Нове число Дебет-Кредит
 на русском Український бухгалтерський тижневик
#36'2003: Школа бухгалтера << >>

Зміст уроку - Всі уроки школи - Этот урок на русском

Школа бухгалтера. Урок 43 (вересень 2003)

Бухгалтерський облік

Туризм: організація та облік

Продовження. Початок див. у "ШБ" №№ 13. 16. 19, 23, 25, 27, 29 , 33 за 2003 р.


Для споживачів, туризм - чудовий відпочинок; для тих, хто займається цією діяльністю - непоганий заробіток; а для держави, оподаткування туризму - вагомий внесок у бюджет. Податки з турфірм, їх групи і особливості оподаткування - тема нашої сьогоднішньої публікації.

Класифікація податків

Залежно від бази оподаткування, податки, збори, обов'язкові платежі, які зобов'язаний сплачувати суб'єкт турдіяльності, можна поділити на наступні групи (див. таблицю 1):

Таблиця 1

І група (передбачає включення податків і зборів в ціну турпродукту)1 ІІ група (податки, збори та обов'язкові платежі, які включаються у валові витрати та до складу собівартості турпродукту)2 ІІІ група (податки, які сплачуються за рахунок прибутку)
ПДВ Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Податок на прибуток
Готельний збір Збір на загальнообов'язкове державне соцстрахування Екскурсійно-туристичний збір
  Збір на обов'язкове держстрахування на випадок безробіття  
Збір на обов'язкове соцстрахування від нещасних випадків і професійних захворювань
Земельний податок (плата за землю)
Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
Збір на забруднення навколишнього середовища
Збір на спеціальне використання водних ресурсів та інші

1 Вони не залежать від фінансового результату діяльності туристичного підприємства, наявності прибутків або збитків.

2 В пп. 5.2.5 Закону про прибуток з'явилося уточнення, згідно з яким податки поповнять валові витрати, лише коли вони вказані в переліку податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених ст.ст. 14, 15 Закону №1251. Ця норма може стати принциповою для суб'єктів господарювання АР Крим. Справа в тому, що ст. 39 Закону № 380 надала в 2003 р. Верховній Раді АРК повноваження вводити нові місцеві податки і збори понад установлені Законом №1251. З урахуванням зміненого пп. 5.2.5 Закону про прибуток "новонароджені" податки і збори не включаться у валові витрати у платників податку на прибуток.

Турфірми мають свої особливості справляння деяких податків (зборів). На них ми і сконцентруємо свою увагу.

Особливості обкладання ПДВ туристичних послуг визначають такі фактори:

1) вид господарського договору, на підставі якого послуги надані;

2) місце надання таких послуг (на території України або за її межами).

Статтею 3.1 Закону про ПДВ визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Ці операції оподатковуються за ставкою 20 % від бази оподаткування. Внутрішній туризм можна сміливо віднести до цієї категорії платників ПДВ, так як мова йде про надання турпослуг вітчизняним туристам на території України. Як безпосередньо турфірмою, так і через агентів-нерезидентів. У такому ж порядку оподатковується надання додаткових послуг, пов'язаних з туризмом.

Податкові зобов'язання у тур оператора або турагента виникають на дату надходження на розрахунковий рахунок або до каси коштів з оплати турпродукту. Якщо споживач турпродукту є платником ПДВ, то суб'єкт турдіяльності виписує податкову накладну. При реалізації турпутівки через посередника на дату надходження коштів від турагента туроператор виписує податкову накладну на загальну вартість реалізованого турагентом турпродукту. Турагент в свою чергу надає туроператору податкову накладну на вартість наданих їм послуг, а другу податкову накладну - на вартість реалізованої путівки, надає покупцю, якщо він є платником ПДВ.

Приклад

Туроператор реалізує три путівки вартістю 3600,00 грн. (1200,00 х 3 діб). При цьому першу він реалізував споживачу - платнику ПДВ і одержав кошти на рахунок в банку, другу - агенту, комісійна винагорода якого складає 90,00 грн (в т.ч. ПДВ - 15,00 грн), третю - споживачу, який сплатив вартість путівки в касу і не є платником ПДВ (див. таблицю 2).

Таблиця 2

№ з/п Зміст господарських операцій Бухгалтерський облік Сума, грн. Податковий облік
Д-т К-т ВД ВВ
1 Отримано оплату вартості путівки від споживача - платника ПДВ 311 681 1200,00 1000,0 -
2 Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ 643 641 200,00 - -
3 Отримано від турагента оплату вартості путівки (без винагороди) 311 681 1110,00 925,0 -
4 Відображено суму винагороди, що належить турагенту 685 681 90,00 75 75
5 Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ (185+15) 643 641 200,00 - -
6 Віднесено на витрати вартість послуг турагента 93 685 75,00 - -
7 Відображено податковий кредит 641 685 15,00 - -
8 Отримано оплату вартості путівки від фізичної особи 301 681 1200,00 1000,0 -
9 Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ 643 641 200,00 - -
10 Відображено реалізацію турпродукту (1200х3) 681 703 3600,00 - -
11 Відображено розрахунки за податковими зобов'язаннями з ПДВ 703 643 600,00 - -

Валовий доход і податкові зобов'язання з ПДВ у туроператора виникають на дату надходження на розрахунковий рахунок або до каси коштів в оплату турпродукту.

Особливості справляння готельного збору. Декретом № 56-93 чітко визначено, що платниками готельного збору є особи, які проживають у готелі, тобто його сума включається в ціну готельних послуг. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20% добової вартості найманого житла (без додаткових послуг).

На жаль, до цього часу немає однозначного тлумачення ст. 2 Декрету № 56-93. Зокрема, Туристична асоціація України зверталася до Конституційного Суду України з клопотанням роз'яснити: В якому розмірі справляється готельний збір? Чи залежить його розмір від тривалості проживання? Чи збір сплачується особою, незалежно від строку проживання, в розмірі 20 % добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Своє звернення заявники обґрунтували тим, що окремі органи державної влади та місцевого самоврядування довільно тлумачать і застосовують положення ст. 2 Декрету № 56-93. Так, Туристична асоціація України посилається на позицію ДПАУ та на рішення міських рад Донецька, Запоріжжя, Києва, Луцька, Львова, Одеси, інших міст України, якими встановлено, що готельний збір справляється з громадян за період проживання. Водночас Держкомпідприємництва вважає, що за змістом ст. 2 Декрету № 56-93 готельний збір має стягуватись з вартості однієї доби проживання, незалежно від того, на який період найнято житло. Однозначної відповіді платники готельного збору не отримали.

Особливості справляння екскурсійно-туристичного збору. Платниками екскурсійно-туристичного збору визначені суб'єкти турдіяльності, які використовують пам'ятники з метою екскурсійного відвідування. Граничний розмір екскурсійно-туристичного збору не повинен перевищувати 10 % прибутку суб'єктів турдіяльності.

Введення даного збору породило ряд питань, які вимагають пояснень. Зокрема, як об'єкт обкладання збором визначається прибуток суб'єкта турдіяльності, який неоднозначно трактується. Крім того, не визначено, чи враховується при обкладанні екскурсійно-туристичним збором прибуток від інших видів діяльності даного суб'єкту. Закон про прибуток дає визначення прибутку як зменшеної суми скорегованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.

В той же час:

1. Згідно до П(С)БО № 3 прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

2. Суб'єкти малого підприємництва, згідно до П(С)БО № 25, визначають чистий прибуток.

3. Фізособи - СПД, у відповідності до ст. 13 Декрету № 13-92, з метою оподаткування визначають сукупний чистий дохід, тобто різницю між валовими доходами (виручкою в грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, а не прибуток.

4. СПД, які, у відповідності з Указом № 727/98, перейшли на спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний податок.

Як видно існує декілька значень терміну "прибуток", тому ДПАУ вважає доцільним визначити суб'єктом оподаткування екскурсійно-туристичного збору прибуток, який визначається суб'єктом турдіяльності у відповідності з податковим обліком і звітністю, тобто у відповідності з Законом про прибуток, Декретом № 13-92 і Указом № 727/98 (лист ДПА № 36/2/18 - 1110 від 05.02.2001 р.).

Людмила Грибова,
викладач Київського університету туризму, економіки і права


Нормативна база

1. Закон про ПДВ - Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

2. Закон № 1251 - Закон України "Про систему оподаткування" від 26.06.91 р. № 1251.

3. Закон про прибуток - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

4. Закон № 380 - Закон України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" від 26.12.2002 р. № 380-IV.

5. Декрет № 56-93 - Декрет КМУ "Про місцеві податки і збори" від 20.05.93 р. № 56-93.

6. П(С)БО № 25 - П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затверджене наказом МФУ від 25.02.2000 р. № 39.

7. П(С)БО № 3 - П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87.

8. Указ № 727/98 - Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. № 727/98.

9. Декрет № 13-92 - Декрет КМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. № 13-92.

10. Закон № 1805 - Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 р. №1805-Ш.

* Частково ці документи ви зможете переглянути на сайті Дт-Кт скориставшись функцією "Розширений пошук"


Далі:

Акцизний збір з нафтопродуктів

Зміст уроку
<< >>
© 2003
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua