(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...
Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 49 (8.12.2008)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Облік акцій у інвестора й емітента

Облік фінансових активів та фінансових зобов’язань регулюється IAS 39. А пайові інструменти — акції, опціони, варанти на власні акції й інші інструменти власного капіталу — потрапляють до сфери дії IAS 32. Таким чином, облік акцій на балансі інвестора регулюється IAS 39, а облік акцій на балансі емітента — IAS 32, тому що у першому випадку маємо справу з фінансовими активами, а в другому — з інструментами власного капіталу, або, як їх ще називають, — пайовими інструментами.

IAS 32 як регулятор обліку інструментів власного капіталу

Фінансовий інструмент — це будь-який договір, у результаті якого одночасно виникає фінансовий актив у однієї сторони і фінансове зобов’язання або пайовий інструмент — у іншої (§11 IAS 32).

Таким чином, фінансовий актив або фінансове зобов’язання визнається тоді і тільки тоді, коли компанія стає стороною за договором стосовно такого інструменту. Щодо пайових інструментів, то вони, як інструменти власного капіталу, визначаються як договори, що підтверджують право іншої сторони (тобто не компанії, а вкладників-інвесторів) на залишкову частку в активах компанії після вирахування всіх її зобов’язань.

Приклад 1 Акція на руках її держателя-акціонера, по суті, є таким договором (між держателем, для якого вона є фінансовим активом, та емітентом, для якого вона — пайовий інструмент).

Усі фінансові активи та фінансові зобов’язання, включно з похідними інструментами (деривативами) і вбудованими деривативами, повинні визнаватися в обліку і, відповідно, відображатися на балансі. Похідний фінансовий інструмент (дериватив) може бути, — залежно від того, отриманий він чи переданий, — або фінансовим активом, або фінансовим зобов’язанням. А як інструменти власного капіталу похідні інструменти не відображають. Відповідно, облік похідних фінансових інструментів до сфери дії IAS 32 не належить. Але належить до сфери дії IAS 39, про яку будемо говорити нижче, у контексті обліку акцій на балансі інвестора.

Фінансові інструменти боргові та пайові: відмітні ознаки

IAS 32 (§15 — §20)1 вимагає від емітента (саме від емітента, у цьому випадку про інвестора не йдеться) розрізняти боргові та пайові інструменти, грунтуючись на наявності або відсутності договірних обов’язків щодо сторін операції. Фінансовий інструмент, з якого не випливають договірні обов’язки, кваліфікується як пайовий інструмент. А борговий інструмент пов’язаний саме з обов’язками. Проте і тут не все так просто. IAS 32 вимагає класифікувати фінансові інструменти виходячи з принципу превалювання суті інструменту над його юридичною формою (§18 IAS 32). Нерідко трапляється, що стосовно одного і того самого інструменту виконуються умови, що однаково можуть бути застосовані і до капіталу, і до зобов’язань.

1 Див. також AG25 — AG26 додатка А до IAS 32.

Приклад 2 Акція, формально будучи пайовим інструментом, водночас може бути кваліфікована і як борговий інструмент — зобов’язання, якщо ця акція є привілейованою і зобов’язує компанію до викупу на першу вимогу її держателя.

Облігація, будучи за класифікацією борговим інструментом, може кваліфікуватися як інструмент власного капіталу (тобто пайовий інструмент), якщо ця облігація є такою, що конвертується в акції.

Договір на передачу в майбутньому власних акцій має ознаки пайового інструменту, але за змістом є все ж таки зобов’язанням (доки він діє, доти акції ще не передано).

Привілейовані акції, які є обов’язковими до погашення емітентом за фіксованою ціною або дають держателю право вимагати їх викупу, відображаються як зобов’язання. Попри те, що формально акція вважається інструментом пайовим. Але якщо право вимоги викупу таких акцій передбачено лише на випадок ліквідації компанії, то їх слід враховувати як пайовий інструмент — у капіталі.

Критерії, яким повинен відповідати «спірний» фінансовий інструмент, щоб відповідати визначенню пайового, сформульовано не лише в IAS 32, а й в Інтерпретаціях до нього — IFRIC 2 «Members Shares in Cooperative Entities and Similar Instruments»2.

2 Частки участі в кооперативах та аналогічні [фінансові] інструменти.

Згідно з IFRIC 2 фінансові інструменти повинні класифікуватися як пайові, якщо їх держателі не мають права вимагати їхнього погашення. Це право за держателями не визнається, якщо: а) компанія має безумовне право відмовити у погашенні часток; b) безумовну заборону на погашення часток накладає націо­нальне законодавство, нормативні акти або статут компанії.

І навпаки, якщо держатель фінансового інструменту має право вимагати його погашення (а відповідно, емітент — обов’язок їх викупити), то такий інструмент визнається зобов’язанням. При цьому немає значення, чи має намір держатель скористатися цим правом, чи ні.

Приклад 3 Частки учасників товариства з обмеженою відповідальністю не можуть вважатися капіталом унаслідок обов’язку товариства здійснити викуп частки на вимогу учасника, який прийняв рішення вийти з ТзОВ. Отже, згідно з IAS 32 і IFRIC 2, у товариствах з обмеженою відповідальністю власного капіталу як такого немає, і всі активи, включаючи чисті, — це Liabilities у повному розумінні слова, яким озаглавлено у Балансі те, що у звичному нам обліку називається «пасивом».

З тієї самої причини не можуть вважатися пайовими інструментами паї інвестиційних фондів та кооперативів.

У практиці національного обліку капітал та зобов’язання розрізняють за формальними ознаками, і в подібні тонкощі вдаватися не прийнято. Проте і за міжнародними, і за національними правилами до обліку витрат вироблено єдиний підхід. Так, згідно з §36 IAS 32, залежно від того, до зобов’язань належить той чи інший інструмент чи до капіталу:

— витрати, пов’язані з інструментом, що кваліфікується як зобов’язання, в обліку відображаються у складі фінансових витрат;

— виплати за пайовим інструментом розглядаються як частина прибутку і враховуються через механізм його розподілу.

Облік акцій у емітента

Згідно з чинними в Україні П(С)БО й Інструкцією до Плану рахунків розміщення акцій відображається на дату державної реєстрації акціонерного товариства у бухгалтерському обліку проведенням за дебетом рахунка 46 «Несплачений капітал» і кредитом рахунка 40 «Статутний капітал» на суму оголошеного (зареєстрованого в установчих документах) статутного капіталу. Якщо засновується товариство відкритого типу, то рахунок 46 доцільно розподілити на два рахунки такого порядку: «Заборгованість за внесками засновників» і «Заборгованість за внесками учасників». Відповідно, за дебетом рахунка 461 — відображати несплачений капітал у частині заборгованості засновників, а за дебетом рахунка 462 — несплачений капітал у частині заборгованості всіх інших учасників, а всі разом — в єдиній кореспонденції з рахунком 40. Якщо ВАТ розміщує різні види акцій, то рахунок 40 доцільно розподілити на субрахунки за видами акцій. Після внесення записів до реєстру акціонерів і в міру внесення кожним із них своєї частки у грошовій чи будь-якій іншій формі сукупна номінальна вартість акцій, що передаються ним, поступово зменшує дебетове сальдо на рахунку 46 до нульового значення і, таким чином, рахунок «Оголошений капітал», по суті, перетворюється на рахунок «Акції в обігу», тобто «Сплачений капітал». Тим часом йдеться про один рахунок — 40 «Статутний капітал», а «Оголошений капітал» і «Акції в обігу» («Сплачений капітал») — це лише два його часові аспекти.

Усе вищесказане про процедуру обліку операцій з розміщення власних акцій цілком узгоджується з Міжнародними стандартами.

Приклад 4 Випуск і продаж акцій.

Оголошено про створення ВАТ зі статутним капіталом 175000 грн (3500 шт. по 50 грн за акцію). Частка засновників у статутному капіталі становить 25% — 43750 грн (875 шт.). Відкриту передплату оголошено на акції, сумарна номінальна вартість яких становить 75% статутного капіталу (2625 шт. на суму 131250 грн). Частка привілейованих акцій у загальному обсязі випуску сягає 10% — 17500 грн (350 шт.); усі привілейовані акції розповсюджуються у порядку відкритої передплати. Частка простих акцій у загальному обсязі випуску становить 90% — 157500 грн (3150 шт.). Витрати, пов’язані з реєстрацією ВАТ і випуском акцій, — 4800 грн. Засновники придбали акції за номіналом, усім іншим учасникам вони були реалізовані за ціною 60 грн за 1 шт. Заборгованість засновників та учасників повністю погашено коштами (див. таблиці 1, 2).

Таблиця 1

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 4)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Оголошений капітал на дату початку передплати    
Внески засновників
43750
 
Внески учасників
113750
 
Внески привілейованих учасників
17500
 
Оголошений капітал  
175000
2. Витрати, пов’язані з реєстрацією    
Грошові кошти  
4800
Фінансові витрати
4800
 
3. Продаж акцій    
Грошові кошти
201250
 
Прості акції в обігу (43750 + 113750)*  
157500
Привілейовані акції в обігу**  
17500
Емісійний дохід  
26250
Разом оборотів:
381050
381050
* При цьому залишки на рахунках «Внески заснов-ників» і «Внески учасників» обнуляються, бо йдеться просто про перейменування рахунка.

** При цьому залишок на рахунку «Внески привілейованих учасників» обнуляється, бо йдеться просто про перейменування рахунка.

Таблиця 2

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 4)

Операція
Д-т
К-т
Сума
Відображається оголошений капітал і фінансові витрати:      
1. На суму простих акцій, що підлягають розміщенню серед засновників
461
401
43750
2. На суму простих акцій, що підлягають розміщенню у порядку відкритої передплати
462
401
113750
3. На суму привілейованих акцій, що підлягають розміщенню у порядку відкритої передплати
462
402
17500
4. На суму витрат, пов’язаних з реєстрацією і випуском акцій
952
685
4800
Продаж акцій:      
5. На суму виручки за прості акції, реалізовані засновникам
301, 311
461
43750
6. На суму виручки за прості і привілейовані акції, реалізовані решті учасників
301, 311
462
157500
7. Понадномінальна вартість простих і привілейованих акцій, реалізованих у порядку відкритої передплати, визнається емісійним доходом
462
421
26250

Згідно з §33 і §34 IAS 32 при викупі власних пайових інструментів їх вартість на рахунках прибутків і збитків (доходів і витрат) не визнається, а підлягає вирахуванню з капіталу. Виплачені при викупі або отримані при подальшому розміщенні компенсації за акції підлягають визнанню безпосередньо у капіталі.

Приклад 5 Викуп власних акцій за ціною, що перевищує номінал.

На загальних зборах ВАТ зі статутним капіталом 250,0 тис. грн прийнято вирішення про тимчасове вилучення акцій у кількості 1000 шт. із обігу. Поточна ринкова ціна акції на дату викупу — 60 грн при номіналі 50 грн. При подальшому розміщенні поточна ринкова ціна акції сягнула 65 грн (див. таблиці 3, 4).

Таблиця 3

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 5)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Викуп акцій у акціонерів    
Викуплені акції
50000
 
Емісійний дохід
10000
 
Грошові кошти  
60000
2. Вилучені акції знову вводяться в обіг    
Грошові кошти
65000
 
Викуплені акції  
50000
Емісійний дохід  
15000
Разом оборотів:
125000
125000

Таблиця 4

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 5)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1. Нараховується компенсація акціонерам за вилучені у них акції
451
672
60000
2. Вартість вилучених акцій компенсується акціонерам
672
30, 31
60000
3. Різниця між виданою компенсацією і номіналом зараховується на зменшення емісійного доходу
421
451
10000
4. Вилучені акції знову вводяться в обіг
30, 31
451
50000
5. Нараховано емісійний дохід
30, 31
421
15000

Приклад 6 Викуп власних акцій за ціною, нижчою за номінал.

На загальних зборах ВАТ зі статутним капіталом 250,0 тис. грн прийнято рішення про тимчасове вилучення акцій у кількості 1000 шт. із обігу. Поточна ринкова ціна акції на дату викупу — 40 грн при номіналі 50 грн. При подальшому розміщенні поточна ринкова ціна акції сягнула 65 грн (див. таблиці 5, 6).

Таблиця 5

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 6)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Викуп акцій у акціонерів    
Викуплені акції
50000
 
Резерв на знецінення власних акцій  
10000
Грошові кошти  
40000
2. Вилучені акції знову вводяться в обіг    
Грошові кошти
65000
 
Викуплені акції  
50000
Емісійний дохід  
15000
Разом оборотів:
115000
115000

Таблиця 6

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 6)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1. Нараховується компенсація акціонерам за вилучені у них акції
451
672
40000
2. Вартість вилучених акцій компенсується акціонерам
672
30, 31
40000
3. Різниця між номіналом та виданою компенсацією зараховується на збільшення додаткового капіталу
451
425
10000
4. Вилучені акції знову вводяться в обіг
30, 31
451
50000
5. Нараховано емісійний дохід
30, 31
421
15000

Звітність емітента

У звітності і материнської (холдингової) компанії, і дочірньої або асоційованої власні акції відображаються відповідно до рекомендацій IAS 32 — за номіналом і в сукупності утворюють статтю «Акціонерний капітал». У консолідованій звітності материнської компанії стаття «Акціонерний капітал» у частині, що належить до дочірньої компанії, виключається одночасно зі статтею (або її частиною), що представляє інвестиції в дочірню компанію.

Власні акції, викуплені в акціонерів, у звітності (балансі і примітках) показуються окремо, а інформація про них розкривається відповідно до IAS 24 «Related Party Disclosures»,3 якщо йдеться про викуп акцій у афільованих осіб.

3 У редакції, що є чинною з 01.01.2005 р.

Облік акцій у інвестора

Акції на балансі інвестора — це фінансові активи. Отже, їх облік регулюється IAS 39. Довгострокові фінансові інвестиції, які згідно з національним Планом рахунків обліковуються на рахунку 14, і поточні фінансові інвестиції, які обліковуються на рахунку 35, — це фінансові активи. Немає значення, що не всі вони підпадають під дію IAS 39 або IFRS 7 і в деяких випадках належать до сфери застосування IAS 27, IAS 28, IAS 31. Так чи інакше, те, що обліковується на рахунках 14 і 35, — фінансові активи.

Знаючи, що такі активи як акції не можуть обліковуватися за амортизованою вартістю, можна стверджувати, що ці фінансові інструменти на балансі інвестора можуть кваліфікуватися як такі, що належать або до категорії (a)4, або до категорії (d)5. І в тому і в іншому випадку вони оцінюються за справедливою вартістю (fair value).6 При цьому якщо вони належать до категорії (a), зміни в їхній оцінці слід відображати як прибуток або збиток (дохід або витрату), якщо до категорії (d) — такі зміни відображаються у капіталі. Якщо активи категорії (d) оцінити за справедливою вартістю неможливо, вони обліковуються за собівартістю (Cost), але при цьому вимога регулярного тестування на знецінення зберігається.

У термінах національних П(С)БО належність до зазначених категорій означає, що облік акцій на балансі інвестора ведеться або за методом участі у капіталі, або за собівартістю7 з урахуванням зміни їхньої корисності. До якої категорії ці акції віднести, залежить від мети інвестиції і тієї частки у капіталі емітента, яку представляє цей пакет. Простіше кажучи, до категорії Available-for-sale financial assets (d) належать усі пайові інструменти, які не увійшли до категорії Financial assets at fair value through profit or loss (a).

Типова купівля або продаж фінансових активів згідно з §38 IAS 39 має відображатися або на дату розрахунків, або на дату операції.8 Дата операції згідно з §AG55 Додатка A IAS 39 — це дата прийняття компанією зобов’язання купити/продати актив. Дата розрахунків згідно з §AG56 Додатка A IAS 39 — це дата, на яку здійснюється передача активу. Традиційним для нас є облік на дату розрахунків, тому в подальших прикладах керуватимемося цим методом.

4 Financial assets at fair value through profit or loss.

5 Available-for-sale financial assets.

6 Див. §9 IAS 32 і §45 IAS 39.

7 Слід нагадати, що IAS 39, на відміну від П(С)БО, рекомендує їх обліковувати за справедливою вартістю, і лише в окремих випадках — за собівартістю. Утім, на дату початку договірних відносин ціна операції (контрактна ціна) — вона ж, як правило, і є справедливою вартістю.

8 Див. також п. AG 55 і 56 Додатка А до IAS 39.

Первісна вартість фінансових активів, за винятком інструментів, які за класифікацією IAS 39 при подальшій оцінці належать до категорії (a), включає і витрати за операцією (§43 IAS 39). Витрати за операцією (Transaction costs) — це додаткові витрати, які безпосередньо належать до придбання або вибуття фінансового активу і включають, крім іншого, винагороди агентам, консультантам, брокерам, біржам, а також невідшкодовувані податки і збори (див. §9 IAS 39 і §AG13 Додатка A IAS 39).

Приклад 7 Облік акцій за собівартістю або за справедливою вартістю9.

9 За собівартістю обліковуються акції, що не котируються на ринку, тобто коли справедливу (поточну ринкову) ціну цих ЦП визначити неможливо.

Компанія придбаває пакети акцій іншої компанії на суму 30,0 тис. грн з метою подальшого продажу. Витрати, пов’язані з придбанням пакета (витрати за операцією), становлять 0,8 тис. грн. Надалі поточна ринкова ціна акцій впала на 20% (див. таблиці 7, 8).

Таблиця 7

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 7)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Купівля пакета акцій    
Акції, що утримуються до продажу
30000
 
Фінансові витрати
800
 
Грошові кошти  
30800
2. Відображається знецінення інвестиції    
Резерв під знецінення цінних паперів
800
 
Акції, що утримуються до продажу  
800
Разом оборотів:    

Таблиця 8

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 7)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1. Придбано пакет акцій
143
311
30000
2. Нараховано витрати, пов’я-зані з придбанням пакета акцій
952
685
800
3. Уцінка інвестицій до рівня поточних ринкових цін у зв’язку з їх падінням
423
143
6000

Приклад 8 Облік акцій дочірніх компаній.

Компанія придбаває контрольний пакет акцій іншої компанії на суму 300,0 тис. грн, що становить 60%-у частку в капіталі емітента. При цьому витрати, пов’язані з придбанням пакета (витрати за операцією), становлять 8,0 тис. грн (див. таблиці 9, 10).

Таблиця 9

Проведення у концепції МСФЗ (до прикладу 8)

Операція/Рахунок
Д-т
К-т
1. Відображається придбання конт-рольного пакета акцій    
Акції дочірніх компаній
30000
 
Грошові кошти  
38000
Фінансові витрати
8000
 
2. Нараховано частку в чистому прибутку дочірнього підприємства    
Акції дочірніх компаній
52800
 
Доходи від інвестицій у дочірні компанії  
52800
3. Нараховано частку в прирості додаткового капіталу дочірнього підприємства    
Акції дочірніх компаній
9000
 
Додатковий капітал  
9000
4. Нараховано дивіденди до отримання    
Дивіденди до отримання
3500
 
Акції дочірніх компаній  
3500
5. Визнано інвестиційний дохід    
Доходи від інвестицій у дочірні компанії
58300
 
Фінансові доходи  
58300
Разом оборотів:    

Таблиця 10

Проведення у концепції П(С)БО (до прикладу 8)

Операція
Д-т
К-т
Сума
1. Придбано контрольний пакет акцій
141
311
300000
2. Нараховано витрати, пов’язані з придбанням пакета акцій
952
685
8000
3. Нараховано частку в чистому прибутку дочірнього підприємства
141
723
52800
4. Нараховано частку в прирості додаткового капіталу дочірнього підприємства
141
425
9000
5. Нараховано дивіденди до отримання
373
141
3500
6. Інвестиційний дохід визнано доходом звітного періоду
723
792
58300

За минулий після придбання акцій період прибуток дочірнього підприємства сягнув 100,0 тис. грн. Крім того, його додатковий капітал за рахунок переоцінки основних засобів за період зріс на 15,0 тис. грн, у т.ч. частка інвестора у прирості додаткового капіталу — 9,0 грн.

З отриманого прибутку дочірньому підприємству на виплату дивідендів за привілейованими акціями (що не належать материнському) слід спрямувати 12,0 тис. грн. Частка материнського підприємства у прибутку становить: (100,0 - 12,0) х 60% = 52,8 тис. грн. Частка материнського підприємства у дивідендах — 3,5 тис. грн.

Звітність інвестора

Облік акцій як інвестицій у компанії, крім IAS 39, регулюється також IAS 27 «Consolidated and Separate Financial Statements», IAS 28 «Accounting for Investments in Associates» і IFRS 3 «Business Combinations». Розкриття у фінансовій звітності — IFRS 7 «Financial Instruments. Disclosures».

У звітності і материнської (холдингової) компанії, і дочірньої або асоційованої інвестиції у вигляді акцій відображаються відповідно до рекомендацій IAS 39: після первісного визнання їх відносять або до категорії (a) як Financial assets at fair value through profit or loss, або до категорії (d) як Available-for-sale financial assets.

У зведеній (консолідованій) звітності інвестиції у дочірні компанії відображаються шляхом консолідації (Consolidation method), а в асоційовані компанії — за методом пайової участі (Equity method).

Метод консолідації означає елімінування (виключення) внутрішніх оборотів між компаніями, що входять до холдингу: взаємних інвестицій, заборгованостей, реалізації тощо. У балансі материнської компанії інвестиції у дочірню компанію елімінуються разом зі статтею «Акціонерний капітал» у бухгалтерському балансі дочірньої компанії. Виключається при цьому і частка меншості — частка міноритаріїв, під якою мається на увазі частина прибутку/збитку і, відповідно, чистих активів дочірньої компанії, що припадає на частку в капіталі, якою материнська компанія не володіє ні прямо, ні опосередковано через дочірні компанії.

Метод пайової участі передбачає відображення у консолідованій звітності інвестицій з урахуванням прибутку в тій частці, яка припадає на інвестицію після нарахування належних до отримання дивідендів (див. приклад 8).

В окремих випадках акції дочірніх компаній не піддаються консолідації. Наприклад, якщо материнська компанія є дочірньою щодо третьої компанії або коли її пайові інструменти не обертаються на фондовому ринку. Якщо контроль або істотний вплив мають тимчасовий характер, тобто якщо відповідного розміру пакети акцій придбаваються не з метою систематичного і тривалого отримання інвестиційних доходів, а з метою подальшого перепродажу, то щодо таких компаній не застосовується ні метод консолідації, ні метод пайової участі. Такі інвестиції обліковуються як короткострокові Available-for-sale financial assets.

При складанні консолідованої фінансової звітності всі компанії, що консолідуються, включаючи дочірні й асоційовані, повинні дотримуватися єдиної облікової політики для відображення однорідних операцій і аналогічних подій (§28 IAS 27).

Усі фінансові активи та фінансові зобов’язання, включно з похідними інструментами (деривативами) і вбудованими деривативами, повинні визнаватися в обліку і, відповідно, відображатися на балансі.

Похідний фінансовий інструмент (Derivative financial instrument) згідно з §9 IAS 39 — це фінансовий інструмент, що має одночасно три перераховані нижче ознаки:

1) його вартість змінюється зі зміною обумовленої процентної ставки, вартості базисних активів, курсів валют тощо;

2) від держателя не вимагається жодних первинних інвестицій або, якщо вимагається, то ця сума незначна щодо вартості базисних активів;

3) розрахунки за таким інструментом призначаються на певну дату в майбутньому.

Тут слід зазначити головне: якщо сума первинних вкладень в інструмент порівнянна з вартістю активів, які лежать в його основі, то цей інструмент похідним вважати не можна, і перевірка його за іншими критеріями втрачає сенс.

Вбудований дериватив (Embedded derivative) є додатковим до договору фінансовим інструментом, без якого, оскільки він чинить вплив на ризики, умови договору не можуть бути виконані повною мірою і який разом з основним договором утворює змішаний фінансовий інструмент.

Відповідь на запитання, чи містить основ­ний договір вбудований фінансовий інструмент, можна отримати, спочатку відповівши на запитання, чи залежить виконання цього договору від зовнішніх умов, які змінюються залежно від ринкових умов, що зумовлюють необхідність переоцінки пов’язаних з договором активів і зобов’язань.

Приклад 9 Договір з іноземною компанією на поставку будь-чого, укладений в іноземній валюті, яка ні в країні покупця, ні в країні постачальника не є функціональною валютою, — це договір, який для обох сторін є змішаним фінансовим інструментом. Це пояснюється тим, що курсові валютні індекси — якраз та умова, яка впливає на ризики обох компаній. А вони (валютні індекси) у цьому випадку і є не що інше, як вбудований похідний фінансовий інструмент (вбудований дериватив).

Валютні індекси, індекси курсів акцій, індекси цін на товари, кредитні рейтинги, кредитні індекси, ставки рефінансування центробанків та інші ринкові регулятори, все це — вбудовані фінансові інструменти, якщо умовами договору передбачено їх вплив на вартість базових інструментів, якими він виконується. Похідний фінансовий інструмент може бути, — залежно від того, отриманий він чи переданий, — або фінансовим активом, або фінансовим зобов’язанням. Як інструменти власного капіталу похідні інструменти не відображають.

Що ми вже писали про МСФЗ

З «ДК» №20/2006 ми розпочали серію публікацій, присвячених МСФЗ. Стежте за всіма номерами «ДК»:

1 Облік і звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і для чого? — «ДК» №20/2006.

2 Облік основних фондів за МСФЗ — «ДК» №20/2006.

3 Облік операцій обміну — «ДК» №22/2006.

4 Заміна деталей і техогляди — «ДК» №24/2006.

5 Переоцінка активів — «ДК» №26/2006.

6 Очікувані витрати щодо виведення основних засобів з експлуатації — «ДК» №27/2006.

7 Придбання основних засобів за кредитні кошти — «ДК» №29/2006.

8 Урядові гранти на придбання основних засобів — «ДК» №31/2006.

9 Придбання основних засобів за акції власної емісії — «ДК» №32/2006.

10 Знецінення активів: IAS 36 «Impairment of assets» — «ДК» №35/2006.

11 Активи, що утримуються для продажу — «ДК» №37/2006.

12 Вибуття та списання основних засобів — «ДК» №39/2006.

13 Оренда основних засобів — «ДК» №42/2006.

14 Порівнюємо основні засоби у МФСЗ і в П(С)БО — «ДК» №44/2006.

15 Біологічні активи в IAS 41 і П(С)БО 30 — «ДК» №47/2006.

16 Обліковуємо інвестиційне майно — «ДК» №49/2006.

17 Оцінка запасів згідно з IAS 2 Inventories — «ДК» №51/2006.

18 Облік запасів за МСФЗ: витрати з придбання та переробки – «ДК» №7/2007.

19 Облік за МСФЗ: побічна продукція – «ДК» №9/2007.

20 Облік за МСФЗ: кредити і позики в обліку запасів – «ДК» №9/2007.

21 Придбання запасів в обмін на акції власної емісії – «ДК» №13/2007.

22 Облік за МСФЗ: оцінка запасів при вибутті — «ДК» №16/2007.

23 Облік купівель-продажів і визнання запасів у витратах – «ДК» №22/2007.

24 Облік сільгосппродукції на момент її збору — «ДК» №26/2007.

25 Матеріальні активи за МСФЗ і П(С)БО — «ДК» №28/2007.

26 Нематеріальні активи в бухгалтерському обліку — «ДК» №31/2007.

27 Оцінка нематеріальних активів після первісного визнання — «ДК» №34/2007.

28 Оцінка НА, придбаних за урядові гранти — «ДК» №36/2007.

29 Ідентифікація нематеріальних активів і гудвілу — «ДК» №40/2007.

30 Припинення визнання нематеріальних активів — «ДК» №43/2007.

31 Облік нематеріальних активів за МСФЗ і П(С)БО — «ДК» №43/2007.

32 Розрахунки з персоналом з оплати праці і не тільки — «ДК» №48/2007.

33 Розрахунки за участю інструментів власного капіталу — «ДК» №6/2008.

34 Акції та опціони у розрахунках за постачання — «ДК» №10/2008.

35 Дебіторська заборгованість та інші фінансові активи — «ДК» №12/2008.

36 Дисконтування грошових потоків — «ДК» №14/2008.

37 Дебіторська заборгованність: знецінення та безнадійні борги — «ДК» №16-17/2008.

38 Облік облігацій у інвестора й емінента — «ДК» №22/2008.

39 Векселі у векселедержателя і векселедавця — «ДК» №36/2008.

40 Фінансові інструменти: найважливіше — «ДК» №48/2008.

Римма Грачова



Наступна стаття:  На початок статті 



Як зробити заборгованість менш витратною Частковий перегляд статті (тільки початок)
Податкове планування :: МСФЗ
Для прострочених заборгованостей та заборгованостей, за якими минула позовна давність, актуальними були і залишаються питання відображення їх у податковому обліку кредитора та дебітора....

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.009166