Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#18 '2001: Документи для роботи - Нові документи

8. Щодо введення Iнструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття і обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Лист Мінпраці України і Державного центру зайнятості від 23.03.2001 р. №ДЦ-05-901

У зв'язку із запитами з місць роз'яснюємо деякі питання щодо запровадження Iнструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття і обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.12.2000 р. №339 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. за №30/5221.

1. Закон України від 11 січня 2001 року №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування"1 (надруковано в газеті "Урядовий кур'єр" 22 лютого 2001 р.) відповідно до ст. 94 Конституції України набрав чинності з дня його опублікування, тобто з 22 лютого 2001 р.

2. Згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є роботодавці, наймані працівники, а також особи, що беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах.

До роботодавців належать підприємства, установи, організації і фізичні особи, які використовують найману працю, а саме:

- суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності і галузевої належності (їх відокремлені підрозділи - філіали, відділення тощо - є платниками страхових внесків, якщо вони є юридичними особами; в тому випадку, якщо вони не мають статусу юридичної особи і розрахунки з оплати праці працівників цих філіалів, відділень і відокремлених підрозділів провадяться централізованими бухгалтеріями зазначених платників страхових внесків, то страхові внески за свої філіали, відділення і відокремлені підрозділи сплачують ці суб'єкти підприємницької діяльності);

- установи і організації, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів;

- приватні (приватно-орендні) сільськогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства, господарські товариства, сільськогосподарські кооперативи й інші суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, що займаються сільськогосподарською діяльністю;

- профспілкові, релігійні, добродійні та інші неприбуткові організації, об'єднання громадян, громадські організації і товариства, які утримуються за рахунок членських внесків (садово-городницькі, гаражні кооперативи тощо);

- фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності;

- розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації (в тому числі міжнародні), філіали або представництва, що використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.

До найманих працівників належать фізичні особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи. До осіб, які працюють на умовах трудового договору, належать працівники всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також особи, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, які проходять альтернативну (невійськову) службу і які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

3. Платники збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, які були зареєстровані в центрах зайнятості до 1 січня 2001 року, не повинні проходити перереєстрацію.

4. Щодо сплати єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку і плати за спеціальний патент. З набранням чинності Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" втрачає чинність Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування".

У зв'язку з цим норми Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва", Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" і Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині включення збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до єдиного податку, фіксованого сільгоспподатку і плати за спеціальний торговий патент не діють.

Збір на обов'язкове соціальне страхування, в тому числі збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, входили до системи оподаткування, тому при запровадженні спрощеної системи оподаткування були включені до єдиного податку, фіксованого сільгоспподатку і плати за спеціальний торговий патент.

Дія Закону України "Про систему оподаткування" щодо зборів на соціальне страхування поширювалася на відповідні правовідносини в сфері соціального страхування до прийняття законів України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не входять до системи оподаткування і не можуть бути включені до єдиного податку, фіксованого сільгоспподатку і плати за спеціальний торговий патент. 2

У зв'язку з цим суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, сплачують внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за найманих працівників як роботодавці у встановлених законодавством розмірах незалежно від того, яку систему оподаткування вони обрали - загальну чи спрощену (сплачують єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент).

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, повинні сплачувати страхові внески як роботодавці за найманих працівників, що стосується страхування самої фізичної особи, то вони беруть участь у страхуванні на добровільних засадах. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю, беруть участь у цьому виді страхування на добровільних засадах.

У разі якщо фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність зі створенням юридичної особи, займають штатну посаду на цьому підприємстві та отримують відповідну заробітну плату, тобто є одночасно найманими працівниками на підприємстві, в цьому випадку вони є застрахованими як наймані працівники.

5. ...

6. Що стосується інших заохочувальних і компенсаційних виплат, на які нараховуються страхові внески, то при нарахуванні страхових внесків необхідно керуватися Iнструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.95 р. за №465/1001, в якій є і перелік інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

7. У разі виплати працівникам заробітної плати в натуральній формі, тобто продукцією власного виробництва, її розмір для нарахування страхових внесків обчислюється за середньою ціною реалізації цієї продукції в місяці, за який зроблено нарахування заробітної плати.

Якщо в цьому місяці така продукція не реалізовувалася, її розмір обчислюється за ціною реалізації попереднього місяця. Вартість натуральної продукції інших виробників при визначенні доходу для нарахування страхових внесків обчислюється за ціною її придбання.

8. Фермери, які є юридичними особами і не мають найманих працівників, беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах.

Реєстрація їх як платників страхових внесків здійснюється відповідно до п. 3.4 Iнструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття і обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Мінпраці 18.12.2000 р. №339 і зареєстрованої Мін'юстом 16.01.2001 р. за №30/5221. У разі якщо вони беруть участь у страхуванні, страхові внески сплачуються ними у встановлених законодавством для цієї категорії осіб розмірах.

9. Що стосується нарахування й утримання страхових внесків з допомоги в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності,3 яка виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності), то в зв'язку з тим, що допомога у разі тимчасової непрацездатності не входить до оплати праці згідно з Iнструкцією зі статистики заробітної плати, страхові внески на неї не нараховуються в розмірі 2,0% (з 1 липня 2001 р. - 2,5%) і не утримуються в розмірі 0,5% (згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", страхові внески для найманих працівників нараховуються на суми оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (в тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, а не із суми оподатковуваного доходу (прибутку), як було передбачено в Порядку стягування збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).

Що стосується нарахування й утримання страхових внесків за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності, не пов'язаних з нещасним випадком на виробництві, які, як передбачено в Законі України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", оплачуватимуться власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за основним місцем роботи, то в даний час Міністерством праці і соціальної політики України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, не пов'язаних з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації", якою передбачено, за рахунок яких коштів виплачуватиметься допомога за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності, відповідно до чого і буде визначено питання про нарахування й утримання страхових внесків до Фонду з цих коштів.

10. Щодо сум компенсації за невикористану відпустку при звільненні, то в зв'язку з тим, що суми компенсації за невикористану відпустку при звільненні включаються до витрат на оплату праці, які підлягають оподаткуванню, страхові внески на зазначені виплати нараховуються в розмірі 2% (з 01.07.2001 р. - 2,5%) і утримуються в розмірі 0,5%.

11. Особи, які виконують роботи (послуги) тільки згідно з цивільно-правовими угодами, беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах.

Цивільно-правова угода (трудова угода) є однією з форм договору підряду, при укладенні якої між власником і громадянином останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу, він не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку і сам організує і виконує свою роботу.

У разі якщо така особа бере участь у страхуванні, страхові внески сплачуються ним у встановлених законодавством для цієї категорії осіб розмірах.

Якщо особа є найманим працівником і у вільний від роботи час виконує на тому ж або іншому підприємстві роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, то вона не сплачує страхові внески з винагороди за роботу (послуги) за цією угодою.

Роботодавці, що укладають з особами, які не є найманими працівниками, угоди цивільно-правового характеру, не нараховують страхові внески на суму виплат винагороди за роботу (послуги) за цією угодою в зв'язку з тим, що ці особи самі сплачують (або не сплачують) страхові внески до Фонду на добровільних засадах.

12. Що стосується витрат на вихідну допомогу, яка надається відповідно до статті 44 КЗпП України, то в зв'язку з тим, що витрати на вихідну допомогу не входять до витрат на оплату праці за Iнструкцією зі статистики заробітної плати, страхові внески на ці витрати не нараховуються і не утримуються.

13. Щодо нарахування страхових внесків на підприємстві, де працюють інваліди. Роботодавці нараховують страхові внески на суму фактичних витрат на оплату праці всіх найманих працівників, у т. ч. інвалідів.

Пільги зі сплати страхових внесків роботодавцями - підприємствами й організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є власністю громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів, що мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, які існували при сплаті збору, не передбачені.

Працюючі інваліди не підлягають страхуванню на випадок безробіття і не сплачують страхові внески в розмірі 0,5% (як особи, які одержують пенсію і не підлягають страхуванню на випадок безробіття).

14. Щодо філіалів підприємств, установ і організацій - платників страхових внесків до Фонду: у разі якщо ці філіали, відділення і відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи, то вони не повинні реєструватися в центрах зайнятості за місцезнаходженням, а сплата страхових внесків провадиться централізовано з рахунка підприємства, установи або організації, що є засновниками цих філіалів (відділень або відокремлених підрозділів).

15. Матеріальна допомога, яка надається профкомом підприємства або організації працівникам своєї організації або стороннім особам за рахунок коштів профкому, не є оплатою праці, тому страхові внески на неї не нараховуються.

16. Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" контроль і право накладати фінансові санкції щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), що стягуються до бюджетів і державних цільових фондів (за винятком Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування України), покладені на податкові органи.

Про це, зокрема, йдеться у статті "Докорінні зміни в соціальному страхуванні. Частина друга: страхування на випадок безробіття", надрукованій у газеті "Все о бухгалтерском учете" (№21 від 7 березня 2001 р.).

Але це не стосується страхових внесків до Фонду, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням і надходженням яких до Фонду покладено на Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і надано повноваження щодо безспірного стягнення коштів і накладання штрафних санкцій, згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що підтверджується листом Державної податкової адміністрації України від 02.03.2001 р. №1433/5/15-0116.

17. Згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у разі невчасної сплати страхових внесків або неповної їх сплати нараховується пеня. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати (тобто на день отримання заробітної плати в банку платниками, коли повинні перераховуватися страхові внески до Фонду), нарахованої на повну суму недоплати (без урахування штрафів) за весь її термін. Нарахування пені провадиться починаючи з наступного дня після закінчення терміну сплати страхових внесків до дня сплати включно.

Наприклад, термін отримання заробітної плати роботодавцю встановлений 5 червня, відповідно 5 червня повинні бути сплачені й страхові внески до Фонду, а страхові внески в сумі 500 грн перераховані і списані з рахунка платника тільки 17 червня. Таким чином, платник допустив тимчасову затримку сплати страхових внесків на 12 днів (з 6 до 17 червня включно). Облікова ставка Національного банку України на момент сплати (тобто на 5 червня) становила 35 відсотків річних. Виходячи з цього:

розрахунок ставки для визначення розміру пені:

(35% х 120) : 100 - 42%;

розрахунок одноденного розміру пені:

42% : 360 = 0,117% = 0,12%;

розрахунок суми пені:

(500 грн х 0,12%) х 12 днів : 100 = 7 грн 20 коп.

Тобто за 12 днів платнику нарахована пеня на суму 7 грн 20 коп.

Пеня на пеню не нараховується. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду з роботодавця в безспірному порядку незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності відповідно до чинного законодавства. Термін давності у разі стягнення страхових внесків, пені і фінансових санкцій не застосовується.

18. Відповідно до статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", страхові внески нараховуються на фактичні виплати (прибутки), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якого стягуються внески до Фонду, визначеної Кабінетом Міністрів України.

Доводимо до Вашого відома, що 7 березня 2001 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України №225 "Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (прибутку), з яких стягуються страхові внески (збори) до соціальних фондів",4 яким визначена максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (прибутку), з яких відповідно до законів України стягуються страхові внески (збори) до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і Пенсійного фонду, в розмірі 1600 гривень на місяць з розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків (зборів) (постанова надрукована в "Урядовому кур'єрі" за 22 березня 2001 року №51).

Щодо обчислення страхових внесків до Фонду, їх сплати і дати набрання чинності цією постановою буде повідомлено окремо.

Просимо довести ці роз'яснення до базових центрів зайнятості і платників страхових внесків.

Начальник відділу прибутків і фінансового забезпечення В. ДЕДА

Примітки:

1Закон України від 02.03.2000 р. №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" див. у "ДК" №39/2000.

2Наказ Мiнпрацi України вiд 18.12.2000 р. №339 "Про затвердження Iнструкцiї про порядок обчислення i сплати внескiв на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття та облiку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття" див. у "ДК" №6/2001.

3Статтю "ДПА України вважає, що лікарняні слід виплачувати за рахунок прибутку" див. у ДК №17/2001.

4Постанову КМУ від 07.03.2001 р. №225 "Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів" див. у "ДК" №13/2001.


Коментар ДК:

На жаль, Мінпраці не визначилося з джерелом коштів для сплати перших 5-ти днів лікарняних

Наталія КАНАРЬОВА, Віталій МОСЕЙЧУК
 
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua