Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#36 '2000: Документи для роботи - Нові документи

8. Про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України"

Закон України від 13.07.2000 р. №1919-III

Коментар ДК:

НБУ отримав право емісії власних боргових зобов'язань. Тепер санкції накладатимуться НБУ лише на банки, а не на фінансові установи

Законом України від 13.07.2000 р. №1919-III "Про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" (далі - Закон) надано право Національному банку України безспірного списання щодо заборгованості комерційних банків за кредитами з рефінансування. Закон докладніше регламентував повноваження Ради Національного банку України, голова Національного банку тепер матиме не двох, а трьох заступників. Національний банк України отримав право емісії власних боргових зобов'язань, скасовано поняття "фінансово-кредитна установа" - його тепер повністю замінює термін "фінансова установа", тепер санкції застосовуватимуться НБУ лише на банки, а не на фінансові установи.

Законом доповнено розділ "Особливі положення" Закону України від 20.05.99 р. №679-XIV "Про Національний банк України" статтею 73, згідно з якою Національний банк має переважне і безумовне право задовольняти будь-яку вимогу, що грунтується на здійсненому рефінансуванні комерційного банку, за якою настав строк погашення (тобто НБУ отримав право безспірного списання коштів із кореспондентських рахунків комерційних банків).

Це право реалізується шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з банківських рахунків і продажу інших активів, що перебувають у заставі як забезпечення вимог Нацбанку, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх продажу.

Нагадаємо, що кредитор останньої інстанції - це, як правило, Національний банк України, до якого може звернутися банк або інша кредитна установа для отримання рефінансування у разі вичерпання інших можливостей рефінансування. Національний банк України має право, але не зобов'язаний надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.

На жаль, наразі Національний банк України не практикує широкого рефінансування комерційних банків, а його облікова ставка (ставка рефінансування) є лише обліковою, а не реально застосовуваною на практиці (у разі кредитування комерційних банків нині переважно застосовується більша за облікову ломбардна ставка).

Законом збільшується кількість заступників голови Нацбанку з двох до трьох осіб. Внесені зміни стосуються також повноважень та складу Ради Національного банку України, статус якої змінено з вищого органу управління на керівний орган Національного банку.

Однак керівним органом разом із Радою залишено і Правління Національного банку, таким чином НБУ має два (!) керівні органи. Законом уточнено випадки правозастосування відкладального вето Ради Національного банку щодо окремих рішень Правління Національного банку з питань грошово-кредитної політики.

Засідання Ради Національного банку провадяться не менше одного разу на квартал, але Законом дозволено скликати Раду на вимогу голови Національного банку (не плутати з головою Ради Національного банку). Тепер засідання Ради Національного банку є правомочними за наявності не менше десяти, а не восьми її членів.

Раніше коли рішення Правління Національного банку набрало чинності до моменту застосування відкладального вето щодо нього, його дія зупинялася від такого моменту до його підтвердження двома третинами від загальної кількості членів Правління Національного банку у зазначені строки. Тепер таке рішення зупиняється лише на період розгляду Правлінням Національного банку відкладального вето.

Однак деякі положення Закону не узгоджені з конституційними нормами, наприклад у питаннях дострокового припинення повноважень членів Ради Нацбанку в разі висловлення недовіри банку з боку Президента або Верховної Ради.

Як відомо, до складу Ради входять 15 осіб, включаючи голову Національного банку України. Верховна Рада вже визначила членів Ради НБУ, Президент мав їх визначити після внесення змін до Закону "Про Національний банк України", тому незабаром, оскільки Закон набрав чинності, слід очікувати призначення президентської частини Ради НБУ.

Законом офіційно визнано, що валютні цінності не є грошовими сурогатами. Скасовано поняття "фінансово-кредитна установа", його тепер повністю замінює термін "фінансова установа". Більше того, тепер штрафи НБУ накладатиме лише на керівників банків, а не на керівників фінансово-кредитних установ (у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); штрафи накладатимуться НБУ лише на банки і в жодному разі не на фінансово-кредитні установи;

НБУ тепер має право звільняти керівництво (голову правління та головного бухгалтера) лише банку, а не у фінансово-кредитних установах і призначати там тимчасову адміністрацію. Таким чином, такі фінансові установи, як ломбарди, кредитні спілки, трасти, пенсійні фонди тощо фактично вийшли з-під впливу НБУ, але під вплив інших державних органів ще не потрапили. Щоправда, вже є законопроекти про створення для фінансових установ окремого контролюючого органу.

Для підвищення надійності операціями відкритого ринку Національного банку вже не можуть бути операції з цінними паперами, що підтверджують корпоративні права (передусім це акції підприємств та їхні похідні). Натомість Національний банк отримав право емісії власних боргових зобов'язань, свідками швидкої появи якої ми повинні стати. Пророкують, що цінні папери НБУ будуть надійнішими за цінні папери уряду.

Віталій МОСЕЙЧУК
 
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua