(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...
Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний
   (по всіх сайтах ДК)






Дебет-Кредит № 06 (10.2.2014)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Коригування ПК з ПДВ у декларації

У житті трапляються ситуації, коли доводиться коригувати податковий кредит з ПДВ. Причини коригування можуть бути різними. Про те, в яких випадках треба коригувати податковий кредит з ПДВ і як відобразити це в декларації, читайте у статті.

Усі можливі коригування податкового кредиту відображаються в одному рядку — рядку 16 декларації з ПДВ1 (далі — декларація). Рядок 16 декларації має шість підрядків — з кодами відповідно від 16.1 до 16.6. Розгляньмо операції, які відображатимуться в кожному з цих рядків.

Коригування обсягів операцій за ст. 192 ПКУ

У рядку 16.1 і в рядках 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3 і 16.1.4 декларації відображається коригування операцій з придбання товарів, робіт, послуг та необоротних активів, при яких спочатку продавцеві сплачувався ПДВ, у випадках, передбачених ст. 192 ПКУ. У зазначених рядках коригуються операції, які були вже відображені в рядках 10 і 15 декларацій за попередні періоди. Звертаємо вашу увагу на те, що рядки 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3 і 16.1.4 не є підлеглими рядками для рядка 16.1, як це може видатися на перший погляд виходячи з їх нумерації2. Кожен з цих рядків має самостійне значення і самостійно бере участь у розрахунку показника рядка 16 декларації.

У рядку 16.1 декларації відображаються «класичні» операції з коригування ПК з ПДВ. Основне правило такого коригування встановлено в п. 192.1 ПКУ. Так, якщо після постачання товарів/послуг відбувається будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи подальший перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, покупець повинен відкоригувати суми податкового кредиту за такими операціями. Зверніть увагу, що зміни ціни чи повернення товарів мають здійснюватися після факту постачання товарів/послуг, а отже, після первинного визнання ПК за такими придбаннями. Повернення передоплати також завжди відбувається після визнання права платника на ПК з ПДВ (якщо він скористався таким правом). Первинним документом, на підставі якого відображається таке коригування, буде додаток 2 до податкової накладної, отриманий від постачальника. Хоча найчастіше коригуються операції, здійснені та відображені у звітності в попередніх звітних періодах, слід пам’ятати, що якщо в одному періоді відбувається визнання ПК з ПДВ і його коригування з причин, передбачених ст. 192 ПКУ, платник зобов’язаний відобразити ці операції у звітності окремо одну від одної, не згортаючи (тобто в одній декларації відображається сама операція в рядку 10 і одночасно її коригування в рядку 16).

У рядку 16.1.1 відображаються коригування обсягів придбання, які раніше були відображені в рядку 11 (за якими ПДВ не нараховувався), і коригуються тільки обсяги операцій з придбання товарів, ОЗ, послуг, робіт, які спочатку отримувалися без ПДВ.

У рядку 16.1.2 декларації відображається коригування згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів придбання і податкового кредиту, який було включено до рядка 15.1. Нагадаємо, що до рядка 15.1 декларації включаються операції з придбання3 з ПДВ товарів, робіт, послуг і необоротних активів, які одночасно використовуються в операціях: а) оподатковуваних; б) які не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ); в) звільнених від оподаткування (ст. 197 ПКУ, див. також підрозділ 2 розділу XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)); г) операціях з постачання послуг за межами митної території України і послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ. Очевидно, що якщо зазначені активи одночасно використовуються у двох або більше перелічених типів операцій, то вони використовуватимуться частково в операціях кожного типу. Таке часткове використання потребує розподілу ПК за нормами ст. 199 ПКУ, на який підприємство мало право при їх придбанні, і цей розподіл раніше відображався в додатку Д7 до декларацій за попередні звітні періоди. Як і за будь-якими іншими операціями з постачання, за цими операціями теж можуть проводитися коригування обсягів придбання, зміна ціни або повернення передоплат згідно зі ст. 192 ПКУ. Крім того, може змінитися частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, яка визначається в таблиці 1 додатка Д7 до декларації. Для всіх цих коригувань і призначено рядок 16.1.2 декларації. Зверніть увагу, що хоча в найменуванні рядка 16.1 згадується тільки ПК, раніше включений до рядка 10.1, з найменування рядка 16.1.2 випливає, що до нього слід включити обсяги операцій, раніше відображених у рядку 15.1 декларації. Аналогічно до рядка 16.1.2 декларації в рядку 16.1.3 декларації відображається коригування обсягів придбання активів, що раніше були включені до рядка 15.2 (у тій частині, за якою не визнавався ПК з ПДВ). Відповідно, колонка Б у цьому рядку не заповнюється.

1 Форму декларації затверджено наказом МФУ від 13.11.2013 р. №678.

2 На думку автора, така нумерація сформувалася унаслідок непослідовності підходу авторів форми декларації до нумерації її рядків.

3 Тут і далі у статті до придбання прирівнюється також виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення тощо.

Наказом МФУ від 13.11.2013 р. №678, яким затверджено нову форму декларації з ПДВ, до рядка 16 додано ще один рядок — 16.1.4. У цьому рядку слід відображати коригування обсягів операцій, раніше відображених у рядку 10.2 декларації. ПК за цими операціями не відображається.

Заповнюючи рядки 16.1, 16.1.1 — 16.1.4, слід також заповнити додаток Д1 до декларації. У цьому додатку заповнюються таблиця 2 «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, включених у рядок 10 декларації» — для коригування ПК, раніше відображеного в рядку 10.1 декларації, та обсягів придбання з ПДВ, раніше відображених у рядку 10.2 декларації, та/або таблиця 3 «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, включених у рядок 15 декларації» — для коригування ПК, раніше відображеного в рядку 15.1 декларації, та обсягів придбання, раніше відображених у рядку 15.2 декларації.

Коригування у зв’язку з використанням активів у сільському господарстві

Якщо платник ПДВ займається сільськогосподарською або переробною діяльністю і при цьому має активи, що частково використовуються в операціях, які оподатковуються ПДВ на загальних підставах, а частково — у видах діяльності, перелічених у п. 209.17 ПКУ (сільськогосподарська діяльність), у п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (переробка молока і м’яса в живій вазі), то йому слід коригувати ПК, сплачений (нарахований) при придбанні таких активів на підставі пп. 209.15.1 і п. 4 ч. 2 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Сільськогосподарське підприємство коригує свій ПК на підставі п. 209.18, згідно з яким сума ПК розподіляється виходячи з частки фактичного використання таких товарно-матеріальних цінностей в операціях сільськогосподарського виробництва і відповідно в операціях, оподатковуваних на загальних підставах. Переробне підприємство розподіляє свій ПК так само виходячи з фактичної частки використання активів в операціях з постачання м’ясо-молочної продукції та в операціях, оподатковуваних на загальних підставах (п. 4 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Таке коригування ПК з ПДВ оформляється бухгалтерською довідкою. Про те, як скласти таку довідку, «ДК» писав у №22/2013. За наслідками проведених розрахунків заповнюється рядок 16.2 «загальної» декларації типу 0110 (цей тип зазначається в шапці декларації в реквізиті 01). Жодних додатків під час заповнення цього рядка подавати не треба. Та сума ПК разом з обсягом операцій (базою оподаткування), яку зазначено в рядку 16.2 декларації типу 0110 зі знаком «плюс» або «мінус», включається до рядка 16.2 декларацій типів 0121 — 0123, 0130, 0140 з протилежним знаком.

Коригування у зв’язку з експортом сільськогосподарської чи м’ясо-молочної продукції

У п. 209.4 ПКУ зазначено, що, здійснюючи експортні операції, виробник сільгосптоварів має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів, використаних у виробництві таких сільгосптоварів. При цьому застосовується нульова ставка ПДВ згідно з п. 209.14 ПКУ з урахуванням пп. «б» п. 193.1 ПКУ. Оскільки таке відшкодування здійснюється в загальному порядку, а за деклараціями типів 0121 — 0123 розрахунки з відшкодування ПДВ не провадяться, суми ПК до відшкодування слід перенести до загальної декларації типу 0110, до рядка 16.3. При цьому жодних додатків заповнювати не треба. Документами, що підтверджують експорт сільгосптоварів і право на бюджетне відшкодування, будуть відповідні декларації митної вартості.

Абсолютно такий же порядок передбачено і для операцій з експортування м’ясо-молочної продукції (пп. 4 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Суми ПК, сплачені (нараховані) при придбанні активів, використаних для виробництва м’ясо-молочної продукції, проданої на експорт, переносяться з декларації типу 0140 до загальної декларації типу 0110 для цілей отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно в деклараціях типу 0110 рядок 16.3 буде зі знаком «плюс», а в деклараціях типу 0121 — 0123, 0140 — зі знаком «мінус».

Коригування ПК у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях

Згідно з п. 199.5 ПКУ, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 — 199.4, застосовується для коригування сум ПК у разі, якщо такі товари або активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні. Результати перерахунку сум ПК відображаються в декларації за останній податковий період року — грудень або IV квартал. У разі зняття з обліку платника ПДВ (у тому числі і за рішенням суду) він робить таке коригування, подаючи декларацію за той податковий період, в якому відбулося зняття з обліку і який є останнім звітним періодом.

Розрахунок зазначеної частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях ведеться в таблиці 1 додатка Д7, унаслідок цього протягом календарного року заповнюються рядки 15.1 і 15.2 до декларації. Потім ці показники використовуються при коригуванні ПК за фактичними даними, розрахунок якого ведеться в таблиці 2 додатка Д7 — за товарами та послугами, і в таблиці 3 додатка Д7 — за необоротними активами. Значення граф 7 таблиць 2 і 3 додатка Д7 переноситься до рядка 16.4 декларації. Докладніше про цей розрахунок читайте в «ДК» №2/2014.

У рядку 16.5 відображається коригування ПК за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не був врахований ПК при їх придбанні або за якими були визначені ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ, в тому разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а також якщо вони переведені зі складу невиробничих НА до складу виробничих НА. Суми вхідного ПДВ за такими придбаннями можуть бути включені до ПК на підставі бухгалтерської довідки.

У рядку 16.6 відображається коригування, аналогічне до попереднього, але вже пов’язане з початком використання аналогічних товарів/послуг і НА, частково в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, і частково в операціях, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), звільнених від оподаткування (ст. 197 ПКУ, див. також підрозділ 2 розділу XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)), операціях з постачання послуг за межами митної території України і послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ.

Розрахунок частки використання таких товарів/послуг і НА в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Для новоствореного платника ПДВ чи платника ПДВ, який протягом попереднього календарного року не мав неоподатковуваних операцій, розрахунок проводиться за перший звітний (податковий) період, у якому задекларовано такі операції. Розподіл суми ПДВ для визначення частини ПК здійснюється відповідно до частки, визначеної за даними таблиці 1 додатка Д7 до декларації. Розрахована таким чином частка використання товарів/послуг і НА зазначається в рядку 16.6.1 декларації і використовується для розрахунку показників рядків 16.6.1 і 16.6.2 декларації.

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Реєстрація ПН із запізненням Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Податковий облік
ПН складена на аванс 03.01.2014 р., зареєстрована в ЄРПН із запізненням — 22.01.2014 р. Згодом — 03.02.2014 р. — до ПН складено Розрахунок коригування, який зареєстровано вчасно. Підставою для коригування є неправильно зазначені у ПН кількість та ціна тов...

В рубриці: 


ПДВ із мінусом: подальша доля Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року був важким звітним періодом для тих платників ПДВ, які мали
станом на 01.02.2015 р. від’ємне значення з цього податку. Але навіть після
подання звітності з ПДВ за лютий у багатьох платників податку залишається
сумнів: а чи прав...

Як використати переплату з ПДВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
На 1 травня 2015 р. підприємство не мало оподатковуваних операцій з ПДВ
протягом останніх 11 місяців. При цьому в картці особового рахунку з ПДВ
значиться переплата, яка виникла за рахунок надміру сплачених грошових
зобов’язань, які залишилися...

0.016083