Зателефонуйте нам
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Чергові семінари,
тренінги, вебінари ...
Більше семінарів ...









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 45 (11.11.2013)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Зарплата в іноземній валюті

Загальний тренд глобалізації спричинився до того, що досить часто штатним працівником вітчизняного підприємства стає іноземець. З’ясуймо, чи має право підприємство-резидент проводити розрахунки із заробітної плати з ним в іноземній валюті, чи виключно у гривнях.

Юридичні аспекти

Порядок оплати праці на території України регулюється Законом про оплату праці. Зокрема, статтею 23 цього Закону закріплено, що заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у будь-якій іншій формі забороняється. Які ж грошові знаки мають законний обіг на території України?

Визначення статусу, а також валюти України та іноземної валюти (а отже, і грошових знаків) дано Декретом №15-93. Згідно зі ст. 3 цього Декрету, валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом або іншими актами валютного законодавства України.

Отже, за загальним правилом, гривня — це єдина валюта, у якій може бути виплачено зарплату, крім виключних випадків, які повинні бути прямо визначені законодавством України. До таких винятків, зокрема, належать передбачені Правилами №200. Саме цей нормативно-правовий акт дозволяє використовувати іноземну валюту як засіб оплати праці. Відповідно до п. 5.1 Правил №200, юридичні особи — резиденти та іноземні представництва можуть використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці, виплати премій і призів працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом. Таким чином, заробітна плата на території України може виплачуватися в іноземній валюті, але тільки працівникам-нерезидентам, і не може бути використана як засіб для оплати праці працівників-резидентів.

Підкреслимо: для того щоб виплачувати заробітну плату працівникові-нерезиденту в іноземній валюті, така форма оплати праці має бути встановлена контрактом між роботодавцем і працівником. А оскільки копія цього контракту використовується для підтвердження факту працевлаштування працівника-іноземця, то така вимога має бути передбачена у контракті від самого початку (в його першій редакції). Про це далі.

Для того щоб прийняти на роботу працівника-іноземця, майбутній працедавець отримує дозвіл на застосування праці іноземців у встановленому законодавством порядку (Порядок №437). Якщо працевлаштовується іноземець, який постійно проживає на території України, або якщо він приймається на роботу до іноземного представництва тощо1, такий дозвіл не потрібен. Роботодавець, одержавши дозвіл, протягом трьох робочих днів з моменту укладення з працівником-іноземцем трудового договору (контракту), подає його копію, засвідчену роботодавцем, територіальному органу Державної служби зайнятості (п. 27 Порядку №437).

1 Повний перелік категорій іноземців, для працевлаштування яких в Україні не потрібен відповідний дозвіл, визначено в ч. 6 ст. 42 Закону від 05.07.2012 р. №5067-VI «Про зайнятість населення».

Власне умовами такого трудового договору (контракту) визначається порядок оплати праці нерезидента, і тому лише ним за згодою сторін можна передбачити, в якій саме валюті буде виплачуватися зарплата працівникові-нерезиденту. Щодо розміру зарплати такого працівника, то він також визначається умовами конкретного трудового договору, проте не може бути меншим за розмір зарплати працівника-резидента, який обіймає аналогічну посаду та виконує аналогічні трудові функції. Адже, відповідно до ст. 26 Конституції, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України (за винятками випадків, прямо передбачених законодавством і міжнародними договорами України). Тож на нерезидентів також поширюється встановлена державою гарантія — мінімальний розмір заробітної плати (ст. 3 Закону про оплату праці). Отже, можна стверджувати про певне обмеження зарплати нерезидента «знизу», водночас верхня межа розміру оплати праці працівників-нерезидентів законодавчо не обмежена.

Як уже було зазначено вище, порядок використання, а також обіг іноземної валюти регулюються Правилами №200 та Декретом №15-93. Виходячи з їхніх вимог підприємство зможе отримати валюту для виплати зарплати працівникам виключно у банку, в якому воно обслуговується. Адже ст. 6 Декрету №15-93 прямо визначає, що торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами — юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою НБУ, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Придбати валюту у фізособи підприємство також не має права через вимоги п. 3 ст. 6 того самого Декрету №15-93, яким закріплено, що резиденти і нерезиденти — фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим фінансовим установам, які одержали ліцензію НБУ, або за їхнім посередництвом — іншим фізичним особам — резидентам. Отже, підприємству залишається або придбавати валюту за посередництвом обслуговуючого банку на міжбанківській валютній біржі, або ж знімати її з власного валютного рахунка, якщо вона є в наявності.

Проте, відповідно до п. 8.14 Правил №200, готівкова іноземна валюта, отримана юридичними особами — резидентами та іноземними представництвами з власних поточних рахунків в іноземній валюті, відкритих в уповноважених банках, має бути використана виключно на цілі, на які вона отримана. I хоча у випадку з виплатою зарплати у валюті цього прямо не передбачено, підприємству потрібно буде подати заяву на видачу готівки, в якій наводиться мета отримання готівкової іноземної валюти.

Щодо ліміту готівки у валюті, то п. 8.11 Правил №200 наголошує: уповноважений банк має встановити ліміт залишків іноземної валюти у касі суб’єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, якщо залишки іноземної валюти залишаються у неробочі часи доби у касі. Але до розрахунку ліміту каси не включаються кошти, передбачені для виплати заробітної плати нерезидентам та на відрядження працівників за кордон. Проте Правилами №200 прямо не встановлено кількість днів, протягом яких підприємство має право тримати валюту у касі для виплати зарплати без порушення ліміту. У п. 8.11 Правил №200 сказано тільки про те, що понадлімітні залишки готівкової інвалюти підлягають повній інкасації до уповноваженого банку на поточний валютний рахунок підприємства. Виходячи з цього можна дійти висновку: якщо при отриманні валюти для виплати зарплати у підприємства в касі виникає переліміт, то він підлягає здаванню до банку не пізніше наступного банківського дня.

Бухгалтерський та податковий облік

Для накопичення інформації про рух коштів в іноземній валюті у касі підприємства використовується субрахунок 302 «Каса в іноземній валюті». Оскільки спеціального рахунка чи субрахунку для обліку розрахунків із зарплати в іноземній валюті чинним Планом рахунків не передбачено, як нарахування, так і виплата зарплати в інвалюті обліковується за субрахунком 661 «Розрахунки за заробітною платою». Не передбачено чинним законодавством і типових форм первинних документів для оформлення операцій з нарахування та виплати зарплати в інвалюті. Проте, виходячи з вимог п. 2.7 Положення №88, підприємство може використовувати діючі або виготовлені самостійно бланки первинних документів, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Те саме стосується і використання касової книги в іноземній валюті. Законодавство не визначає, чи повинна вестися у такому разі окрема касова книга у валюті. Але немає і заборони1. Тож підприємство, якщо вважає за потрібне, може використовувати окрему касову книгу для певної валюти.

1 Встановлена п. 4.2 Положення №637 вимога щодо того, що на підприємстві повинна вестися лише одна касова книга (не враховуючи касових книг, що ведуться у відокремлених підрозділах), стосується лише обліку готівки у валюті України, тобто гривнях.

Підпунктом 170.10.1 ПКУ визначено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, які нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів). Тож працівник-нерезидент матиме таку саму ставку оподаткування 15% або 17% (п. 167.1 ПКУ) і право на ПСП (за умови виконання норм ст. 169 ПКУ) тощо.

Наступне запитання — в разі нарахування зарплати у валюті як визначити базу для ПДФО, який брати курс? Фахівці Міндоходів дали відповідь у ЄБПЗ: береться валютний курс НБУ на дату нарахування зарплати (див. ЄБПЗ, підкатегорія 103.02).

Приклад Працівникові-нерезиденту на посаді менеджера зі збуту, за умовами трудового договору зарплата виплачується у валюті. Він подав заяву на застосування ПСП за пп. 169.1.1 ПКУ. Бухгалтерія нараховує зарплату у гривнях за курсом НБУ на дату такого нарахування. Бухгалтерський та податковий облік наведено у таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік зарплати працівника-нерезидента


з/п
Зміст господарської операції
Бухгалтерський облік
Сума
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
Нараховано зарплату за жовтень 2013 р.
Курс НБУ на дату нарахування зарплати 8 грн за 1 долар США. Сума зарплати 187,50 доларів США.
Сума зарплати у гривнях: $187,50 х 8 = 1500,00 грн
93
661
1500,00
$187,50
1500,00
2.
Нараховано ЄСВ (ставка 36% умовно)
1500 х 36% = 540,00
93
651
540,00
540,00
3.
Утримано ЄСВ (3,6%)
661
651
54,00
4.
Утримано ПДФО
(1500 - 573,50 - 54) х 15%
661
641
130,88
5.
Перераховано:
ЄСВ (540,00 + 54,00)
ПДФО
651
641
311
311
594,00
130,88


6.
Отримано кошти з банку на виплату зарплати (долари США)
302
312
1315,12
$164,39*
7.
Виплачено зарплату
661
302
1315,12
$164,39*
* Працівникові-нерезиденту належить до виплати 1500,00 - 54,00 - 130,88 = 1315 грн 12 коп., курс НБУ на дату виплати зарплати — 8 грн за 1 дол. США, отже, сума до виплати 1315 : 8 = 164,39. У прикладі курси валюти на дату нарахування зарплати і дату виплати збігаються. Якщо вони будуть різними, у підприємства виникне курсова різниця. Бухгалтерський облік курсових різниць, що виникають унаслідок перерахунку, здійснюється на субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці» або на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці».

Нормативна база

  • Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
  • Декрет №15-93 — Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
  • Правила №200 — Правила використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджені постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р. №200.
  • Порядок №437 — Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою Кабміну від 27.05.2013 р. №437.
  • Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88.

Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Курсові різниці у платників ЄП Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Практика
Розрахунки у зовнішньоекономічній діяльності (далі — ЗЕД), як правило, здійснюються в іноземній валюті. Оплата за виконання своїх зобов’язань може провадитися з передоплатою або післяплатою. Офіційний курс валюти щодня змінюється, як наслідок, від пер...

В рубриці: 


ЄП мінус ПДВ = 2 чи 4? Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Юридична особа є платником ПДВ та єдиного податку третьої групи за ставкою
2%. Реєстрацію ПДВ анульовано за ініціативою податкового органу згідно з пп.
«ж» п. 184.1 ПКУ в середині кварталу. Яку ставку єдиного податку слід
застосовувати у періо...

Відступлення права вимоги «єдиннику» Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ТОВ на загальній системі хоче відступити право вимоги боргу в 10 тис. грн.
Відступає ТОВ на єдиному податку. Варіантів два: відступлення за 3 тис.
гривень або відступлення безоплатно. Який варіант є вигіднішим з погляду
оподаткування? Коли вин...

0.023968