(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 20 (19.5.2003)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Звідки береться «контрабандний товар»

Конфіскати 1 - легенди і дійсність


Нерідко доводиться чути про конфіскацію митницею цілих партій контрабандних товарів, а дехто часом вихваляється, як йому дешево вдалося купити саме такий-от конфіскований товар. А ще розповідями про митну конфіскацію деякі підприємці лякають своїх колег, які роблять перші кроки в зовнішньоекономічній діяльності. З’ясуймо, як воно є насправді.

1 На професійному жаргоні конфіскатами називаються конфісковані товари.

Перше і найголовніше: митниця товар не конфісковує. Відповідно до статті 41 Конституції України, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Митні органи можуть лише затримати товар (у тому числі примусово вилучити) та зберігати його до вирішення питання щодо передачі товару у власність держави або повернення власнику.

У яких випадках митниця затримує товари (предмети, валютні цінності)

1. Якщо ці товари є безпосередніми об’єктами порушення митних правил (частина 1 ст. 128 МКУ) 2 .


2 Застосовується виключно за статтями МКУ, які передбачають конфіскацію об’єкта правопорушення (статті 109, 112 - 118 МКУ).

2. Предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для незаконного переміщення безпосередніх об’єктів правопорушення через митний кордон України (правопорушення передбачене ст. 115 МКУ) - частина 1 ст. 128 МКУ.

Якщо предмети, зазначені вище, переміщувалися з приховуванням від митного контролю шляхом використання спеціально обладнаних схованок (тайників), крім конфіскації безпосередніх предметів правопорушення, застосовується конфіскація предметів, що використовувалися як схованки. Насамперед це стосується транспортних засобів, які здійснюють міжнародні вантажні перевезення.

Наприклад, при огляді сідельного автотягача з причепом митники виявили серед задекларованого товару товар, що не був заявлений митниці й не зазначений у товаросупровідних документах, що є порушенням митних правил, передбачених ст. 115 МКУ, тобто переміщення з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві дані. Такий товар підлягає конфіскації за рішенням суду.

Але якщо товар був схований за спеціально зробленою подвійною стінкою автопричепа, то конфіскації підлягав би, крім товару, ще й цей автопричіп. Звертаємо увагу: оскільки митниця в суді вимагає конфіскації всього транспортного засобу, тягач автопричепа у цьому випадку не підлягає конфіскації (та, відповідно, вилученню), оскільки він не є предметом зі спеціально виготовленим тайником.

3. Речі, валюта та інші цінності у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу, - частина 2 ст. 128 МКУ.

Це поширюється виключно на осіб, які не мають в Україні постійного місця проживання або адреси (ст. 128 МКУ). Щодо першого, то це іноземні громадяни. Частина друга тепер поширюється на тих, хто не захотів прописатися або постійно проживає за кордоном. Зрозуміло, це право кожного, надане Конституцією України, але в цьому випадку ще до розгляду справи митники можуть вилучити цінності на максимальну суму ймовірного штрафу (у тому числі особисті речі).

У суб’єктів підприємницької діяльності та громадян з відмітками про реєстрацію місця проживання в Україні товари або інші цінності не можуть бути вилучені в рахунок забезпечення стягнення штрафу.

Які товари та інші предмети зберігаються виключно митницею

Статтею 86 МКУ передбачено такі три випадки.

1.Не пропущені при ввезенні на митну територію України внаслідок установлених заборон чи обмежень на їх ввезення і не вивезені з території України в день їх ввезення.

Дуже поширений випадок, але на практиці не часто застосовується до підприємців у зв’язку з відсутністю складів митниці в пунктах пропуску.

Формально митниця, не пропустивши товар на територію України (наприклад, коли немає сертифіката відповідності на сільськогосподарську продукцію), на другий день повинна його затримати, вилучити, вивантажити на склад митниці, оприбуткувати на позабалансовий рахунок митниці. Якщо за вантажем звернеться власник (на третій день надасть сертифікат відповідності або домовиться про повернення на територію суміжної країни), товар йому повертається зі стягненням збору за зберігання товару на складі митниці (п. 10 додатка 1 до Постанови №65). На практиці вантажі простоюють у пунктах пропуску тижнями й ніхто їх не затримує.

Переважно це використовується у випадку, коли громадяни ввозять або вивозять товари, предмети, валюту понад встановлені норми за умови їх декларування митниці. Тобто якщо понаднормова валюта або предмети були в установленому порядку заявлені митниці (митні правила не були порушені), вони приймаються митницею на зберігання (валюта депонується в банку) з можливістю наступного повернення.

Однак звертаємо увагу на хитру статтю 95 МКУ, де зазначено, що валюта України та цінні папери, що ввозяться в Україну без підстав для їх ввезення, передаються у власність держави безоплатно (і відразу після затримання). Гривні - зрозуміло, це обмежено конвертована валюта, іноземні цінні папери - зрозуміло, потрібний дозвіл НБУ (при грошових інвестиціях за кордон) або Мінекономіки (при майнових інвестиціях), а що вважати підставами для ввезення отриманих за кордоном українських цінних паперів? Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" жодних подібних обмежень при обігу цінних паперів не передбачено.

2. Товари, передані на зберігання митниці після завершення терміну тимчасового ввезення цих товарів (п. 4 ст. 71 МКУ).

Якщо після завершення терміну тимчасового ввезення товар не вивезено й не переоформлено, він підлягає передачі митним органам.

Звертаємо увагу на те, що митниця, якщо товар добровільно не переданий на склад, не вилучає його, а спочатку заводить справу про порушення митних правил за ст. 113 "Порушення зобов’язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення" МКУ, а вже потім вилучає товари як об’єкт правопорушення.

3. Товари, що обкладаються митом та митними зборами при ввезенні на митну територію України у разі несплати таких платежів, якщо не надано відстрочення або розстрочення їх сплати.

А це положення юридично взагалі неможливо застосувати, бо всі платежі сплачуються до або на момент митного оформлення, а сам термін митного оформлення (з моменту ввезення на митну територію України) жодним документом не обумовлений. Починаючи з 15-го календарного дня (90 днів для гуманітарної допомоги) від доставки товарів у митницю оформлення нараховується збір за перебування товарів під митним контролем (частина 3 ст. 85 МКУ, п. 4 додатка 1 до Постанови №65), який знов-таки сплачується під час митного оформлення, і все. При цьому митні правила буде порушено лише за умови використання неоформлених товарів (статті 111, 112 МКУ).

Однак митниця завжди посилається на цей пункт та на частину 1 ст. 89 МКУ, коли вилучає товар (крім випадків, зазначених вище), бо складається незрозуміла ситуація, коли товар доставляється в митницю (закривається доставка від кордону), а потім не оформлюється (і так може тягнутись роками), а довести використання товару для митниці дуже складно, бо на сьогодні вона практично не має права перевіряти фінансово-господарську діяльність підприємців, не кажучи вже про громадян.

Подальша доля товарів, що перебувають на зберіганні митниці

Не менш важливо знати: митниця конфіскатами не торгує (так само, як і податківці, міліція та інші).

Митні органи реалізують товари, які не є об’єктами правопорушень, а саме: товари (предмети), що зберігаються митницею та за якими у встановлений строк не звернувся власник. Насамперед це так зване безгосподарне майно, тобто майно, визнане у встановленому законом порядку нічийним та яке обертається на власність держави.

Такими випадками є:

- відмова власника на користь держави;

- визнання у порядку, передбаченому ст. 137 Цивільного Кодексу України (через рік за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів);

- визнання у судовому порядку.

Іншу частину становлять товари, термін зберігання яких митницею вичерпано. Таких термінів два:

1) для швидкопсувних - до закінчення терміну їх придатності для споживання 3 (ст. 98 МКУ);

2) для інших - коли збори за зберігання товарів митницею (пп. 9, 10 додатка 1 до Постанови №65) досягнуть вартості товару - ст. 89 МКУ.


3 Дещо курйозна ситуація з положеннями ст. 98 "Реалізація товарів та інших предметів з обмеженим строком зберігання" МКУ. Цитуємо: "Товари та інші предмети, затримані митницею або за якими не звернувся власник ..., що мають обмежений строк зберігання, можуть передаватися на реалізацію одразу ж по закінченні цього строку". Кому потрібні товари після закінчення терміну їх придатності? Тільки на промислову переробку, передати їх у торгівлю вже неможливо.

Від яких товарів може відмовитися власник? Зрозуміло, що від таких, які йому не потрібні. Тому більшість таких товарів митниця не реалізує, а знищує через непридатність до використання, при цьому шукає, на кого можна "повісити" відшкодування витрат на утилізацію (одержувач, декларант, митний ліцензійний склад - все одно).

Реалізацією іншого майна займаються торговельні підприємства, які внесені до Єдиного реєстру реалізаторів, що ведеться податковою міліцією. Із зазначеними підприємствами митниця раз на рік на конкурсній основі укладає угоду про реалізацію майна, що переходить у власність держави (крім конфіскованого).

Але, як свідчить практика, мало хто кидає на користь держави щось цінне, тому зазвичай реалізацією цього майна займаються ті ж фірми, які реалізують конфісковане та вилучене майно для Державної виконавчої служби, податкових органів тощо.

Тому якщо говорять, що хтось дешево купив товари, вилучені з обігу митниками, дуже ймовірно, що попередньо імпортер (за домовленістю з митниками та фірмою-реалізатором) відмовився від товарів на користь держави (в особі митниці), а потім придбав у фірми-реалізатора. Тим більше що з товарів, які реалізуються, при передачі підприємству-реалізатору не стягуються податки (крім підакцизних автомобілів), передбачені при ввезенні товарів (тільки ПДВ з суми комісійної винагороди - пп. 5.1.16 Закону України від 03.04.97 р. №168 "Про податок на додану вартість", лист ДПАУ від 07.06.2000 р. №7841/7/16-1220-26 "Про ПДВ при реалізації конфіскованого і безхазяйного майна уповноваженими організаціями"), та є можливість значної уцінки товару при реалізації (розділ "Порядок уцінки майна" Порядку №1340).

Щодо підакцизних легкових автомобілів (у тому числі конфіскованих), до їх вартості (навіть за умови уцінки) включаються всі податки та збори, передбачені в разі їх імпорту на територію України (пп. "е" п. 8 Порядку №1340; пп. "г" п. 4 Порядку №1724). Враховуючи те, що ввізне мито та акцизний збір обчислюються за фіксованою ставкою з об’єму двигуна, можлива економія лише за рахунок ПДВ.

Окремо зазначимо, що у разі якщо за справою про порушення митних правил порушується кримінальна справа про контрабанду (статті 201, 305 Кримінального кодексу України), об’єкти правопорушення після проведення дізнання передаються митними органами до органу, що проводить досудове слідство (за згаданими справами - прокуратура або СБУ).

Про конфісковані товари

Серед конфіскованих товарів справді можна знайти щось більш-менш цікаве. Найпривабливішим товаром серед конфіскатів є транспортні засоби.

Відповідно до Закону України від 24.03.98 р. №202 "Про державну виконавчу службу" та Закону України від 21.04.99 р. №606-XIV "Про виконавче провадження", виконання рішень суду, у тому числі про конфіскацію, здійснюють органи Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Після набрання чинності рішенням суду про конфіскацію у справах про порушення митних правил затримані митницею товари у порядку, передбаченому Порядком №1724 та Порядком передачі митними органами майна, конфіскованого за рішеннями судів, органам державної виконавчої служби, затвердженим спільним наказом Мін’юсту та Держмитслужби України від 17.08.2001 р. №46/5/571, передаються державним виконавцям (у разі якщо товар відсутній, передається рішення суду про стягнення вартості цих предметів правопорушення - частина 3 ст. 149 МКУ).

Органи ДВС реалізують конфісковане майно через спеціалізоване державне підприємство "Укрспец’юст" або через ті ж самі фірми-реалізатори (п. 5.12 Інструкції №74/5), що й у попередньому випадку.

Отже, якщо хочете долучитись до реалізації митного конфіскату (продавати або придбавати), звертайтеся до державних виконавців, а не до митниці.

Про повернення товарів

Говорячи про затримання та конфіскацію, не можна оминути увагою повернення вилученого товару.

Повернення попередньо конфіскованого майна здійснюється виключно за рішенням суду.

Повернення затриманого майна здійснюється як за рішенням суду, так і в разі припинення кримінальної чи адміністративної справи (у тому числі справ про порушення митних правил).

Повернення майна, що перебуває на зберіганні митниці, проводиться на підставі належним чином засвідченої заяви власника.

На відміну від інших видів вилучення товарів органами виконавчої влади, законодавством чітко визначено лише порядок повернення майна, вилученого митним органом (ст. 93, частина 2 ст. 94, частина 2 ст. 98, ст. 145 МКУ).

У разі якщо за товарами, що зберігаються на складах митниці, звернувся їх власник, йому повертають ці товари зі стягненням збору за його зберігання (пп. 9, 10 додатка 1 до Постанови №65).

Предмети, вилучені для забезпечення штрафу, повертаються протягом шести місяців з дня сплати штрафу (частина 1 ст. 145 МКУ).

У разі припинення справи про порушення митних правил або незастосування конфіскації у цій справі вилучені предмети повертаються протягом шести місяців (частина 2 ст. 145 МКУ). При цьому витрати на пересилання безпідставно вилучених предметів повинен відшкодовувати митний орган (частина 3 ст. 145МКУ).

Що треба знати про повернення вилучених митницею предметів

  • Якщо у встановлений строк власник не звернувся за затриманими предметами, вони реалізуються (якщо раніше не були реалізовані), а кошти перераховуються до Державного бюджету.

  • Якщо товар вже реалізований, кошти повертає Держказначейство, тому судам рекомендовано в цьому випадку залучати як співвідповідачів Держказначейство (листи Верховного суду України від 14.06.99 р. №6.3.-99, Держмитслужби від 23.06.99 р. №11/3-6757).

  • Видача товарів зі складу митниці або незастосування конфіскації не звільняє від обов’язків щодо митного оформлення цих товарів зі сплатою всіх належних митних платежів.


Нормативна база

1. МКУ - Митний кодекс України.

2. Постанова №65 - Постанова КМУ від 27.01.97 р. №65 "Про ставки митних зборів".

3. Порядок №1340 - Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затверджений Постановою КМУ від 25.08.98 р. №1340.

4. Порядок №1724 - Порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затверджений Постановою КМУ від 26.12.2001 р. №1724.

5. Інструкція №74/5 - Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 р. №74/5.

Георгій ТАРАСОВ



Наступна стаття:  На початок статті 



Перевірка та ревізія: у чому різниця? Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Практика
Ревізія - це коли перевіряється геть усе. Але права на проведення ревізій податкова не має - тільки на перевірки...

В рубриці: 


Страхування майна підприємства Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Чи може підприємство застрахувати своє майно? Як такі операції відображаються в
обліку в 2015 році? ...

Кінцеві бенефіціари — продовження історії Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Ажіотаж, що зчинився навколо надання держреєстраторам інформації про
кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юросіб, змусив законодавців
прийняти 21.05.2015 р. Закон України №475-VIII «Про внесення змін до деяких
законів України щодо ві...

0.013785