Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...

Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 16 (22.4.2013)
Життя :: Почуття обов’язку

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Платіжні термінали в «єдиноподатників»

Платіжний термінал став цілком звичним атрибутом життя для фізосіб та суб’єктів господарювання, а влада докладає зусиль для подальшого поширення карткових розрахунків. Тож не дивно, що багатьох платників ЄП цікавить, чи і їм потрібно встановлювати платіжні термінали.

Основні засади

Відповідно до п. 14.19 Закону про платіжні системи, суб’єкти господарювання (далі — СГ) зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів (банківських платіжних карток) розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України (приміром, VISA, MasterCard, НСМЕП).

У вищезгаданому пункті також прописано, що вимоги до СГ стосовно приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає КМУ. На сьогодні таким документом є Постанова №878.

Додатково у ч. 2 ст. 17 Закону про захист прав споживачів встановлено, що споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи й обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством. I взагалі забороняється у будь-який спосіб обмежувати використання покупцем електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до сплати (абз. 3 ч. 2 ст. 17 Закону про захист прав споживачів).

Контроль за дотриманням СГ вимог щодо провадження розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює, згідно з абз. 3 п. 14.19 Закону про платіжні системи, ДПСУ, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення згаданих розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Чи потрібно використовувати платіжний термінал СГ на ЄП?

Як зазначено у Постанові №878, платіжні термінали (для проведення через них розрахунків за допомогою платіжних карток) слід застосовувати під час розрахунків суб’єктам господарювання (враховуючи суб’єктів малого підприємництва, до яких, зокрема, і належать платники ЄП), які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг, використовують відповідно до закону РРО та здійснюють господарську діяльність у населених пунктах із кількістю жителів від 25 тис. осіб. Ці вимоги Постанови №878 у повному обсязі почали діяти з 01.01.2012 р.

Термінали у платників ЄП — юросіб

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону про РРО, СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи касові апарати з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК).

Під розрахунковою операцією розуміють приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця (ст. 2 Закону про РРО).

У загальному випадку юрособи — платники ЄП при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО при проведенні розрахункових операцій (про винятки — далі). А виходячи з норм Постанови №878, якщо юрособа на ЄП зобов’язана згідно із Законом про РРО застосовувати при розрахунках касові апарати, то загалом їй потрібно придбати платіжний термінал.

При цьому врахуйте, що кількість платіжних терміналів має становити не менш ніж 50% кількості РРО (п. 1 Постанови №878). Отже, якщо є хоча б один РРО, — має бути і платіжний термінал.

Для кого термінал не є обов’язковим

Та все-таки із загальних правил Постанови №878 є винятки. Платіжний термінал не обов’язково використовувати:

1)узакладах громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств (п. 2 Постанови №878);

2) на підприємствах торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) (п. 1 Постанови №878).

А ще, як ми вже зазначили вище, виходячи з норм п. 1 та п. 2 Постанови №878, платіжний термінал не потрібен тим юрособам — платникам ЄП, які використовують при розрахунках РРО, розміщені на території населених пунктів із кількістю жителів менше 25 тис. осіб. Добре, якщо можна чітко встановити, скільки саме населення у місті. А якщо ні, — радимо СГ звернутися до місцевого органу влади або до статуправління й отримати офіційний документ (лист, виписку, довідку) із зазначенням кількості населення.

До речі, у ЄБПЗ, підкатегорія 07.07, з’явилося роз’яснення, в якому податківці наголошують: Законом про платіжні системи не передбачено звільнення окремих СГ від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів, а отже, приймати електронні платіжні засоби зобов’язані всі СГ. Та не забуваймо, що роз’яснення ЄБПЗ не мають нормативної сили. Тож, на нашу думку, норми Постанови №878 щодо звільнення від застосування платіжного термінала діють повною мірою.

Як встановити термінал

Якщо платник ЄП — юрособа має використовувати разом із РРО і платіжний термінал, то перед спільним використанням цих двох пристроїв РРО слід перепрограмувати. Адже фіскальний касовий чек (форма №ФКЧ-1), розрахунок за яким здійснюється через платіжний термінал, повинен додатково містити реквізити, передбачені п. 3.6 Положення №614:

1) реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ПК»;

2) напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації;

3) підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ПК».

Тут нагадаємо, що деякі юрособи — платники ЄП звільнені від використання РРО відповідно до норм ст. 9 та 10 Закону про РРО (а конкретно згідно з Переліком №1336). Але якщо такий СГ вирішив застосовувати РРО з власної ініціативи та попередньо зареєстрував його у ДПI1, то, на нашу думку, йому слід буде придбати і платіжний термінал (звісно, це не стосується тих, хто від нього звільнений відповідно до норм п. 1 та п. 2 Постанови №878).

1 Лише відповідно зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО роздруковуватиме розрахунковий документ — касовий чек (форма №ФКЧ-1) (див. ст. 2 Закону про РРО).

Якщо ж платник ЄП — юрособа вирішив за власним бажанням встановити платіжний термінал, але відповідно до ст. 9 (на нашу думку, крім випадку, зазначеного у п. 1 цієї статті, пояснення див. нижче) та ст. 10 Закону про РРО не використовує касових апаратів, то йому надалі не обов’язково реєструвати і застосовувати при розрахунках касовий апарат.

Проте на практиці інколи на місцях податківці вимагають у таких ситуаціях додатково встановлювати РРО. Хоча підстав для цього, на нашу думку, немає.

Попри все вищевикладене, слід врахувати: якщо юрособа — платник ЄП, яка звільнена від РРО відповідно до норм п. 1 ст. 9 Закону про РРО та при розрахунках оформляє прибутковий касовий ордер (далі — ПКО) згідно з правилами Положення №637, вирішить встановити платіжний термінал, то їй не уникнути використання РРО.

Нагадаємо, що згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО підприємства мають право не застосовувати при розрахунках РРО та РК, якщо дотримуються одночасно таких трьох вимог:

1) реалізують продукцію власного виробництва або надають послуги;

2) не є підприємствами торгівлі чи громадського харчування;

3) приймаючи готівку через касу, застосовують ПКО та видають клієнтам квитанції до них.

ПКО відповідно до норм Положення №637 призначений лише для оформлення готівкових розрахунків. А розрахунки за допомогою банківської платіжної картки — це безготівкові розрахунки. Відповідно, виконати приписи п. 1 ст. 9 Закону про РРО при проведенні розрахунку за товари (роботи, послуги) за допомогою платіжного термінала, а саме надати покупцю квитанцію від ПКО, при безготівкових розрахунках СГ не зможе. Тож у таких випадках радимо відразу після встановлення платіжного термінала (а краще й одночасно) встановити РРО.

Коли виписують ПКО

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами..., підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Пункт 3.3 Положення №637

Відповідальність

За відсутність платіжних терміналів біля РРО у передбачених законодавством випадках визначено санкції. Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів, за відмову прийняти до розрахунку картку, у разі коли СГ зобов’язаний це робити, до такого СГ можуть застосувати санкцію у розмірі 500 н. м. д. г. (8500 грн).

Крім того, передбачено й адмінсанкцію відповідно до ст. 163-15 КпАП. Так, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, тягне за собою накладення штрафу на фізособу-підприємця, посадових осіб юрособи від 100 до 200 н. м. д. г. (1700 — 3400 грн). Аналогічні дії, вчинені особою, яку протягом року вже піддавали адмінстягненню, обійдуться ще дорожче — від 500 до 1000 н. м. д. г. (8500 — 17000 грн).

Розглядають справи про адмінправопорушення, пов’язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), і накладають адміністративні стягнення податківці (ст. 234-2 КпАП).

Термінали у фізосіб-«єдиноподатників»

Як ми зазначали вище, платіжний термінал обов’язково повинні використовувати лише ті СГ, які під час розрахункових операцій застосовують РРО (п. 1 Постанови №878).

А відповідно до п. 6 ст. 9 Закону про РРО та п. 296.10 ПКУ платники єдиного податку — фізособи1 під час розрахункових операцій мають право не застосовувати РРО та РК.

Якщо ж фізособа — платник ЄП вирішить за власним бажанням придбати платіжний термінал, то встановлювати РРО не потрібно (аргументацію див. вище).

Щоправда, не слід забувати, що під час розрахунків СГ зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону про РРО та п. 11 ст. 8 Закону про захист прав споживачів).

Тож при використанні платіжного термінала слід видати покупцеві, крім сліпа2, ще й розрахунковий документ. А ним у разі звільнення від РРО та РК може бути лише товарний чек. Адже ПКО у принципі не може бути виписаний на безготівкову операцію (див. норми Положення №637). Розрахункові квитанції тут теж не годяться — докладніше чому та які розрахункові документи має право видавати підприємець на ЄП див. у «ДК» №11/2013.

1 Попри те що у п. 296.10 ПКУ не згадано підприємців на ЄП 5-ї групи, на думку автора, такі підприємці все ж таки звільнені від застосування РРО відповідно до п. 6 ст. 9 Закону про РРО. Адже згідно з преамбулою до Закону про РРО саме цей закон визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх СГ, їхні господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Крім того, встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім ПКУ, не допускається.

2 Сліп — паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки (п. 1.4 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.04.2010 р. №223).

Звичайно, завжди можна видавати покупцям як розрахункові документи касові чеки з РРО, попередньо зареєструвавши такий РРО у податковій та перевівши у фіскальний режим роботи. Та виписувати товарний чек усе-таки зручніше. Крім того, для пришвидшення розрахунків товарні чеки можна оформляти за допомогою РРО (адже автоматично роздруковувати легше, ніж виписувати). Так, в абз. 4 ст. 13 Закону про РРО передбачено можливість використовувати РРО, зокрема, і підприємцям. При цьому підприємцю, звільненому від застосування касового апарата та РК відповідно до ст. 9 Закону про РРО, не обов’язково переводити такі РРО у фіскальний режим роботи та реєструвати у своїй ДПI (абз. 4 ст. 13 Закону про РРО). Тут головне — запрограмувати РРО так, щоб він видруковував розрахунковий документ під назвою не «касовий чек», а «товарний чек». Додатково такий РРО можна під’єднати до загальної комп’ютерної системи з платіжним терміналом і проводити розрахункові операції автоматично.

На думку автора, у такому разі, крім реквізитів товарного чека, передбачених листом ДПАУ від 27.04.2011 р. №7966/6/23-7015/515(див. в «ДК» №11/2013), до товарного чека варто додати і реквізити, які вимагає п. 3.6 Положення №614.

Нормативна база

  • КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
  • Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
  • Закон про захист прав споживачів — Закон України від 12.05.91 р. №1023-II «Про захист прав споживачів».
  • Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
  • Постанова №878 — Постанова КМУ від 29.09.2010 р. №878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».
  • Положення №614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
  • Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
  • Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.

Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Виправити можна все Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Почуття обов’язку
Ведення податкового обліку майже неможливе без виправлення помилок: чи то через неоднозначність трактування норм законодавства, чи то через зміни законодавства, чи то просто через банальну неуважність. Поговоримо про те, як платникові ЄП виправити помилки...

В рубриці: 


Як міндоходів перевірятиме ЄСВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов’язку
З жовтня цього року запрацювали зміни щодо адміністратора ЄСВ: тепер цим внеском опікуватиметься Міндоходів. У «ДК» №40/2013 ми вже аналізували основні зміни в цьому питанні, зокрема щодо звітності з ЄСВ та довідок від ПФУ. У «ДК» №48/2013 ви зможете дізн...

Платежі до бюджету Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов’язку
Наказом №609 від 22.10.2013 р. Міндоходів затвердило новий порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення пом...

0.016544