(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 25 (18.6.2012)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Страховий випадок на виробництві

Нещасний випадок — завжди трагедія. Однак при його настанні важливо не розгубитись, а правильно оформити всі відповідні документи, щоб встановити винних у трагедії та щоб потерпілий або члени його родини отримали допомогу від ФСС НВВ. А допоможе в цьому Порядок №12321.

Що є страховим випадком?

Згідно зі ст. 13 Закону №11052«страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону3, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг».

1 Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. №1232, набрав чинності з 01.01.2012 р.

2 Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

3 Стаття 14 Закону №1105 говорить, що перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається КМУ за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади. Наразі цей перелік визначений додатком 6 до Порядку №1232.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.

Які бувають страхові випадки?

Професійне захворювання згідно із ст. 14 Закону №1105 — це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою. Повний перелік професійних захворювань затверджено постановою КМУ від 08.11.2000 р. №1662.

Нещасний випадок на виробництві згідно із ст. 14 Закону №1105 — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. Звертаємо увагу, що не кожен нещасний випадок визнається пов’язаним з виробництвом.

Докладно про те, які нещасні випадки пов’язані з виробництвом, описано у п. 15 Порядку №1232.

Нещасні випадки, не пов’язані з виробництвом, наведені у п. 16 Порядку №1232.

Повідомляємо про нещасний випадок

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків групового нещасного випадку, нещасного випадку зі смертельним наслідком, нещасного випадку з тяжким наслідком, випадку смерті працівника на підприємстві, а також випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових (посадових обов’язків), зобов’язаний:

1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2 до Порядку №1232 (див. зразок):

— підприємству, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

Зразок

— органу державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства — у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;

— установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

— керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці;

2) утворити наказом протягом доби комісію з розслідування нещасного випадку (далі — комісія) у складі не менш ніж трьох осіб та організувати розслідування.

Якщо трапився груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, випадок смерті або зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків, роботодавець повідомляє протягом однієї години з використанням засобів зв’язку та протягом трьох годин у письмовому вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку №1232 (п. 37 Порядку №1232) такі інстанції:

— територіальний орган Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства;

— орган прокуратури за місцем настання нещасного випадку;

— ФСС НВВ за місцезнаходженням підприємства;

— орган управління підприємства (у разі його відсутності — місцеву держадміністрацію);

— заклад державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

— первинну організацію профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — профспілку, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки — уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці);

— орган галузевої профспілки вищого рівня, а в разі його відсутності — територіальне профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку;

— орган з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку (у разі необхідності).

Склад спеціальної комісії з розслідування нещасних випадків (п. 38 Порядку №1232)

  • посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);
  • представник Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку в разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою — підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
  • представник органу управління підприємства або місцевої держадміністрації у разі, коли зазначеного органу немає або нещасний випадок стався з фізичною особою — підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
  • представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках);
  • представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — представник профспілки, членом якої є потерпілий, а в разі відсутності профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
  • представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку;
  • представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, або такого закладу за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з фізичною особою — підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);
  • представник Держсільгоспінспекції у разі, коли нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в ній сільськогосподарських машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, обладнання тваринницьких ферм, посівних та збиральних машин).

Створюємо комісію з розслідування нещасного випадку

Після повідомлення на підприємстві протягом доби створюється наказом керівника комісія з розслідування нещасного випадку в складі не менш ніж трьох осіб. Для участі в роботі комісії з розслідування нещасних випадків на підприємстві повинні залучатися працівники, на яких працедавцем покладено функції з охорони праці. Наголосимо, що спеціалісти служби з охорони праці згідно з чинним законодавством повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці (див. лист Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 31.01.2012 р. №716/0/3-1-6/12).

Зауважимо: якщо трапився груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, випадок смерті або зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків, Держгірпромнагляд протягом доби приймає рішення про проведення спеціального розслідування нещасного випадку. Віднесення нещасних випадків до цієї категорії здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ від 04.07.2007 р. №370. Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку, відповідно до п. 38 Порядку №1232, у цьому разі створюється Держгірпромнаглядом.

Залежно від наслідку нещасного випадку роботодавець або територіальний орган Держгірпромнагляду призначають комісію з розслідування нещасних випадків або спеціальну комісію з розслідування нещасних випадків, див. далі.

Зверніть увагу на те, що до складу комісії не може включатися безпосередній керівник робіт (ч. 3 п. 11 Порядку №1232). Але у винятковому випадку до складу спеціальної комісії може входити роботодавець, у якого працює лише одна особа, і саме з нею стався нещасний випадок (див. лист Держгірпромнагляду від 31.01.2012 р. №716/0/3-1-6/12).

У разі якщо нещасний випадок стався з фізичною особою — підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у ПФУ за умови сплати нею внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку (груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком), розслідування організовує ФСС НВВ за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як трьох осіб1 (п. 12 Порядку №1232).

1 До складу такої комісії входять представник ФСС НВВ за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники райдержадміністрації (у разі настання нещасного випадку в місті районного значення чи районі мм. Києва і Севастополя) чи облдержадміністрації (у разі настання нещасного випадку в місті обласного значення) (далі — місцева держадміністрація) за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Обов’язки комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві наведено нижче.

Комісія з розслідування нещасних випадків на виробництві відповідно до п. 14 Порядку №1232 зобов’язана протягом трьох робочих днів:

1) обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб — свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

2) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

3) з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

4) вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);

5) визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;

6) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

7) скласти у п’яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі — акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 до Порядку №1232 та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі — акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 до Порядку №1232 (у разі коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження;

8) скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі — картка за формою П-5) згідно з додатком 5 до Порядку №1232.

Спеціальна комісія з розслідування нещасних випадків на виробництві відповідно до п. 42 Порядку №1232 зобов’язана протягом 10 діб:

1) обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб — свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку;

2) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

3) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

4) вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);

5) з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

6) визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;

7) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

8) зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його сім’ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз’яснення їх прав у зв’язку з настанням нещасного випадку;

9) скласти акти за формами Н-5 і Н-1 (у разі коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом) та надіслати їх відповідним органам в установленому порядку.

Складені акти передаються комісією працедавцю на затвердження, яке він має здійснити протягом доби з отримання документів.

Примірники затверджених актів за формами Н-5 і Н-1 протягом доби надсилаються роботодавцем (п. 19 Порядку №1232):

— керівникові (спеціалістові) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалістові), на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці підприємства, працівником якого є потерпілий;

— потерпілому або уповноваженій ним особі, яка представляє його інтереси;

— Фонду за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

— територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

— первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо профспілки на підприємстві немає.

Усі нещасні випадки реєструються працедавцем у спеціальному журналі за формою згідно з додатком 7 до Порядку №1232.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або в разі смерті потерпілого внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, роботодавець має скласти повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 згідно з додатком 8 до Порядку №1232.

Це повідомлення в десятиденний строк надсилається вищезазначеним організаціям і особам.

Увага! Матеріали спеціального розслідування випадку смерті працівника на підприємстві відповідно до п. 51 Порядку №1232 повинні містити:

— копію наказу органу Держгірпромнагляду або Держатомрегулювання про утворення спеціальної комісії;

— примірник акта за формою Н-5;

— примірник акта за формою Н-1 (у разі якщо нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом);

— примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

— медичний висновок про причини смерті, а також стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння;

— протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за встановленою формою;

— протокол зустрічі членів спеціальної комісії з членами сім’ї потерпілого чи уповноваженою особою, яка представляє їх інтереси;

— інші документи залежно від обставин і причин настання нещасного випадку.

Розслідування профотруєнь та профзахворювань

До гострого професійного отруєння, як визначено в абз. 2 п. 7 Порядку №1232, належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин).

До гострого професійного захворювання, як визначено в абз. 3 п. 7 Порядку №1232, належить захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру.

При розслідуванні профзахворювання (отруєння) до складу комісії входить також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством.

При розслідуванні профзахворювань береться до уваги:

— інформація про проходження потерпілим первинного та періодичного медичного огляду;

— висновок лікувально-профілактичного закладу про встановлення гострого професійного захворювання (отруєння);

— результати додаткових санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, проведених установами, організаціями, лабораторіями, яким надано право проводити такі дослідження (у разі їх проведення).

Також комісія складає примірник картки за формою П-5 згідно з додатком 5 до Порядку №1232 (у разі виявлення професійного захворювання (отруєння).

Працівникові, як передбачено п. 72 Порядку №1232, видається під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) у нього професійного захворювання за формою згідно з додатком 16 до Порядку №1232.

Примірники затверджених актів Н-5 і Н-1 (у разі якщо нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом) і примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) разом з іншими матеріалами спеціального розслідування зберігаються у робочому органі виконавчої дирекції Фонду протягом 45 років, у разі реорганізації робочого органу передаються його правонаступникові, який бере на облік нещасний випадок, а в разі ліквідації робочого органу — до державного архіву.

Відповідальність підприємства, якщо воно не повідомить Фонд про нещасний випадок і виплачуватиме компенсацію потерпілому за рахунок власних коштів

На посадову особу підприємства, яка не поінформувала або несвоєчасно поінформувала Фонд про нещасний випадок на виробництві, відповідно до ст. 165-4 КпАП може бути накладено адміністративний штраф у розмірі від 8 до 15 н. м. д. г. (від 136 грн до 255 грн).

Якщо таку особу протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, то сума штрафу може становити від 10 до 20 н. м. д. г. (від 170 грн до 340 грн).

Не забуваймо про статистичну звітність. На підставі актів за формою Н-1 та за формою НПВ роботодавець має подавати до органів статистики державну статистичну звітність про потерпілих за формою №7-тнв «Звіт про травматизм на виробництві», затвердженою наказом Держкомстату України від 15.09.2009 р. №350. Строк подання — не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним.

За неподання зазначеної звітності або порушення строків її подання посадові особи підприємства можуть притягатися до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 186-3 КпАП (тягне за собою накладення штрафу від 3 до 5 н. м. д. г. (51 — 85 грн).

Склад комісії з розслідування нещасних випадків (п. 11 Порядку №1232)

  • керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
  • представник Фонду за місцезнаходженням підприємства;
  • представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — представник профспілки, членом якої є потерпілий, а в разі відсутності профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
  • представник підприємства;
  • інші особи (на думку автора, це можуть бути свідки нещасного випадку)*.

    * Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування (абз. 7 п. 11 Порядку №1232).

Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Податкова консультація має містити поради, рекомендації, а не перелік норм ПКУ Частковий перегляд статті (тільки початок)
Судова практика :: Практика
Постанова Київського окружного адміністративного суду
від 07.02.2012 р. у справі №2а-4509/11/1070...

В рубриці: 


Кінцеві бенефіціари — продовження історії Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Ажіотаж, що зчинився навколо надання держреєстраторам інформації про
кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юросіб, змусив законодавців
прийняти 21.05.2015 р. Закон України №475-VIII «Про внесення змін до деяких
законів України щодо ві...

Відступлення права вимоги «єдиннику» Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ТОВ на загальній системі хоче відступити право вимоги боргу в 10 тис. грн.
Відступає ТОВ на єдиному податку. Варіантів два: відступлення за 3 тис.
гривень або відступлення безоплатно. Який варіант є вигіднішим з погляду
оподаткування? Коли вин...

0.01577