(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 25 (23.6.2008)
Життя :: Почуття обов’язку

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Відповідальність директора і головного бухгалтера

Усім відомо, що директор і головний бухгалтер — посади відповідальні. А в чому саме полягає їхня відповідальність? І якою вона може бути? Ось це і з’ясуймо.

Будь-яка фізична особа може притягатися до юридичної відповідальності у разі вчинення правопорушення (адміністративного правопорушення, злочину, дисциплінарного проступку, заподіяння шкоди).

Чинним законодавством України передбачено такі різновиди юридичної відповідальності:

— адміністративна відповідальність — відповідно до КпАП, інших актів чинного законодавства України;

— кримінальна, яка грунтується на нормах ККУ, що передбачає відповідальність за правопорушення, які є злочинами (найбільш суспільно небезпечними діяннями);

— дисциплінарна — відповідальність особи за порушення трудової дисципліни (трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій тощо); покладається на працівника адміністрацією підприємства відповідно до трудового законодавства;

— матеріальна та цивільно-правова — полягає в обов’язку особи відшкодувати збитки чи іншим чином відновити порушені права іншої особи, що спричинено правопорушенням.

Розглянемо кожен із видів юридичної відповідальності окремо.

Види юридичної відповідальності:

  • адміністративна відповідальність — застосування до особи адміністративно-правових санкцій за вчинення адміністративного правопорушення;
  • кримінальна відповідальність — обов’язок особи зазнати мір кримінального покарання за вчинення злочину — суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності), передбаченого КК України;
  • дисциплінарна відповідальність — відповідальність особи за порушення трудової дисципліни;
  • матеріальна відповідальність працівника — обов’язок працівника відшкодувати шкоду, завдану підприємству неналежним виконанням трудових обов’язків.

Адміністративна відповідальність

Розглянуті нижче норми КпАП встановлюють відповідальність за неподання та несвоєчасне подання різних видів звітності та містять санкції за вчинення правопорушення вперше (перші частини відповідних статей) та повторно, що є кваліфікуючою або обтяжуючою обставиною. У такому випадку під повторністю розуміється вчинення аналогічного правопорушення особою, яку було притягнено до відповідальності за цією самою статтею КпАП протягом року (далі — повторно протягом року). За наявності такої обставини відповідальність настає за другою частиною відповідної статті, а розміри санкцій за вчинені правопорушення є більшими.

За неподання чи несвоєчасне подання форми №1ДФ згідно зі ст. 163-4 КпАП України передбачено накладення на посадових осіб (керівника, бухгалтера) або громадянина (СПД-фізособу) адміністративного стягнення у вигляді попередження або штрафу в розмірі від 2 до 3 н.м.д.г. (34 — 51 грн), а за повторне протягом року порушення — від 3 до 5 н.м.д.г. (51 — 85 грн). У такому разі відповідно до статей 221 і 255 КпАП справи про такі адміністративні правопорушення за протоколами, складеними посадовими особами органів ДПС в Україні, розглядають районні (міські) суди.

Звітність до Пенсійного фонду складається з двох основних частин: щомісячного Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та Відомостей про застрахованих осіб, що використовуються в системі персоніфікованого обліку (так звана персоніфікація). За неподання чи несвоєчасне подання цих звітів статтею 165-1 КпАП передбачено відповідальність посадових осіб у розмірі від 8 до 15 н.м.д.г. (136 — 255 грн), а за повторне протягом року порушення — від 10 до 20 н.м.д.г. (170 — 340 грн). Але до відповідальності за цією статтею не можна притягти приватних підприємців, бо вони не є посадовими особами. Відповідно до ст. 244-2, ч. 2 ст. 255 КпАП, протоколи про ці правопорушення складають посадові особи ПФУ, а адмінштрафи накладають керівники органів фонду або їхні заступники.

Неподання чи несвоєчасне подання, а також подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України згідно зі ст. 165-4 КпАП тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 8 до 15 н.м.д.г. (136 — 255 грн), а за повторне протягом року — від 10 до 20 н.м.д.г. (170 — 340 грн).

Згідно ст. 163-1, 163-2 КпАП за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у т. ч. неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), передбачено штраф на посадових осіб від 5 до 10 н.м.д.г. (85 — 170 грн), а за повторне — від 10 до 15 н.м.д.г. (170 — 255 грн). Протоколи за цими статтями складають посадові особи податкових органів, справи розглядаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 164-2 КпАП, за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, — передбачено штраф від 8 до 15 н.м.д.г. (136 — 255 грн), а за повторне — від 10 до 20 н.м.д.г. (170 — 340 грн) (протоколи складають та справи розглядають посадові особи органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні).

Стаття 186-3 КпАП передбачає відповідальність за:

1) неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням;

2) незабезпечення належного стану первинного обліку — у вигляді штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 н.м.д.г. (170 — 255 грн), а за повторне — від 15 до 25 н.м.д.г. (255 — 425 грн).

Дисциплінарна відповідальність

У разі коли працівник допустив порушення трудової дисципліни (правил внутрішнього розпорядку, положень про структурний підрозділ підприємства, посадових інструкцій), адміністрація підприємства може застосувати до нього один із двох видів дисциплінарного стягнення — догану або звільнення.

Так, якщо, наприклад, на підприємстві обов’язки з підготовки, складання та своєчасного подання всієї звітності, пов’язаної з оплатою праці, покладено положенням про бухгалтерію та посадовою інструкцією на головного бухгалтера, проте він порушив строки подання до ПФУ відомостей з персоніфікації, до нього в установленому порядку можна вжити один із названих заходів дисциплінарного стягнення. Для цього адміністрація має право відповідно до ст. 149 КЗпП, зажадавши письмового пояснення і враховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку (наприклад систематичність) та заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, видати наказ про оголошення йому догани. А в разі систематичного та повторного (протягом року після догани) порушення посадових обов’язків адміністрація має право в установленому порядку, за погодженням із профкомом звільнити такого працівника за п. 3 ч. 1 ст. 40 КзПП.

Відповідно до ст. 151 КзПП, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення на працівника не накладуть нове дисциплінарне стягнення, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення можна застосовувати не пізніше одного місяця з дня виявлення і не пізніше шести місяців з дня вчинення порушення (ст. 148 КзПП). У наведеному прикладі днем виявлення вважається дата складання органом ПФУ акта, що засвідчує вчинення правопорушення. Оскільки порушення термінів подання звітності — триваюче правопорушення, днем його вчинення вважатиметься день припинення правопорушення (день фактичного подання звітності) чи день його виявлення (якщо на момент виявлення правопорушення звітність не подано). Але ні притягнення працівника до адмінвідповідальності, ні застосування до підприємства фінансових санкцій не заважають застосувати до винного працівника дисциплінарне стягнення.

Матеріальна відповідальність

Аналогічно у разі, якщо внаслідок порушення покладених на працівника обов’язків підприємство зазнало матеріальної шкоди, відповідно до статей 130, 132 і 136 КзПП на нього можна покласти матеріальну відповідальність. Працівники, з вини яких підприємству заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Підставою для покриття цієї шкоди є розпорядження керівника, яке він видає не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і яке звертається до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівника. Якщо останній не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у суді або комісії з трудових спорів.

Якщо до підприємства застосовано штраф за несвоєчасне подання відомостей з персоніфікації у розмірі 10% суми страхових внесків, сплачених за відповідний звітний період, з винного головного бухгалтера може бути за розпорядженням керівника стягнено суму такого штрафу у розмірі, що не перевищує суму штрафу, але не більше середньомісячного заробітку. У такому разі згідно зі ст. 128 КзПП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір відрахувань не може перевищувати 20%.

Підстави для юридичної відповідальності:

  • вчинення правопорушення відповідного виду (злочину, адміністративного або дисциплінарного проступку, завдання шкоди);
  • наявність вини (умислу або необережності).

Звернімо увагу, що вжиття заходів дисциплінарної та матеріальної відповідальності не є обов’язковим, а залишається на розсуд адміністрації підприємства. Можливість їх правомірного застосування виключається, якщо посадові обов’язки працівника не визначено (немає посадової інструкції, положень, правил трудового розпорядку тощо).

Кримінальна відповідальність

Найсуворішим видом відповідальності є кримінальна відповідальність, передбачена ККУ. Розглянемо, наприклад, відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212), службове підроблення (ст. 366), службову недбалість (ст. 367).

Ухилення від сплати податків вкупі зі службовим підробленням можуть проявитися в умисному внесенні неправдивих відомостей до податкової декларації (розрахунку) або звітності до відповідного фонду соціального страхування, якщо це призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (на сьогодні — 257,5 тис. грн1). Якщо ж умисне внесення службовою особою до такого документа неправдивих відомостей призвело до фактичного ненадходження коштів у менших розмірах, кримінальна відповідальність за службове підроблення за ст. 366 ККУ не виключається.

1 При кваліфікації злочинів за ККУ необхідно виходити із розміру ПСП, визначеної пп. 6.1.1 Закону про доходи, з урахуванням положень п. 22.4 цього закону (п. 11 Постанови ВСУ від 08.10.2004 р. №15 та лист ВСУ від 30.12.2003 р. №5-13НЗ87).

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.10.2004 р. №15, умисне ухилення від сплати чи сплата у неповному обсязі сум податкових зобов’язань (податку, збору, іншого обов’язкового платежу) є закінченим злочином з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто сум узгоджених податкових зобов’язань, визначених згідно із Законом №2181), а саме — з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов’язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 цього Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті. Проте, згідно з ч. 4 ст. 212 ККУ, особа, яка вперше вчинила ухилення від сплати податків, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності (тобто до пред’явлення обвинувачення) сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала збитки, завдані державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Звернімо увагу, що кримінальна відповідальність за статтями 212 і 366 ККУ настає виключно при умисному скоєнні відповідних діянь, тобто коли винна особа розуміла можливі наслідки і бажала (або хоча не бажала, але свідомо припускала) їх настання. В інших випадках у ККУ передбачено відповідальність за службову недбалість, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду державним чи громадським інтересам, що охороняються законом (під істотною шкодою у цьому випадку розуміється шкода, яка перевищує 25,75 тис. грн).

Форми вини

  • Умисел:
    Прямий — особа усвідомлювала протиправний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його наслідки і бажала їх настання;
    Непрямий — особа усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання;
  • Необережність:
    Недбалість — особа не передбачала можливості настання протиправних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити;
    Самовпевненість — особа передбачала можливість настання протиправних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Отже, якщо, наприклад, головний бухгалтер, на якого положенням про бухгалтерію та посадовою інструкцією покладено складання звітності з ПДВ, умисно занижує суму розрахунків з бюджетом щодо ПДВ (наприклад, показує завищену суму податкового кредиту) і це призводить до ненадходження до бюджету податку в сумі понад 257,5 тис. грн, він несе відповідальність за статтями 212 та 366 ККУ за сукупністю злочинів.

На сьогодні у практиці правозастосування немає достовірних методів визначення дійсної форми вини (психічного ставлення особи до скоєного): умислу чи необережності, а тому вина особи оцінюється виходячи з того, яким чином діяння виявилося зовні.

Якщо ж умисну вину службової особи не доведено, проте встановлено, що неправдиві (неправильні) відомості потрапили до звітності внаслідок помилки (тобто недбалого ставлення до службових обов’язків) і це призвело до ненадходження податків до бюджету в сумі понад 25,75 тис. грн, особу можна притягти до відповідальності за ст. 367 ККУ (максимальна санкція за ст. 367 — обмеження волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років, а в разі тяжких наслідків (шкода понад 64,375 тис. грн) — позбавлення волі на строк від 2-х до 5-ти років з позбавленням цього права на строк до трьох років та зі штрафом від 100 до 250 н.м.д.г. (1700 — 4250 грн).

Нормативна база

  • КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
  • КЗпП — Кодекс законів про працю України.
  • ККУ — Кримінальний кодекс України.
  • Закон №2181 — Закон України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Олексій КРАВЧУК, юрист, аудитор



Наступна стаття:  На початок статті 



Договір підряду: внески до ПФУ за бажанням Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: Почуття обов’язку
Питання нарахування чи ненарахування страхових внесків до ПФУ на суми доходів, що виплачуються за договорами цивільно-правового характеру (далі — ЦПХ) за послуги, турбують багатьох бухгалтерів вже майже два останні роки. Цікаво, що Пенсійний фонд все-таки...

В рубриці: 


Як міндоходів перевірятиме ЄСВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов’язку
З жовтня цього року запрацювали зміни щодо адміністратора ЄСВ: тепер цим внеском опікуватиметься Міндоходів. У «ДК» №40/2013 ми вже аналізували основні зміни в цьому питанні, зокрема щодо звітності з ЄСВ та довідок від ПФУ. У «ДК» №48/2013 ви зможете дізн...

Платежі до бюджету Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов’язку
Наказом №609 від 22.10.2013 р. Міндоходів затвердило новий порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення пом...

0.029204