Зателефонуйте нам
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...
Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 20 (15.5.2006)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Побутова техніка на підприємстві

Нині уже важко собі уявити підприємство, в офісі якого немає кавоварки чи електрочайника, холодильника, НВЧ-печі, пилососа чи інших предметів побуту, які допомагають працівникам переносити «труднощі та незгоди» офісного життя. Тому спробуємо дати відповідь на запитання: чи можна витрати на придбання побутової техніки включити до валових витрат або амортизувати, і якщо можна, то як це обґрунтувати.

Предмети дослідження

Предметами нашого дослідження обираємо електрочайник, НВЧ-піч (або їх аналог — чайник та електроплита), холодильник, пилосос, кондиціонер.

Бухгалтерський облік витрат на їх придбання для господарських товариств проблем не створює. У бюджетних організаціях (у т. ч. податкових органах) такі витрати регламентовано у розписах видаткової частини бюджету. Цікавішою є тема обліку витрат на їх придбання з точки зору податкового обліку через, можна з певністю сказати, неоднозначне врегулювання цього питання податковим законодавством.

Склад валових витрат у п. 5.2 Закону про прибуток з самого початку визначено так, що всі витрати, які несе підприємство, для їх врахування у податковому обліку мають бути підпорядковані лише отриманню доходу в грошовій, натуральній чи нематеріальній формі, як це зазначено у визначенні терміна «господарська діяльність» згідно з п. 1.32 Закону про прибуток. А, скажімо так, економічна доцільність придбання вищеперелічених предметів, як-от створення іміджу, залучення клієнтів тощо, до уваги майже не береться.

Думка ДПАУ

Проблема податкового обліку побутової техніки полягає також у тому, що такі предмети прямо чи опосередковано задовольняють особисті потреби працівників (наприклад, у НВЧ-печі можна підігріти обід, кондиціонер створює приємну прохолоду у спеку). А відповідно до пп. 5.3.1 Закону про прибуток, не включають до валових витрат «витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону». Крім того, не підлягають амортизації витрати на придбання невиробничих основних фондів (пп. 8.1.4 Закону про прибуток). Тому коли йдеться про придбання побутової техніки, то у податковому обліку інакше, як з такої точки зору, їх не оцінюють. А чи завжди це правильно й обґрунтовано?

Про позицію податкових органів з цього питання можна судити зі змісту двох листів. Читачі, мабуть, знайомі з листом ДПА у м. Києві від 20.06.2003 р. №655/10/31-105 щодо податкового обліку витрат на придбання кондиціонера й обігрівача. У листі зазначено: «Витрати на придбання кондиціонерів та обігрівачів не відносяться до валових витрат». Звичайно, якщо питання ставилося про валові витрати, то податковий орган має рацію — це об’єкти основних фондів, які б мали амортизуватися. Крім того, у листі згадується про невиробничі основні фонди. Проте податковий орган оминув увагою питання, чи слід кондиціонер і обігрівач розглядати як невиробничі основні фонди.

А ось у листі ДПАУ від 14.01.2002 р. №256/6/15-1216 зазначається: «Щодо питання створення належних умов праці працівникам-охоронцям в частині забезпечення холодильником, мікрохвильовою піччю, чайником для зберігання і підігріву їжі під час несення служби, то у разі якщо зазначені основні засоби використовуються в управлінських або виробничих приміщеннях, вони вважаються виробничими основними фондами і на них нараховується амортизація згідно з правилами ст. 8 [Закону про прибуток]».

Як бачимо, зміст першого листа опосередковано свідчить про те, що побутовій техніці у податковому обліку не місце, а другого — навпаки. Саме другий лист і варто взяти за основу для обґрунтування врахування у податковому обліку витрат на придбання електрочайника, НВЧ-печі, холодильника.

Що таке невиробничі ОФ?

Згідно з пп. 8.1.4 Закону про прибуток, під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів належать:

1) капітальні активи (або їхні структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно з пп. 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані;

2) капітальні активи, що підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно з пп. 8.2.2 цієї статті, які є невід’ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

А тепер звернімо увагу на те, що зазначає ДПАУ в листі від 14.01.2002 р. №256/6/15-1216: «Якщо зазначені основні засоби використовуються в управлінських або виробничих приміщеннях, вони вважаються виробничими основними фондами і на них нараховується амортизація згідно з правилами ст. 8 [Закону про прибуток]».

Звідси робимо висновок: якщо виробничими основними фондами є офіс і кімната для приймання їжі (одна зі складових витрат на охорону праці), то й чайник, НВЧ-піч та холодильник, що у них використовуються, є виробничими основними фондами, які можна амортизувати. Не зайвим буде знайти і санітарні норми СН 245-63, СНіП II-М.3-68 і СНіП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания», які визначають склад санітарно-побутових приміщень, їх розмір, обладнання й улаштування. Для більшої переконливості можна вчинити ще й деякі додаткові дії, про які зараз розповімо.

Може, «прив’язати» до охорони праці?

Згідно із Законом України від 14.10.92 р. №2694-ХІІ «Про охорону праці», охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Тобто цей комплекс заходів зводиться не тільки до того, щоб уберегти працівників від небезпеки засунути руку в працюючі механізми, а й створити належні санітарно-гігієнічні умови праці.

Статтею 66 КЗпП встановлено, що працівникам надається перер­ва для відпочинку і харчування. На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість поїсти протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце вживання їжі встановлює власник за погодженням із профспілкою.

Якщо роботу секретаря визнати такою, для якої неможливо чи недоцільно встановити обідню перерву (додатковий аргумент — ненормований робочий час директора), то треба створити умови для вживання їжі на робочому місці. А в такому разі чайник, НВЧ-піч та холодильник — уже не предмети розкоші, а життєва необхідність (як і для охоронців, згадуваних у листі). Тоді витрати на придбання побутової електротехніки можна врахувати у податковому обліку у повній сумі.

Крім того, комплекс заходів з охорони праці визначається не тільки на законодавчому рівні, а й на рівні колективного договору. Міжнародним бюро праці від 26.06.56 р. №102 розроблено Рекомендацію №102 щодо побутового обслуговування працівників. У ній зазначається: на підприємствах, де організація їдалень, які відпускають відповідну готову їжу, є неможливою, й у разі потреби також на інших підприємствах, де такі їдальні є, працівникам повинні надаватися, якщо це можливо й доцільно, приміщення, де вони могли б готувати, підігрівати та споживати принесену зі собою їжу. При цьому відповідні заходи повинні забезпечувати принаймні:

— приміщення з належним пристосуванням для зменшення незручностей, спричинених холодом чи спекою відповідно до клімату;

— належні вентиляцію та освітлення;

— столи та сидіння відповідного типу і в достатній кількості;

— засоби для підігріву їжі та напоїв;

— забезпечення у достатній кількості доброю питною водою.

Орієнтація на ці рекомендації у колективному договорі не буде помилкою. Тому якщо в ньому будуть передбачені умови щодо забезпечення працівників електроприладами для задоволення їхніх потреб, то це також буде додатковим аргументом для врахування їх у податковому обліку.

А може, до представницьких витрат?

Крім того, щоб обґрунтувати врахування витрат з придбання цієї побутової електротехніки у податковому обліку, можна піти таким шляхом. Багато підприємств витрати на придбання чаю, кави, продуктів для приготування закусок тощо як для своїх працівників, так і для відвідувачів включають до валових витрат через представницькі витрати. Нагадаємо, що представницькі витрати можна включити до валових у розмірі до 2% оподатковуваного прибутку попереднього року (пп. 5.4.4 Закону про прибуток). Відповідно, при складанні підприємством річного кошторису представницьких витрат можна врахувати і витрати на придбання цих електроприладів. Звичайно, це виглядатиме дещо дивно: якщо у холодильнику бодай раз тримали морозиво для представників інших підприємств, то вся вартість холодильника належить до представницьких витрат. Але малоймовірно, що податківці матимуть щось проти цього.

Наприклад, прибуток минулого року — 80000 грн. Ліміт представницьких витрат — 1600 грн. Планується придбати електрочайник вартістю 300 грн, у т. ч. ПДВ — 50 грн, НВЧ-піч вартістю 600 грн, у т. ч. ПДВ — 100 грн, холодильник вартістю 900 грн, в т. ч. ПДВ — 150 грн.

У підсумку витрати становитимуть 1500 грн (250 + 500 + 750). А 100 грн можна використати на інші статті представницьких витрат.

Проте не слід забувати, що при такому підході справді треба вести якийсь мінімум протокольних заходів з представниками інших суб’єктів господарювання.

Кондиціонер та пилосос без проблем

Повертаючись до питання врахування у податковому обліку витрат на придбання кондиціонера і пилососа, можна зазначити таке.

Якщо звернутися до Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2003 р. №994, то бачимо, що до валових витрат включаються або підлягають амортизації витрати на приведення основних фондів «у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці щодо систем вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях». Крім того, враховуються у податковому обліку й витрати на «усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці».

Так, наприклад, у Тимчасових санітарних нормах і правилах для працівників обчислювальних центрів, затверджених наказом МОЗ СРСР від 02.03.88 р. №4559-88, зазначається, що в обчислювальному центрі системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря повинні відповідати главі СНіП 11-33-75 «Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха» (ці СНіП діють при проектуванні нових будівель і нині)1.

А санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень затверджені постановою Головного санітарного лікаря від 01.12.99 р. №42 в однойменний ДСН 3.3.6.042-99. Цитувати параметри повітря, яке повинно бути при роботі обчислювальної і копіювальної техніки, не будемо. Але якщо взяти собі за мету, то можна легко довести перевіряльникам, що побутові кондиціонери й обігрівачі повітря якнайкраще допомагають довести ці параметри до норми. Та й, зрештою, йдеться не тільки про приміщення з обчислювальною технікою. Будь-яке приміщення має бути обладнане системою вентиляції: природною, механічною чи змішаною. Якщо цього буде замало, то можна поставити запитання: чому у відрядженні витрати на користування кондиціонером можна відшкодувати за рахунок валових витрат (п. 1.4 Інструкції про службові відрядження в ме­жах України та за кордон), а в господарській діяльності — ні?

Тому витрати на придбання кондиціонерів і обігрівачів можна враховувати у податковому обліку: все, що дорожче 1000 грн, — амортизувати, а що дешевше — включати до валових витрат.

Коли придбавається пилосос, то у бухгалтера вже закрадається сумнів стосовно того, чи можна його вартість амортизувати у податковому обліку або включити до валових витрат. Проте якщо звернутися до Інструкції із санітарного утримання приміщень і облад­нання виробничих підприємств, затвердженої Голов­ним санітарно-епідеміологіч­ним уп­рав­лінням МОЗ СРСР від 31.12.66 р. №658-66, то у п. 30 цієї Інструкції прочитаємо, що прибирання робочих приміщень від пилюки має проводитися мокрим способом або пневматичним способом: стаціонарними і пересувними пилососними установками. Що й слід вважати аргументом на користь врахування у податковому обліку витрат на придбання пилососа.

1 Принагідно зауважимо, що багато санітарних норм і правил колишнього СРСР діють і тепер, якщо не затверджено вітчизняних. А навіть якщо такі і затверджено, то малоймовірно, що їх зміст значно відрізняється від старих, тому що в той час питанням охорони праці приділяли значну увагу.

Дмитро Бабич, консультант з податкових питань



Наступна стаття:  На початок статті 



«Єдиноподатник» та цінні папери Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Податковий облік
Операції з цінними паперами завжди спричинювали багато запитань у бухгалтерів, особливо у тих, які працюють на підприємствах, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та здійснюють операції з цінними паперами. І ось ДПАУ дала відповідь на одне...

В рубриці: 


ПДВ із мінусом: подальша доля Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року був важким звітним періодом для тих платників ПДВ, які мали
станом на 01.02.2015 р. від’ємне значення з цього податку. Але навіть після
подання звітності з ПДВ за лютий у багатьох платників податку залишається
сумнів: а чи прав...

Комунальні платежі у «єдиноподатника» Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
ФОП — платник єдиного податку другої групи (у свідоцтві платника єдиного
податку зазначено вид діяльності з кодом 68.20 «надання в оренду та
експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна») отримує дохід за
договором оренди нежитловог...

0.034966