Зателефонуйте нам
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...

Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 45 (11.11.2013)
Життя :: Почуття обов’язку

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Валютний контроль: межі дозволеного

Сучасне вітчизняне законодавство накладає багато обмежень на підприємства, особливо щодо операцій в іноземній валюті. Ці обмеження ми досить часто розглядали на сторінках нашого видання1. У цій статті розглянемо інші актуальні питання стосовно валютного контролю.

Які операції з іноземною валютою можуть здійснювати резиденти-юрособи без індивідуальної ліцензії НБУ?

Згідно зі ст. 5 Декрету №15-93, резиденти-юрособи мають право здійснювати без індивідуальної ліцензії НБУ такі операції:

— платежі в іноземній валюті за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;

— платежі в іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

— платежі в іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої у м. Брюсселі 12 лютого 1981 року, та інших міжнародних договорів;

— переказ інвестором (представництвом іноземного інвестора на території України) за межі України іноземної валюти іншим інвесторам за відповідною угодою про розподіл продукції;

— одержання кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів не перевищують установлені законодавством межі;

— відкриття рахунків в іноземній валюті представництвами підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Також Правилами №200 передбачено кілька випадків, у яких юрособи-резиденти мають право використовувати готівкову іноземну валюту, зокрема (але не виключно), для:

— виплати заробітної плати працівникам-нерезидентам (п. 5.1);

— надання працівникам авансів на закордонні відрядження (глава 2);

— забезпечення експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном (глава 3);

— виконання зобов’язань перед нерезидентами — морськими агентами (глава 4).

Чи може підприємство отримати кредит в іноземній валюті від нерезидентів-засновників? Чи підлягає отримана валюта обов’язковому продажу? Чи зможе підприємство відносити до податкових витрат суми процентів за такими кредитами?

Як зазначено вище, юрособи-резиденти, згідно зі ст. 5 Декрету №15-93, мають право навіть і без індивідуальної ліцензії НБУ на отримання кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів не перевищують встановлені законодавством межі. Отримання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів, у т. ч. від засновників, регулюється Положенням №270. Отже, чинне законодавство не містить заборони щодо отримання резидентами валютних кредитів від нерезидентів-засновників.

Докладніше про порядок отримання таких кредитів та відображення їх в обліку можна прочитати у «ДК» №42/20132, а зараз відповімо лише на поставлені запитання.

Зверніть увагу: з 12.09.2013 р. 50% іноземної валюти, яка надходить до юросіб-нерезидентів з-за кордону за кредитними договорами, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України3. Наразі така вимога діє лише до 19.11.2013 р. Але не виключено, що НБУ видасть нову постанову аналогічного змісту, і продаж надходжень в інвалюті з-за кордону буде продовжено.

1 Див., зокрема: статті В. Брюховецького «Продовження термінів розрахунків у ЗЕД» у «ДК» №24/2012, В. Рората «ЗЕД-операції та платники ЄП» у «ДК» №15/2013, Ю. Єгорової «Списання заборгованості в іноземній валюті» у «ДК» №20/2013, Н. Канарьової «Переведення боргу у ЗЕД» у «ДК» №23/2013, тощо.

2 Хоча статтю Г. Бикової «Процентна позика від нерезидента» присвячено проблемі отримання та відображення процентної позики, із ситуацією з кредитом у ній досить багато аналогій.

3 Докладніше про зміни, внесені до Постанови №163, читайте «ДК» №45/2013.

Стосовно права на податкові витрати за процентами зазначимо таке. Згідно з п. 141.1 і пп. 138.10.5 ПКУ, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов’язані з нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (у т. ч. за кредитами), крім витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31. Право на такі податкові витрати у складі інших витрат одержувач кредиту має у кожному звітному періоді нарахування процентів, за умови що одержаний кредит платник податку на прибуток використав у господарській діяльності (на придбання товарів, виробничих основних засобів, поповнення обігових коштів тощо).

Але є й обмеження.

1. ПКУ не передбачає права платника відносити суми процентів за кредитами, наданими нерезидентами, що мають офшорний статус, до складу податкових витрат (див. лист ДПСУ від 09.07.2012 р. №12370/6/15-0116 та пп. 138.10.5 і 14.1.267 ПКУ).

2. Якщо засновник-нерезидент, що надає кредит, має корпоративні права, акції на 50% і більше відсотків статутного фонду одержувача кредиту, то платник податку на прибуток — одержувач кредиту має право віднести до податкових витрат проценти, нараховані за таким кредитом, лише у сумі, яка не перевищує суму доходів у вигляді процентів такого платника від операцій з розміщення власних активів, збільшену на суму 50% оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування сум таких процентів (п. 141.2 ПКУ). Але суми процентів, які такий платник податку міг би віднести до складу податкових витрат за інших, звичайних умов отримання кредиту (згідно з п. 141.1 ПКУ), підлягають перенесенню на результати майбутніх звітних періодів, хоча й зі збереженням обмежень, передбачених п. 141.2 ПКУ.

Чи можливі бартерні розрахунки за ЗЕД-договорами?

Правові засади здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності встановлює Закон №351. З норм цього Закону можна зробити такі висновки:

бартерні операції за ЗЕД-договорами є можливими, але з певними обмеженнями;

— державою заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій у ЗЕД з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається КМУ. Наразі такий перелік встановлено додатками 1 та 2 до Постанови №756;

— товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені у такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг — з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. Датою ввезення товарів вважається дата оформлення митної декларації на імпорт, а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг — дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. У разі переоформлення в установленому порядку бартерного договору на інші види ЗЕД-договору строки розрахунків із нерезидентом не поновлюються та не перериваються;

— порушення строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг) за таким договором. Стягують пеню органи Міндоходів на підставі результатів перевірок.

Чи можливим є залік заборгованостей за ЗЕД-договорами?

У межах ЗЕД, так само як і в межах інших видів діяльності, між сторонами — резидентами та нерезидентами — можуть виникати зустрічні вимоги щодо оплати заборгованості, яка виникла при виконанні зовнішньоекономічних договорів. Згідно з частиною третьою ст. 203 ГКУ, господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої не настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Крім того, ст. 601 ЦКУ говорить про можливість припинити зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін (ч. 2 ст. 601 ЦКУ). Сторони можуть домовитися здійснити таке зарахування і шляхом складення двосторонього письмового документа (зокрема, акта про взаємний залік зобов’язань).

Зарахуванню підлягають лише зустрічні вимоги, тобто вимоги, що випливають з кількох різних зобов’язань, сторонами в яких є одні й ті самі особи, кожна з яких в одному зобов’язанні виступає кредитором, а в іншому — боржником. Обмеження щодо ситуацій із заліком зустрічних вимог встановлені, зокрема, ст. 602 ЦКУ, але серед них немає заборони здійснювати такі заліки в ЗЕД. Не міститься такої заборони й у валютному законодавстві України. Отже, взаємозалік, або залік зустрічних вимог (зобов’язань), у ЗЕД є можливим.

Міндоходів — про зустрічні вимоги у ЗЕД

Що розуміється під поняттям «однорідні вимоги» з метою припинення зобов’язань за експортними, імпортними операціями шляхом зарахування зустрічних вимог?

Залік зустрічних однорідних вимог у сфері ЗЕД здійснюється, у разі коли резидент-експортер і нерезидент-імпортер мають взаємні заборгованості (вимоги) один перед одним за різними зовнішньоекономічними договорами та погашають їх шляхом зарахування. При цьому, згідно з частиною третьою ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Єдина база податкових знань, категорія 114

Зверніть увагу: згідно з п. 1.10 Iнструкції №136, припинення дебіторської та кредиторської заборгованості при проведенні розрахунків за зовнішньоекономічними договорами шляхом заліку зустрічних однорідних вимог можливе за обов’язкової наявності таких умов:

— вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом та нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

— вимоги є однорідними;

— термін виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлено чи визначено моментом пред’явлення вимоги;

— між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо.

Якщо зазначені вимоги не виконуються, то проведення заліку за ЗЕД-договором є неможливим.

Нормативна база

  • Декрет №15-93 — Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
  • Закон №351 — Закон України від 23.12.98 р. №351-ХIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності».
  • Постанова №756 — Постанова КМУ від 29.04.99 р. №756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності».
  • П(С)БО 31 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом МФУ від 28.04.2006 р. №415.
  • Положення №270 — Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене постановою Правління НБУ від 16.07.2004 р. №270.
  • Правила №200 — Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р. №200.
  • Iнструкція №136 — Iнструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. №136.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Валютна довідка: нові акценти Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: Почуття обов’язку
Форма довідки про відсутність за межами України валютних цінностей та майна (далі — валютна довідка) свого часу була наведена у спільному листі НБУ, ДПАУ та ДМСУ від 09.01.98 р. №13-226/53-188, 206/10/22-0117, 11/3-247. Проте українське законодавство відт...

В рубриці: 


Як міндоходів перевірятиме ЄСВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов’язку
З жовтня цього року запрацювали зміни щодо адміністратора ЄСВ: тепер цим внеском опікуватиметься Міндоходів. У «ДК» №40/2013 ми вже аналізували основні зміни в цьому питанні, зокрема щодо звітності з ЄСВ та довідок від ПФУ. У «ДК» №48/2013 ви зможете дізн...

Платежі до бюджету Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов’язку
Наказом №609 від 22.10.2013 р. Міндоходів затвердило новий порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення пом...

0.02314