Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#21 '2001: Документи для роботи - Нові документи

Розділи III-VI      Розділи VII-X

4. Iнструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (закінчення)

Розділ VII. Розрахунки за акредитивами

1. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива (у цьому розділі далі — договір) і не повинні суперечити чинному законодавству, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів в редакції 1993 року (публікація Міжнародної торгової палати №500) у частині, що не суперечить чинному законодавству, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

2. Акредитив за своєю суттю є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

3. За операціями з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов’язань, з якими можуть бути пов’язані ці документи.

4. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

покритий — акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку “Розрахунки за акредитивами” відповідних балансових рахунків (далі — аналітичний рахунок “Розрахунки за акредитивами”);

непокритий — акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

5. Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.

6. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком).

Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його анулювання відбуваються тільки після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива документи за акредитивом не були подані.

Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті.

У разі здійснення платежу виконуючим банком до отримання повідомлення про зміну або анулювання акредитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, банк-емітент зобов’язаний надати відшкодування виконуючому банку, який уповноважений на здійснення платежу.

7. Безвідкличний акредитив — це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банку-емітента.

Безвідкличний акредитив — це тверде зобов’язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітенту та дотримані строки та умови акредитива.

Умови акредитива є дійсними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до них банку, який авізував йому ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін.

Прийняття часткових змін не дозволяється.

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива.

8. Бенефіціар може подати пропозиції про внесення змін до умов акредитива, звернувшись безпосередньо до заявника акредитива, який у разі згоди вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає повідомлення виконуючому банку.

9. Відносини між банком-емітентом та авізуючим та/або виконуючим банком регулюються договорами, в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов’язані з відкриттям і виконанням акредитива, відповідальність сторін щодо оплати документів згідно з умовами акредитива тощо.

10. Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший (авізуючий) банк. Авізуючий банк, якщо він не визначений виконуючим банком, не несе зобов’язань щодо сплати за акредитивом.

11. Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву на акредитив (у цьому розділі далі — заява) за формою додатка 7 до цієї Iнструкції не менше ніж у трьох примірниках, заповнену згідно з вимогами додатка 8 до цієї Iнструкції, та в разі відкриття покритого акредитива — відповідні платіжні доручення.

Заява містить умови акредитива, які складаються так, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого — забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитив.

Акредитив має містити лише ті умови, які банк може перевірити документально.

12. Реквізити, що передбачені формою заяви, є обов’язковими (крім реквізиту “Додаткові умови”), і тому в разі відсутності одного з них акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.

Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви, то заявник акредитива подає його окремим додатком, кількість примірників якого має відповідати кількості примірників заяви. Оригінал цього додатка підписується уповноваженими особами та скріплюється відбитком печатки заявника акредитива.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, авізуючий та виконуючий банки і здійснює відповідні бухгалтерські записи.

13. Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у виконуючому банку, який не є банком-емітентом, то заявник подає до банку-емітента крім заяви платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. Банк-емітент перераховує кошти заявника на аналітичний рахунок “Розрахунки за акредитивами” у виконуючому банку та повідомляє його про умови акредитива.

14. У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банку-емітенті, заявник подає заяву та платіжне доручення на перерахування коштів із свого рахунка на аналітичний рахунок “Розрахунки за акредитивами” у банку-емітенті.

15. Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття та умови акредитива (у цьому розділі далі — повідомлення) бенефіціару.

Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою на акредитив, і дата повідомлення бенефіціару мають збігатися.

16. У разі відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент обліковує за відповідним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акредитивів, другий (з потрібною позначкою банку про дату надходження) — разом з випискою з рахунка він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій та четвертий, як правило, використовуються для інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива.

17. На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви “Вид акредитива” має додатково зазначатися “непокритий”. Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом за позабалансовим рахунком, що призначений для обліку непокритих акредитивів.

Виконуючий банк обліковує примірник заяви або повідомлення, отриманий від банку-емітента, за відповідним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акредитивів. Такий облік ведеться окремо від обліку повідомлень про відкриття покритих акредитивів.

18. Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом надсилання йому електронною поштою (електронне повідомлення) або іншими засобами зв’язку, що передбачені договорами між банками, заяви або повідомлення.

19. Заяву або повідомлення банк-емітент надсилає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта.

Повідомлення має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива.

У повідомленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду акредитивної операції.

20. Якщо в повідомленні банку-емітента, що надіслане електронною поштою, телетайпом чи іншими засобами зв’язку, не зазначено “подробиці далі”, то його поштове підтвердження не потрібне і в разі його надходження воно не береться до уваги, а робочим документом є це електронне повідомлення.

Якщо в такому повідомленні зазначено “подробиці далі”, то воно має лише інформативний характер і робочим документом є заява, що надіслана поштою або доставлена іншим звичайним способом зв’язку згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв’язком Державного комітету зв’язку та інформатизації України.

21. Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

22. Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом.

Реєстр документів за акредитивом складається за формою додатка 21 до цієї Iнструкції та подається в банк, як правило, у чотирьох примірниках.

23. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Зазначене повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених під час перевірки.

24. У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів за акредитивом причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку.

25. Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному.

26. Заявнику акредитива рекомендується зазначати в умовах акредитива, ким має оформлятися (засвідчуватися тощо) кожний документ, що вимагається умовами акредитива, та його зміст.

27. Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару:

документ, що засвідчує її особу;

зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку);

доручення, видані заявником акредитива, щодо її повноважень. На документах, які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис:

“Акцептований за рахунок акредитива від _________ №_____ (дата)

Уповноваженим _____________________________

(назва заявника акредитива)

Підпис __________________________ _________”. (дата)

28. У виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

Виплати бенефіціару за акредитивом, кошти за яким заброньовано у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунка “Розрахунки за акредитивами”.

29. Списання коштів з аналітичного рахунка “Розрахунки за акредитивами” виконуючий банк здійснює на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом, що наданий разом з іншими документами, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) — видається бенефіціару, третій та четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента, в якому третій примірник використовується для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів, а четвертий — видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

30. Якщо виконуючий банк за рахунок заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень і в разі подальшої відмови банку-емітента від оплати зазначених документів, то виконуючий банк зобов’язаний відшкодувати сплачену суму.

31. Виконуючий банк під час використання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку виконання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені акредитивом.

32. Четвертий примірник реєстру (з потрібними відмітками банку про дату одержання) виконуючий банк видає бенефіціару, третій — використовує для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів (після надходження коштів від банку-емітента), перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилає до банку-емітента.

33. Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунка “Розрахунки за акредитивами” і перераховує їх на рахунок бенефіціара.

34. Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в документах дня банку, а другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) — видає заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

35. Якщо своєчасно одержати кошти з рахунка заявника акредитива неможливо (у разі оплати за акредитивом за рахунок кредиту), то банк-емітент до вирішення цього питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника акредитива за балансовим рахунком, що призначений для обліковування короткострокових кредитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів, ту суму, що була виплачена за акредитивом бенефіціару.

36. У всіх акредитивах обов’язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитива, який зазначений у заяві.

37. У день закінчення строку дії акредитива, кошти за яким заброньовані у виконуючому банку, останній в кінці операційного дня меморіальним ордером списує кошти з аналітичного рахунка “Розрахунки за акредитивами” та перераховує в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.

Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів.

38. Про закриття непокритого акредитива в зв’язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв’язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів.

39. Акредитив, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті, закривається ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного строку проходження документів спецзв’язком від виконуючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива.

40. У кінці операційного дня банк-емітент меморіальним ордером перераховує кошти з аналітичного рахунка “Розрахунки за акредитивами” на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для їх списання з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів.

41. Анульований банком-емітентом відкличний акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання в порядку, передбаченому цим розділом.

Розділ VIII. Розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованості

1. До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов’язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

2. Ці розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов’язань між двома платниками або групою платників усіх форм власності однієї або різних галузей господарства.

3. Підприємства, що мають господарські зв’язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог.

4. У договорах між підприємствами передбачаються періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки.

5. Після складання акта звіряння взаємної заборгованості в строки, визначені чинним законодавством, та сторона, на користь якої склалося кредитове сальдо взаємозобов’язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє вексель.

Розділ IX. Виконання банками та їх установами рішень (ухвал) судів, санкціонованих постановами прокурора постанов слідчих та постанов державних виконавців щодо арешту коштів юридичних та фізичних осіб

1. Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” на кошти, що знаходяться на рахунках клієнтів банку, може накладатись арешт.

2. Арешт може накладатися тільки на підставі рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця. Якщо арешт накладає арбітражний суд, то, крім рішення (ухвали), ним має бути виданий також наказ.

3. Залежно від рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця арешт може накладатися на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, або на кошти на будь-якому конкретному рахунку, на кошти на рахунку в цілому і на конкретно визначену суму.

4. Рішення (ухвала) суду, санкціонована прокурором постанова слідчого, постанова державного виконавця надсилається ними безпосередньо до банку, в якому відкрито рахунок клієнта, на кошти якого накладено арешт.

5. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банком негайно після отримання рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця. Якщо рішення (ухвала) суду, санкціонована прокурором постанова слідчого, постанова державного виконавця надійшло(а) до банку після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банком за станом на початок наступного операційного дня.

6. Для забезпечення виконання рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця на час накладення арешту банк відкриває клієнту на тому самому балансовому рахунку, що й рахунок, на який накладено арешт, окремий аналітичний рахунок (далі у цьому розділі — спеціальний рахунок).

7. У разі наявності на рахунку клієнта суми, що визначена рішенням (ухвалою) суду, санкціонованою прокурором постановою слідчого, постановою державного виконавця, банк меморіальним ордером списує зазначену суму з рахунка, на який накладено арешт, та резервує її на спеціальному рахунку.

Після цього в разі відсутності інших рішень (ухвал) суду, санкціонованих прокурором постанов слідчого, постанов державного виконавця банк відновлює проведення операцій за рахунком клієнта за встановленим порядком.

8. У разі недостатності коштів на рахунку для виконання рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця банк перераховує наявну на цьому рахунку суму коштів на спеціальний рахунок, оприбутковує рішення (ухвалу) суду, санкціоновану прокурором постанову слідчого, постанову державного виконавця на відповідному позабалансовому рахунку та не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про недостатність коштів з метою прийняття ним відповідного рішення.

У разі відсутності коштів на рахунку для виконання рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця банк оприбутковує рішення (ухвалу) суду, санкціоновану прокурором постанову слідчого, постанову державного виконавця на відповідний позабалансовий рахунок та не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про відсутність коштів з метою прийняття ним відповідного рішення.

При цьому в разі надходження коштів на рахунок відповідача здійснюється їх накопичення на спеціальному рахунку до остаточного вирішення цього питання судом, звільнення з-під арешту або накопичення суми, зазначеної в рішенні (ухвалі) суду, санкціонованій прокурором постанові слідчого, постанові державного виконавця.

9. Якщо на кошти на рахунку накладено арешт і на спеціальному рахунку не накопичена сума, що зазначена в рішенні (ухвалі) суду, санкціонованій прокурором постанові слідчого, постанові державного виконавця, то банк:

припиняє виконання доручень платника та розпоряджень стягувачів про списання коштів з рахунків платника, за винятком платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, що оформлені на підставі рішень судів;

повертає не пізніше ніж наступного робочого дня безпосередньо суду (слідчому, державному виконавцю) без виконання інші рішення (ухвали) суду, санкціоновані прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця про накладення арешту, що надходитимуть до банку.

10. Накопичення коштів здійснюється в кінці операційного дня.

11. Якщо до банку разом надійшло кілька рішень (ухвал) суду, санкціонованих прокурором постанов слідчого, постанов державного виконавця, то банк виконує їх згідно з цим розділом у порядку їх послідовного надходження.

У разі відсутності коштів для послідовного виконання всіх рішень (ухвал) суду, санкціонованих прокурором постанов слідчого, постанов державного виконавця, ті з них, що не виконані, повертаються суду (слідчому, державному виконавцю) у порядку, передбаченому пунктом 9 цього розділу.

Рішення (ухвали) суду, санкціоновані прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця, за якими здійснено повне або часткове накопичення коштів на спеціальному рахунку, обліковуються банком на відповідному позабалансовому рахунку.

12. Кошти, які накопичуються на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця про звільнення їх з-під арешту. Накопичені кошти використовуються для забезпечення позову (конфіскації). Будь-які інші перерахування зі спеціального рахунка та перерахування за рахунок коштів, накопичених на ньому, здійснюватися не можуть, за винятком оплати будь-яких платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, що оформлені на підставі рішень судів.

У разі надходження до банку такої платіжної вимоги на списання (стягнення) коштів з рахунка, на якому на кошти накладено арешт, і відсутності/недостатності на ньому коштів для її виконання банк меморіальним ордером перераховує потрібну суму зі спеціального рахунка на рахунок, на якому на кошти накладено арешт, а якщо на спеціальному рахунку накопичена сума менша, ніж необхідна, то всю накопичену суму. Після цього платіжна вимога виконується у порядку, передбаченому розділом V цієї Iнструкції.

13. Після прийняття рішення суду і за наявності на спеціальному рахунку коштів банк меморіальнім ордером перераховує накопичену суму зі спеціального рахунка на рахунок, з якого вона перераховувалася, після цього на підставі виконавчого документа та платіжної вимоги стягувача він перераховує кошти на рахунок, зазначений у платіжній вимозі.

Якщо на спеціальному рахунку накопичена сума менша, ніж визначена в рішенні суду, то після перерахування банком накопиченої суми зі спеціального рахунка на рахунок, з якого вона перераховувалася, платіжна вимога виконується банком у порядку, передбаченому пунктом 15 розділу V цієї Iнструкції.

У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, меншої, ніж накопичена на спеціальному рахунку, банк меморіальним ордером зараховує накопичену суму на рахунок, з якого вона перераховувалася, після цього на підставі виконавчого документа та платіжної вимоги стягувача він перераховує кошти на рахунок, зазначений у платіжній вимозі, невикористана сума залишається в розпорядженні платника.

14. У разі прийняття судом рішення (ухвали), слідчим — постанови, державним виконавцем — постанови про звільнення з-під арешту в зв’язку з відмовою в позові або з інших причин банк відновлює проведення операцій в установленому порядку.

Банк не пізніше наступного робочого дня після скасування арешту перераховує зі спеціального рахунка кошти, накопичені на ньому за час накладення арешту, на той рахунок, з якого вони перераховувалися.

15. Списання банком коштів з рахунка платника для їх перерахування на спеціальний рахунок і списання коштів зі спеціального рахунка у випадках, передбачених цим розділом, здійснюються на підставі меморіальних ордерів.

Реквізит “Призначення платежу” таких ордерів має містити посилання на дату, номер та назву документа, для забезпечення виконання якого цей меморіальний ордер складено.

Розділ X. Особливості розрахунків в електронних системах типу “клієнт — банк”

1. Для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією клієнти можуть застосовувати програмно-технічний комплекс “клієнт банку — банк” (далі — система “клієнт — банк”).

2. Програмне забезпечення системи “клієнт — банк” має відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку, які пред’являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків за допомогою системи “клієнт — банк”.

3. Система “клієнт — банк” є складовою програм автоматизації банківської діяльності та джерелом надходження розрахункових документів через системи автоматизації банку (далі — САБ) до системи електронних платежів Національного банку чи внутрішньої платіжної системи і складається з клієнтської та банківської частини.

4. Клієнтська частина системи “клієнт — банк” забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунка клієнта в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Розрахункові документи в електронному вигляді, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Реквізити розрахункового документа в електронному вигляді, що використовується в системі “клієнт — банк”, визначаються договором між банком та клієнтом, але обов’язково цей документ має містити такі з них:

дату і номер;

назву, ідентифікаційний код (номер) платника та номер його рахунка;

назву та код банку платника;

назву, ідентифікаційний код (номер) одержувача та номер його рахунка;

назву та код банку одержувача;

суму цифрами;

призначення платежу.

Банківська частина системи “клієнт — банк” забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному розрахунковому документі в електронному вигляді клієнта та за платіжним файлом.

5. Банківська частина системи “клієнт — банк” є невід’ємною складовою частиною САБ і має забезпечувати безперервний захист клієнтських розрахункових документів в електронному вигляді під час їх оброблення в САБ.

6. Програмне забезпечення клієнтської частини системи “клієнт — банк” може міститися в одному окремому комп’ютері (для невеликих підприємств чи фізичних осіб) або функціонувати в локальній мережі клієнта.

7. Технологія оброблення облікової інформації, додаткові регістри та форми первинних документів, на підставі яких здійснюються операції банківської частини системи “клієнт — банк”, мають викладатися в положенні про облікову політику банку.

8. Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою системи “клієнт — банк” і оброблення банком його розрахункових документів в електронному вигляді є окремий договір між ним і банком. У договорі обов’язково мають обумовлюватися права, обов’язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

9. Під час використання системи “клієнт — банк” клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення розрахункових документів в електронному вигляді. Якщо це передбачено в договорі, то банк має право виконувати періодичні перевірки клієнта щодо виконання ним вимог захисту інформації та зберігання засобів захисту в клієнтській частині системи “клієнт — банк” і припиняти обслуговування клієнта за допомогою цієї системи в разі невиконання ним вимог безпеки.

10. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи “клієнт — банк” не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

11. Під час здійснення розрахунків через систему “клієнт — банк” застосовуються розрахункові документи в електронному вигляді.

12. Платник може формувати розрахункові документи в електронному вигляді за допомогою клієнтської частини системи “клієнт — банк” на підставі належним чином оформлених платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, а також з використанням платіжних карток.

13. У разі відсутності/недостатності коштів на рахунку платника банк повертає розрахунковий документ в електронному вигляді без виконання, якщо інше не передбачено в договорі між банком та клієнтом.

14. Не дозволяється формування клієнтами розрахункових документів в електронному вигляді на підставі розрахункових документів, які мають додатки (реєстр чеків, реєстр документів за акредитивом тощо), а також формування стягувачем розрахункових документів в електронному вигляді на підставі платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів. Ці платіжні вимоги надсилаються клієнтом до банку на паперових носіях у порядку, передбаченому розділом II цієї Iнструкції.

15. Під час використання системи “клієнт — банк” здійснюється звіряння (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банківською і клієнтською частиною системи “клієнт — банк”, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звіряння цієї інформації з інформацією з клієнтської частини системи “клієнт — банк” наприкінці дня.

16. Якщо під час звірки реєстру не виявлено розбіжностей, то він роздруковується, підписується відповідальним виконавцем банку, засвідчується відбитком штампа банку і підшивається в документи дня як первинний документ, що надійшов від клієнта в банк, щоденно архівується і зберігається в банку протягом установленого строку.

Якщо під час звірки реєстру виявлено розбіжності, то банк це врегульовує відповідно до внутрішніх правил та укладених договорів.

17. Реєстр має обов’язково містити відомості про дату і час подання власником рахунка розрахункових документів в електронному вигляді до банку.

Після отримання від банку виписки з рахунка клієнт складає реєстр розрахункових документів в електронному вигляді, які відправлені в банк каналами зв’язку і прийняті банком до оплати.

Такий самий реєстр за кожним клієнтом складається в банку після формування балансу операційного дня.

Директор Департаменту платіжних систем В. Кравець


Додатки до Iнструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті:

Додатки 1, 1-а, 1-б. Меморіальний ордер;
Додаток 2. Платіжне доручення;
Додаток 3. Платіжна вимога-доручення;
Додатки 4 та 4-а. Платіжна вимога;


Додатки 5 та 6. Розрахунковий чек;
Додаток 7. Заява на акредитив


Додаток 8. Правила заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива
Додаток 9. Реєстр платіжних вимог
Додаток 10. Розрахункова чекова книжка
Додаток 11. Заява про перерахування коштів
Додаток 12. Порядок отримання чекової книжки (розрахункового чека)
Додатки 13, 14. Форми Заяви
Додатки 15, 16. Реєстраційна картка
Додаток 17. Відомість про прийняті до оплати розрахункові чеки
Додаток 18. Реєстр чеків
Додаток 19. Заява про перерахування коштів
Додаток 20. Заява про втпату чекової книжки.

Коментар ДК:

Платіжні вимоги судів виконуються в першу чергу. Платіжку можна заповнювати від руки. Термін дії акредитива тепер не обмежується 25-ма днями

Віталій МОСЕЙЧУК
 
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua