Нове число  Дебет-Кредит
  Український бухгалтерський тижневик
#52'2001: Практична бухгалтерія - Податковий облік << >>

Правила примусу

Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ,
юрист АФ "Дебет-Кредит Консалтинг"


(Продовження. Початок див. у №51)

З 1 січня примусове списання активів платників податків податковою службою відбуватиметься по-новому: за Законом №2181. Тож ми поставили собі за мету розповісти, що відбувається на всіх стадіях процедури погашення податкового боргу, аж до кінцевого етапу - продажу активів платників податків.

У попередньому числі (див. "ДК" №51) ми описали загальну схему застосування стягнення на активи платника податків, а також докладно - узгодження податкового зобов'язання.

Сьогодні ви дізнаєтеся, коли виникає податкова застава, чим різняться положення Указу №167 і Закону №2181 стосовно податкової застави та який порядок і умови надсилання податкових вимог.


Податкова застава

При порушенні строків погашення податкових зобов'язань, відповідно до п. 8.2 Закону №2181, виникає податкова застава. Цей пункт, як в цілому ст. 8 "Податкова застава" Закону №2181, вступив у дію з 1 жовтня 2001 р.1 Доти порядок виникнення і дія податкової застави регулювалися відповідними положеннями Указу №167 та Порядком звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) та реалізації такого майна, затвердженим постановою КМУ від 22 червня 1998 р. №941 (далі - Порядок №941).

З 1 жовтня, відповідно до п. 19.2 Закону №2181, вони втратили чинність.

Податкова застава полягає в обмеженні права платника податків розпоряджатися більшістю своїх активів. Таке розпоряджання здійснюється за узгодженням з податковим органом. Право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

У таблиці, наведеній на сторінках 16-17, ми порівняли положення Указу №167 і Закону №2181 стосовно податкової застави.

Податкові вимоги

Податкові вимоги - це один з обов'язкових етапів здійснення процедури погашення податкового боргу. Як ми вже зазначали, вжиття заходів для погашення податкового боргу, відповідно до підпункту 2.3.1 Закону №2181, є виключною компетенцією податкових органів (в окремих випадках і державних виконавців), тому тільки вони (податківці) можуть надсилати податкові вимоги. Інші контролюючі органи, передбачені у п. 2.1 Закону №2181, при порушенні строків сплати підконтрольних їм податкових зобов'язань, за якими здійснено узгодження, повинні звернутися до податкового органу, щоб той провів процедуру погашення податкового боргу.

Порядок такого звернення затверджений Постановою КМУ від 24.10.2001 р. №1387 "Про затвердження Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів".

Податкова вимога - це письмова вимога податкового органу до платника погасити суму податкового боргу. Податкові вимоги надсилаються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань, не сплачених платником податків в установлені строки. Надсилання податкових вимог без попередньої процедури узгодження є неправомірним.

Порядок та умови надсилання податкових вимог регулюються в ст.6 Закону №2181, яка, відповідно до п. 19.1 цього закону, набрала чинності з 01.10.2001 р. Тому саме з цієї дати податкові органи отримали право надсилати податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються стосовно наявного в платника податків податкового боргу. До 01.10.2001 р. податковий борг, згідно із Законом №2181, міг виникнути у зв'язку з несплатою сум податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації. Тому, на нашу думку, з 01.10.2001 р. правомірним є надсилання податкових вимог стосовно податкового боргу, який виник до цієї дати. Хоча у "Віснику податкової служби України" представники податкових органів висловлюють свою позицію, згідно з якою інститут податкових вимог поширюється виключно на суми новоствореного податкового боргу, що утворився починаючи з 01.10.2001 р., і не включає суми податкового боргу, який значився до 01.10.2001 р.2

На виконання ст. 6 Закону №2181 наказом ДПА від 03.07.2001 р. №266 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків (далі - Порядок №266). Передбачається надсилання двох податкових вимог.

Перша податкова вимога надсилається податковим органом на адресу платника не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Така податкова вимога повинна містити:

  • посилання на підстави її виставлення;
  • суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій;
  • перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу;
  • повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків;
  • обов'язок погасити суму податкового боргу (зазначається загальна сума податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем);
  • можливі наслідки непогашення податкового боргу у строк.

Строки, коли податкова вимога вважається надісланою, визначаються відповідно до підпункту 6.2.4 Закону №2181.

Отже, згідно з підпунктом 6.2.3 Закону №2181, про виникнення податкової застави за наявності податкового боргу податковий орган повідомляє платника податків у першій податковій вимозі. Форми першої і другої податкової вимоги затверджені Порядком №266, причому для фізичних і юридичних осіб вони різні. У формах податкових вимог для юридичних осіб передбачено зазначення того, що у податкового боржника виникла податкова застава, проте у формах вимог для фізичних осіб такого застереження немає. Невже ДПА вважає, що на активи фізичних осіб податкова застава не поширюється ? Дочекаємось їх роз'яснень.

Якщо, отримавши податкову вимогу, платник не погасив податковий борг, надсилається друга податкова вимога. Строк надсилання: не раніше тридцятого календарного дня з дня направлення (вручення) першої податкової вимоги. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити:

  • повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі;
  • дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму загального боргу. Але окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Випадки відкликання податкових вимог передбачені у п. 6.4 Закону №2181.

(Далі буде)

Примітки:

1 Для виконання ст.8 Закону №2181 наказом ДПА від 28.08.2001 р. №338 було затверджено Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби (далі - Порядок №338).

2Єлизавета Забудська (головний державний податковий інспектор Головного управління стягнення податкової заборгованості ДПА України); "Вісник податкової служби України", листопад 2001 р., №42, с. 39.


Що змінилось у податковій заставі

№ з/п Податкова застава до 1 жовтня 2001 р.
(за Указом №167 та Порядком №941)
Податкова застава після 1 жовтня 2001 р.
(за Законом №2181 та Порядком №338)
1 Податкова застава запроваджувалася стосовно майна юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. На майно фізичних осіб - не суб'єктів підприємницької діяльності - не запроваджувалася. Крім тих осіб, перелік яких міститься в Указі №167, податкова застава поширюється також і на активи фізичних осіб - не суб'єктів підприємницької діяльності.
2 Податкова застава запроваджувалась виключно при виникненні податкової заборгованості, тобто при порушенні встановлених строків сплати податкових та неподаткових платежів. Податкова застава виникає не тільки при порушенні строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, а й у разі неподання або несвоєчасного подання платником податкової декларації (з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку подання податкової декларації).
3 Оскарження рішення про донарахування податку, збору (обов'язкового платежу) не відстрочувало виникнення податкової застави (за винятком оскарження донарахованих сум з податку на прибуток та ПДВ). При порушенні процедури адміністративного оскарження і під час її дії податкова застава не виникає.
4 За загальним правилом, податкова застава поширювалася на всі активи платника податків, за винятком:
- національних культурних та історичних цінностей, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
- вимог, що мають особистий характер, а також інших вимог, застава яких забороняється законом;
- об'єктів державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, що перебувають у процесі корпоратизації;
- майно і кошти благодійних організацій (частина третя статті 19 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації");
- приватизаційні папери (стаття 5 Закону України "Про приватизаційні папери").
Аналогічно (згідно з п. 2.2 Порядку №338).
5 Для фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності в податкову заставу передавалися майно та майнові права, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності. Такого винятку немає, тобто податкова застава поширюється і на активи, які не використовуються підприємцем у підприємницькій діяльності. Але пп. 4 п. 2.2 Порядку №338 передбачено, що не може бути предметом податкової застави майно громадян, на яке не може бути звернене стягнення за виконавчими документами, перелік якого встановлено додатком до Закону України "Про виконавче провадження".
6 Податкова застава не виникала:
- якщо платник податків мав невідшкодовану суму податку на додану вартість, переплату за платежами до бюджетів та державних цільових фондів, яка дорівнює або перевищує суму його податкової заборгованості;
Податкова застава не виникає тільки у разі порушення строків сплати авансових платежів.
  - якщо сума податкової заборгованості менша від наявної прямої заборгованості бюджету перед платником податків;
- протягом трьох місяців з дня виникнення податкової заборгованості, якщо за останні 12 місяців платник податків у разі провадження господарської діяльності своєчасно і в повному обсязі вносив поточні платежі до бюджетів та державних цільових фондів;
- при порушенні строків сплати авансових платежів.
При порушенні строків подання податкової декларації повідомлення надсилається з наступного дня за формою, встановленою Порядком №338.
7 Повідомлення платника податків у триденний строк з дня виникнення податкової застави. При порушенні строків погашення податкового зобов'язання повідомлення міститься у першій податковій вимозі, яка надсилається не раніше наступного дня після закінчення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
8 Відповідно до п. 3 Указу №167, податковий орган реєстрував заставу рухомого майна у 5-денний термін з дня виникнення. Податковий орган реєструє тільки заставу нерухомого майна за умови дії такої податкової застави понад десять календарних днів. Хоча платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна.
9 Відчуження майна та майнових прав, які перебувають у податковій заставі, може здійснюватися лише за письмовою згодою органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника податків. Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, вільно розпоряджається ними, за винятком таких операцій (вони підлягають письмовому узгодженню з податковим керуючим):
а) продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав;
б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, поступку вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;
в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.
10 Без згоди податкових органів можна було відчужувати товари в обороті, якщо такі товари реалізуються за цінами не нижче звичайних. Без згоди податкових органів можна розпоряджатися майном, майновими та немайновими правами, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме: готовою продукцією, товарами і товарними запасами, роботами та послугами за кошти за їх звичайними цінами.
11 Згода податкового органу надавалась, якщо виручка від реалізації відчуженого майна та майнових прав спрямовувалася на погашення податкової заборгованості. Не ставиться за умову надання згоди зобов'язання спрямувати виручку від операції виключно на погашення податкового боргу. Одна умова: щоб цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією не призвели до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг.
12 Вимоги органів державної податкової служби щодо майна і майнових прав, які є предметом податкової застави, мають пріоритет перед будь-якими правами щодо цього майна і майнових прав, крім випадків, коли ці права виникли і в установленому порядку оформлені до дня виникнення податкової застави. Податковий пріоритет аналогічний.
13 Для операцій з коштами потрібна була згода податкового органу. Операції з коштами (українською та іноземною валютою) можна здійснювати без згоди податкового органу, за винятком операцій, передбачених пп. "б" п. 9 цього розділу.
14   На відміну від Указу, чітко встановлено особу, яка від імені податкових органів дає згоду на проведення відповідних операцій, та визначено її повноваження. Такою особою є податковий керуючий.
15   Запроваджується інститут податкової поруки (п. 8.8), яка полягає в тому, що банк-поручитель зобов'язується відповідати за погашення податкового боргу платника податків.
16   Передбачається можливість звільнення окремих видів активів платника податків з-під податкової застави, якщо звичайна вартість інших активів, які залишаються у податковій заставі, більша за суму податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою, у два чи більше разів (п. 8.9).
<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua