Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#20 '2001: Документи для роботи - Нові документи

5. Щодо податкового обліку курсових різниць

Лист ДПА України від 27.03.2001 р. №1450/6/15-1116


СУТТЄВО

ДПА України знову намагається довести платникам податків свою думку щодо відображення курсових різниць за рядком 29.10 додатка “З” декларації про прибуток підприємства тільки за умови відображення в податковому обліку основної суми такого боргу.

До законодавчого вирішення цього питання встановлювати додаткові умови щодо питань оподаткування курсових різниць податкові органи не мають права, навіть якщо це закріплено актами центрального податкового органу.


За дорученням Кабінету Міністрів України від 24.02.2001 р. №1867/2 до листа Адміністрації Президента України від 07.02.2001 р. №10-09/169 Державна податкова адміністрація України розглянула звертання і відповідає.

Порядок відображення в податковому обліку курсових різниць регулюється підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі — Закон), відповідно до якого з метою оподаткування будь-яка заборгованість у іноземній валюті, що перебувала на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду.

При цьому додатна або від’ємна різниця між результатом такого перерахунку і балансовою вартістю такої заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку — кредитора або до валових витрат або валових доходів платника податку — дебітора за підсумками звітного періоду.*

Зазначеним підпунктом передбачено відображення в податковому обліку платника податку розрахованих [курсових] різниць за будь-якою заборгованістю в іноземній валюті, але за умови, що така заборгованість перебувала на обліку платника податку, тобто основна сума боргу відображена саме в податковому обліку, на що чітко вказує підпункт 7.3.3 зазначеного пункту Закону.

Податковий облік податку на прибуток підприємств — це облік валових доходів, валових витрат і їх коригування, а також визначення сум амортизаційних відрахувань з метою визначення об’єкта оподаткування (ст. 3 і ст. 11 Закону).

Таким чином, різниці, розраховані за будь-якою заборгованістю в іноземній валюті — дебіторською (від’ємна різниця) чи кредиторською (додатна), включаються до валових витрат і відображаються за рядком 29.10 додатка “З” декларації про прибуток підприємства тільки за умови відображення в податковому обліку основної суми такого боргу.

Наведений висновок знайшов відображення в підпункті 3.2.4 Порядку складання декларації про прибуток підприємств, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 8 липня 1997 року №214 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 1997 року за №313/2117 (в редакції наказу ДПАУ від 21.01.98 р. №37, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.98 р. за №94/2534) (зі змінами), а відповідно до п. 21.5 ст. 21 Закону, обов’язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом, і зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

Тобто норма, викладена в Порядку складання декларації про прибуток підприємства щодо застосування підпункту 7.3.6 Закону, відповідає всім ознакам нормативного акта, який є обов’язковим для виконання платником податку.

Головною причиною неправильного тлумачення деякими платниками податку положень підпункту 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону є застосування цього підпункту без його пов’язування зі змістом всього пункту 7.3 і пункту 7.9 статті 7 Закону.

Зазначений підпункт регулює порядок відображення в податковому обліку збитків або доходів, отриманих платником податку у зв’язку зі зміною валютного курсу, і відповідного перерахунку будь-якої іноземної валюти або заборгованості в іноземній валюті, що виникла за операціями, наведеними в підпунктах 7.3.1 — 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону.

Наприклад, основна сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі в іноземній валюті, не впливає на збільшення валових доходів під час отримання платником податку грошових коштів у фінансовий кредит і на збільшення валових витрат під час повернення зазначених грошових коштів кредитору (підпункт 7.9.1 і 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону).

Тобто основна сума боргу за фінансовим кредитом не відображається в податковому обліку платників податку — і дебітора, і кредитора. У зв’язку з цим курсові різниці, розраховані за такою заборгованістю в іноземній валюті, не враховуються під час визначення платником податку об’єкта оподаткування.

Потрібно також зазначити, що оскільки відсотки, нараховані на основну суму заборгованості за кредитом, депозитом або розстроченням, відображаються в податковому обліку (п. 5.5 ст. 5 Закону), то розраховані різниці (додатні або від’ємні), які виникають внаслідок перерахунку між сумою заборгованості за відсотками в іноземній валюті за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду, і балансовою вартістю такої заборгованості, повинні бути відображені в складі валових доходів або валових витрат платника податку.

Таке розуміння порядку відображення курсових різниць у податковому обліку підтверджується і позицією Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, викладеною в листі від 08.02.99 р. №06-10/77, і позицією Вищого арбітражного суду України, викладеною в рішенні від 27.09.2000 р. у справі №1/83 за позовом АТ “Оболонь” про визнання недійсним п. 6 Змін до Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 12.06.2000 р. №306.**

З урахуванням вищенаведеного, позиція Державної податкової адміністрації України щодо порядку відображення в податковому обліку курсових різниць, викладена в Порядку складання декларації про прибуток підприємства, повністю відповідає Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Водночас окремі рішення арбітражних суддів щодо правомірності застосування податковими органами фінансових санкцій у зв’язку з порушеннями платниками податку на прибуток чинного порядку оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті свідчать про відсутність єдиної позиції всіх арбітражних суддів і суб’єктивний підхід суддів.

Голова М. АЗАРОВ

Примітки:

* Статтю “Дві великі курсові різниці” див. у “ДК” №32/2000.

** Наказ ДПА України від 12.06.2000 р. №306 “Про внесення змін до Порядку складання Декларації про прибуток підприємства”


Коментар ДК:

ДПА України вимагає відображення курсових різниць за рядком 29.10 додатка “З” декларації про прибуток підприємств тільки за умови відображення в податковому обліку основної суми такого боргу

Наталія КАНАРЬОВА
 
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua