Валютний еквівалент
Визначення ціни в іноземній валюті може призвести до визнання
угоди недійсною, хоча закони і не забороняють встановлювати ціни
в іноземній валюті
 Віталій
МОСЕЙЧУК
Прочитав цікаву статтю Сергія Новікова "Ціни у валюті не
можна встановлювати навіть за наявності "імпортної складової"
у "ДК" №41/2001. Але
ж на практиці еквівалент цін у валюті ми спостерігаємо досить
часто. То можна встановлювати ціни у валюті чи ні?
Міністерство економіки і надалі дотримується офіційної думки,
що ціни в України можуть виражатися лише в гривнях. Але, як свідчить
практика ведення бізнесу, часто ціни в договорах, у тому числі і
трудових, зазначаються в доларах США. Найяскравіший приклад - тарифи
українських операторів мобільного зв'язку. Ніхто не заперечить,
що такі національні корпорації йдуть на ризик, незважаючи на наявність
у операторів мобільного зв'язку великої імпортної складової у витратах.
Аналогічна ситуація з доларами США, євро та у. о. при визначенні
цін на імпортні автомобілі та вітчизняне житло. Головне - щоб оплата
відбувалася виключно у гривнях. Саме так, на нашу думку, і слід
підходити до встановлення цін у іноземній валюті. Це підтверджується
і практикою господарських судів, які часто, але не завжди, виносять
рішення на користь тих, хто виражає ціни в іноземній валюті, а платежі
приймає в національній.1
Не секрет, що встановленням цін в іноземній валюті не гребує і
сама держава. Наприклад, посадові оклади послів України та постійних
представників України при міжнародних організаціях, затверджені
постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.99 р. №1246, встановлені
- знаєте в чому? - ясна річ, у доларах США! Що заважає в такому
разі українському підприємству встановити оплату праці в доларах
США і виплачувати її у гривнях? Ціни в іноземній валюті застосовуються
і при визначенні послуг у міжнародних аеропортах за обслуговування
повітряних суден. Щоправда, наші платять у гривнях за курсом НБУ.
Для підприємств, які матимуть проблеми з контролюючими органами
щодо встановлення цін в іноземній валюті, тактика захисту, на нашу
думку, може бути такою: згідно з пунктом 1 частини другої статті
92 Конституції України, виключно законами України встановлюються
статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території
України (зрозуміло, що Постанова Кабінету Міністрів України від
18.12.98 р. №1998 "Про удосконалення порядку формування цін"
не є Законом України).
Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. №15-93
"Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу
на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких
вимог та зобов'язань.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про Національний
банк України", гривня (банкноти і монети) як національна
валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Названі акти законодавства визначають національну валюту України
як єдиний законний платіжний засіб на території України і не
містять заборони на вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті.
Таким чином, договори, ціни в яких визначено в іноземній валюті,
не суперечать чинному законодавству України, а тому не можуть бути
визнані недійсними лише через застосування цін в іноземній валюті.
Українські закони не забороняють встановлювати ціни
в іноземній валюті.
А відповідно до статті 21 Закону України "Про підприємства
в Україні", підприємства вільні у виборі предмета договору,
визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських відносин,
що не суперечать законодавству України.
У Кодексі про адміністративні правопорушення також не передбачено
відповідальності за встановлення цін в іноземній валюті. Стаття
162 КпАП передбачає відповідальність за незаконне скуповування,
продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу
або як застави, але аж ніяк не за встановлення цін в іноземній валюті.
Водночас Міністерство економіки України своїми листами від 13.06.2000
р. №27-22/287 і від 25.10.2000 р. №27-22/524 не раз нагадувало
суб'єктам підприємницької діяльності, що при визначенні цін через
еквівалент будь-якої іноземної валюти (наприклад долари США) "вилученню
в дохід бюджету, відповідно до ст. 14 Закону України "Про ціни
і ціноутворення", підлягає різниця, що утворилася за рахунок
зміни курсу іноземної валюти з моменту реалізації продукції (робіт,
послуг). Крім того, у позабюджетні фонди місцевих рад стягується
штраф у двократному розмірі отриманої суми виручки".
Щоправда, на практиці таких вилучень, на щастя, не буває. Більше
того, така конфіскація однозначно має відбуватися лише в судовому
порядку, а з такими справами Держцінінспекція до суду не йде через
майже гарантований програш. Особливо користуються такою ситуацією
приватні підприємці та пересічні громадяни, яким практично дозволено
встановлювати ціни в іноземній валюті, що і відбувається всюди при
визначенні цін на квартири, будинки та автомобілі. І нікому за це
нічого не зроблять (законними методами), але боронь Боже попастися
на розрахунках у валюті.
На користь приватних підприємців, але проти керівників юридичних
осіб "грає" інша стаття КпАП - 1652, відповідно до якої
порушення порядку формування, встановлення та застосування
цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них тягне за собою
накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до десяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян. Оскільки посадові особи є лише у юридичних
осіб, то приватники від цієї статті не потерпатимуть. А ось керівники
юридичних осіб можуть мати невеликі неприємності, та у разі можливої
девальвації гривні це невеликі втрати порівняно з можливими збитками.
Статтю з протилежною думкою Сергія Новікова
"Ціни у валюті не можна встановлювати навіть за наявності
"імпортної складової" див. у "ДК"
№41/2001.
Отже, українські закони не забороняють встановлювати ціни в іноземній
валюті, але уряд, Мінекономіки та Держінспекція з цін - забороняють,
за деякими винятками. Однак деякі господарські суди керуються тим,
що, відповідно до пункту 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду
від 12.03.99 р. №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення
спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" на підставі
статті 48 Цивільного кодексу, недійсними можуть визнаватися не лише
угоди, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги
указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України,
інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі
відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
Але ж у статті 48 Цивільного кодексу, на яку посилається господарський
суд, сказано, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам
закону (а не законодавству!). А жоден закон ціни в іноземній
валюті ще не забороняв... І навіть якщо суд буде визнавати угоди
недійсними на підставі Постанови Кабміну №1998, слід пам'ятати,
що визнання угод недійсними відбувається переважно по одній, тож
визнати такими десятки і сотні - майже неможливо. У будь-якому разі
їх можна укласти знову
Примітки:
1 Лист Вищого арбітражного суду від
11.06.2001 р. №01-8/677 "Про практику вирішення окремих категорій
спорів за матеріалами президії Вищого арбітражного суду України"
див. у "Документах
для роботи" №28/2001.
Щодо формування, встановлення
та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території
України
Лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції
України від 03.10.2001 р. №27-22/605
Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції розглянуло
питання, викладені у запиті, і повідомляє.
Відповідно до статті 99 Конституції України і Указу Президента
України "Про грошову реформу в Україні" від 25.08.96
р. №762/96, визначено, що національна валюта є єдиним законним
засобом платежу на території України.
У зв'язку з поширенням практики встановлення цін і тарифів у
доларовому еквіваленті, що було обумовлено стрімким падінням курсу
гривні до долара США у серпні - вересні 1998 р., та з метою стабілізації
цін на внутрішньому ринку, посилення боротьби з монопольними проявами
та захисту інтересів вітчизняного виробника і населення Кабінет
Міністрів України прийняв Постанову від 18.12.98 р. №1998 "Про
удосконалення порядку формування цін". Пунктом 1 цієї постанови
зазначено, що "формування, встановлення та застосування суб'єктами
підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно
в національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін
обгрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише
в частині імпортної складової структури ціни". Виходячи з
цього, визначення розміру орендної плати в доларах США суперечить
п. 1 Постанови КМУ від 18.12.98 р. №1998 "Про удосконалення
порядку формування цін".
Одночасно зазначаємо, що Міністерством економіки та з питань
європейської інтеграції вже неодноразово надавалися роз'яснення
стосовно необхідності дотримання вимог пункту 1 постанови Кабінету
Міністрів України №1998 при формуванні та визначенні вільних цін.
Дія зазначеної постанови поширюється на всіх суб'єктів підприємницької
діяльності та всі види цін, що застосовуються в державі.
Звертаємо вашу увагу, що укази Президента України, закони Верховної
Ради України, постанови Кабінету Міністрів України є обов'язковими
для виконання на всій території України і питання відповідності
чинної постанови чинному законодавству є некоректним.
Заступник керівника департаменту структурної політики
І. КОВАЛЕНКО
Про удосконалення
порядку формування цін (витяг)
Постанова КМУ від 18.12.98 р. №1998
З метою стабілізації цін на внутрішньому ринку, посилення боротьби
з монопольними проявами та захисту інтересів вітчизняного виробника
і населення Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Встановити, що формування, встановлення та застосування суб'єктами
підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно
у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін
обгрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише
в частині імпортної складової структури ціни.<...>
|
