Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#16 '2001: Документи для роботи - Нові документи

2. Iнструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби

Коментар ДК:

Iнструкція встановила порядок застосування та стягнення всіх штрафних (фінансових) санкцій, які можуть накладатися органами податкової служби

Крім санкцій, які встановлені Законом України від 21.12.2000 р. №2181- I I I "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) (а ним передбачені штрафні санкції за порушення податкового законодавства), Iнструкція №110 передбачає порядок застосування і стягнення інших штрафних санкцій, а також фінансових санкцій, які встановлені за порушення іншого законодавства і передбачені іншим законодавством.

Про санкції, передбачені саме "законодавством", говорить п. 6.1 Iнструкції №110. Таким чином, податківці вважають, що штрафні і фінансові санкції можуть встановлюватися не лише законами, а й іншими нормативними актами. Ми ж хочемо нагадати, що, відповідно до Закону України "Про державну податкову службу", а саме п. 7 ст. 11, податківцям надано право застосовувати фінансові санкції "у порядку та розмірах, встановлених законом".

Крім того, як це випливає з аналізу п.17.1 Закону №2181, за порушення податкового законодавства застосовуються лише ті штрафні санкції, які передбачені ст. 17 цього закону. Вже санкції за порушення, наприклад, валютного законодавства можуть бути встановлені окремим законодавством (не обов'язково законами). На сьогодні вони містяться у Декреті КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Отже, враховуючи вищенаведене, податківці можуть застосовувати лише ті фінансові санкції, які передбачені законами, а за порушення податкового законодавства - лише штрафні санкції, які передбачені ст. 17 Закону №2181.

До санкцій, які передбачені іншими законами, крім Закону №2181, і застосовуються і стягуються в порядку, передбаченому Iнструкцією №110, належать санкції, передбачені, зокрема, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (розділ 5), Законом України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (ст. 17) тощо.

У пункті 6.1 Iнструкції №110 перераховуються штрафні санкції, які встановлені в ст. 17 Закону №2181. У пунктах 9, 10 цієї Iнструкції дублюються санкції, встановлені іншими нормативними актами. Зокрема, у п. 9 передбачено право застосовувати санкції, встановлені Указом Президента від 7 серпня 1998 року №857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні".

На нашу думку, накладення таких санкцій неправомірне, адже це, по-перше, не закон, а по-друге, це санкції за порушення податкового законодавства, що є, як ми вже згадували вище, виключною прерогативою Закону №2181.

Останній же не встановлює штрафних санкцій за подібні порушення (відповідальність за них повинна наставати на підставі іншого, зокрема адміністративного, законодавства). I, відповідно до п. 19.6 Закону №2181, всі інші нормативні акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.

На що слід звернути увагу

В Iнструкції дублюється санкція, яка встановлена Законом "Про державну податкову службу" і передбачає відповідальність за неповідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках.

Розмір штрафу за таке порушення тепер набагато менший - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тимчасом як раніше за таке порушення податківці могли вибирати розмір з проміжку від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (і часто вони обирали саме максимальний розмір).

Як відомо, попередня Iнструкція про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затверджена Наказом ГДП I №28 (яка в зв'язку з прийняттям Iнструкції №110 втратила чинність), передбачала, що при застосуванні фінансових санкцій за неподання або несвоєчасне подання податковим органам податкових декларацій, розрахунків або за неподання чи несвоєчасне подання до установ банків платіжних доручень на сплату податків та інших обов'язкових платежів і внесків повинна була враховуватися переплата за конкретним видом платежу.

Якщо порушення встановленого строку подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків не призводило до несвоєчасного надходження податків або інших обов'язкових платежів до бюджетів, то до платників податків не застосовувалася фінансова санкція в розмірі 10 відсотків належних до сплати сум.

Також зазначена фінансова санкція не застосовувалась за неподання чи несвоєчасне подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків, якщо платник своєчасно подавав до установи банку платіжне доручення на сплату до бюджету (державного цільового фонду) податків чи інших обов'язкових платежів у розмірах, зазначених у податковій декларації, розрахунку незалежно від наявності коштів на рахунку платника.

Також у разі своєчасного подання платником податків до органу державної податкової служби заяви про зарахування наявної суми переплати по одному виду податків і зборів у рахунок погашення належної до сплати суми іншого виду податку чи збору, фінансова санкція у розмірі 10 відсотків належних до сплати платежів за неподання або несвоєчасне подання до установи банку платіжного доручення на сплату до бюджету податків чи зборів у частині наявної переплати не застосовувалась.

На відміну від Iнструкції №28, діюча Iнструкція №110, на жаль, таких положень не містить. За несвоєчасне подання декларацій чи погашення податкових зобов'язань відповідальність наставатиме незалежно від наявності переплати.

Процедура застосування

Процедура майже аналогічна тій, яка була встановлена у попередній Iнструкції. Про порушення законодавства посадова особа податкового органу складає акт. На його підставі керівником органу державної податкової служби або його заступником не пізніше десяти днів з дня складання акта перевірки приймається рішення про застосування та стягнення відповідних санкцій.

Форми такого рішення затверджені у двох додатках до Iнструкції №110. У додатку 1 міститься форма, за якою застосовуються і стягуються всі штрафні і фінансові санкції, що їх мають право застосовувати органи податкової служби. Лише штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання (пп. 6.1.7 Iнструкції) застосовуються і стягуються на підставі окремого рішення, форма якого встановлена у додатку 2.

Щодо процедури, а саме порядку доведення рішення про застосування стягнень, новим є момент, передбачений у абз. 5 п. 13 Iнструкції, відповідно до якого "у разі коли орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податків рішення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти таке рішення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує рішення про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

При цьому день розміщення такого рішення вважається днем його вручення". Ця норма запроваджена відповідно до пп. 6.2.4 ст.6 Закону №2181, яка регулює порядок надсилання податкових повідомлень і податкових вимог. Але ця стаття, а також відповідні положення Iнструкції №110 почнуть діяти лише з 01.10.2001 р.

Сплата штрафних санкцій здійснюється протягом 10 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення або рішення.

Наостанку слід зауважити, що Iнструкція №110 не поширюється на застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства. Такі санкції застосовуються відповідно до порядку, затвердженого Наказом ДПА від 04.10.99 р. №542.

Крім того, звертаємо увагу, що, відповідно до абзацу другого статті 11 Закону України від 25.06.91 р. №1251-XII "Про систему оподаткування", зі змінами та доповненнями, передбачено, що фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Таким чином, за результатами перевірок, закінчених після 1 квітня поточного року, штрафні санкції за порушення чинного податкового законодавства застосовуються у розмірах, встановлених Законом України №2181, а інші штрафні та фінансові санкції, які встановлюються окремим законодавством, застосовуються в частині, що не суперечить Закону.

Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, юрист консалтингової групи "ДК"
 
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua