Нове число  Дебет-Кредит
  Український бухгалтерський тижневик
#52'2001: Практична бухгалтерія - Зворотний зв'язок << >>

Валютний еквівалент

Визначення ціни в іноземній валюті може призвести до визнання угоди недійсною, хоча закони і не забороняють встановлювати ціни в іноземній валюті

Віталій МОСЕЙЧУК


Прочитав цікаву статтю Сергія Новікова "Ціни у валюті не можна встановлювати навіть за наявності "імпортної складової" у "ДК" №41/2001. Але ж на практиці еквівалент цін у валюті ми спостерігаємо досить часто. То можна встановлювати ціни у валюті чи ні?


Міністерство економіки і надалі дотримується офіційної думки, що ціни в України можуть виражатися лише в гривнях. Але, як свідчить практика ведення бізнесу, часто ціни в договорах, у тому числі і трудових, зазначаються в доларах США. Найяскравіший приклад - тарифи українських операторів мобільного зв'язку. Ніхто не заперечить, що такі національні корпорації йдуть на ризик, незважаючи на наявність у операторів мобільного зв'язку великої імпортної складової у витратах. Аналогічна ситуація з доларами США, євро та у. о. при визначенні цін на імпортні автомобілі та вітчизняне житло. Головне - щоб оплата відбувалася виключно у гривнях. Саме так, на нашу думку, і слід підходити до встановлення цін у іноземній валюті. Це підтверджується і практикою господарських судів, які часто, але не завжди, виносять рішення на користь тих, хто виражає ціни в іноземній валюті, а платежі приймає в національній.1

Не секрет, що встановленням цін в іноземній валюті не гребує і сама держава. Наприклад, посадові оклади послів України та постійних представників України при міжнародних організаціях, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.99 р. №1246, встановлені - знаєте в чому? - ясна річ, у доларах США! Що заважає в такому разі українському підприємству встановити оплату праці в доларах США і виплачувати її у гривнях? Ціни в іноземній валюті застосовуються і при визначенні послуг у міжнародних аеропортах за обслуговування повітряних суден. Щоправда, наші платять у гривнях за курсом НБУ.

Для підприємств, які матимуть проблеми з контролюючими органами щодо встановлення цін в іноземній валюті, тактика захисту, на нашу думку, може бути такою: згідно з пунктом 1 частини другої статті 92 Конституції України, виключно законами України встановлюються статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України (зрозуміло, що Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.98 р. №1998 "Про удосконалення порядку формування цін" не є Законом України).

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про Національний банк України", гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Названі акти законодавства визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України і не містять заборони на вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті.

Таким чином, договори, ціни в яких визначено в іноземній валюті, не суперечать чинному законодавству України, а тому не можуть бути визнані недійсними лише через застосування цін в іноземній валюті.

Українські закони не забороняють встановлювати ціни в іноземній валюті.

А відповідно до статті 21 Закону України "Про підприємства в Україні", підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських відносин, що не суперечать законодавству України.

У Кодексі про адміністративні правопорушення також не передбачено відповідальності за встановлення цін в іноземній валюті. Стаття 162 КпАП передбачає відповідальність за незаконне скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, але аж ніяк не за встановлення цін в іноземній валюті.

Водночас Міністерство економіки України своїми листами від 13.06.2000 р. №27-22/287 і від 25.10.2000 р. №27-22/524 не раз нагадувало суб'єктам підприємницької діяльності, що при визначенні цін через еквівалент будь-якої іноземної валюти (наприклад долари США) "вилученню в дохід бюджету, відповідно до ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення", підлягає різниця, що утворилася за рахунок зміни курсу іноземної валюти з моменту реалізації продукції (робіт, послуг). Крім того, у позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі отриманої суми виручки".

Щоправда, на практиці таких вилучень, на щастя, не буває. Більше того, така конфіскація однозначно має відбуватися лише в судовому порядку, а з такими справами Держцінінспекція до суду не йде через майже гарантований програш. Особливо користуються такою ситуацією приватні підприємці та пересічні громадяни, яким практично дозволено встановлювати ціни в іноземній валюті, що і відбувається всюди при визначенні цін на квартири, будинки та автомобілі. І нікому за це нічого не зроблять (законними методами), але боронь Боже попастися на розрахунках у валюті.

На користь приватних підприємців, але проти керівників юридичних осіб "грає" інша стаття КпАП - 1652, відповідно до якої порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскільки посадові особи є лише у юридичних осіб, то приватники від цієї статті не потерпатимуть. А ось керівники юридичних осіб можуть мати невеликі неприємності, та у разі можливої девальвації гривні це невеликі втрати порівняно з можливими збитками.

Статтю з протилежною думкою Сергія Новікова "Ціни у валюті не можна встановлювати навіть за наявності "імпортної складової" див. у "ДК" №41/2001.

Отже, українські закони не забороняють встановлювати ціни в іноземній валюті, але уряд, Мінекономіки та Держінспекція з цін - забороняють, за деякими винятками. Однак деякі господарські суди керуються тим, що, відповідно до пункту 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 12.03.99 р. №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" на підставі статті 48 Цивільного кодексу, недійсними можуть визнаватися не лише угоди, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Але ж у статті 48 Цивільного кодексу, на яку посилається господарський суд, сказано, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону (а не законодавству!). А жоден закон ціни в іноземній валюті ще не забороняв... І навіть якщо суд буде визнавати угоди недійсними на підставі Постанови Кабміну №1998, слід пам'ятати, що визнання угод недійсними відбувається переважно по одній, тож визнати такими десятки і сотні - майже неможливо. У будь-якому разі їх можна укласти знову


Примітки:

1 Лист Вищого арбітражного суду від 11.06.2001 р. №01-8/677 "Про практику вирішення окремих категорій спорів за матеріалами президії Вищого арбітражного суду України" див. у "Документах для роботи" №28/2001.


Щодо формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України

Лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 03.10.2001 р. №27-22/605

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції розглянуло питання, викладені у запиті, і повідомляє.

Відповідно до статті 99 Конституції України і Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні" від 25.08.96 р. №762/96, визначено, що національна валюта є єдиним законним засобом платежу на території України.

У зв'язку з поширенням практики встановлення цін і тарифів у доларовому еквіваленті, що було обумовлено стрімким падінням курсу гривні до долара США у серпні - вересні 1998 р., та з метою стабілізації цін на внутрішньому ринку, посилення боротьби з монопольними проявами та захисту інтересів вітчизняного виробника і населення Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 18.12.98 р. №1998 "Про удосконалення порядку формування цін". Пунктом 1 цієї постанови зазначено, що "формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно в національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обгрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни". Виходячи з цього, визначення розміру орендної плати в доларах США суперечить п. 1 Постанови КМУ від 18.12.98 р. №1998 "Про удосконалення порядку формування цін".

Одночасно зазначаємо, що Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції вже неодноразово надавалися роз'яснення стосовно необхідності дотримання вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1998 при формуванні та визначенні вільних цін. Дія зазначеної постанови поширюється на всіх суб'єктів підприємницької діяльності та всі види цін, що застосовуються в державі.

Звертаємо вашу увагу, що укази Президента України, закони Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України є обов'язковими для виконання на всій території України і питання відповідності чинної постанови чинному законодавству є некоректним.

Заступник керівника департаменту структурної політики І. КОВАЛЕНКО


Про удосконалення порядку формування цін (витяг)

Постанова КМУ від 18.12.98 р. №1998

З метою стабілізації цін на внутрішньому ринку, посилення боротьби з монопольними проявами та захисту інтересів вітчизняного виробника і населення Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Встановити, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обгрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.<...>

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua