Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#21 '2001: Документи для роботи - Нові документи

4. Iнструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Затверджена постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р. №135. Зареєстрована в Мін’юсті України 25.04.2001 р. за №368/5559

Коментар ДК:


СУТТЄВО

Картотеки №2 немає, як і інкасових доручень, але форм платіжних вимог тепер аж дві. Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то при їх виконанні додержується такий пріоритет: платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів; розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів; платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів.

Усі інші документи виконуються у порядку їх послідовного надходження. Платіжне доручення платника відтепер може складатися в довільній формі, узгодженій з банківською установою. Платіжку можна заповнювати від руки. Термін дії акредитива тепер не обмежується 25 днями.


Розділ I. Загальні положення

Розділ II. Загальні правила документообігу

Розділ III. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

Розділ IV. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень

Розділ V. Розрахунки платіжними вимогами в разі здійснення примусового списання (стягнення) коштів

Розділ VI. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

Розділ VII. Розрахунки за акредитивами

Розділ VIII. Розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованості

Розділ IX. Виконання банками та їх установами рішень (ухвал) судів, санкціонованих постановами прокурора постанов слідчих та постанов державних виконавців щодо арешту коштів юридичних та фізичних осіб

Розділ X. Особливості розрахунків в електронних системах типу “клієнт — банк”

Розділ I. Загальні положення

1. Ця Iнструкція розроблена відповідно до законів України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Iнструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у грошовій одиниці України (далі — національна валюта) на території України, що здійснюються за участю банків.

3. Вимоги цієї Iнструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання (стягнення) коштів з рахунків цих учасників, та обов’язкові для виконання ними.

4. Терміни в цій Iнструкції вживаються в такому значенні:

авізуючий банкбанк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату;

акредитивдоговір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж;

акцептзгода на оплату або гарантування оплати документів;

банк платника/одержувача/стягувачабанк, що обслуговує платника/одержувача/стягувача;

банк-емітент — банк, що відкрив акредитив або здійснив емісію цінних паперів, платіжних карток, або видав розрахунковий чек (чекову книжку);

безготівкові розрахункиперерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;

безспірне стягнення (безакцептне списання) коштів (далі — примусове списання (стягнення) коштів)списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі документів, передбачених законами;

бенефіціар особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив;

відповідальний виконавецьпрацівник банку, який відповідно до своїх службових обов’язків має повноваження вчиняти від імені банку певні дії, пов’язані із здійсненням розрахунків;

відповідний рахунок / відповідний позабалансовий рахунок — рахунок, призначення якого відповідно до Iнструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 р. №388, відповідає економічній суті операції, що за ним відображається;

виконуючий банкбанк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком;

власник рахунка в банку (далі — власник рахунка) — особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому;

дата валютуваннядата закінчення періоду валютування, яка обумовлюється договором між платником та одержувачем коштів. Період валютування — проміжок часу між датою надходження в банк розрахункового документа на списання коштів і датою, на яку списані кошти зараховуються на рахунок одержувача і переходять у його власність. Період валютування не може перевищувати трьох робочих днів;

документи, що засвідчують особупаспорт громадянина України, для громадян інших країн — паспорт громадянина відповідної країни, посвідка на проживання особи без громадянства та інші, визначені законодавством, документи;

заявник акредитива — платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива;

інкасування (інкасо)здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах;

клієнтособа, яка має рахунок у банку або користується його послугами;

код банкуреквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України згідно з Iнструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 27.12.99 р. №621 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2000 р. за №53/4274;

кошти грошові (далі — кошти) — грошова одиниця України, яка виконує функції засобу платежу та обліковується на рахунках у банках;

надсилання (відсилання) паперового розрахункового документа та інших документів у паперовій формі, які надаються разом з ним, означає таке:

для банків — передавання підприємству зв’язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв’язку (кур’єрською, фельд’єгерською поштою тощо) згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв’язком Державного комітету зв’язку та інформатизації України;

для органів державного казначейства, підприємств, фізичних осіб, державних виконавців та судових органів — доставляння їх представником (фізичною особою — також особисто) або передавання підприємству зв’язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв’язку (кур’єрською, фельд’єгерською поштою тощо) згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв’язком Державного комітету зв’язку та інформатизації України або передавання підприємству зв’язку для відправлення рекомендованим чи цінним листом відповідно до Правил користування послугами поштового зв’язку України;

неналежний одержувачособа, яка не має законних підстав на одержання від платника коштів, що внаслідок помилкового списання та/або зарахування надійшли на її рахунок;

неналежний платник — платник, з рахунка якого здійснено помилкове списання коштів;

обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) — банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України “Про банки і банківську діяльність”. Функції банку, що обслуговує установи та організації, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунка, виконує також орган державного казначейства;

одержувачвласник рахунка в банку, на який зараховуються кошти;

операційний день — час роботи банку, що регламентований його внутрішнім режимом, у межах якого банк здійснює передавання, оброблення та приймання розрахункових документів в електронному вигляді;

операційний час час роботи банку з клієнтами (у межах операційного дня), особливість якого в тому, що всі розрахункові документи, прийняті банківською установою протягом цього часу, мають бути виконані (перевірені, передані в банк одержувача (платника), оформлені потрібними бухгалтерськими проводками за відповідними рахунками тощо) у той саме день. Тривалість операційного часу встановлюється банком самостійно та зазначається в його внутрішніх правилах;

ордер меморіальний (далі — меморіальний ордер) — міжбанківський розрахунковий документ, який у випадках, передбачених цією Iнструкцією, складається банком під час здійснення розрахунків для документального оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника, операцій з виконання письмового доручення платника або розпорядження стягувача щодо списання коштів з рахунка платника;

підприємстваюридичні особи незалежно від форми власності (у тому числі органи державної влади та установи й організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, у тому числі структурні підрозділи, виділені в процесі приватизації, виборчі фонди (політичних партій, виборчих блоків партій та кандидатів у депутати), представництва юридичних осіб — нерезидентів, іноземних інвесторів, фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності;

платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, який складається з двох частин:

верхньої — вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;

нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача;

платіжне доручення — розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача;

платниквласник рахунка, відкритого в банку, з якого списуються (стягуються) кошти;

помилкове списання/зарахування коштівсписання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного одержувача;

розрахунковий документ — складений відповідно до вимог, установлених цією Iнструкцією, документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача;

розрахунковий документ в електронному виглядідокумент, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами;

розрахунковий чек — розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів;

стягувач — державні виконавці, податкові органи та підприємства (що здійснюють примусове списання (стягнення) коштів на підставі визнаних претензій), які на підставі документів та у випадках, визначених чинним законодавством України, мають право оформляти й подавати в банк розрахункові документи на примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників;

супровідні документи — документи, подання яких передбачене цією Iнструкцією (листи-відповіді про визнання претензії, претензії тощо) або договором між банком та клієнтом;

учасники безготівкових розрахунків — банки та їх філії (далі — банки), підприємства, фізичні особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти;

фізичні особифізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності;

чекодавець — підприємство або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його;

чекодержатель — підприємство або фізична особа, яка є одержувачем коштів за чеком.

5. Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України (далі — Національний банк) та іншими актами чинного законодавства, рахунки, передбачені Iнструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 р. №527 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.12.98 р. за №819/3259, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо) відкриваються підприємствами в банку, що їх обслуговує, лише на підставі заяви про відкриття рахунка.

Порядок проведення розрахункових операцій за цими рахунками регулюється цією Iнструкцією, іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Якщо законами або рішеннями Кабінету Міністрів України встановлено, що розрахунки за рахунками здійснюються за спеціальним режимом, то ця Iнструкція застосовується в частині, що не суперечить йому.

6. Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Iнструкції, інших нормативно-правових актів.

У випадках, передбачених чинним законодавством, клієнт може здійснювати платежі в інтересах третіх осіб.

7. Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів — у випадках, передбачених розділом V цієї Iнструкції.

8. Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Iнструкцією.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунка в формі розрахункового документа в електронному вигляді, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Порядок оформлення, приймання, оброблення розрахункових документів в електронному вигляді та здійснення розрахункових операцій з їх застосуванням регулюється окремими нормативно-правовими актами Національного банку, за винятком випадків, визначених цією Iнструкцією.

9. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків приймаються банками до виконання виключно в межах наявних на цих рахунках коштів або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Списання коштів з рахунка платника, залежно від конкретного випадку, документально оформляється в банку платника розрахунковим документом, а у випадках, передбачених цією Iнструкцією, — меморіальним ордером або реєстром чеків чи реєстром документів за акредитивом.

10. Розпорядження стягувачів про примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників приймаються банками незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконуються ними частково в межах наявного залишку коштів, а у невиконаній сумі повертаються стягувачам.

11. У разі відсутності/недостатності коштів на рахунку платника банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових і виконавчих документів, не оплачених у строк у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.

12. Розрахункові документи на списання / примусове списання (стягнення) коштів з рахунка клієнта банку, які не можуть бути виконані з вини банку (через відсутність/недостатність коштів на кореспондентському рахунку банку тощо), приймаються банком та обліковуються за відповідним позабалансовим рахунком.

13. При здійсненні розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

Ця Iнструкція встановлює правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних інструментів у формі:

меморіального ордера (додатки 1, 1-а, 1-б);

платіжного доручення (додаток 2);

платіжної вимоги-доручення (додаток 3);

платіжної вимоги (додатки 4 та 4-а);

розрахункового чека (додатки 5 та 6);

акредитива (додаток 7).

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.*

14. Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають передбачені цією Iнструкцією платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

15. Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється уповноваженими державними органами відповідно до законів України і виключно у випадках, передбачених ними.

Відновлюються такі операції за рахунками тільки органом, який прийняв рішення про їх зупинення, або за рішенням суду.

У разі надходження до банку рішення суду про стягнення коштів з рахунків юридичних чи фізичних осіб, за якими уповноваженим державним органом зупинено видаткові операції, воно підлягає негайному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

16. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки одержувачів банки здійснюють у термін, установлений чинним законодавством.

За несвоєчасне списання/зарахування коштів з рахунків/на рахунки клієнтів банки несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та укладеними договорами.

17. За необгрунтованість примусового списання (стягнення) коштів, недостовірність даних, зазначених у розрахункових документах, стягувач несе відповідальність згідно з чинним законодавством та відшкодовує збитки, завдані внаслідок безпідставного примусового списання (стягнення) коштів, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

18. Платники самостійно нараховують пеню на несвоєчасно сплачені ними суми податкового боргу, оформляючи і подаючи до банку окреме платіжне доручення про сплату пені.

У платіжному дорученні про сплату пені в реквізиті “Призначення платежу” зазначається таке: “Пеня за прострочення... (вид платежу)”, а також номер, дата і сума розрахункового документа про сплату податкового боргу, за прострочення якого нараховано пеню. Крім того, у цьому реквізиті платіжного доручення платник може наводити розрахунок суми пені з посиланням на закон, згідно з яким установлено її розмір.

Відповідальність за правильність визначення суми пені, повноту і своєчасність її сплати несе платник.

19. Законодавством і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції, крім зазначених у цьому розділі, за окремі порушення під час виконання грошових зобов’язань або здійснення примусового списання (стягнення) коштів.

20. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів та обов’язкових платежів, за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до чинного законодавства.

Спірні питання між банками та їх клієнтами розглядаються ними відповідно до чинного законодавства.

Претензії за розрахунками, що виникають між клієнтами, розглядаються сторонами відповідно до чинного законодавства без участі обслуговуючих банків.

21. Банк на підставі інформації, що міститься в розрахункових документах на паперових носіях та в електронному вигляді, складає регістри аналітичного обліку (особові рахунки клієнтів), в яких відображаються (у вигляді дебетових і кредитових оборотів) суми за кожним виконаним документом. Вимоги до форми та потрібних реквізитів особових рахунків визначені Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 р. №566 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.02.99 р. за №56/3349, та передбачаються в договорах про розрахунково-касове обслуговування банками клієнтів.

Розділ II. Загальні правила документообігу

1. Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких визначені цією Iнструкцією (за винятком платіжного доручення платника, що, відповідно до розділу III цієї Iнструкції, складається в довільній формі). Реквізити розрахункових документів за формами, наведеними в додатках до цієї Iнструкції, заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Iнструкції та відповідних її розділів.

2. Бланки розрахункових документів (крім розрахункових документів, що належать до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано (розрахункові чеки), а також платіжних доручень, що відповідно до розділу III цієї Iнструкції складаються в довільній формі) виготовляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом (друкарським, з використанням комп’ютерної техніки тощо) за умови обов’язкового забезпечення наявності та схематичного розташування усіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи тощо, за винятком цифр у квадратних дужках, що позначають номери реквізитів), згідно із зразками, наведеними у додатках до цієї Iнструкції.

Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.

3. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

4. Банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 до цієї Iнструкції:

банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: “Платник”, “Код платника”, “Рахунок платника”, “Банк платника”, “Код банку платника”, а також “М. П.” та “Підписи платника” (якщо вони передбачені формою документа);

банк одержувача — заповнення таких реквізитів: “Одержувач”, “Код одержувача”, “Рахунок одержувача”, “Банк одержувача”, “Код банку одержувача”, а також “М. П. одержувача” та “Підписи одержувача” (якщо вони передбачені формою документа);

банк стягувача — заповнення таких реквізитів: “Стягувач”, “Код стягувача”, “Рахунок стягувача”, “Банк стягувача”, “Код банку стягувача”, а також “М. П. стягувача” та “Підписи стягувача” (якщо вони передбачені формою документа).

5. Розрахункові документи, в яких перевірені реквізити заповнено з порушенням вимог додатка 8 до цієї Iнструкції, повертаються банком, що здійснив їх перевірку, без виконання у порядку, передбаченому пунктами 15 і 16 цього розділу.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою;

відсутні супровідні документи, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Iнструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

порушено інші вимоги цього розділу та розділу V цієї Iнструкції.

6. Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше ніж два), з використанням електронно-обчислювальних та друкарських машин (далі — технічні засоби), за один раз із використанням копіювального або самокопіювального паперу.

Якщо використання копіювального (самокопіювального) паперу неможливе, то на всіх тотожних примірниках розрахункового документа в правому верхньому куті проставляються їх порядкові номери (наприклад, 1, 2, 3 тощо).

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору).

7. Перший примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення) має містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) та підписи/підпис відповідальних осіб/особи.

8. Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів.

9. Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктами 24 і 25 цього розділу та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

10. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді розрахункових документів в електронному вигляді, використовуючи програмно-технічний комплекс “клієнт — банк”. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі між банком та клієнтом про розрахунково-касове обслуговування.

11. Якщо закінчення строку для пред’явлення розрахункового документа в банк припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається робочий день, наступний за неробочим.

12. Розрахункові документи приймаються банками без обмеження їх максимальної або мінімальної суми, крім випадків, передбачених чинним законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

13. Банки приймають до виконання тільки розрахункові документи:

своїх клієнтів, які подають їх у банк у порядку, передбаченому договорами про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів;

клієнтів інших банків або органів державного казначейства, якщо документи надсилають безпосередньо інші банки або органи державного казначейства.

Платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів, що оформлені державними виконавцями або податковими органами і на яких є підпис відповідального виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує їх, також приймаються до виконання, якщо їх надсилає в банк платника безпосередньо державний виконавець або податковий орган.

Розрахункові документи, оформлені своїми клієнтами, банк приймає протягом часу, визначеного в договорах про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів. Розрахункові документи, оформлені клієнтами інших банків або органів державного казначейства, банк приймає протягом операційного дня.

14. Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов’язково заповнює реквізити “Дата надходження” і “Дата виконання”, а банк стягувача — “Дата надходження в банк стягувача” (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп “Вечірня”.

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит “Дата надходження” може не заповнюватися.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту “Дата надходження”, який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

15. Порядок повернення банком своїм клієнтам супровідних документів та оформлених ними розрахункових документів визначається в договорах про розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Якщо такий порядок у договорі не визначено, то документи клієнту повертаються в день їх надходження із зазначенням причин повернення згідно з пунктом 16 цього розділу.

16. У разі відмови виконати розрахунковий документ, оформлений клієнтом іншого банку чи органу державного казначейства, банк у день надходження документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов’язковим посиланням на розділ/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати цей розрахунковий документ та всі супровідні документи, що отримані разом з ним, у банк чи орган державного казначейства, від якого вони надійшли.

17. Платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів, що надсилали в банк платника самі державні виконавці або податкові органи, банк повертає рекомендованим чи цінним листом безпосередньо їм.

18. Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. Розрахункові документи на списання коштів з рахунків платника, що надійшли до банку після операційного часу, банк може виконувати в день їх надходження, якщо це визначено договором про розрахунково-касове обслуговування.

Якщо платіжні вимоги надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника недостатньо коштів для їх виконання, то в день надходження такі документи виконуються частково (у порядку, визначеному пунктом 18 розділу V цієї Iнструкції) та повертаються в порядку, визначеному пунктами 15 і 16 цього розділу. У разі відсутності коштів на рахунку платника для виконання розрахункових документів, що надійшли до банку протягом операційного часу, такі документи цього самого дня повертаються без виконання в порядку, визначеному пунктами 15 і 16 цього розділу (якщо інше не передбачено договором про розрахунково-касове обслуговування платника).

Платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково (у порядку, визначеному пунктом 18 розділу V цієї Iнструкції) та повертаються в порядку, визначеному пунктами 15 і 16 цього розділу. Якщо на його початок на рахунку платника будуть відсутні кошти для виконання платіжних вимог, то такі документи цього дня повертаються в порядку, визначеному пунктами 15 і 16 цього розділу.

Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то при їх виконанні додержується такий пріоритет: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім — розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього — платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Усі інші документи виконуються у порядку їх послідовного надходження.

19. Розрахункові документи (платіжні вимоги, розрахункові чеки тощо), надані клієнтом обслуговуючому банку для інкасування, надсилаються цим банком до банку платника в день їх надходження або, якщо документи надійшли після операційного часу, — наступного робочого дня.

Строки відсилання документів, передбачених договором про відкриття акредитива, визначаються цим договором.

20. Списання коштів з рахунка платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

Iнші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.

Умови (строки, періодичність тощо) передавання розрахункових документів, у тому числі в електронному вигляді, що підтверджують списання/зарахування коштів з/на рахунків/рахунки клієнтів банку або підтверджують прийняття документів на інкасо, визначаються в договорах про розрахунково-касове обслуговування клієнтів з урахуванням вимог цієї Iнструкції.

Банки самостійно визначають порядок формування та зберігання розрахункових документів, забезпечуючи їх сувору схоронність. Визначаючи строки зберігання розрахункових документів, банки мають керуватися Переліком документів Національного банку, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання, що затверджений постановою Правління Національного банку України від 23.12.96 р. №327.

21. Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня.

22. У разі технічної можливості врахування коштів, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня (поточні надходження), банк може здійснювати платежі з їх рахунків з урахуванням цих сум.

23. Факт списання коштів з рахунка платника документально оформляється меморіальним ордером за формою додатків 1, 1-а, 1-б до цієї Iнструкції (залежно від конкретного випадку) для:

часткової оплати розрахункових документів;

документального підтвердження операцій з перерахування з банківських рахунків на користь клієнтів-одержувачів (фізичних та юридичних осіб) унесених у касу банку коштів. У меморіальних ордерах, які банк складає для оформлення операцій з перерахування на рахунки одержувачів коштів, що внесені юридичними або фізичними особами в касу банку готівкою згідно з вимогами Iнструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 07.07.94 р. №129, у реквізиті “Призначення платежу” зазначаються або номер і дата договору з одержувачем за його наявності, або найменування юридичної особи (прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи), яка внесла готівку до каси банку;

перерахування коштів, зарахованих на рахунок “Кредитові суми до з’ясування”;

перерахування банком коштів для вжиття заходів щодо виконання рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця про арешт коштів на рахунку;

виконання банком платіжних доручень платника в довільній формі;

перерахування банком коштів при закритті акредитива.

Дата складання меморіального ордера має відповідати даті списання коштів з рахунка платника.

Використання в розрахунках меморіальних ордерів здійснюється з урахуванням вимог цього розділу.

24. Банк платника може робити в розрахункових документах виправлення реквізитів у разі:

часткового виконання розрахункового документа (реквізит “Сума” виправляється у порядку, передбаченому пунктом 18 розділу V цієї Iнструкції);

зміни з ініціативи банку платника (у зв’язку з реорганізацією банку, зміною в банку системи обліку, виконанням банком вимог нормативно-правових актів Національного банку) номера рахунка платника, назви та коду банку платника.

25. Відповідальний виконавець уносить у розрахунковий документ виправлення, передбачені пунктом 24 цього розділу, засвідчуючи їх своїм підписом. На звороті цього розрахункового документа зазначаються дата внесення виправлень, пункт Iнструкції, згідно з яким вони вносяться, підстава для їх унесення, і це засвідчується підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку.

26. У разі надходження в банк рішення органу, який згідно з законом виконує функції з ліквідації або реорганізації підприємства, або рішення суду/арбітражного суду про реорганізацію платника (шляхом утворення іншої або інших юридичних осіб чи утворення структурного підрозділу юридичної особи або шляхом ліквідації юридичної особи тощо), банк платника не пізніше наступного робочого дня припиняє приймання доручень платника та розпоряджень стягувачів про списання коштів з рахунка платника, що надходять у банк. Розрахункові документи, що надходять у банк, він повертає у порядку, визначеному пунктами 15 і 16 цього розділу. Розпоряджається рахунком орган, уповноважений на це відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

27. Платіжну вимогу стягувач може відкликати в будь-який час до списання коштів з рахунка платника шляхом подання до банку, що обслуговує стягувача, листа про відкликання.

У листі про відкликання платіжної вимоги мають зазначатися: назва, номер рахунка платника, назва та код банку платника, номер, дата і сума документа, що відкликається, та потреба в поверненні розрахункових та/або супровідних документів. Цей лист засвідчується підписами відповідальних осіб стягувача та відбитком печатки, які мають відповідати зразкам підписів та відбитка печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки, що зберігається в банку, що обслуговує стягувача.

Банк стягувача не пізніше наступного робочого дня надсилає до банку платника лист про відкликання платіжної вимоги. Банк платника повертає без виконання платіжну вимогу, що надходить в банк після отримання ним листа про її відкликання. Ця платіжна вимога повертається з усіма супровідними документами, що надавались разом з нею.

Iнші розрахункові документи їх виписувачі мають право відкликати з банку, що їх обслуговує, у порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку.

Розрахунковий документ відкликається тільки в повній сумі.

28. Банк платника в разі надходження запиту (письмово або в електронній формі) від банку, що обслуговує стягувача, не пізніше ніж наступного робочого дня після дня отримання такого запиту повідомляє останньому дату надходження в банк платника розрахункового документа стягувача на примусове списання (стягнення) коштів, а в разі його повернення — дату повернення.

29. Банк одержувача зобов’язаний зарахувати кошти на рахунки своїх клієнтів за розрахунковими документами в електронному вигляді в день отримання їх від розрахункової палати, якщо під час здійснення контролю реквізитів цих документів, що здійснюється відповідно до цього розділу, не виявлено розбіжностей.

Під час зарахування коштів за розрахунковим документом в електронному вигляді банк одержувача обов’язково перевіряє відповідність номера рахунка одержувача, що зазначений у цьому документі, номеру рахунка, що відкритий в банку, і зараховує кошти лише якщо ці рахунки збігаються.

Додатковий контроль за зарахуванням коштів на рахунки своїх клієнтів (контроль за інформацією про призначення платежу під час зарахування на рахунки нерезидентів, за відповідністю номера рахунка назві та/або ідентифікаційному коду/номеру одержувача тощо) за розрахунковими документами в електронному вигляді банк здійснює, якщо це передбачено договором про розрахунково-касове обслуговування одержувача коштів.

30. У разі виявлення розбіжностей у реквізитах перевірених розрахункових документів в електронному вигляді або, якщо договором передбачено здійснення додаткового контролю, то банк одержувача зараховує кошти, що надійшли на адресу одержувача, на рахунок “Кредитові суми до з’ясування”.

Паперова копія розрахункового документа в електронному вигляді, кошти за яким зараховані на рахунок “Кредитові суми до з’ясування”, засвідчується підписом відповідального виконавця та зберігається в документах дня банку.

Якщо кошти зараховані на рахунок “Кредитові суми до з’ясування” унаслідок відсутності в банку рахунка, зазначеного в розрахунковому документі в електронному вигляді як рахунок одержувача, або його закриття, то кошти з рахунка “Кредитові суми до з’ясування” цей банк повертає не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.

У разі зарахування коштів на рахунок “Кредитові суми до з’ясування” для здійснення банком одержувача додаткового контролю він не пізніше наступного робочого дня відповідними каналами зв’язку надсилає запит до банку платника для з’ясування/уточнення реквізитів розрахункового документа в електронному вигляді.

Якщо протягом трьох робочих днів з дня надсилання запиту відповідь від банку платника не одержана, то нез’ясована сума повертається в банк платника на той самий рахунок, з якого кошти надійшли. Операція з повернення цих коштів оформляється банком одержувача меморіальним ордером.

31. Кошти вважаються зарахованими на рахунок одержувача, відкритий в банку, після відображення їх на цьому рахунку в щоденному оборотно-сальдовому балансі банку.

Повернення коштів, зарахованих на рахунок одержувача, здійснюється у судовому порядку.

32. Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, мають повертатися ним у строки, установлені чинним законодавством, за порушення яких неналежний одержувач несе відповідальність відповідно до чинного законодавства. У разі неповернення неналежним одержувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється у судовому порядку.

Банк, що обслуговує неналежного одержувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

33. Якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного одержувача, то банк зобов’язаний одразу після виявлення своєї помилки перерахувати ці кошти на рахунок одержувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані. Суму цих коштів банк відображає за рахунками дебіторської заборгованості до часу її відшкодування неналежним одержувачем.

Одночасно банк надсилає неналежному одержувачу (безпосередньо або через обслуговуючий цього одержувача банк) повідомлення про потребу повернення ним коштів, помилково зарахованих на його рахунок. У цьому повідомленні банк зазначає банківські реквізити, за якими неналежний одержувач має перераховувати ці кошти.

Банк, що обслуговує неналежного одержувача, отримавши повідомлення, передає його (у день отримання, але не пізніше наступного робочого дня) одержувачу під підпис або надсилає рекомендованим листом. У разі неповернення неналежним одержувачем коштів добровільно банк, з вини якого кошти цьому одержувачу зараховані не за призначенням, стягує їх у судовому порядку.

34. Банк, з вини якого кошти списано з рахунка неналежного платника, зобов’язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, списавши її з рахунка того платника, з якого ці кошти підлягали списанню.


Примітки:

* Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 24.09.99 р. №479, див. у “ГК” №51/99.

Продовження (Розділи III-VI )

 
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua