Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#24 '2000: Документи для роботи - Нові документи

11. Про податок на додану вартість

Лист ДПАУ від 17.04.2000 р. №5374/7/16-1121


СУТТЄВО

Якщо продавець товарів виявився "фіктивною" фірмою, то податкові органи повинні звернутися до арбітражного суду з позовом про визнання угоди між продавцем та покупцем недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України.


1Державна податкова адміністрація України у зв'язку із зверненнями податкових органів України щодо застосування положень пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної повідомляє таке.

21 грудня 1999 року суддею Вищого арбітражного суду України винесено рішення щодо визнання недійсною частини 1 пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. №165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за №233/2037 (із змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 08.10.98 р. за №469, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 28.10.98 р. за №691/3131), в частині, що податкова накладна вважається недійсною "в разі порушення особою, яка зазначена у пункті 2 цього Порядку, вимог зазначеного Порядку чи її невідповідності фактичним податковим зобов'язанням, заявленим продавцем".

Державна податкова адміністрація України направила Вищому арбітражному суду України заяву про перевірку в порядку нагляду названого вище рішення, а також прохання призупинити виконавче провадження по справі до перевірки рішення.

Судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов ухвалила зупинити виконавче провадження у названій вище справі Вищого арбітражного суду до закінчення перевірки матеріалів справи у порядку нагляду вказаною судовою колегією. Про результати розгляду органам державної податкової служби буде повідомлено додатково.

Одночасно звертаємо увагу, що в актах перевірок необхідно робити посилання на підпункти 7.2.3, 7.2.4, 7.4.5, пункт 9.6 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями), якими визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної передається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

При цьому право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, і не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними.

У разі коли за наслідками перевірок встановлені фірми, що не існують або знаходяться у розшуку, але виписували податкові накладні із зазначенням у них сум податку на додану вартість (податкового зобов'язання), які до бюджету не сплачувалися, то податковий кредит з податку на додану вартість, пред'явлений покупцем товарів (робіт, послуг) до відшкодування з бюджету не приймається, оскільки податковий кредит не підтверджується податковим зобов'язанням продавця цих товарів (робіт, послуг), а податкова накладна не виконує своєї функції і оригінал податкової накладної не підтверджується копією.

Якщо продавець товарів (робіт, послуг) на дату складання договору купівлі-продажу був зареєстрований як платник податку на додану вартість, але податок на додану вартість не сплачував і знаходиться у розшуку, то податкові органи повинні звернутися до арбітражного суду з позовом про визнання угоди між продавцем та покупцем недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України.*

Заступник голови ДПА України Г. ОПЕРЕНКО


Примітки:

1За угодами з "фіктивними" фірмами сумлінні покупці повинні повертати отримані товари і послуги (!) продавцям (ст. 49 ЦК), щоправда, незрозуміло, як це можна зробити на практиці

* Відповідно до ст. 49 ЦК "Недійсність угоди, укладеної з метою, суперечною інтересам держави і суспільства", якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в дохід держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в дохід держави.

 
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua