(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 46 (12.11.2012)
МСФЗ :: МСФЗ

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Складаємо звітність за МСФЗ

Зміни до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині застосування міжнародних стандартів поставили на межу цейтноту ті підприємства, для яких підготовка звітності відповідно до МСФЗ стала обов’язковою. Але перш ніж аналізувати МСФЗ, варто розглянути саму звітність з МСФЗ: з чого вона складається, як виглядає, які вимоги до її подання. Більшість відповідей на ці запитання містить МСБО 1 «Подання фінансової звітності» (далі — МСБО 1 або Стандарт).

Стандарт визначає, що повний комплект фінансової звітності з міжнародних стандартів включає:

  • звіт про фінансовий стан на кінець періоду;
  • звіт про сукупний дохід за період;
  • звіт про зміни у капіталі за період;
  • звіт про рух грошових коштів за період;
  • примітки, що включають стислий опис суттєвих облікових політик та інші пояснення;
  • звіт про фінансовий стан на початок найбільш давнього порівняльного періоду, в якому підприємство застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективне коригування статей фінансової звітності, або коли воно перекласифіковує статті своєї фінансової звітності.

Метою фінансової звітності є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб’єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Усі звіти є цілком рівнозначними. Крім звіту про рух грошових коштів, всі звіти складаються за методом нарахувань.

Звіт про фінансовий стан

Назва звіту не повинна вводити в оману. У 2007 році Рада з МСФЗ, переглядаючи МСБО 1, змінила звичний «баланс» на «звіт про фінансовий стан» з огляду на те, що така назва точніше розкриває сутність звіту1. Отже, Звіт про фінансовий стан має надавати інформацію про активи, зобов’язання та власний капітал підприємства.

Більше, ніж назва, вітчизняних бухгалтерів здивує той факт, що МСБО 1 не встановлює обов’язкової для застосування форми Звіту про фінансовий стан. Так, у Стандарті немає відповідної таблиці та докладної інструкції із заповнення рядків (як, наприклад, у П(С)БО 2 «Баланс»)2.

1 Хоча Стандарт дозволяє використовувати й інші назви звітів.

2 Iлюстрований приклад фінансової звітності наводиться у Посібнику з імплементації до МСБО 1, але застосування саме такої форми є прерогативою підприємства.

Стандарт лише визначає мінімальний перелік статей, які мають бути наведені у Звіті про фінансовий стан:

  • основні засоби;
  • інвестиційна нерухомість;
  • нематеріальні активи;
  • фінансові активи;
  • інвестиції, що враховуються за методом участі в капіталі;
  • біологічні активи;
  • запаси;
  • торговельна та інша дебіторська заборгованість;
  • грошові кошти та їх еквіваленти;
  • загальна вартість активів, що утримуються для продажу, та активів, які входять до складу груп вибуття, класифікованих як утримувані для продажу;
  • торговельна та інша кредиторська заборгованість;
  • забезпечення;
  • фінансові зобов’язання;
  • зобов’язання та активи з поточного податку на прибуток;
  • відстрочені податкові зобов’язання та відстрочені податкові активи;
  • зобов’язання, які входять до складу груп вибуття, класифікованих як утримувані для продажу;
  • неконтролююча частка у складі власного капіталу;
  • випущений капітал та резерви, що належать власникам.

Стаття відображається у звіті, якщо відповідні активи, зобов’язання або елементи капіталу обліковуються на балансі підприємства. Тобто якщо підприємство, наприклад, не має нематеріальних активів, рядок із прокресленнями не слід включати до звіту.

Крім того, МСБО 1 дозволяє наводити у звіті додаткові рядки статей, заголовки, проміжні підсумки, здійснювати об’єднання подібних статей, якщо це є доречним для розуміння фінансового стану підприємства. Так, підприємство, що має значну суму дебіторської заборгованості з відшкодування ПДВ, може вирішити, що таку заборгованість має бути відображено окремим рядком у Звіті про фінансовий стан. Або може бути доцільним об’єднати в один рядок дебіторську заборгованість за товари (роботи, послуги) та аванси надані.

Думка щодо доцільності окремого наведення додаткових статей, об’єднання подібних статей у Звіті про фінансовий стан має базуватися на оцінці:

  • сутності та ліквідності активів;
  • функції, що виконують активи в межах підприємства;
  • суми, природи та термінів погашення зобов’язань.

Використання різних методів оцінки для різних класів активів передбачає, що їх природа та функції відрізняються, тому їх відображення має здійснюватися за окремими рядками у Звіті про фінансовий стан. Так, різні групи основних засобів можна обліковувати за собівартістю або за переоціненою вартістю. Iноді у Звіті про фінансовий стан в окремих рядках можна побачити нерухомість (оцінену за переоціненою вартістю) та інші основні засоби (за історичною).

Також МСБО 1 дозволяє підприємству самостійно визначати конкретне найменування статей Звіту та послідовність їх наведення. Зокрема, дебіторська заборгованість у Звіті може мати назву «дебіторська заборгованість покупців та замовників» або «торговельна та інша дебіторська заборгованість». Втім, назва має чітко ідентифікувати статтю Звіту та її склад.

Раду з міжнародних стандартів часто критикували за відсутність уніфікованого формату звітів, оскільки це значно ускладнює порівняння та зіставлення фінансової звітність різних компаній. Однак певна гнучкість щодо формату звітів та їх наповнення дозволяє більш якісно та прозоро розкривати фінансовий стан та результати діяльності конкретного підприємства.

Але ж не слід вважати, що щоразу під час складання фінзвітності підприємство може вільно змінювати склад статей, формат звіту, назви тощо. Одним із ключових принципів підготовки звітності з МСФЗ є послідовність подання. Відповідно до МСФЗ 1, підприємство повинно залишати незмінними з періоду в період подання та класифікацію статей фінзвітності з тим, щоб забезпечити можливість зіставлення звітності за різні періоди. Отже, обравши певний формат Звіту про фінансовий стан, перелік та групування статей звіту, їх назви, його необхідно дотримуватися і надалі, за винятком випадків, коли:

  • зміни в діяльності підприємства потребують іншого порядку наведення або класифікації інформації;
  • МСФЗ вимагає змінити подання фінансової звітності.

Приклад заповнення Звіту про фінансовий стан наведено у зразку 1.

Зразок 1

Заповнення Звіту про фінансовий стан

ПАТ «АБВ»
Звіт про фінансовий стан
31 грудня 2011 року
(у грн)
   31.12.2011 31.12.2010
Активи    
Необоротні активи    
  Основні засоби 38 370 282 39 078 860
  Нематеріальні активи 14 454 865 14 255 934
  Iнвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі 252 029 215 186
  Iнші інвестиції 87 251 87 251
Разом необоротні активи 53 164 427 53 637 231
Оборотні активи    
  Запаси 4 670 742 5 781 434
  Депозити та інші короткострокові інвестиції 10 821 673 3 895 312
  Дебіторська заборгованість з податків 56 833 98 573
  Торговельна та інша дебіторська заборгованість 14 597 540 6 660 671
  Грошові кошти та їх еквіваленти 311 770 566 986
Разом оборотні активи 30 458 558 17 002 976
Разом активи 83 622 985 70 640 207
Власний капітал та зобов’язання    
Капітал та резерви    
  Привілейовані акції 84 978 84 978
  Звичайні акції 736 129 736 129
  Статутний капітал 821 107 821 107
  Емісійний дохід 4 171 716
  Вилучені акції (39 890)
  Вплив валютних курсів 1 021 768 753 745
  Нерозподілений прибуток 60 101 694 49 281 269
Разом капітал та резерви 61 904 679 55 027 837
Довгострокові зобов’язання    
  Відстрочені податкові зобов’язання 2 350 827 1 943 118
Разом довгострокові зобов’язання 2 350 827 1 943 118
Короткострокові зобов’язання    
  Торговельна та інша кредиторська заборгованість 18 704 002 13 258 512
  Відстрочений дохід 94 136 284 895
  Поточні податкові зобов’язання 569 341 125 845
Разом короткострокові зобов’язання 19 367 479 13 669 252
Разом власний капітал та зобов’язання 83 622 985 70 640 207
 

У Звіті про фінансовий стан мають бути відокремлені наведені необоротні та оборотні активи, довгострокові та короткострокові зобов’язання.

Є також альтернативний варіант подання Звіту про фінансовий стан — у порядку зміни ліквідності статей: активи наводяться починаючи з коштів, а зобов’язання — із короткострокової заборгованості.

МСБО 1 зазначає, що такий варіант подання є більш природним та доречним для фінансових інститутів. На практиці ж Звіт у такому вигляді подають, зокрема, компанії нафтогазового сектору (ВАТ «Газпром», ВАТ «Лукойл», ТНК-ВР), тобто може йтися і про певну галузеву практику складання фінзвітності.

Оскільки часто фінзвітність з МСФЗ є складовою частиною річного звіту підприємства, її слід чітко ідентифікувати з-поміж іншої інформації, що наводиться у такому документі. Отже, має бути зазначено таку інформацію:

  • назва підприємства, що звітує;
  • назва звіту;
  • звітність стосується окремого підприємства або групи підприємств (тобто консолідована звітність);
  • дата кінця звітного періоду або періоду, який охоплює фінзвітність;
  • валюта подання;
  • рівень округлення, використаний при зазначенні сум фінзвітності.

Стандарт зазначає, що звітність буде більш зрозумілою, якщо валюта подання наводиться в тисячах або мільйонах одиниць. Таке подання звітності є прийнятним за умови, що рівень округлення зазначено й округлення не призводить до пропуску суттєвої інформації. Таким чином, підприємство самостійно визначає собі рівень округлення даних у фінзвітності.

Самостійно визначає підприємство й валюту подання. МСБО 21 «Вплив валютних курсів», на відміну від однойменного П(С)БО 21, дозволяє подавати фінзвітність у будь-якій валюті (зрозуміло, що вибір валюти має погоджуватися із потребами користувачів фінзвітності).

Активи та зобов’язання у Звіті про фінансовий стан не можуть згортатися, якщо тільки цього не вимагає певний МСФЗ. Не вважається згортанням активів та зобов’язань відображення у Звіті про фінансовий стан:

  • дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів (тобто за чистою вартістю реалізації);
  • основних засобів за вирахуванням накопиченого зносу (тобто за залишковою вартістю).

На практиці у Звіті про фінансовий стан дебіторська заборгованість найчастіше наводиться за чистою вартістю реалізації із розкриттям сум первісної вартості та резерву сумнівних боргів вже у примітках до фінзвітності. Те ж саме стосується й основних засобів.

Підприємство має наводити подальше розшифрування статей Звіту про фінансовий стан або в самому Звіті, або у примітках. Таке розшифрування випливає з сутності діяльності підприємства, її деталізація залежить від вимог конкретного стандарту. Прикладами розшифрувань (які наводить МСБО 1) можуть бути:

1) розкриття вартості основних засобів за окремими класами (групами) основних засобів;

2) розбивка суми дебіторської заборгованості в розрізі таких складових:

— дебіторська заборгованість покупців, замовників;

— дебіторська заборгованість пов’язаних осіб;

— надані аванси;

— інша дебіторська заборгованість;

3) розкриття вартості запасів в розрізі товарів, сировини та матеріалів, незавершеного виробництва та готової продукції;

4) розподіл забезпечень на забезпечення виплат працівникам та інші;

5) розшифрування власного капіталу та резервів у розрізі таких класів:

— сплачений капітал;

— емісійний дохід;

— резерви.

Такі вимоги до розкриття інформації мають місце і в українському форматі звітності: основні засоби за групами наводяться у Примітках до річної фінансової звітності (форма №5), а розшифрування запасів, дебіторської заборгованості — у самому Балансі.

МСБО 1 вимагає від підприємства розкриття порівняльної інформації за попередній період щодо всіх сум, наведених за звітний період. Розкриваючи порівняльну інформацію, підприємство подає, як мінімум, два звіти про фінансовий стан1 (на кінець звітного та попереднього періодів). Однак достатньо поширеною є практика, коли компанії не обмежуються лише інформацією за попередній рік, а наводять дані за три-чотири роки. Це дає змогу краще зрозуміти основні тенденції у діяльності підприємства.

1 Безумовно, йдеться про дві колонки з даними за відповідні періоди в самому Звіті.

Також є випадки, коли підприємство подає, як мінімум, три звіти про фінансовий стан:

  • ретроспективне застосування облікової політики;
  • перерахунок статей звітності;
  • перекласифікація статей звітності.

Тоді Звіт про фінансовий стан наводиться на кінець звітного періоду, на кінець попереднього періоду та на початок найбільш раннього періоду, в якому здійснювалися відповідні коригування.

Звіт про сукупний дохід

Переглядаючи у 2007 році МСБО 1, Рада з МСФЗ суттєво змінила підхід до того, як підприємства мають звітувати про результати власної діяльності. Раніше у звичному й для вітчизняних бухгалтерів звіті про фінансові результати (або прибутки та збитки) відображалися доходи та витрати, фінансовий результат у вигляді чистого прибутку (збитку). У чинній редакції Стандарту запроваджено концепцію сукупного доходу.

Сукупний дохід — це зміни у власному капіталі підприємства протягом періоду внаслідок операцій, інших подій та обставин, крім змін, що виникають внаслідок операцій із власниками підприємства (які в таких операціях виступають безпосередньо в ролі власників, а не, наприклад, покупців чи постачальників). Тобто сукупний дохід включає в себе всі зміни у власному капіталі, крім тих, що відбуваються внаслідок інвестицій від власників або розподілу прибутку підприємства між власниками.

У П(С)БО 15 «Дохід» зазначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що обумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства). Сума доходу бере участь у визначенні чистого прибутку або збитку за період. Так склалося історично, що у складі прибутку (збитку) враховуються реалізовані доходи (наприклад, доходи від продажу товару є реалізованими, адже ризики та вигоди, пов’язані з товаром, передано покупцеві в обмін на винагороду). Крім того, певні нереалізовані доходи беруть участь у формуванні чистого прибутку (збитку). Наприклад, збільшення вартості інвестиційної нерухомості визнається у складі доходів (такий дохід є нереалізованим, оскільки нерухомість перебуває на балансі підприємства).

Однак частина нереалізованих доходів, коли відбувається зростання активів та відповідне збільшення власного капіталу, не враховується при визначенні чистого прибутку (збитку) за період. Прикладом цього може бути дооцінка основних засобів, яка збільшує їх вартість, але не відображається у складі доходів, а включається безпосередньо до капіталу. Щодо МСФЗ прикладами можуть бути також:

  • зміна вартості певних видів фінансових активів;
  • курсові різниці, що виникають під час перерахунку закордонних операцій в валюту звітності.

В обох випадках операції відображаються безпосередньо у капіталі та не враховуються у складі чистого прибутку (збитку).

Таким чином, дещо штучною є межа між нереалізованими доходами, які визнаються у складі доходів та враховуються у складі чистого прибутку (збитку) (наприклад, збільшення вартості інвестиційної нерухомості), та тими, що відображаються безпосередньо у капіталі (наприклад, переоцінка основних засобів). З огляду на це Рада з МСФЗ вирішила, що інформація про результати діяльності підприємства буде кориснішою, якщо в одному звіті буде відображено всі зміни власного капіталу, що відбулися протягом періоду (крім змін, що виникли внаслідок операцій із власниками), тобто в одному звіті буде відображено сукупний дохід підприємства за період. Отже, сукупний дохід включає в себе:

  • всі компоненти чистого прибутку або збитку (тобто доходи та витрати, які беруть участь у визначенні чистого прибутку або збитку);
  • всі компоненти іншого сукупного доходу (тобто операції, які визнаються безпосередньо в капіталі).

МСБО 1 дозволяє підприємству подавати інформацію про компоненти сукупного доходу звітного періоду:

  • або у складі єдиного Звіту про сукупний дохід, в якому відображаються всі складові сукупного доходу;
  • або у складі двох звітів:

— перший з яких містить доходи та витрати (окремий звіт про результати діяльності або прибутки та збитки);

— а другий розпочинається з чистого прибутку (збитку) та містить всі компоненти іншого сукупного доходу.

Знову ж таки Стандарт не встановлює уніфікованої форми Звіту про сукупний дохід, якої мають дотримуватися всі підприємства, але натомість висуває вимоги щодо того, який мінімальний набір інформації має бути розкрито у Звіті.

Звіт про сукупний дохід має містити такі рядки:

  • виручка;
  • фінансові витрати;
  • частка прибутку або збитку асоційованих підприємств, спільної діяльності, облік інвестицій в які здійснюється за методом участі у капіталі;
  • витрати з податку на прибуток;
  • сума, що становить підсумок:

— прибутку або збитку після сплати податку від припинених видів діяльності;

— прибутку або збитку після сплати податку, що виникають при переоцінці або вибутті активів, що становлять припинену діяльність;

  • прибуток або збиток;
  • кожен компонент іншого сукупного доходу;
  • частка іншого сукупного доходу асоційованих підприємств, спільної діяльності, облік інвестицій в які здійснюється за методом участі у капіталі;
  • загальна сума сукупного доходу.

Якщо подається консолідована фінансова звітність, то у Звіті про сукупний дохід слід відобразити:

  • частки чистого прибутку (збитку), що припадають на частку власників материнського підприємства та на частку неконтролюючих учасників;
  • частки сукупного доходу, що припадають на частку власників материнського підприємства та на частку неконтролюючих учасників.

Підприємство може включати додаткові рядки, заголовки та проміжні підсумки до Звіту про сукупний дохід та в окремому звіті про результати діяльності (прибутки та збитки) (якщо він подається), якщо таке подання є доречним для розуміння фінрезультатів.

Приклад заповнення Звіту про сукупний дохід наведено у зразку 2.

Зразок 2

Приклад заповнення Звіту про сукупний дохід

ПАТ «АБВ»
Звіт про сукупний дохід
за рік, що завершився 31 грудня 2011 року
(у грн)
  2011 2010
  Виручка від реалізації 89 795 229 79 306 979
  Собівартість реалізації (42 115 606) (34 161 877)
  Валовий прибуток (збиток) 47 679 623 45 145 102
  Iнший дохід 163 622 75 551
  Витрати на збут (23 752 001) (18 551 647)
  Адміністративні витрати (2 439 445) (2 429 000)
  Iнші витрати (10 709) (551 231)
  Прибуток (збиток) від операційної діяльності 21 641 090 23 688 775
  Фінансові доходи 1 319 017 1 269 192
  Фінансові витрати (788 173) (712 991)
  Чистий фінансовий прибуток (збиток) 530 844 556 201
  Частка прибутку (збитку) від інвестицій, що обліковуються за методом участі у капіталі 29 193 (57 629)
  Прибуток (збиток) до сплати податку 22 201 127 24 187 347
  Податок на прибуток (4 487 947) (5 016 165)
  Чистий прибуток (збиток) 17 713 180 19 171 182
  Iнший сукупний дохід    
  Курсові різниці, пов’язані із перерахунком іноземних операцій в валюту звітності 268 023 62 340
  Разом сукупний дохід за рік 17 981 203 19 233 522

Iнформація про витрати у Звіті про сукупний дохід може наводитися одним із двох методів:

  • або відповідно до функцій витрат;
  • або за характером витрат.

За функціями витрати поділяються на собівартість реалізації, адміністративні витрати, витрати на збут. Відповідно до такої класифікації витрати наводяться, зокрема, у Звіті про фінансові результати (П(С)БО 3). Як мінімум, підприємство має наводити собівартість реалізації окремо від інших витрат. Наведений вище приклад Звіту про сукупний дохід містить класифікацію витрат саме відповідно до функцій.

Другий метод передбачає, що підприємство у Звіті про сукупний дохід наводить інформацію про витрати, здійснюючи групування за характером: наприклад, придбання матеріалів, транспортні витрати, амортизація, витрати на персонал, витрати на рекламу тощо. При цьому витрати не розподіляються за функціями. Розподіл витрат за характером певним чином нагадує класифікацію витрат, що застосовується на рахунках класу 8 вітчизняного Плану рахунків.

МСБО 1 наводить такий приклад подання витрат за характером — див. зразок 3.

Зразок 3

Приклад класифікації витрат у Звіті про сукупний дохід за їх характером
Витрати за характером здійснення
  2011 2010
Виручка від реалізації х х
Iнший дохід х х
Зміна залишків готової продукції та незавершеного виробництва х/(х) х/(х)
Сировина та матеріали (х) (х)
Витрати на виплати працівникам (х) (х)
Знос та амортизація (х) (х)
Iнші витрати (х) (х)
Загальна сума витрат (х) (х)
Чистий фінансовий прибуток (збиток) х/(х) х/(х)

Вибір методу класифікації витрат залежить від галузевих факторів, сутності діяльності підприємства, облікової практики. Підприємство має обрати той метод, що надає більш доречну та достовірну інформацію про діяльність. Якщо підприємство обирає класифікацію витрат за функціями, то додаткова інформація має наводитися про характер таких витрат, включаючи інформацію про амортизацію та витрати на персонал. Зазвичай така інформація наводиться у примітках до фінзвітності. Наприклад, розкриття інформації про характер адміністративних витрат здійснюється так (див. зразок 4).

Зразок 4

Розкриття у Звіті про сукупний дохід інформації про характер адміністративних витрат

Адміністративні витрати
(у грн)
  2011 2010
  Заробітна плата 757 405 819 518
  Знос та амортизація 579 959 533 724
  Iнформаційні технології та зв’язок 161 942 145 829
  Витрати на обов’язкове соціальне страхування 120 458 112 690
  Iнші витрати на оплату праці 78 262 74 450
  Утримання приміщень 95 163 90 399
  Благодійна діяльність 23 482 20 920
  Внески до недержавного пенсійного фонду 9 055 11 003
  Iнші адміністративні витрати 613 719 620 467
  2 439 445 2 429 000
 

Підприємство не може згортати доходи та витрати, якщо іншого не вимагає певний стандарт. Втім, МСБО 1 зазначає, що для певних операцій, які, радше, супроводжують основну діяльність, більш доречно відображати їх результати шляхом згортання відповідних доходів та витрат. Так, наприклад, прибутки (збитки) від вибуття необоротних активів доцільно відображати шляхом згортання доходів та витрат, пов’язаних із вибуттям.

Звіт про зміни у капіталі

У Звіті про зміни у капіталі мають бути наведені:

  • загальна сума сукупного доходу за період, розподілена на частки, що припадають на частку власників материнської компанії та на частку неконтролюючих учасників;
  • для кожного компоненту капіталу — ефект ретроспективного застосування змін облікової політики або ретроспективних коригувань;
  • операції з власниками підприємства (окремо внески, отримані від власників, та розподіл капіталу на користь власників);
  • для кожного компоненту капіталу — розшифрування змін за період з окремим розкриттям кожної зміни.

Додатково див. зразок 5.

Зразок 5

Заповнення Звіту про зміни в капіталі

ПАТ «АБВ»
Звіт про зміни в капіталі
за рік, що завершився 31 грудня 2011 року
(у грн)
 
Привілейовані акції
Звичайні акції
Емісійний дохід
Вилучені акції
Вплив валютних курсів
Нерозподілений прибуток
Разом
  Залишок на 1 січня 2010 року 84 978 736 129 4 171 716 691 405 57 997 085 63 681 313
  Сукупний дохід за рік              
  Прибуток за рік           19 171 182 19 171 182
  Iнший сукупний дохід              
  Курсові різниці, пов’язані із перерахунком іноземних операцій в валюту звітності         62 340   62 340
  Разом інший сукупний дохід         62 340   62 340
  Разом сукупний дохід за рік         62 340 19 171 182 19 233 522
  Операції з власниками              
  Розподіл дивідендів на користь власників           (27 886 998) (27 886 998)
  Разом операції з власниками           (27 886 998) (27 886 998)
  Залишок на 31 грудня 2010 року 84 978 736 129 4 171 716 753 745 49 281 269 55 027 837
 
Привілейовані акції
Звичайні акції
Емісійний дохід
Вилучені акції
Вплив валютних курсів
Нерозподілений прибуток
Разом
  Залишок на 1 січня 2011 року 84 978 736 129 4 171 716 753 745 49 281 269 55 027 837
  Сукупний дохід за рік              
  Прибуток за рік           17 713 180 17 713 180
  Iнший сукупний дохід              
 Курсові різниці, пов’язані із перерахунком іноземних операцій в валюту звітності         268 023   268 023
  Разом інший сукупний дохід         268 023   268 023
  Разом сукупний дохід за рік         268 023 17 713 180 17 981 203
  Операції з власниками              
  Викуп акцій     (4 171 716) (39 890)   (6 892 755) (11 104 361)
  Разом операції з власниками     (4 171 716) (39 890)   (6 892 755) (11 104 361)
  Залишок на 31 грудня 2011 року 84 978 736 129 (39 890) 1 021 768 60 101 694 61 904 679
 

Звіт про рух грошових коштів

Особливостям складання та подання Звіту про рух грошових коштів присвячено окремий стандарт — МСБО 7. Звіт про рух грошових коштів є невід’ємною частиною фінансової звітності підприємства та подається за кожен період, щодо якого подається фінзвітність загалом.

Зазвичай Звіту про рух грошових коштів при підготовці фінзвітності приділяють меншу увагу. Втім, інформація про грошові потоки є дуже корисною для моделювання грошових потоків підприємства в майбутньому та проведення оцінки вартості підприємств на підставі теперішньої вартості таких потоків.

Звіт про рух грошових коштів має наводити інформацію про грошові потоки в такому розрізі (знову ж таки Стандарт не встановлює уніфікованого формату Звіту):

  • грошові потоки від операційної діяльності;
  • грошові потоки від інвестиційної діяльності;
  • грошові потоки від фінансової діяльності.

Підприємство самостійно визначає конкретні статті Звіту, дотримуючись коректного розподілу грошових потоків між видами діяльності.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, що генерує виручку (дохід). Прикладами грошових потоків від операційної діяльності можуть бути надходження від покупців (замовників), виплати постачальникам, виплати персоналу. Кошти від операційної діяльності є джерелом для погашення кредитів, підтримання операційної потужності, виплати дивідендів та здійснення інвестицій.

Iнвестиційна діяльність — це придбання та вибуття необоротних активів, здійснення інших інвестицій. Окреме розкриття інформації про грошові потоки від інвестиційної діяльності дозволяє оцінити достатність вкладень, що забезпечують майбутні грошові потоки.

Фінансова діяльність — це операції, що впливають на величину та структуру сплаченого капіталу та запозичень. Iнформація про грошові потоки від фінансової діяльності дозволяє прогнозувати майбутні виплати на користь кредиторів та власників підприємства.

МСБО 7 вимагає наводити у Звіті інформацію про відсотки та дивіденди сплачені та отримані. Підприємство може відображати такі грошові потоки у складі будь-якого виду діяльності виходячи зі специфіки власної діяльності. Так, Стандарт зазначає, що для фінансових інститутів відсотки сплачені та дивіденди/відсотки отримані є частиною операційної діяльності. З іншого боку, відсотки та дивіденди можна вважати витратами на отримання фінансових ресурсів (фінансова діяльність) або віддачею від інвестицій (інвестиційна діяльність). Важливо, щоб підприємство послідовно дотримувалось підходів до розподілу відсотків та дивідендів за видами діяльності.

Грошові потоки, пов’язані із податком на прибуток, відображаються у складі операційної діяльності, якщо тільки вони не можуть бути безпосередньо ідентифіковані як частина фінансової або інвестиційної діяльності.

На відміну від П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», МСБО 7 дозволяє підприємству самостійно обрати метод подання інформації про грошові потоки від операційної діяльності:

  • прямий метод, за яким розкривається інформація про основні класи валових надходжень або виплат коштів;
  • непрямий метод, за яким прибуток/збиток коригується на результати операцій негрошового характеру, доходи/витрати від фінансової та інвестиційної діяльності, зміни в оборотному капіталі.

Стандарт заохочує застосовувати прямий метод, оскільки він надає більш корисну інформацію для користувачів фінзвітності. Але ж на практиці частіше застосовується непрямий метод, оскільки далеко не завжди облікові системи підприємств дають змогу отримати інформацію про грошові потоки операційної діяльності за основними класами надходжень та виплат. Приклад заповнення Звіту про рух грошових коштів див. у зразку 6.

Зразок 6

Приклад заповнення Звіту про рух грошових коштів

ПАТ «АБВ»
Звіт про рух грошових коштів
за рік, що завершився 31 грудня 2011 року
(у грн)
  2011 2010
Рух грошових коштів від операційної діяльності    
  Прибуток за рік 17 713 180 19 171 182
  Коригування:    
  Знос основних засобів 4 710 445 4 777 578
  Амортизація нематеріальних активів 299 721 227 831
  Знецінення необоротних активів 550 248
  Прибуток від вибуття основних засобів (162 116) (72 902)
  Частка прибутку (збитку) від інвестицій, що враховуються за методом участі в капіталі (29 193) 57 629
  Вплив інших негрошових операцій 10 709 (2 568)
  Витрати по процентах 2 380 1 025
  Доходи по процентах (350 894) (543 396)
  Податок на прибуток 4 487 947 5 016 165
  Грошові потоки від операційної діяльності до змін в оборотному капіталі та резервах 26 682 179 29 182 792
  Приріст (убуток) запасів 1 216 382 (1 308 974)
  Приріст (убуток) торговельної та іншої дебіторської заборгованості (7 936 869) 1 401 422
  Приріст (убуток) торговельної та іншої кредиторської заборгованості 5 539 963 (158 470)
  Грошові потоки від операційної діяльності до сплати відсотків та податків 25 501 655 29 116 770
  Податок на прибуток сплачений (3 604 490) (5 287 253)
  Відсотки сплачені (2 380) (1 110)
  Чисті грошові потоки від операційної діяльності 21 894 785 23 828 407
Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності    
  Надходження від продажу основних засобів та нематеріальних активів 471 757 221 365
  Відсотки отримані 266 942 521 229
  Придбання основних засобів та нематеріальних активів (4 770 196) (3 045 724)
  Надання (погашення) позик пов’язаним особам (6 000 000) 1 689 360
  Придбання інших інвестицій (842 409)
  Надходження від продажу інших інвестицій 3 488 794
  Чисті грошові потоки від інвестиційної діяльності (10 873 906) 2 875 024
Рух грошових коштів від фінансової діяльності    
  Погашення позик (181 487)
  Викуп акцій (11 104 361)
  Сплата дивідендів (177 460) (27 695 522)
  Чисті грошові потоки від фінансової діяльності (11 281 821) (27 877 009)
  Чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів (260 942) (1 173 578)
  Грошові кошти та їх еквіваленти станом на 1 січня 566 986 1 740 702
  Ефект впливу змін валютних курсів 5 726 (138)
  Грошові кошти та їх еквіваленти станом на 31 грудня 311 770 566 986
 

Підприємство має розкривати інформацію про основні компоненти, що входять до складу коштів та їх еквівалентів. Загалом кошти та їх еквіваленти можуть включати:

  • кошти;
  • депозити;
  • короткострокові високоліквідні інвестиції;
  • банківські овердрафти.

З огляду на такий склад, число в рядку «Грошові кошти та їх еквіваленти» у Звіті про рух грошових коштів може не збігатися із сумою коштів, наведених у Звіті про фінансовий стан. Підприємство має навести звірку таких сум. Зазвичай зазначена вище інформація наводиться у примітках до фінансової звітності. Додатково див. зразок 7.

Зразок 7

Грошові кошти та їх еквіваленти у Звіті про фінансовий стан та у Звіті про рух грошових коштів

Грошові кошти та їх еквіваленти
(у грн)
  2011 2010
  Грошові кошти на банківських рахунках 198 632 361 145
  Депозити 113 138 205 841
  Грошові кошти та їх еквіваленти у Звіті про фінансовий стан та у Звіті про рух грошових коштів 311 770 566 986

Примітки до фінансової звітності

Примітки становлять 85 — 90% фінансової звітності з МСФЗ за обсягом. МСФЗ вимагають докладного та широкого розкриття інформації, левова частка якої наводиться саме у примітках. Вимоги щодо розкриття інформації містяться у кожному зі стандартів. Наприклад, МСБО 2 «Запаси» вимагає, щоб у фінансовій звітності наводилися:

  • облікова політика, яка застосовується щодо обліку запасів, у т. ч. методи списання;
  • загальна вартість запасів та вартість окремих груп запасів;
  • вартість запасів, що обліковуються за чистою вартістю реалізації;
  • вартість запасів, визнаних як витрати у звітному періоді;
  • сума списання запасів до чистої вартості реалізації;
  • сума відновлення вартості запасів та обставини, які призвели до відновлення вартості;
  • вартість запасів, надана як застава.

Зрозуміло, що всю цю інформацію неможливо навести безпосередньо у формах звітності, а отже, вона розкривається у примітках.

МСБО 1 зазначає, що примітки до фінансової звітності мають включати:

  • основу підготовки фінансової звітності та опис облікової політики, що застосовувалась;
  • розкриття інформації, якої вимагають МСФЗ, що не була наведена в інших складових фінансової звітності;
  • інформація, потрібна для кращого розуміння фінзвітності.

Примітки до фінзвітності мають наводитися на системній основі: містити нумерацію, заголовки, перехресні посилання на статті Звіту про фінансовий стан, Звіту про сукупний дохід, Звіту про зміни у власному капіталі, Звіту про рух грошових коштів, інформація щодо яких наводиться.

Сергій КАСАТКІН, консультант з питань податкового та бухгалтерського обліку



Наступна стаття:  На початок статті 



Що нового Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: МСФЗ
Страховики звітують за новою декларацією за підсумками 2012 р.
Спрощено процедуру припинення діяльності підприємців
Скасовано статус «суворості» для низки документів...

В рубриці: 


Резерви та умовні зобов’язання Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 38 (23.9.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Зобов’язання підприємств мають різну природу: заборгованість перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам, заборгованість за кредитами тощо. Як правило, підприємство точно знає величину ...

Облік податку на прибуток у МСФЗ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 25-26 (24.6.2013) :: МСФЗ :: МСФЗ
Передбачену в МСФЗ практику обліку та відображення у фінансовій звітності податку на прибуток критикують і користувачі, і укладачі звітності. Перші, як правило, наголошують, що інформація про відстрочені податки не є релевантною для оцінки перспектив діял...

0.011687