Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#26 '2000: Документи для роботи - Нові документи

11. Про податок з власників транспортних засобів

Лист ДПАУ від 06.05.2000 р. №6278/7/17-0317


СУТТЄВО

У разі сплати податку з власників транспортних засобів фізичними особами після 30 червня 2000 року несплачена сума податку вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені у розмірі 120 відсотків від облікової ставки НБУ. У разі придбання транспортного засобу юридичною особою перед його реєстрацією сплачується 25% річної суми податку, решта - рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.


Державна податкова адміністрація України у зв'язку з численними запитами державних податкових органів та платників податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів надсилає для використання в роботі роз'яснення з окремих питань адміністрування зазначеного податку, які виникли у зв'язку з набранням чинності Закону України від 16.07.99 р. №986-XIV "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства",1 яким внесено суттєві зміни до Закону України від 11.12.91 р. №1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" у редакції Закону України від 18.02.97 р. №75/97-ВР, а саме: змінено порядок і терміни сплати податку, розміри ставок, а також розширено перелік пільг для фізичних осіб - власників транспортних засобів.

1. Відповідно до статті 5 вищезазначеного Закону, податок фізичними особами сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією та технічним оглядом транспортних засобів щорічно або раз на два роки, але не пізніше першого півріччя. Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку як за попередній, так і за поточний роки.

Враховуючи вищевикладене, виникло питання стосовно порядку сплати громадянами податку з власників транспортних засобів та надання їм пільг у разі проведення реєстрації, перереєстрації та державного технічного огляду транспортного засобу у 2000 році (у разі проходження технічного огляду 1 раз на два роки і несплати податку за 1999 рік).

Оскільки громадяни мають право сплачувати податок з власників транспортних засобів один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд, то у разі сплати податку в 2000 році сума до сплати обчислюється в гривнях за ставками, наведеними в частині 1 статті 3 (в редакції Закону України №986-XIV від 16.07.99 р.) Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів". У разі сплати податку після 30 червня 2000 р. несплачена сума податку вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. №8-93 "Про стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів" зі змінами та доповненнями.

Якщо у громадянина - власника транспортного засобу, зазначеного у статті 4 Закону, виникло право на пільгу, йому достатньо надати органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічний огляд транспортних засобів відповідний документ, який підтверджує це право. Такий власник звільняється від сплати податку як за поточний, так і за попередні роки, якщо зазначений транспортний засіб протягом цього періоду був зареєстрований на його ім'я.

Водночас зазначаємо, що, відповідно до пункту "в" статті 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", від сплати податку звільняються всі інваліди I та II груп щодо одного легкового автомобіля незалежно від об'єму циліндрів двигуна.

Багато питань виникає при оподаткуванні ветеранів військової служби та можливості віднесення їх до статті 6 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Відповідно до роз'яснення Правового управління Міністерства оборони України (лист №204/2/507 від 13.04.2000 р.), при вирішенні питання про визнання ветеранів військової служби ветеранами праці слід керуватися Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні". В статті 6 цього Закону передбачено, що ветеранами праці визнаються, зокрема, громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років - жінки і 40 років - чоловіки) і вийшли на пенсію.

Таким чином, якщо ветеран військової служби одночасно має трудовий стаж, передбачений у статті 6 цього Закону, тобто до вступу на військову службу чи після звільнення в запас або відставку працював у вищеназваних установах та організаціях, то він може бути визнаний у встановленому порядку ветераном праці та користуватися відповідними пільгами.

Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.94 р. №521, документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є відповідне посвідчення.

Обчислення трудового стажу, необхідного для визнання громадян ветеранами праці, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Посвідчення і нагрудний знак видаються ветеранам праці за місцем проживання органами, що призначають пенсії (для військових пенсіонерів - військовими комісаріатами).

2. Крім того, зазначаємо, що у звіті за формою 2П "Про результати контрольної роботи державних податкових адміністрацій" по коду 402 в графі 3 необхідно зазначити всіх громадян, що мають транспортні засоби, а не тільки тих, хто проводить ТО в парному (непарному) році.

3. Щодо нової редакції статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів..." слід зазначити, що, по-перше, юридичні особи сплачуватимуть податок щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, по-друге, уточнено, що за транспортні засоби, придбані протягом року, податок сплачується перед їх реєстрацією за строками сплати (кварталах), які не настали, починаючи з кварталу, в якому транспортний засіб було зареєстровано. При цьому окремий розрахунок суми податку за формою, затвердженою наказом ДПА України від 16.02.2000 р. №61 і зареєстрованою в Мін'юсті 01.03.2000 р. за №121/4342,* на такий транспортний засіб подається до податкового органу в десятиденний термін після його реєстрації. У розрахунку зазначається сума податку, що відповідає кількості кварталів, які залишились до кінця року, в якому було придбано транспортні засоби. Таким чином, у разі придбання транспортного засобу протягом року перед його реєстрацією сплачується 25% річної суми податку, решта - рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Приклад: 10.04.2000 р. підприємством було придбано два автомобілі ВАЗ 2107, річна сума податку за які становить 116 гривень. Перед реєстрацією, 10.04.2000 р., податок сплачено в сумі 29 гривень, що зазначається в розрахунку по строку сплати до 15 липня. Решта нарахованої суми податку відображається в розрахунку по строках сплати: до 15 жовтня - 29 грн та до 15 січня - 29 грн. Загальна нарахована сума податку становить 75% річної суми податку - 87 гривень.

Крім того, багато питань виникає при оподаткуванні списаних (реалізованих) протягом року транспортних засобів.

Враховуючи, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами самостійно на підставі звітних даних про кількість об'єктів оподаткування станом на 1 січня поточного року за ставками на рік, визначеними статтею 3 Закону, сума податку є остаточною і у разі зняття транспортних засобів з обліку в органах, уповноважених на проведення реєстрації та перереєстрації транспортних засобів протягом року, перерахунок суми податку, визначеної у розрахунку, не провадиться. Податок сплачується юридичною особою до кінця року в повному обсязі.

Стосовно сплати податку відокремленими підрозділами підприємств (філіями, відділеннями), які не є юридичними особами, тут слід зазначити таке.

Статтею 1 вищезгаданого Закону платниками податку з власників транспортних засобів визначено юридичних осіб, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби. Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб. В податковій інспекції за місцезнаходженням юридичної особи заводиться картка особового рахунка платника податку і розносяться як нараховані, так і сплачені суми податку. У порядку і в строки, визначені податковими органами, юридичні особи подають за своїм місцезнаходженням розрахунок суми податку, а за місцем постійного базування транспортних засобів надсилаються його копії. Контроль за нарахуванням та сплатою податку ведеться податковою інспекцією (адміністрацією) за місцем знаходження юридичної особи.

Враховуючи положення Закону, відповідальність за сплату податку несе юридична особа - платник.

У разі делегування прав юридичною особою по обчисленню та сплаті податку своїм відокремленим структурним підрозділам за місцем постійного базування транспортних засобів, податок сплачується цими структурними підрозділами з повідомленням про факт сплати юридичній особі. У цьому разі юридична особа подає розрахунок податку з власників транспортних засобів до податкового органу за місцем свого знаходження на всі транспортні засоби, зареєстровані за нею з розподілом (згрупуванням) транспортних засобів за місцем їх постійного базування. В розрахунку зазначається, що податок буде сплачено безпосередньо відокремленими структурними підрозділами за місцем постійного базування транспорту. В такому разі податковим органом особовий рахунок юридичної особи відкривається на ті транспортні засоби, які належать юридичній особі і базуються за її місцезнаходженням.

Копії розрахунків податку юридична особа надсилає податковим органам тих адміністративних одиниць, де постійно базуються транспортні засоби, для відкриття особових рахунків платників податку, рознесення в них сплачених сум податку та контролю за повнотою і своєчасністю його сплати за транспортні засоби, що рахуються за відповідними відокремленими структурними підрозділами. Зазначені податкові органи повинні щокварталу, після закінчення терміну сплати податку, повідомити державну податкову інспекцію (адміністрацію) за місцезнаходженням юридичної особи про повноту та своєчасність надходження податку від відокремлених структурних підрозділів юридичної особи.

Щодо визначення кола платників, які відповідно до пункту "д" статті 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" звільняються на 50% від сплати податку за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти, зазначаємо таке.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, валовий дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми валового доходу.

Заступник голови ДПА України Г. БОНДАРЕНКО


Примітки:

1Закон України від 16.07.99 р. №986-XIV "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства" надруковано в "ГК" №36/99.

*Порядок заповнення Розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який затверджено наказом ДПАУ від 16.02.2000 р. №61, див. у "ДК" №11/2000.

 
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua