(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...
Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 48 (2.12.2013)
Життя :: Почуття обов’язку

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Як міндоходів перевірятиме ЄСВ

З жовтня цього року запрацювали зміни щодо адміністратора ЄСВ: тепер цим внеском опікуватиметься Міндоходів. У «ДК» №40/2013 ми вже аналізували основні зміни в цьому питанні, зокрема щодо звітності з ЄСВ та довідок від ПФУ. У «ДК» №48/2013 ви зможете дізнатися, як правильно заповнювати платіжки, у т. ч. і з ЄСВ. А зараз поговоримо про основні види та процедурні аспекти перевірок ЄСВ.

Види перевірок та склад перевіряльників

Відповідно до норм ст. 13 Закону про ЄСВ1, органи доходів та зборів мають право, зокрема, проводити перевірки на підприємствах та у фізичних осіб — підприємців. Такі перевірки стосуються бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Держреєстру2. Також податківці мають право отримувати необхідні пояснення, довідки та відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

1 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

2 Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Такі перевірки можуть бути як документальними (планові або позапланові; виїзні або невиїзні), так і камеральними (п. 75.1 ПКУ та п. 2 ч.1 ст. 13 Закону про ЄСВ). Зверніть увагу: фактичні перевірки щодо ЄСВ для податківців чинним законодавством наразі не передбачені.

Проте, враховуючи, що для податкового регулятора адміністрування та перевірки цього внеску — справа нова і певних професійних надбань працівникам на місцях спершу бракуватиме, законодавець передбачив їм на допомогу досвідчених фахівців територіальних відділень ПФУ. Так, ч. 2 п. 1 ст. 13-1 Закону про ЄСВ передбачено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право:

брати участь у планових перевірках, які проводяться органами доходів і зборів, для перевірки достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Держреєстру;

— у випадках, передбачених законом, проводити позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів страхувальників щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок.

Як це працюватиме на практиці, наразі не відомо, проте сумнівною виглядає теза, що працівники ПФУ самостійно ініціюватимуть власну участь у перевірці СГД. Особливо враховуючи той факт, що надходжень на рахунки ПФУ внаслідок таких перевірок не буде. Адже у перевірках від Міндоходів ПФУ лише «бере участь» — інших прав на таких перевірках він не має. Найімовірніше, перевірки щодо ЄСВ від Міндоходів та ПФУ будуть проводитися разом, і Міндоходів накладатиме свої штрафи, а ПФУ — свої.

Умови допуску до перевірок та строки їх проведення

У загальному порядку, визначеному п. 81.1 ПКУ, посадові особи Міндоходів мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, зокрема, за умови пред’явлення або надіслання таких документів:

— направлення на проведення такої перевірки;

— копії наказу про проведення перевірки;

— службових посвідчень осіб, зазначених у направленні на перевірку.

Якщо перелік пред’явлених платнику податків документів неповний, СГД має право відмовити в допуску перевіряльників.

Строки проведення документальних виїзних перевірок щодо різних категорій платників податків див. у таблиці. Періодичність перевірок визначається ступенем ризику СГД (високий, середній та незначний). Платники податків (а тепер так само і ЄСВ) із незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, зі середнім — не частіше ніж раз на два календарні роки, з високим — не частіше одного разу на календарний рік.

Таблиця

Строки проведення документальних виїзних перевірок з ЄСВ

Категорія СГД
Планова перевірка
Позапланова перевірка
Термін проведення перевірки, робочі дні
Термін продовження перевірки, робочі дні
Термін проведення перевірки, робочі дні
Термін продовження перевірки, робочі дні
Великі платники податків
30
15
15
10
Суб’єкти малого підприємництва
10
5
5*
2
Iнші СГД
20
10
10
5
* Для фізосіб, які не мають найманих працівників, — 3 робочі дні.

Процедурні аспекти проведення перевірок

Оскільки перевірки ЄСВ проводитимуться за загальними алгоритмами тих чи інших видів перевірок, виписаними нормами ПКУ, саме ними і варто керуватися при аналізі процедурних питань перевірок.

Так, камеральна перевірка, як відомо, проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Знову ж таки, за аналогією з камеральною, документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у т. ч. за результатами перевірок інших платників податків.

Як бачимо, і документальні, і камеральні перевірки проводяться за умови використання у роботі податкових декларацій (розрахунків). Норма п. 46.1 ПКУ визначає податкову декларацію (розрахунок) як документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Чи є звіт з ЄСВ1 декларацією?

1 Форма звітності затверджена наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. №454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

З одного боку, назва звіту не містить слова «декларація», як це є в іншій податковій звітності. З іншого — назва «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» чітко говорить, що такий звіт містить показники сум нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, на які нараховано та з яких сплачено суми єдиного внеску до органів доходів і зборів. Отже, цей звіт є формою сповіщення податкового органу про суми доходу, що виплачується фізособам, та суми утриманого/нарахованого ЄСВ — тобто має деякі ознаки податкової декларації.

Головним критерієм, який дозволяє чітко визначити, що звіт з ЄСВ не є податковою декларацією, є те, що податкову декларацію зобов’язані подавати платники податку (з якого вона подається). А хто такі платники податків? Згідно з п. 15.1 ПКУ, ними визнаються особи, на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Наразі ЄСВ не зазначено у статтях 9 — 10 ПКУ у складі податків та зборів. Тож, безумовно, звіт з ЄСВ — це звіт, який подається до органів Міндоходів, але щодо внеску, а не податку або збору, і не платниками податків, а платниками ЄСВ (страхувальниками). I статусу податкової декларації звіт з ЄСВ не має (принаймні, доки не будуть внесені відповідні зміни до ПКУ і Закону про ЄСВ). До того ж на цей час відповідальність за порушення щодо подання та складання звіту з ЄСВ і податкових декларацій різна, адже регулюються вони різними законодавчими актами. Був би звіт з ЄСВ податковою декларацією, — за такі помилки довелося б відповідати за гл. 11 ПКУ, а не за ст. 25 — 26 Закону про ЄСВ.

Проте, враховуючи той факт, що Міндоходів став адміністратором ЄСВ не так давно, можливо, що ці зміни не за горами. Тож як би нам цього не хотілося, спокійно видихнути й однозначно сказати, що перевіряти звітність з ЄСВ податківці будуть інакше, ніж податкові декларації, не можна. Адже і види перевірок, і їх алгоритми на сьогодні законодавці бачать саме у загальних нормах ПКУ, визначених для всіх інших податків та зборів. До речі, це прямо сказано у ст. 13 Закону про ЄСВ. Iнакше їм би довелося всі загальні засади, строки проведення і підстави таких перевірок з ЄСВ виписувати окремими нормами.

Тож підстави для позапланової документальної перевірки з ЄСВ також визначені загальною нормою п. 78.1 ПКУ (бо інших у ПКУ та в Закону про ЄСВ немає). Зокрема, підставами проведення такої перевірки можуть бути такі ситуації:

— виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо він не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

— платник податків не подав в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

— отримано інформацію про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у т. ч. без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у т. ч. внаслідок неукладення платником податків трудових договорів із найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для такої перевірки;

— отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Про звіт з ЄСВ у п. 78.1 ПКУ немає ні слова. Але чи означає це, що позапланових перевірок з ЄСВ не буде? Звісно, ні. Органи Міндоходів просто застосовуватимуть цю норму, замінюючи термін «податкова декларація» терміном «звіт з ЄСВ», а оскільки є така потреба, найімовірніше, скоро відповідні зміни буде внесено і до законодавчих актів.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»



Наступна стаття:  На початок статті 



Платежі до бюджету Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: Почуття обов’язку
Наказом №609 від 22.10.2013 р. Міндоходів затвердило новий порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення пом...

В рубриці: 


Платежі до бюджету Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов’язку
Наказом №609 від 22.10.2013 р. Міндоходів затвердило новий порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення пом...

Новий порядок опломбування РРО Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 47 (25.11.2013) :: Життя :: Почуття обов’язку
У «ДК» №43/2013 ми вже аналізували оновлення Держреєстру РРО та низки нормативних актів, що регулюють реєстрацію та застосування РРО при розрахунках за товари, послуги та в операціях купівлі-продажу іноземної валюти. Зараз проаналізуємо новий порядок опло...

0.016991