(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 43 (28.10.2013)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Зійти з простого шляху

Причинами відмови від спрощеної системи оподаткування може бути або власне бажання платника єдиного податку, або порушення умов перебування на спрощеній системі. Пропонуємо з’ясувати, який порядок зміни системи оподаткування фізособами-підприємцями у тих чи інших випадках.

Підстави для зміни системи оподаткування

Порядок відмови від спрощеної системи оподаткування передбачено у п. 298.2 ПКУ з урахуванням норм Порядку №1675. Підприємці — платники ЄП можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування та перейти на загальну систему1 або зобов’язані зробити це у випадках, передбачених нормами ПКУ.

Змінити систему оподаткування за власним бажанням підприємець може за умови відсутності непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу з ЄП та/або інших податків і зборів, які платник єдиного податку повинен сплачувати (перелік податків та зборів, від яких звільнено платників ЄП, встановлено п. 297.1 ПКУ) (пп. 298.2.2 ПКУ). Iноді підприємці на спрощеній системі оподаткування, які сплачують ЄП за фіксованою ставкою (перша та/або друга група), помилково вважають, що у разі перебування у декретній відпустці та за відсутності госпдіяльності і, відповідно, доходів сплачувати єдиний податок не потрібно. Відразу зауважимо, що це не так. Такому платнику ЄП податкові зобов’язання зі сплати ЄП нараховуються до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому подано заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.

Також нагадаємо, що з 11.08.2013 р. Законом №404 контроль за дотриманням сплати ЄСВ покладено на контролюючі органи, якими є органи доходів і зборів. Тому заборгованість зі сплати єдиного внеску теж може стати причиною відмови змінити систему оподаткування.

Примусовий перехід на загальну систему оподаткування передбачено у випадках, перелік яких наведено у пп. 298.2.3 ПКУ:

— перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу відповідної групи (першої — третьої групи) та непереходу на іншу групу і незастосування іншої ставки ЄП2;

— застосування іншого способу розрахунків, ніж грошова форма;

— здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (пп. 291.5.1 ПКУ);

— перевищення чисельності фізосіб, які перебувають у трудових відносинах із платником ЄП (п. 291.4 ПКУ);

— здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника ЄП (причому для платників ЄП першої і другої групи дохід, отриманий від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника ЄП, оподатковується не за фіксованою ставкою, а за ставкою 15% — пп. 2 п. 293.4 ПКУ);

— несплати податкового боргу3, що виник у платника ЄП протягом двох послідовних кварталів (пп. 3 п. 299.15 ПКУ).

1 У цьому випадку оподаткування доходів від провадження підприємницької діяльності відбуватиметься за нормами ст. 177 ПКУ.

2 Або при перевищені доходу у 20 млн грн — це максимальна сума доходу, яка дозволяє застосовувати спрощену систему (платники ЄП, що належать до п’ятої групи) (пп. 5 п. 291.4 ПКУ).

3 Сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання (пп. 14.1.175 ПКУ).

Порядок дій при зміні системи оподаткування

Якщо платник ЄП змінює систему оподаткування, він зобов’язаний повідомити про це контролюючі органи, подавши заяву. Такий документ підприємець подає за місцем своєї реєстрації. Окремої форми заяви про відмову від спрощеної системи немає, це звична форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (затверджена наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675). У заяві зазначаються обов’язкові відомості, а також дата (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на загальну та причини відмови від спрощеної системи оподаткування (рядок 5.4 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» форми заяви).

Відповідно до п. 4 Порядку №1675, заява подається суб’єктом господарювання до органу державної податкової служби особисто або поштою. Подання заяви в електронному вигляді наразі нормами чинного законодавства не передбачено.

Дата подання заяви залежить від того, з якої причини підприємець відмовляється від спрощеної системи оподаткування. Якщо перехід пов’язаний із власним рішенням суб’єкта господарювання, заява подається не пізніше ніж за 10 к. д. до початку нового календарного кварталу (року) (норма пп. 298.2.1 ПКУ). Якщо перехід пов’язаний із порушенням вимог застосування спрощеної системи, тут не все однозначно, бо дата подання повідомлення про зміну системи оподаткування прописана у ПКУ не дуже коректно.

Річ у тім, що термін подання заяви «не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, в якому допущено відповідне порушення» встановлено лише для випадку перевищення відповідного обсягу доходу (п. 293.8 ПКУ, п. 9 Порядку №1675), а для інших порушень (див. вище пп. 298.2.3 ПКУ) терміну немає. Проте, на наш погляд, логічно і в інших випадках примусового переходу дотримуватися цього терміну. Хоча варто врахувати, що пп. 298.2.1 ПКУ поширюється і на випадки примусового переходу. Отже, щодо питання терміну подання заяви при обов’язковій зміні оподаткування маємо суперечність двох норм Податкового кодексу.

А як же припис підпункту 298.2.1 ПКУ, де сказано про термін: «не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року)»? Загалом можна зрозуміти, що у разі примусового переходу потрібно дотримуватися саме цього терміну. Але на практиці у багатьох випадках це є неможливим. Наприклад, платник ЄП здійснив бартерну операцію 30 числа, тож згідно з пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ він мусить перейти на загальну систему оподаткування. Відповідно, заяву доведеться подати не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, в якому допущено порушення.

Отже, якщо зміна системи оподаткування не пов’язана з порушеннями та відбувається за власним бажанням підприємця, заява про відмову від спрощеної системи оподаткування подається не пізніше ніж за 10 к. д. до початку податкового кварталу. Якщо перехід здійснюється через порушення (перелік порушень зазначено у пп. 298.2.3 ПКУ), заяву слід подати не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, в якому допущено порушення.

Особливо це стосується підприємців, які перебували на першій або другій групі ЄП. Адже такі особи щомісяця сплачують фіксовану ставку ЄП авансом не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ПКУ), тож якщо територіальний орган Міндоходів не повідомити до цієї дати про перехід на загальну систему, у картці особового рахунка платника ЄП з’явиться недоплата.

Отже, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування (або в якому сталося порушення), підприємець перебуває на загальній системі оподаткування.

Відповідно до п. 299.15 ПКУ, в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву (або в якому сталося порушення), свідоцтво платника ЄП анулюється. Протягом 10-ти днів колишній платник ЄП повинен повернути свідоцтво до територіального органу Міндоходів (пп. 299.15.1 ПКУ). Теоретично за порушення строків повернення свідоцтва відповідальності не передбачено, але рекомендуємо виконати вимоги ПКУ.

Порядок подання звітності

Підприємці — платники ЄП ведуть облік у книгах обліку доходів (для платників ЄП першої, другої та третьої і п’ятої груп, які не є платниками ПДВ та платників третьої та п’ятої груп, які є платниками ПДВ, затверджено окремі книги та порядок їх ведення)1. На основі даних із книг заповнюються податкові декларації платника ЄП2. Згідно зі ст. 294 ПКУ, податковий (звітний) період для платників ЄП:

першої та другої групи — календарний рік (пп. 49.18.3 ПКУ);

третьої та п’ятої групи — календарний квартал (пп. 49.18.2 ПКУ).

Постає запитання: який строк подання податкової декларації платника ЄП для підприємців першої або другої групи, що відмовляються від спрощеної системи оподаткування протягом року? Вважаємо, що у цьому випадку такі платники ЄП зобов’язані подати до територіального органу Міндоходів декларацію за податковий (звітний) період — квартал. Отже, незважаючи на обрану групу ЄП, підприємці у разі зміни системи оподаткування подають податкові декларації з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Вище ми зазначали, що з першого числа місяця, наступного за податковим кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування (або в якому сталося порушення), підприємець перебуває на загальній системі оподаткування. Відповідно до п. 177.5 ПКУ, підприємці, перебуваючи на загальній системі оподаткування, звітують за результатами календарного року у строки, встановлені пп. 49.18.5 ПКУ, — протягом 40 к. д., наступних за останнім календарним днем податкового року. Але у разі зміни системи оподаткування підпунктом 177.5.2 ПКУ встановлено вимогу: «Фізичні особи — підприємці, які ... перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну..., подають податкову декларацію3 за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність... Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1..., що настануть у звітному податковому році». Мета подання такої декларації — розрахунок авансових платежів з ПДФО на поточний рік, їх підприємець розраховує самостійно та зазначає у відповідній декларації.

1 Форми та порядок ведення книг затверджено наказом Мінфіну від 15.12.2011 р. №1637.

2 Форми декларацій затверджені наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. №1688.

3 Форму затверджено наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. №1395.

У полі 2 розділу I декларації (шапка звіту) зазначають номер відповідного кварталу арабською цифрою від 1 до 4 (пп. 1.2 р. III Iнструкції №1395). Решту обов’язкових реквізитів заповнюють класично. Далі у розділі III подають відомості про доходи від провадження госпдіяльності (на загальній системі оподаткування). Разом із декларацією заповнюється та подається додаток 5 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності» — про подання додатка потрібно зробити відмітку наприкінці декларації (пп. 3.1 р. III Iнструкції №1395). У додатку 5 зазначаються результати госпдіяльності підприємця за підсумками звітного кварталу, в якому вперше застосовувалася загальна система оподаткування. Вписуються суми доходу, вартість документально підтверджених витрат, пов’язаних із госпдіяльністю, сума чистого оподатковуваного доходу. У розділі II додатка 5 — розрахунок суми ПДФО за підсумками звітного кварталу. У рядку 8 цього розділу додатка 5 відображається розмір квартальних авансових платежів, що підлягають сплаті до бюджету щокварталу (рядок 03 х 25%).

Сплатити суму податку, визначену у рядку 07.01 додатка 5 (аналогічна сума буде у рядку 03.01 розділу III декларації), слід протягом 10-ти к. д. після закінчення граничного терміну подання звітності. Крім того, у декларації підприємець самостійно розраховує розмір квартальних авансових платежів з ПДФО на наступні квартали звітного року (по 25% від суми, зазначеної у рядку 03 додатка 5). Авансові платежі підлягають сплаті щокварталу: до 15 березня (але якщо декларацію подано за результатом першого кварталу звітного року, авансовий платіж до 15 березня не сплачується, адже ще немає розрахованої суми), до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада (пп. 177.5.1 ПКУ).

Податки на загальній системі

Спрощена система оподаткування — це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків. Так, відповідно до п. 297.1 ПКУ, платника ЄП було звільнено від сплати деяких податків та зборів. Але з моменту переходу на загальну систему оподаткування підприємець ризикує стати платником деяких податків та зборів, яких він раніше не платив. Зокрема, це стосується збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 267.1.1 ПКУ платниками збору є суб’єкти господарювання — фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування, які отримують в установленому ст. 267 ПКУ порядку торгові патенти та провадять, зокрема, такі види підприємницької діяльності:

— торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

— діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України (перелік платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент, затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1258).

Щодо ПДВ, то згідно з п. 181.1 ПКУ, якщо загальна сума від проведення операцій з постачання товарів/послуг1, що підлягають оподаткуванню відповідно до р. V ПКУ (у т. ч. з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі), нарахована (сплачена) особі протягом останніх 12 к. м., загалом перевищує 300 тис. грн (без ПДВ), підприємець зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ. Під оподатковуваними операціями слід розуміти операції, які підпадають під оподаткування ПДВ (пп. 14.1.186 ПКУ). При визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації платником ПДВ враховуються обсяги операцій, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ.

У такому разі (за необхідності реєстрації платником ПДВ) реєстраційна заява2 подається не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому зроблено перехід (п. 183.4 ПКУ). Тож слід пам’ятати, які саме операції постачання потраплять до загальної суми, після перевищення якої треба зареєструватися платником ПДВ.

1 За мінусом повернутих товарів/послуг, які були раніше поставлені, або повернутих продавцем сум попередньої оплати за товари/послуги (див. ЄБПЗ, підкатегорія 130.02).

2 Форма заяви затверджена наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. №1394 (додаток 1).

Згідно з п. 183.10 ПКУ, будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації та не подала вчасно до органу Міндоходів реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Тому в жодному разі не можна відкладати подання заяви на останній день! Відповідно, якщо особа підпадає під обов’язкову реєстрацію платником ПДВ і не подала вчасно заяву та здійснює постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, починаючи з 11 числа календарного місяця і до моменту реєстрації платником ПДВ їй будуть нараховані ПЗ з ПДВ без права на податковий кредит за цей період. Пам’ятайте, що статтею 123 ПКУ передбачено відповідальність за ненарахування або несплату податку в разі невчасної реєстрації платником ПДВ.

Якщо особа при зміні системи оподаткування за власним бажанням хоче стати платником ПДВ (перевищення суми у 300 тис. грн немає), заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду.

Також не слід забувати, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані застосовувати РРО (хоча й зі згаданого правила є винятки — див. ст. 9 та ст. 10 Закону про РРО).

Нормативна база

  • Закон №404 — Закон України від 04.07.2013 р. №404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи».
  • Iнструкція №1395 — Iнструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. №1395.
  • Порядок №1675 — Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджений наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675.

Олена ВОДОП’ЯНОВА, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



«Сімейний підряд» у підприємництві Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: Податковий облік
У господарській діяльності підприємець іноді стикається з тим, що до співпраці залучаються дружина/чоловік, інші члени сім’ї. Це може бути як тимчасове заміщення під час відсутності підприємця, так і виконання обов’язків продавця, інша допомога то...

В рубриці: 


ПДВ із мінусом: подальша доля Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року був важким звітним періодом для тих платників ПДВ, які мали
станом на 01.02.2015 р. від’ємне значення з цього податку. Але навіть після
подання звітності з ПДВ за лютий у багатьох платників податку залишається
сумнів: а чи прав...

Як використати переплату з ПДВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
На 1 травня 2015 р. підприємство не мало оподатковуваних операцій з ПДВ
протягом останніх 11 місяців. При цьому в картці особового рахунку з ПДВ
значиться переплата, яка виникла за рахунок надміру сплачених грошових
зобов’язань, які залишилися...

0.013295