Зателефонуйте нам
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...
Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 40 (7.10.2013)
Життя :: Почуття обов’язку

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Передача справ і право підпису

ТОВ підписало угоду, за умовами якої у розрахунок за поставлену продукцію слід видати вексель. Після підписання угоди керівника звільнили, загальними зборами на період передачі справ призначено в. о. керівника. Постає запитання: чи може керівник підписати вексель, що має бути виданий контрагенту? Чи може вексель підписати інша особа, скажімо фінансовий директор чи заступник керівника?

Вимоги міжнародної практики щодо підпису на векселі

Більшість норм вексельного законодавства походить зі світової практики складення векселя та його застосування. I, як не дивно, не останнє місце серед спорів щодо векселів посідають спори стосовно повноважень осіб, які ставлять на ньому свій підпис.

Та й саме вексельне законодавство (у т. ч. й міжнародні конвенції) зумовлює такі спори: нормативні акти у цій сфері не містять положень для визначення належних повноважень осіб, які підписали вексель, а лише встановлюють їх коло.

Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі — УВЗ), до якого Україна приєдналася ще 06.07.99 р., висуває певні вимоги щодо підпису на векселях.

Підпис особи, яка видає вексель (векселедавця), — один з обов’язкових реквізитів векселя, відсутність якого призводить до втрати таким векселем юридичної сили (ст. 76 УВЗ), за винятком випадків:

1) якщо на переказному векселі є підписи осіб, не здатних зобов’язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов’язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель було підписано, то зобов’язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними (ст. 7, 77 УВЗ);

2) кожен, хто поставив свій підпис на переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов’язаний за векселем і, якщо він заплатить, матиме ті самі права, які мала б та особа, за яку він мав намір діяти. Таке саме правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження (ст. 8, 77 УВЗ).

Вимоги щодо підпису, які висуває вексельне законодавство України

Вексель, що видається резидентом на території України, має бути складений із дотриманням таких вимог щодо підпису зобов’язаних за ним осіб: «Вексель підписується від імені юросіб — власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юрособи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою» (абзац другий ч. 5 ст. 5 Закону України від 05.04.2001 р. №2374-III «Про обіг векселів в Україні»).

Висновок: з огляду на вищенаведене, УВЗ пов’язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, з підставами, пов’язаними саме з дефектом форми.

Тобто навіть виявлення підробленого підпису на векселі від імені векселедавця або ж підпису вигаданих осіб чи інших осіб, які не можуть зобов’язуватися за векселем з тих чи інших підстав, не означає відсутності такого підпису взагалі. Такий вексель не слід вважати таким, що має дефект форми — відсутність підпису (див., наприклад, постанови ВГСУ від 22.09.2010 р. №11/29-10 та від 01.07.2013 р. у справі №6/5005/10671/2012).

До наведеного висновку додамо, що особа, яка поставила підпис на векселі, але діяла з перевищенням повноважень, сама відповідає за таким векселем.

Наведемо деякі рекомендації, як керівнику уникнути вищезгаданих наслідків.

Повноваження керівника на підписання векселя

Керівник, якого загальні збори вирішили звільнити, все-таки залишається на своїй посаді до дати звільнення.

У наведеному в запитанні випадку загальні збори обрали таку процедуру дій, яка передбачає спочатку передання справ з призначенням в. о. керівника (хоча це й не обов’язково!) на такий період. Тож наказ про звільнення керівника з посади видаватиметься не раніше дати підписання акта приймання-передачі всіх документів.

У нашому випадку загальні збори надали час (як правило, це два тижні за трудовим законодавством) на передачу справ перед встановленою датою звільнення. За такої процедури, якщо інше не передбачено протоколом загальних зборів, керівник наділений усіма повноваженнями згідно зі статутом, у т. ч. й на підписання всіх документів від імені юрособи, не виключаючи й векселі.

Проте якщо протоколом (рішенням) загальних зборів передбачено деякі обмеження для керівника на період передачі справ, то тут виникають певні проблеми.

Приклад 1 У тексті рішення (протоколу) загальних зборів записано: «...На період передачі справ з 16.07.2013 р. до 01.08.2013 р. керівник не має права підпису на векселях, інших фінансових документах, зокрема[перелік документів], крім актів приймання-передачі за угодами, що ним підписані та складаються у наведений період...».

Отже, маємо таку ситуацію. З одного боку, підпис на векселі має бути саме керівника, причому власноручний. З іншого — якщо повноваження керівника обмежені на період передачі справ, то слід визначитися з повноваженнями особи, яка повинна поставити свій підпис на векселі. Скажімо, йдеться про заступника керівника.

До речі, ВСУ у постанові від 20.03.2012 р. №3-17гс12 допускає досить широке тлумачення терміна «керівник» як особи, яка ставить свій підпис на векселі. На думку суду, керівником може бути не лише службова особа, обрана відповідно до вимог чинного законодавства та вимог статуту підприємства, установи чи організації, незалежно від форми власності, на посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків, а й особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов’язки за спеціальним повноваженням. Зайняття певної службової посади або доручення тимчасово виконувати службові обов’язки має бути оформлено наказом.

Загалом заступники керівника призначаються у порядку, визначеному установчими документами (статутом). Причому заступники можуть виконувати обов’язки керівника за його відсутності в обсягу, визначеному статутом та іншими нормативними документами підприємства. Але в описаній у запитанні ситуації можна надати повноваження на підписання конкретного векселя за конкретним договором і рішенням (протоколом) загальних зборів. У такому випадку не буде помилкою видати заступнику керівника довіреність (вона оформляється особою, на яку загальними зборами буде покладено відповідний обов’язок).

Увага! На нашу думку, в описаному у запитанні випадку все-таки не слід плутати трудові обов’язки з цивільно-правовими. Адже такий документ, як наказ, визначає певні функції у межах покладених трудовим договором та посадовою інструкцією обов’язків. Тож, вибираючи між наказом та довіреністю (хоча вони однаково міститимуть доручення на підписання векселя), треба надати перевагу довіреності.

Щодо керівника, якого незабаром буде звільнено, то якщо протоколом загальних зборів його не позбавлено певних повноважень, підстав для сумніву щодо проставлення ним підпису на векселі немає жодних.

Та й судова практика щодо підтвердження повноважень керівника дедалі частіше звертається до даних ЄДР, які до моменту звільнення міститимуть дані саме про керівника, якого звільняють, а не про того, що виконує його обов’язки.

Чи потрібно повноваження керівника зазначати у статуті?

До речі, щодо підтвердження повноважень керівника на підписання векселя, то чимало спеціалістів вважають, що їх слід шукати у положеннях статуту, де про таке право має бути відповідна пряма вказівка. Проте, на нашу думку, ця позиція хибна, бо статутом надаються загальні господарські повноваження керівника на вчинення певних дій від імені юрособи, які включають і право на підписання договорів та всіх документів, що складаються на їх виконання. Так, відповідно до ст. 92 ЦКУ, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Тож у статуті можна шукати хіба що обмеження на підписання векселів.

Приклад 2 У статуті ТОВ міститься спеціальне застереження: «Керівник (голова правління)... підписує векселі, при прийнятті вищим органом Товариства відповідного рішення...».

У такому разі відповідний орган товариства має прийняти рішення щодо надання повноважень керівнику (голові правління) підписувати векселі. Залишається виконати вимогу абз. 2 ч. 5 ст. 5 Закону «Про обіг векселів» щодо включення до тексту векселя посилання на внутрішній документ юрособи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. За умовами наведеного прикладу, на нашу думку, не потрібно додавати реквізити такого рішення вищого органу товариства — цілком достатньо мати його (можна пред’явити контрагенту для ознайомлення на його вимогу).

Положення про переказний вексель, що стосується і простих векселів

До простих векселів застосовують такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 — 20); строку платежу (статті 33 — 37); платежу (статті 38 — 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 — 50, 52 — 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 — 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем (статті 30 — 32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя.

Стаття 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі

Повноваження представників на підписання векселя

Повертаючись до оформлення повноважень представників, знову ж таки звертаємося до постанови ВСУ від 20.03.2012 р. №3-17гс12.

Так, суд дійшов висновку, що питання про належний характер уповноваження на підписання векселя на території України між вітчизняними госпсуб’єктами має вирішуватися з огляду на загальні норми цивільного законодавства України, зокрема щодо укладення відповідного договору, видачі довіреності, вчинення внутрішніх актів органами юридичної особи, як, наприклад, прийняття рішення зборів учасників, наказу про виконання функцій виконавчого органу тощо.

Таким чином, якщо загальні збори не обмежили повноважень керівника на період передачі (до дати звільнення), вексель може підписати й керівник. Проте підприємство може уповноважити на підписання векселя в. о. керівника, фінансового директора чи заступника керівника, видавши на це довіреність. У такому разі реквізити довіреності можна зазначити після підпису такої особи на векселі (див. також п. 2.11 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою НБУ від 16.12.2002 р. №508).

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Правила внутрішнього трудового розпорядку Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Почуття обов’язку
Широко відомо, що багато підприємств, у т. ч. і ті, де є значна кількість працівників, не опікуються питаннями трудової дисципліни. Більшість питань організації робочого часу і часу відпочинку, а також проблеми, які виникають у процесі такої організації, ...

В рубриці: 


Як міндоходів перевірятиме ЄСВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов’язку
З жовтня цього року запрацювали зміни щодо адміністратора ЄСВ: тепер цим внеском опікуватиметься Міндоходів. У «ДК» №40/2013 ми вже аналізували основні зміни в цьому питанні, зокрема щодо звітності з ЄСВ та довідок від ПФУ. У «ДК» №48/2013 ви зможете дізн...

Платежі до бюджету Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов’язку
Наказом №609 від 22.10.2013 р. Міндоходів затвердило новий порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення пом...

0.968882