Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#22 '2001: Документи для роботи - Нові документи

2. Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон

Постанова КМУ від 23.04.99 р. №663

Зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2000 року №850, від 30 серпня 2000 року №1355, від 6 вересня 2000 року №1398, від 6 травня 2001 року №423*
Останні зміни чинні з 06.05.2001 р., опубліковані в “УК” 23.05.2001 р.


СУТТЄВО

Збільшено на 9 відсотків норми добових за кордон для підприємців з 231 гривні до 252 гривень, для бюджетників — згідно з нормами для кожної країни. Під час перерахунку норм відрядних за кордон у 2001 році застосовується прогнозний офіційний курс національної валюти України до долара США — 6,3 гривні за 1 долар США, замість попереднього 5,78.


Відповідно до підпункту 5.4.8 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів) такі граничні норми добових витрат:

а) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України — 18 гривень, для відряджень за кордон — 252 гривні;

б) у разі коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на:

одноразове харчування, для відряджень у межах України — 14 гривень 40 коп., для відряджень за кордон — 201 гривня 60 коп.;

дворазове харчування, для відряджень у межах України — 10 гривень 80 коп., для відряджень за кордон — 138 гривень 60 коп.;

триразове харчування, для відряджень у межах України — 7 гривень 20 коп., для відряджень за кордон — 88 гривень 20 коп.**

2. Установити норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, згідно з додатком.

У разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення забезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країні відрядження (в дорозі), добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках норм добових витрат для даної зарубіжної країни згідно з додатком, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків — дворазовому, 35 відсотків — триразовому харчуванні.

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим за рахунок добових.

Державним службовцям і працівникам зазначених підприємств, установ та організацій, які перебувають за кордоном тривалий термін і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та працівникам дипломатичних установ України, які перебувають за кордоном у довготерміновому відрядженні та отримують виплати в іноземній валюті, у разі відрядження в межах країни перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків норм добових витрат, визначених у додатку до цієї постанови для даної країни. У разі відрядження у межах країни перебування терміном на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 50 відсотків зазначених норм.

3. Граничні норми добових витрат, норми добових витрат та граничні норми відшкодування витрат на наймання житлових приміщень для державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, при відрядженні за межі України переглядаються у разі зміни прогнозного офіційного обмінного курсу національної валюти України до долара США за поданням Міністерства фінансів після прийняття Закону України про державний бюджет на наступний рік.

4. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження за кордон, забезпечують їх коштами у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні витрати у розмірах, обумовлених реальними потребами в країні перебування згідно із встановленими нормами.

Перерахунок норм, установлених у гривнях, у долари США здійснюється за прогнозним офіційним обмінним курсом на поточний рік національної валюти України до долара США, а в національну валюту країни, куди відряджається працівник, або в іншу вільно конвертовану валюту — за крос-курсом, розрахованим за установленим Національним банком України офіційним валютним курсом до цих валют та долара США на день видачі авансу.

Під час перерахунку норм у 1999 році застосовується прогнозний офіційний курс обміну національної валюти України до долара США — 4 гривні за 1 долар США.

Під час перерахунку норм у 2000 році застосовується прогнозний офіційний курс обміну національної валюти України до долара США — 5,78 гривні за 1 долар США.

Під час перерахунку норм у 2001 році застосовується прогнозний офіційний курс національної валюти України до долара США — 6,3 гривні за 1 долар США.

Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим звітом, підлягає поверненню працівником до каси підприємства, установи та організації у грошових одиницях, в яких було видано аванс, але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження; в разі застосування корпоративних пластикових карток міжнародних платіжних систем — не пізніше 10, а з дозволу керівника (за наявності поважних причин) — 20 робочих днів.

Якщо працівник не повернув залишку коштів до каси підприємства, установи, організації, відповідна сума стягується бухгалтерією в установленому законодавством порядку.

5. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон — 60 календарних днів.

Термін відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об’єктів.

Термін відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів.

6. Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати:

на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження;

на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник, визначених у додатку до цієї постанови, за всі дні проживання;

на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

на користування постільними речами в поїздах;

на користування у готелях холодильником і телевізором;

на комісійні у разі обміну валюти.

Відшкодування витрат на службові телефонні переговори проводиться в розмірах, погоджених з керівником.

7. Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м’якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1 — 4 групою тарифних ставок, на суднах морського флоту, в каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення та на перевезення до 30 кілограмів багажу понад кількість багажу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

Фактичні витрати, визначені абзацом першим цього пункту і пунктом 6, які пов’язані з перебуванням у місці відрядження, є компенсаційними.

8. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту.

9. У разі коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими валютними коштами у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до країни призначення і назад та на наймання житлового приміщення) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів.

Якщо сума, надана стороною, яка приймає, більша або дорівнює встановленим нормам добових витрат, то сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам не проводить.

10. Міністерству фінансів внести зміни до інструкції про порядок відряджень за кордон і в межах України.

11. Особливості направлення у відрядження військовослужбовців визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону, Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Управлінням державної охорони, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а військовослужбовців Державної фельд’єгерської служби при Державному комітеті зв’язку та інформатизації — також Державним комітетом зв’язку та інформатизації.

12. Визнати такими, що втратили чинність:

Постанову Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. №10 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” (“Офіційний вісник України”, 1998 р., №1, с. 20);

Постанову Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 р. №1046 “Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. №10” (“Офіційний вісник України”, 1998 р., №28, с. 1039).

Прем’єр-міністр України В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Примітки:

* Увага!Жирним шрифтом виділено зміни, внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. №423 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. №663”.

** Увага! Коментар до останніх змін (до Постанови КМУ від 06.05.2001 р.) див. у цьому номері “ДК”


Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. №663 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. №423)

Норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів

 
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua