Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#20 '2001: Документи для роботи - Нові документи

3. Щодо нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам платниками єдиного податку

Лист Держпідприємництва від 05.04.2001 р. №2-221/2311

Коментар ДК:


СУТТЄВО

Держпідприємництво підтримало платників єдиного податку в тому, що вони не повинні нараховувати страхові внески на фонд оплати праці найманих працівників.


Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва повідомляє.

1. Відповідно до частини 5 статті 2 Указу Президента України від 28.06.99 р. №746/99 “Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі — Указ №746), суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов’язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов’язаних з виплатою заробітної плати, працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, тобто до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування та Фонду сприяння зайнятості населення.

З 01.01.2001 р. набрали чинності закони України від 18.01.2001 р. №2240-III “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням”* та від 02.03.2000 р. №1533-III “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”**, які по-новому регулюють питання нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам.

Але незважаючи на те, що порядок обчислення та ставки зборів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відрізняються від тих, які існували раніше, — зборів до Фонду соціального страхування та Фонду сприяння зайнятості населення, вони є їх правонаступниками.

Тому, враховуючи вищенаведене, суб’єкти малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, як і раніше, не є платниками цих зборів.

2. Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 6 Указу №746, від прибуткового податку з громадян звільняється лише платник єдиного податку. У зв’язку з чим роботодавець повинен утримувати прибутковий податок із зарплати найманих працівників.

3. Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць (частина 2 статті 2 Указу №746).

У разі коли фізична особа — суб’єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки (частина 3 статті 2 Указу №746).

Перший заступник голови В. Загородній

Примітки:

* Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” див. у “ДК” №11/2001.

Закон України від 02.03.2000 р. №1533-III “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” див. у “ДК” №39/2000.


Коментар ДК:

Держпідприємництво вважає, що платники єдиного податку не повинні нараховувати страхові внески на фонд оплати праці найманих працівників

Віталій МОСЕЙЧУК
 
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua