Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#39 '2000: Документи для роботи - Нові документи

5. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Закон України від 02.03.2000 р. №1533-III

Коментар ДК:

З 1 січня 2001 року допомога у разі безробіття не може бути меншою від прожиткового мінімуму, а страхові внески на випадок безробіття сплачуються раз на місяць при виплаті зарплати

Законом України від 02.03.2000 р. №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон) з 1 січня 2001 року запроваджено нові умови визначення страхових внесків на випадок безробіття, передбачено надання допомоги у разі безробіття при частковій зайнятості. Допомога у разі безробіття не може бути меншою від прожиткового мінімуму, страхові внески на випадок безробіття сплачуються раз на місяць при виплаті зарплати. Про можливий простій роботодавець зобов'язаний повідомляти державну службу зайнятості. За порушення строку реєстрації як платника страхових внесків накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків.

Допомога у разі безробіття не може бути меншою від прожиткового мінімуму

Закон далі розвиває законодавство України щодо соціального страхування на випадок безробіття. Передусім, він має спільні риси з Законом України від 01.03.91 р. №803-XII "Про зайнятість населення" (далі - Закон про зайнятість), але є і відмінності, які отримають юридичну перевагу та наберуть чинності з 1 січня 2001 року.

Законом ліквідується Державний фонд сприяння зайнятості населення, правонаступником якого стає Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Законом визначено, що страхування на випадок безробіття обов'язкове для всіх, хто працює на умовах трудового договору (контракту), включно з тими, хто проходить альтернативну (невійськову) службу, а також тих, хто працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень, і добровільне - для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Особам, які підлягають страхуванню, видається свідоцтво, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування. Постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2000 р. №1306 "Про затвердження Порядку видачі та зразка свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" див. у "Документах для роботи" №38/2000.

Закон гарантує надання на рівні, не нижчому за прожитковий мінімум, допомоги у разі безробіття та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Зауважимо, що, відповідно до Закону про зайнятість, громадянам, що зареєстровані на загальних підставах у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, визнаються у встановленому порядку безробітними і мають право на одержання допомоги у разі безробіття у розмірі не менше 50 процентів середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, якщо громадянин протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працював не менше 26 календарних тижнів.

Таким чином, тепер розмір допомоги у разі безробіття не може бути меншим за прожитковий мінімум, який, зазвичай, вищий за розмір мінімальної заробітної плати. Щоправда, на 2000 і 2001 роки розмір прожиткового мінімуму не затверджено, а згідно з Законом України від 15.09.99 р. №1047-XIV "Про внесення зміни до Закону України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік", на перше півріччя 1999 р. прожитковий мінімум становить 90,7 грн, на друге півріччя 1999 р. - 118,3 грн.

Запроваджено диференційований розмір допомоги у разі безробіття залежно від страхового стажу безробітного

Водночас законом запроваджено диференційований розмір допомоги у разі безробіття залежно від страхового стажу безробітного, чого раніше не було. З нового року розмір допомоги у разі безробіття визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

Однак є в Законі і "ложка дьогтю": допомога у разі безробіття виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного терміну:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

у подальшому - 70 відсотків.

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць у день одержання зарплати в установах, однак трудовим законодавством України передбачено виплачувати заробітну плату не менше, аніж 2 рази на місяць.

Тож підприємці сплачуватимуть страхові внески на випадок безробіття не кожного разу, коли вони отримуватимуть кошти на виплату заробітної плати в установах банків, а лише один раз на місяць, що фактично є безкоштовною кредитною позикою з боку держави. У разі нестачі коштів на виплату зарплати та сплату внесків у повному обсязі нарахування до Фонду провадяться у пропорційних сумах.

Від сплати страхових внесків звільняються:

- застраховані особи на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- застраховані особи в частині отриманої допомоги по частковому безробіттю.

Треба зауважити, що працюючі пенсіонери не підлягають страхуванню на випадок безробіття (стаття 5 Закону), тобто на їхню заробітну плату внески не нараховуються і з неї не утримуються, що робить привабливим залучення пенсіонерів на роботу.

Розміри страхових внесків установлюються раз на рік Законом про Державний бюджет

Розміри страхових внесків установлюються на календарний рік Законом про Державний бюджет за поданням Кабінету Міністрів України:

- для роботодавця - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

- для осіб, які є добровільними платниками, - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Щорічне встановлення розміру внесків на соціальне страхування, на відміну від існуючого порядку стабільних внесків, відповідно до статті 4 Закону України від 26.06.97 р. №402/97-ВР "Про збір на обов'язкове соціальне страхування", (1,5 відсотка від фонду заробітної плати і 0,5 відсотка від заробітної плати працюючого), ускладнить планування витрат на заробітну плату на термін, більший ніж 1 рік.

Страхові внески включаються до валових витрат, а суми страхових внесків виключаються з доходів працівників, що підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян. Зауважимо, що Законом збережено право Кабінету Міністрів України встановлювати максимальну величину фактичних витрат страхувальників на оплату праці (зараз - 1000 грн), з яких утримуватимуться страхові внески.

Тепер одноразова виплата допомоги у разі безробіття для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги у разі безробіття у розрахунку на рік, а раніше такі виплати здійснювалися за весь термін безробіття, тобто на 2 роки.

Водночас, на жаль, Законом не передбачено надання безробітним кредитів для провадження підприємницької діяльності. Натомість, Законом передбачена дотація роботодавцям на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за скеруванням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік.

Докладніше порядок отримання допомоги у разі безробіття на розвиток підприємницької діяльності викладений у Постанові КМУ від 02.08.2000 р. №1190 "Про внесення змін і доповнень до положень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. №578", якою затверджено зміни і доповнення, внесені до Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги у разі безробіття, а також умови надання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки та у Положенні про порядок надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. №578, які вміщено у "Документах для роботи" №34/2000.

Вперше встановлено надання допомоги у разі часткового безробіття при простої виробництва

Закон вперше запроваджує надання допомоги у разі часткового безробіття (статті 24-26 Закону). Умовами надання допомоги у разі часткового безробіття є:

простій на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва, що має невідворотний та тимчасовий характер, який триває не менше одного місяця, не перевищує шести місяців і не залежить від працівника та роботодавця; простій протягом місяця, що охопив не менш як 30 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

Про можливий простій роботодавець тепер зобов'язаний повідомляти державну службу зайнятості. Водночас це надаватиме допомогу нашим "прихованим" безробітним, які лише рахуються працівниками на підприємствах, що простоюють.

Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року, на жаль, за винятком статей щодо допомоги у разі часткового безробіття, рішення про введення яких приймається щорічно Верховною Радою України під час затвердження розміру страхових внесків.

Роботодавцям треба бути уважнішими при прийомі працівників на роботу

Зауважимо, що Законом запроваджено нові види відповідальності для роботодавців. Тепер з них може утримуватися:

сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду;

незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу (таким чином, тепер при прийомі на роботу треба перевіряти нових робітників на наявність статусу безробітного, але на практиці цю процедуру здійснити важко, адже у безробітних в трудових книжках їхній статус не вказаний);

незаконно отримана сума допомоги у разі часткового безробіття;

за порушення строку реєстрації як платника страхових внесків накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися. Важливо, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій за несвоєчасну реєстрацію не застосовується.

Віталій МОСЕЙЧУК
 
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua