Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#22 '2001: Документи для роботи - Нові документи

23. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні

Закон України від 05.04.2001 р. №2346-ІІІ

Коментар ДК:

У разі порушення строку переказу банк сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми прострочення платежу за кожний день такого прострочення, але розмір пені не може перевищувати 10 відсотків від цієї суми. Легалізовано електронний підпис

Законом України від 05.04.2001 р. №2346-III “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” (далі — Закон) установлено, що у разі порушення строків виконання доручень клієнта на переказ банк зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми прострочення платежу за кожний день такого прострочення, але розмір пені не може перевищувати 10 відсотків від суми переказу.

Легалізовано електронний підпис. Електронний цифровий підпис на електронному документі має однакову юридичну силу з підписом на паперовому документі. Можуть створюватися небанківські платіжні системи. Банки отримали право заарештовувати на 5 днів рахунки за підозрою в незаконному ініціюванні платежу. Міжбанківські розрахунки здійснюються протягом 3 днів.

Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальний порядок переказу грошей в межах України, вимоги щодо захисту інформації під час переказу, а також встановлює відповідальність суб’єктів переказу. Закон прийнятий за законодавчою ініціативою Національного банку України (що і обумовлює такі широкі повноваження НБУ в Законі), а тому фактично є законодавчим закріпленням інших розробок НБУ — порядків та інструкцій.

У першу чергу для створення Закону використовувалися нова Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яку затверджено постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. №135 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 р. за №368/5559 (далі — Інструкція, див. “Документи для роботи” №21/2001), та Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 24.09.99 р. №479 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22.11.99 р. за №802/4095 (див. “Документи для роботи” №51/99).

Тепер Закон визначає порядок ініціювання та завершення переказу грошей за допомогою платіжних доручень, платіжних вимог — доручень, розрахункових чеків, платіжних вимог та інших видів розрахункових документів, які встановлюються Національним банком України.

Звернімо увагу на нові положення, які запроваджуються при здійсненні безготівкових розрахунків. По-перше, Законом передбачена відповідальність банків за неналежне здійснення переказу грошей або затримку. У разі порушення строків виконання доручень клієнта на переказ банк зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми прострочення платежу за кожний день такого прострочення, але розмір пені не може перевищувати 10 відсотків від суми переказу, якщо інший її розмір не обумовлений договором між ними.

Раніше, відповідно до пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 25.06.93 р. №3324-XII “Про норматив обігу платіжних документів в Україні”, в разі перевищення нормативного терміну проходження платежів з обслуговуючого банку відправника коштів здійснювалося безакцептне списання пені: державним податковим органом із зарахуванням до Державного бюджету України та відправником коштів із розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

Тобто відповідальність виходячи з облікової ставки НБУ 21% за невчасне перерахування посилена (якщо термін затримки менше 144 днів = 10 відсотків максимальної суми : (21 відсоток x 120 відсотків : 100 відсотків : 365 днів).

Легалізовано електронний підпис

По-друге, Законом легалізовано електронний підпис! Відповідно до пункту 18.2 статті 18 Закону, електронний цифровий підпис на електронному документі має однакову юридичну силу з підписом на паперовому документі, а відповідно до пункту 18.1 статті 18, електронний документ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Тепер у суді можна виступати з електронним документом.

Лише нещодавно в США — електронній країні — було прийнято закон, який легалізував електронний підпис, і ось те ж сталося і в Україні. Сподіваємося, що для користування електронним підписом не потрібно придбавати якісь додаткові пристрої та апаратуру. Електронним магазинам та фірмам, які хотіли би розпочати електронну торгівлю, тепер можна сміливо приймати платежі клієнтів, підписані електронно, щоправда, робити це слід лише за угодою з банком.

Міжбанківські розрахунки здійснюються протягом 3-х днів

По-третє, відповідно до пункту 8.4 статті 8 Закону, тепер міжбанківський переказ виконується у строк до трьох операційних днів. Раніше, відповідно до пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 25.06.93 р. №3324-XII “Про норматив обігу платіжних документів в Україні”, було встановлено для підприємств Міністерства зв’язку України норматив проходження банківських платіжних документів з перерахування коштів у межах України — 7 днів, з внутрішньообласних розрахунків — 3 дні.

Тепер ці строки розбито, тобто власне паперові документи повинні бути доставлені у вищезазначені терміни, але гроші мусять бути зараховані протягом 3 днів незалежно від проходження паперових документів.

В Україні можуть з’явитися небанківські платіжні системи

По-четверте, відповідно до статті 10 Закону, в Україні тепер можуть створюватися небанківські платіжні системи. Наразі важко сказати, що це означатиме на практиці, але таким чином небанківські фінансові установи та інші підприємства отримали можливість за дозволом НБУ створювати власні системи розрахунків для здійснення переказу грошей.

Водночас тут є протиріччя із Законом України від 01.06.2000 р. №1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (див. “Документи для роботи” №30/2000), відповідно до пункту 46 статті 9 якого ліцензуванню підлягає пересилання грошових переказів, а дозволу не передбачено.

Чи потрібно мати два документи — дозвіл НБУ та ліцензію Держкомзв’язку, який здійснює ліцензування діяльності з переказу грошових коштів відповідно до Постанови Кабінету України від 14.11.2000 р. №1698 “Про затвердження переліку органів ліцензування”? Такого подвійного тлумачення не повинно бути.

Банки отримали право заарештовувати на 5 днів рахунки за підозрою у незаконному ініціюванні платежу

По-п’яте (напевно, це найбільший недолік Закону), відповідно до пункту 23.4 статті 23 Закону, в разі обгрунтованої підозри ініціювання переказу без законних підстав банк, що обслуговує ініціатора, має право дати вказівку банку, що обслуговує отримувача, зупинити зарахування суми переказу на рахунок отримувача або у разі її зарахування заблокувати на строк до п’яти робочих днів гроші у відповідному розмірі на рахунку отримувача до з’ясування всіх обставин.

Таким чином, запроваджується банківський позасудовий арешт рахунків лише за підозрою. Це суперечить частині першій статті 59 Закону України від 07.12.2000 р. №2121-III “Про банки і банківську діяльність” (див. “Документи для роботи” №4/2001).

Відповідно до неї, арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а також арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Як бачимо, жоден банк не може заарештовувати рахунки клієнта. Але, вочевидь, арешти здійснюватимуться, адже Закон прийнято після Закону України від 07.12.2000 р. №2121-III “Про банки і банківську діяльність”.

У платіжках вказуйте правильні коди ЄДРПОУ та ДРФО

По-шосте, раніше за Інструкцією банки перевіряли в платіжках лише номер рахунка одержувача та код МФО його банку. Тепер банки перевірятимуть і код ЄДРПОУ одержувача або ДРФО для фізичних осіб (відповідно до пункту 22.5 статті Закону).

Як вони це робитимуть, невідомо, адже для перевірки в кожній установі банку потрібно мати як мінімум базу ЄДРПОУ, яку “статистика” їм не надасть. Тобто банки ще створюватимуть бази даних на контрагентів своїх клієнтів, але це не їх робота.

Прийняття Закону вперше на рівні закону, а не постанови НБУ врегульовує переказ грошей в межах України, адже досі в Україні не було закону, який регламентував би функціонування платіжних систем як міжнародних, так і внутрішньодержавних, порядок проведення в Україні безготівкових розрахунків, правила здійснення електронного документообігу, що супроводжує переказ грошей, відповідальність суб’єктів, які беруть участь у здійсненні переказу.

Закон уперше надає можливість клієнтам банків самостійно визначати дату валютування своїх коштів, тобто дату, починаючи з якої переказані платником гроші переходять у власність отримувача таких коштів. За Інструкцією тепер період валютування не може перевищувати трьох робочих днів.

Щоправда, “самостійне” валютування, передбачене пунктом 1.3 статті 1 Закону, набере чинності через 1 рік, тобто з 17 травня 2001 року. З цієї дати також діятиме умова договірного виконання доручень клієнтів, а не протягом операційного дня. Тобто через рік можлива умова здійснення платежу протягом години тощо.

Вочевидь, відповідно до того, що, згідно з пунктом 2 розділу X Прикінцевих положень, до приведення у відповідність до цього Закону закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому, втрачає чинність і Указ Президента України від 16.03.95 р. №227/95 “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України”.

Згідно з ним, підприємства оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності сплачують пеню у розмірі 1,5 відсотка від суми платежу на користь товаровиробника сільськогосподарської продукції та продовольства і 1,5 відсотка від суми платежу до місцевого бюджету за кожен банківський день прострочення платежу, якщо більший розмір пені не обумовлено угодою сторін, з подальшим спрямуванням нарахованих сум на підтримку товаровиробників сільськогосподарської продукції.

Саме цим Указом також було встановлено (стаття 6), що підприємства незалежно від форм власності мають повернути платникам у п’ятиденний строк помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Тепер, відповідно до пункту 32.3.1 статті 32 Закону, таке повернення треба здійснити протягом 3-х днів, але не після їх надходження, а після отримання повідомлення від банку, який помилився з переказом.

Водночас Закон не обумовлює строку повернення коштів, якщо помилився сам відправник коштів (ініціатор), а не банк. Ця процедура здійснюється за домовленістю сторін або в судовому порядку.

Віталій МОСЕЙЧУК
 
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua
Webmaster: web_dk@gc.com.ua