Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#36 '2000: Документи для роботи - Нові документи

10. Щодо відображення курсових різниць в податковому обліку

Лист ДПА України від 20.06.2000 р. №3461/6/15-1116

Коментар ДК:

ДПА України вперто наполягає на перерахунку курсових різниць лише у разі погашення заборгованості в іноземній валюті

Листом Державної податкової адміністрації від 20.06.2000 р. №3461/6/15-1116 "Щодо відображення курсових різниць у податковому обліку" (далі - Лист) черговий раз неправильно тлумачаться норми законодавства щодо визначення курсових різниць.

У Листі відкритим текстом сказано, що до моменту погашення заборгованості в іноземній валюті додатна або від'ємна курсова різниця, що виникає за результатом перерахунку цієї заборгованості, не включається до валових доходів або валових витрат (див. абзац другий Листа). За логікою ДПА України за наявність кредиту в іноземній валюті терміном, наприклад, на 5 років курсові різниці отримаєш лише при його погашенні (якщо на той час вони щось коштуватимуть). Таким чином, ДПА України знайшла додаткове джерело наповнення бюджету вже, а боржники в іноземній валюті наразі фактично виступають ще не лише боржниками власних кредиторів, але й кредиторами бюджету! Щоправда, це можливо лише в умовах перманентного падіння курсу національної валюти (в умовах ревальвації ДПА України діяла б зовсім інакше).

Однак знову нагадаємо підпункт 7.3.6 Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств": "З метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебували на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому додатна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду".

У прикладі, наведеному в Листі, знаходимо новину, що у разі бартерних розрахунків жодних курсових різниць не виникає, бо, мовляв, іноземна валюта участі у бартері не бере. Участі безпосередньої іноземна валюта при бартері справді не бере, однак заборгованість в іноземній валюті може легко виникнути і при бартері, адже часто-густо бартерна операція не відбувається за один день, і можливим є коливання курсів валют, тобто Лист має рацію лише у разі проведення балансуючих операцій день у день (див. той самий підпункт 7.3.6 Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств").

До того ж, відповідно до підпункту 3.1.2  Порядку складання декларації про прибуток підприємства, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 08.07.97 р. №214 (в редакції наказу ДПА України від 21.01.98 р. №37) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.98 р. за №94/2534, у разі здійснення товарообмінних (бартерних) операцій як на території України, так і за її межами, платник податку визначає фінансовий результат за кожною операцією окремо. Розрахунок фінансових результатів за такими операціями платник податку подає щокварталу за формою додатка "С" до податкового органу разом із декларацією про прибуток підприємства.

При визначенні фінансових результатів від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, враховується додатна або від'ємна різниця за результатом перерахунку дебіторської (кредиторської) заборгованості в іноземній валюті.

Тому, оскільки Лист не є нормативно-правовим актом, а наказ - є (пройшов реєстрацію в Мін'юсті), не кажучи вже про Закон України від 22.05.97 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", Лист можна сміливо ігнорувати, але взяти його до уваги та розмірковування варто.

Віталій МОСЕЙЧУК
 
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua