Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...

Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 16 (22.4.2013)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Звільнення за переведенням та угодою сторін

У попередній статті в «ДК» №11/2013 ми розглянули основні засади та особливості оформлення звільнення працівників за власним бажанням. Сьогоднішній матеріал присвячено розгляду особливостей звільнення в інших випадках, коли є бажання або згода працівника щодо звільнення за угодою сторін та за переведенням.

Звільнення за угодою сторін

Звільнення за угодою сторін проводиться безпосередньо за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Законодавство не передбачає укладення спеціальної письмової угоди про звільнення, тому на практиці зазвичай усе оформлюється заявою працівника про звільнення за угодою сторін і відповідним наказом працедавця з таким самим формулюванням.

Звичайно, що звільнення за угодою сторін може відбуватись як за пропозицією працівника, так і за пропозицією роботодавця. I кожна зі сторін має право висувати свої вимоги для такого звільнення (дата звільнення, виплата певних сум, завершення певної роботи, певного проекту тощо).

Коли ініціатором є роботодавець

На думку автора, працівник, якому запропонували звільнитися за угодою сторін, має право висунути в заяві свої умови угоди (наприклад, звільнення з виплатою вихідної допомоги у певному розмірі, заборгованості із зарплати тощо), а адміністрація може погодитися з цими умовами, зазначивши про це в наказі. Однак на практиці, з огляду, зокрема, і на податкові особливості (з метою включення всіх виплат працівникові до витрат), такі домовленості зазвичай оформлюються премією чи іншими аналогічними виплатами, які входять до фонду оплати праці.

Коли ініціатор — працівник

Нині на практиці різниці між звільненням за угодою сторін і звільненням за власним бажанням майже немає — адже звільнення за угодою сторін застосовується все частіше з ініціативи працівника і вже майже втратило ознаки ситуації, коли «працівникові запропонували, а він погодився».

Поширення звільнення за угодою сторін як підстави для звільнення обумовлено тим, що згідно з ч. 3 ст. 23 Закону №15331 виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, починається з 91-го календарного дня. Натомість, як випливає з положень ч. 3 ст. 22 цього ж Закону, особі, звільненій за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, така допомога виплачується з 8-го дня після реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості. Свого часу звільнення за угодою сторін було прирівняне в цій частині до звільнення за власним бажанням, однак пізніше Конституційний Суд визнав ці зміни неконституційними2.

1 Закон України від 02.03.2000 р. №1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

2 Рішення Конституційного Суду України від 28.04.2009 р. №9-рп/2009.

Наголосимо на тому, що підприємство не зобов’язане йти назустріч працівникові і звільняти його за угодою сторін. Однак таке звільнення не несе для підприємства жодних загроз. У будь-якому разі працівник завжди може звільнитися за власним бажанням.

Звільнення за переведенням

При звільненні в порядку переведення безпосередньою підставою припинення трудового договору є п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України — переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Переведення працівника є традиційно доволі поширеною підставою для звільнення, особливо в державному секторі, з огляду на ряд переваг, серед яких, зокрема, такі:

— працівникові, запрошеному на роботу в порядку переведення, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (ч. 5 ст. 24 КЗпП);

— такому працівникові не може бути встановлено випробувальний термін (ч. 3 ст. 26 КЗпП);

— можливість збереження стажу, який надає право на щорічну основну відпустку. Згідно зі ст. 83 КЗпП, у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник1. За бажанням працівника, який не використав за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержав за неї грошової компенсації, щорічна відпустка повної тривалості за новим місцем роботи надається до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення;

1 Законодавство детально не врегульовує порядок перерахування такої компенсації. На практиці вона нараховується працедавцем, від якого звільняється працівник, повністю оподатковується і перераховується (за винятком ПДФО та ЄСВ) за новим місцем роботи.

— можливість за певних обставин, зокрема передбачених колективним договором, на збереження низки інших соціально-побутових пільг.

Незважаючи на те що, по суті, ініціатором звільнення в порядку переведення майже завжди виступає працівник, відповідно до закону він начебто лише дає свою згоду, а переведення здійснюється за погодженням між керівниками підприємств.

Тож на практичне питання, що іноді постає: чи можна не відпустити працівника в порядку переведення, якщо він подав лист на переведення та відповідну заяву? — слід відповісти позитивно: оскільки підставою для припинення трудових відносин є переведення за домовленістю між керівниками, то такої домовленості керівники можуть і не досягнути. У таких випадках доцільно надіслати керівникові підприємства, що запрошує працівника, відповідь, що підприємство заперечує проти переведення цінного працівника. Звичайно, працівник у такому разі теж має право звільнитися за власним бажанням на загальних засадах.

Завершуючи розгляд підстави для звільнення, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 36, зауважимо, що норма цього пункту передбачає також і звільнення у зв’язку з переходом на виборну посаду. При цьому законодавець не конкретизує, про які виборні посади йдеться. Це можуть бути обрання народним депутатом України, обрання сільським, селищним, міським головою або на посаду у відповідній раді на постійній основі (наприклад, секретарем ради), а також на інші виборні посади (в тому числі, на думку автора, і не в державних органах чи органах місцевого самоврядування).

Зразки формулювання заяв про звільнення за угодою сторін та за переведенням, наказів і записів у графі «відомості про роботу» трудової книжки наведено в таблиці.

Таблиця

Зразки оформлення кадрових документів при звільненні працівників

Заява
Наказ про звільнення
Запис у трудовій книжці
1. Звільнення за переведенням
Даю свою згоду на звільнення мене (або «Прошу звільнити мене») 1 квітня 2013 р. за переведенням на приватне підприємство «Колосник-17», п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Додаток — лист ПП «Колосник-17» від 31.03.2013 р.
31.03.2013 р.
Личенко Iрину Сергіївну, бухгалтера, звільнити за її згодою 1 квітня 2013 р. за переведенням на приватне підприємство «Колосник-17», п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Підстава: лист ПП «Колосник-17»
від 31.03.2013 р., заява Личенко I. С.
Директор В. Музиченко
З наказом ознайомлена I. Личенко
01.04.2013. Звільнена за переведенням на приватне підприємство «Колосник-17», п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Наказ №40-к
від 31.03.2013 р.
2. Звільнення за угодою сторін
Прошу звільнити мене 10 квітня 2013 р. за угодою сторін, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
26.03.2013 р.
Iваненка Петра Iвановича, менеджера зі збуту, звільнити 10 квітня 2013 р. за угодою сторін, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Підстава: заява Iваненка П. I.
Директор В. Музиченко
З наказом ознайомлений: П. Iваненко
10.04.2013. Звільнений за угодою сторін, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Наказ №41-к
від 31.03.2013 р.

Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор



Наступна стаття:  На початок статті 



Платіжні термінали в «єдиноподатників» Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: Практика
Платіжний термінал став цілком звичним атрибутом життя для фізосіб та суб’єктів господарювання, а влада докладає зусиль для подальшого поширення карткових розрахунків. Тож не дивно, що багатьох платників ЄП цікавить, чи і їм потрібно встановлювати пла...

В рубриці: 


ПДФО по справедливості Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ВРУ продовжує змінювати оподаткування фізосіб, ставлячи за мету
«вибілювання» доходів населення й одночасне зниження податкового
навантаження. Черговий Закон України «Про внесення змін до Податкового
кодексу України щодо справедливого оподатку...

Страхування майна підприємства Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Чи може підприємство застрахувати своє майно? Як такі операції відображаються в
обліку в 2015 році? ...

0.043369