Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#18 '2001: Документи для роботи - Нові документи

1. Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"

Закон України від 22 березня 2001 року №2324-III

Коментар ДК:

Для акцизного збору запроваджено правило "першої події". При імпортуванні запроваджено обкладання акцизним збором ввізного мита

Згідно із Законом України від 22.03.2001 р. №2324-III "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (далі - Закон), платниками акцизного збору є замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах щодо товарів, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту.

Власник готової продукції, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції. Під обкладання акцизним збором при імпортуванні тепер підпадає ввізне мито. Для акцизного збору запроваджено правило "першої події".

Внесеними змінами дається нове визначення акцизного збору. Тепер акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Раніше акцизний збір визначався як непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягується з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України.

Розширено коло платників акцизного збору. Тепер ними є замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах щодо товарів, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.

Раніше ними, на думку ДПА України, через недосконалість законодавства були завжди власне виробники підакцизних товарів з давальницької сировини, що викликало безліч судових розглядів (тепер виробники підакцизних товарів з давальницької сировини є платниками акцизного збору щодо товарів (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, але суми акцизного збору вони отримуватимуть від замовників). Акцизний збір у відсотках до обороту наразі встановлено лише для ювелірних виробів (55 відсотків).

Таким чином, тепер усі виробники, які виготовляють будь-який підакцизний товар з давальницької сировини, крім ювелірних виробів, є платниками акцизного збору. I, навпаки, при виготовленні з давальницької сировини ювелірних виробів платником акцизного збору є замовник, який теж сплачує акцизний збір виробникові, а вже той до бюджету.

Тепер власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах (тобто всі підакцизні товари, крім ювелірних виробів), виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

А умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника). Щодо ювелірних виробів процедура повинна бути такою самою, адже акцизний збір за ними теж сплачується виробникові.

Законом розширено і поняття "податковий агент". Податковими агентами є тепер не лише суб'єкти підприємницької діяльності, створені у формі підприємства з іноземною інвестицією, право якого на звільнення від обкладання окремими податками, зборами (обов'язковими платежами) було підтверджено рішенням суду (арбітражного суду), але і його дочірні підприємства, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи. Тобто продовжується наступ на підприємства з іноземними інвестиціями.

Для полегшення життя державі тепер податковим агентом не вважається уповноважений державний орган, що здійснює продаж підакцизних товарів, вилучених з вільного обігу або конфіскованих у випадках, передбачених законодавством.

Розширено об'єкт обкладання акцизним збором з імпортованих товарів. Якщо раніше при закупівлі імпортних товарів (продукції) оподатковуваний оборот визначався виходячи з їх митної вартості, то тепер для імпортованих товарів об'єктом оподаткування є митна (закупівельна) вартість, збільшена на суму ввізного мита, без урахування акцизного збору. Тобто під обкладання акцизним збором при імпортуванні тепер підпадає ввізне мито.

Добре, що це відіб'ється лише на вартості імпортних ювелірних виробів, адже лише для них ставка ввізного мита (50 відсотків) та акцизного збору (55 відсотків) встановлена у відсотках вартості. На інших товарах це ніяк не відіб'ється, адже акциз на них нараховується у твердих ставках.

А імпортовані ювелірні вироби можуть зрости в ціні на 13 відсотків. Наприклад, при митній вартості ювелірного виробу 100 грн його вартість раніше після розмитнення становила 246 грн (100 грн митна вартість + 50 грн ввізне мито + 55 грн акциз + 41 грн ПДВ), тепер - 279 грн (100 грн митна вартість + 50 грн ввізне мито + 82,5 грн акциз + 46,5 грн ПДВ).

Для акцизного збору, як і для ПДВ, податку на прибуток, запроваджено правило "першої події" (насправді раніше так і було за Указом Президента України від 11.05.98 р. №453/98 "Про платників та порядок сплати акцизного збору").

Отже, тепер датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування у касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції). Раніше податкові зобов'язання за акцизним збором виникали лише після оплати товару, тобто за "касовим" методом, хоча ДПА України раніше так і вважала.

Виключено норму (частину третю статті 5 Декрету), згідно з якою не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації спирту етилового, що використовується для виготовлення лікарських засобів і ветеринарних препаратів.

Це не є нововведенням, адже такий спирт раніше оподатковувався відповідно до частини третьої статті 3 Закону України від 07.05.96 р. №178/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", якою встановлено на спирт етиловий, що використовується вітчизняними товаровиробниками - суб'єктами підприємницької діяльності для виготовлення пектину, есенції та оцту харчових, лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і виготовлених із них препаратів), ветеринарних лікарських засобів і препаратів, ставку акцизного збору в розмірі 0,12 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Дата виникнення податкових зобов'язань не означає сплати (насправді правило "першої події" для акцизного збору не є новиною. Його було запроваджено Указом Президента України від 11.05.98 р. №453/98 "Про платників та порядок сплати акцизного збору").

Дуже прикро, що Закону (якого на момент публікації ще не оприлюднено) надано зворотну силу, це перш за всі відіб'ється негативно на замовниках-давальниках та структурних підрозділах податкових агентів (але не на фізичних особах - підприємцях, для яких негативної зворотної сили немає), але буде сприятливим для виробників, з яких було зайво стягнуто суми акцизного збору (тепер ці суми мусять повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Щоправда (кому на радість, а кому на шкоду), термін зворотної дії Закону щодо податків нині не може перевищувати терміну позовної давності, тобто 1095 днів.

Віталій МОСЕЙЧУК
 
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua