(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 32 (6.8.2012)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Мінфін повернувся до питання про МСФЗ

Коментованим листом від 29.05.2012 р. №31-08410-06-5/13634 (див. «ДК» №32/2012) Мінфін поставив собі за мету довести до широкого загалу методрекомендації щодо складення декларації з податку на прибуток підприємств з використанням даних бухобліку і дотриманням вимог МСФЗ. Проаналізуймо, наскільки йому це вдалося.

Нагадаємо, відповідно до п. 1 Розпорядження КМУ1 на Мінфін було покладено обов’язок «затвердити до 1 квітня 2012 р. методичні рекомендації щодо складення податкової декларації з податку на прибуток підприємств з використанням даних бухгалтерського обліку і дотриманням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності та проведення перевірки показників такої декларації».

Якщо відкинути питання строків виконання цього доручення, ми маємо документ, який, на думку Мінфіну, є методрекомендаціями для складання декларації з податку на прибуток. Але навіть поверховий огляд цього документа свідчить, що він абсолютно беззмістовний. Точніше, певний зміст він усе-таки має, проте зовсім не такий, який повинні мати методичні рекомендації.

Перше, що впадає в очі, — це суб’єктний склад, кому адресовано листа: це переважно органи виконавчої влади, хоча насправді лист стосується СГД — платників податку на прибуток, котрі складають свою фінзвітність за міжнародними стандартами.

Нагадаємо, що відповідно до норм ст. 12-1 Закону про бухоблік2 публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається КМУ, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Перші три категорії підприємств зобов’язані подавати фінзвітність за МСФЗ вже з 1 січня 2012 р. (абз. 3 п. 2 Порядку №4193).

Мінфін у листі від 24.01.2012 р. №31-08410-07-27/1445 при складанні перших фінансових звітів за МСФЗ порадив керуватися положеннями МСФЗ 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності». Причому квартальну (проміжну) фінзвітність ПАТ, банки та страховики складають за міжнародними стандартами починаючи з першого кварталу 2012 року.

Ми вже писали («ДК» №04/2012, 23.01.2012), що Мінфін наказом №15914, зокрема, вніс до форм 1 — 4 фінзвітності5 новий реквізит, яким якраз і засвідчуватиметься, за якими стандартами складається звітність — за П(С)БО чи за МСФЗ.

1 Розпорядження КМУ від 22.02.2012 р. №157-р «Про створення умов для впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності».

2 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

3 Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.

4 Наказ Мінфіну від 09.12.2011 р. №1591 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».

5 Баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.

Тож, на думку Мінфіну, звітність за МСФЗ цілком можна подати у формі «українських форм фінзвітності». Навіть оглядове ознайомлення з МСФЗ дає обґрунтовані підстави стверджувати, що складання фінзвітності за міжнародними стандартами є складною, дорогою та працемісткою процедурою, яка має масив своїх правил та алгоритмів. I «втисненням» такої звітності в національні форми звітів з проставлянням «галочки» у відповідній комірці питання трансформації звітності у звітність за МСФЗ не вирішиться.

Повернімося до декларації з прибутку, що її складають платники податку на прибуток — «міжнародники».

Як ми пам’ятаємо, строк подання декларації для всіх СГД (незалежно від того, за якою системою складається фінзвітність) визначається ст. 49 ПКУ, а саме: протягом 40 к. д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2 ПКУ).

Відповідно до п. 44.1 ПКУ, з метою оподаткування платники податків повинні вести «облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством».

Крім того, відповідно до абзацу другого п. 44.2 ПКУ, платники податку, які відповідно до Закону про бухоблік застосовують МСФЗ, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням норм ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на П(С)БО, застосовують відповідні МСФЗ. Цей самий акцент робиться і в коментованих методрекомендаціях.

Як бачимо, показники податкового обліку ґрунтуються на показниках, даних та регістрах бухобліку та фінансової звітності. Проте частина підприємств складає фінзвітність за МСФЗ, а податкову звітність, зокрема декларацію з податку на прибуток, — за нормами українського законодавства, прописаними у ПКУ. Це ж скільки трансформаційних таблиць бухгалтерській службі треба буде зробити, щоб спочатку підрахувати доходи та витрати за МСФЗ, потім врахувати норми ПКУ і зробити коригування в бік ПКУ, але при цьому там, де норма ПКУ посилається на конкретний національний стандарт, брати до уваги саме міжнародний, а не національний стандарт фінзвітності?! Здається, Мінфін справді не надто переймається запровадженням міжнародних стандартів, адже навіть поверхове ознайомлення з цим питанням дає всі підстави стверджувати, що такими прийомами декларацію з податку на прибуток не складеш. Такі методрекомендації є порожніми для конкретних платників податків — «міжнародників», адже не дають жодної відповіді на конкретні практичні питання!

Міністерство фінансів нагадує, що СГД-«міжнародник» для складання податкової декларації використовує дані бухобліку і керується при цьому, зокрема, Планом рахунків бухобліку1, Положенням про документальне забезпечення записів у бухобліку2, Iнструкцією по інвентаризації №693 та, невідомо з якого дива, Iнструкцією про довіреності4.

1 Затверджений наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291.

2 Затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88.

3 Iнструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. №69.

4 Iнструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Мінфіну від 16.05.96 р. №99.

Яке відношення останній нормативний документ має до порядку та механізму складання декларації з податку на прибуток — запитання без відповіді.

Далі Мінфін чомусь перелічує кілька національних стандартів та проводить паралель наявності їх аналогів і серед міжнародних. Чому вибрано саме ці стандарти і якою була реальна мета Мінфіну, — наразі не зрозуміло. Так, Мінфін наголошує, що аналогом П(С)БО 9 «Запаси» є МСФЗ 2 «Запаси», П(С)БО 15 «Дохід» — МСФЗ 18 «Виручка», а при визначенні курсових різниць від перерахунку операцій в іноземній валюті, заборгованостей та самої іноземної валюти варто керуватися МСФЗ 21 «Вплив зміни валютних курсів».

Від себе додамо, що норма пп. 14.1.84 ПКУ наказує у разі відсутності визначення певного терміна в ПКУ застосовувати визначення цих термінів за Законом про бухоблік, П(С)БО та МСФЗ. Отже, якщо якогось визначення бухгалтер у ПКУ не знаходить, можна сміливо брати до уваги визначення цих термінів у вищеназваних нормативних актах.

Тож, по суті, хоч це начебто й розроблені Мінфіном методрекомендації, проте реальної користі платникам податку на прибуток, які складають свою фінзвітність за МСФЗ, не принесуть. Тому чекаємо на конкретні та прозорі нормотворчі кроки держрегуляторів з цього питання!

Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Кредит під заставу депозиту Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: Бухгалтерський облік
Кредит під заставу депозиту наразі може запропонувати практично кожен банк. Для банку це найменш ризиковані кредити, а для клієнтів — реальна можливість отримати кредитні кошти, зокрема, за мінімальною процентною ставкою. У цій статті йдеться про отриманн...

В рубриці: 


Питання обліку запасів Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
З початку 2015 р. сума податку на прибуток визначається на підставі даних
бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим податківці отримали право перевіряти
правильність ведення бухобліку, правильність та повноту визначення доходів,
витрат та фінанс...

Продаж автомобіля фізособі Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль —
основний засіб — фізособі. Але у зв’язку з цією операцією у бухгалтерів
виникає чимало запитань, особливо в світлі постійних змін законодавства.
Відповіді на багато запитань ...

0.011494