума такого перевищення є сумою заниженого податкового зобов'язання.

У попередній публікації у "ДК" №47 ми розглядали саме такий приклад.

Що скаже суд - можна передбачити

Тижневик "Дебет-Кредит" уже присвячував увагу застосуванню штрафних санкцій за завищення бюджетного відшкодування, зокрема у матеріалі Ігоря Єсипова "Як відсудити ПДВ через арбітраж, коли на вас тисне податкова інспекція" ("ДК", №42/2000).

Завищення у податковій декларації бюджетного відшкодування, яке не перевищує самої суми заявленого відшкодування, не впливає на заниження податкового зобов'язання

Дозволю собі навести цитату з резолютивної частини рішення арбітражного суду Львівської області, вміщеної у статті:

"Згідно з Конституцією України (п. 22 частини 1 та п. 1 частини 2 ст. 92) та Законом України від 25.06.91 р. "Про систему оподаткування" (ст. 1, 2, 3, 11 та 17), питання сплати податків (система оподаткування, види податків, порядок і умови їх сплати, ставки, об'єкти оподаткування, джерела сплати, податкові пільги, відповідальність платників податків тощо), регулюються виключно законами України про оподаткування. Водночас п. 4 розділу ХV Конституції України наділив Президента правом протягом трьох років з дня набрання чинності Конституцією видавати укази з економічних питань, не врегульованих законами. Оскільки питання сплати податку на додану вартість врегульовані однойменним Законом від 03.04.97 р. "Про ПДВ", Указ Президента від 07.08.98 р. №857 не підпадає під дію п. 4 Розділу ХV Конституції України.

Крім того, засади відповідальності встановлюються правоохоронними, а не економічними нормами права (нормами позитивного регулювання), і тому не можуть, з огляду на Конституцію, регулюватися іншими нормативно-правовими актами, ніж закони.

Також слід зазначити, що ст. 17 Указу Президента від 07.08.98 р. №857, на яку посилається відповідач у рішенні, не містить диспозиції, оскільки встановлює відповідальність за "завищення бюджетного відшкодування...", проте саме по собі "завищення" може визнаватися таким тільки після встановлення неправомірності дій платника податку, що мають юридичне значення. Іншими словами, завищення може бути наслідком як правомірних (як у цьому випадку), так і неправомірних дій платника податку, якими є включення до податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених відповідними документами (податковими накладними, митними деклараціями тощо), і за що, згідно з законом, настає відповідальність (санкція). Оскільки зазначена норма, по суті, містить лише санкцію (і то бланкетно) і не містить диспозиції (а лише наслідки диспозиції), то практичне застосування ст. 17 Указу Президента від 07.08.98 р. №857 не є можливим за будь-яких умов.

Тому суд, відповідно до ст. 4 АПК України, не знаходить правових підстав для застосування норм Указу Президента від 07.08.98 р. №857 взагалі та його ст. 17 зокрема".

Перелік аргументів можна би було продовжувати, але ні їх кількість, ні обгрунтованість, на жаль, не змінять позиції ДПАУ у цьому питанні. А отже, платники знову будуть змушені шукати правди в судах.


Примітки:

Запитання не до ДПІ; вона придумає, що донарахувати.


У статті "П'ять прикладів того, як вас не повинні штрафувати" ("ДК" №42/2001) вже розглядалися підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.3 Закону №2181. Однією з найперших є умова донарахування податкового зобов'язання: "У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4...".

А якщо податковий орган нічого не може донарахувати, то питання про застосування штрафних санкцій не виникає.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua