(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 08 (24.2.2014)
Суть справи :: Точка зору

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Адмінштраф: за датою акта чи узгодження ПЗ?

Уже вкотре порушується питання щодо застосування адмінвідповідальності до керівника та головбуха за результатами проведених перевірок. Наразі Міндоходів приділило увагу питанню внесення змін до строків застосування адмінстягнень за ст. 163-1 КУпАП — відлічувати їх від дати узгодження ПЗ1.

Нагадаємо, що Міндоходів практикує складання адмінпротоколів на керівників та головних бухгалтерів за відсутність податкового обліку, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку (ст. 163-1 КУпАП), адмінстягнення за якими застосовують суди (ст. 221 КУпАП).

1 Лист Міндоходів від 31.12.2013 р. №2025/9199-9910-04-02-10/6095 див. у «ДК» №5/2014.

Це стало предметом обговорення через пропозиції про внесення змін до КУпАП у частині змін у строках накладення адмінстягнення та складання адмінпротоколів. Запропоновано визначати датою вчинення адмінпорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, дату узгодження податкового зобов’язання.

Відразу ж звертаємо увагу на те, що дата узгодження податкового зобов’язання (йдеться про зобов’язання, нараховані контролюючим органом через податкові повідомлення-рішення) за приписами ПКУ залежить від процедури оскарження, право на яке надається платнику податків. Отже, якщо платник не скористався таким правом, то датою узгодження є дата, визначена у п. 57.3 ПКУ. Якщо платник податків подав скаргу до органу вищого рівня чи до суду, то дата узгодження визначається або датою, встановленою у абзаці другому пп. 56.17.5 ПКУ з урахуванням термінів подання скарг, установлених у пунктах 56.3 і 56.6 ПКУ (враховуючи дворівневу структуру оскарження рішень), або датою прийняття рішення апеляційним адміністративним судом (абз. 4 п. 56.18 ПКУ, ч. 5 ст. 254 КАСУ).

Приклад 1 Платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, повІязане з порушенням податкового законодавства, 10.12.2013 р. (ситуація за п. 56.12 — не розглядається). Якщо протягом 10 к. д. після дня отримання рішення платник податків не погасить суму ПЗ, визначену таким рішенням, то, керуючись п. 57.3 ПКУ, з 21.12.2013 р. ПЗ слід вважати узгодженим.

Приклад 2 Платник податків подав скаргу до органу Міндоходів вищого рівня. Якщо скарга подана з дотриманням 10 денного строку (п. 56.3 ПКУ), наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, то датою узгодження ПЗ буде дата отримання рішення контролюючого органу (п. 56.17 ПКУ). У разі пропуску строків для подання скарги ПЗ вважатиметься узгодженим з датою, вказаною у пп. 56.17.1 ПКУ.

Приклад 3 Платник податків не задоволений рішенням органу Міндоходів (незалежно від рівня оскарження) та звернувся до суду. В такому разі ПЗ вважатиметься узгодженим з дати прийняття рішення апеляційним судом. До речі, датою узгодження може бути й рішення суду першої інстанції, якщо платник податків вчасно не подав апеляційної скарги або апеляційна інстанція не поновила строки на подання скарги, якщо вони були пропущені. У такому разі рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строків на подання апеляційної скарги.

Тобто строки для узгодження грошового зобов’язання встановлюються або ПКУ, або процесуальним законодавством.

Водночас строки застосування адмінстягнення визначено у ст. 38 КУпАП. Строк у два місяці відлічується від дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого порушення — від дня його виявлення (коли справи про адмінправопорушення є підвідомчими суду, — тоді три місяці).

На сьогодні протоколи про адмінправопорушення складаються датою складання акта перевірки. Якщо ж протоколи складатимуть датою узгодження ПЗ, то адмінстягнення, протоколи про які складаються органом Міндоходів та застосовуються судами загальної юрисдикції, будуть поставлені у залежність від рішення адміністративного суду. І це в той час як процесуальний закон встановлює цілком протилежні правила: саме для адмінсудів обов’язковими є рішення загальних судів щодо адмінправопорушень — ч. 4 ст. 72 КАСУ.

Від себе нагадаємо: поки цього не сталося, слід украй уважно ставитися до розгляду справи по адмінправопорушеннях в судах, у т. ч. за ст. 163-1 КУпАП.

Порада: ми неодноразово нагадували платникам податків, що у разі коли керівник та головний бухгалтер отримують повістку до суду (з датою розгляду справи про адмінправопорушення), то слід не лише обов’язково з’явитися до суду, але й підготувати відповідні заперечення (пояснення) та додати до них підтвердження про направлення поштою скарги до відповідного органу Міндоходів (п. 56.3 ПКУ) або копію ухвали про відкриття провадження відповідним окружним адмінсудом.

Важливо звернути увагу на такі аспекти складених актів перевірок:

1. Актом перевірки від 20.09.2013 р. виявлено порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасно подано платіжне доручення до установи банку на перерахування нарахованого до сплати узгодженого податкового зобов’язання зі строком сплати 30 квітня 2013 р. Фактично сплачено 1 серпня 2013 р., чим порушено вимоги ПКУ, тобто скоєно правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. Оскільки правопорушення скоєно у квітні, а акт перевірки склали у вересні (на момент складення акта строк 3 місяці вже минув), то адмінстягнення не може бути застосовано (Постанова Дніпропетровського районного суду від 27.11.2013 р., справа №175/5536/13-п).

2. Значна частина актів перевірок містить твердження про заниження податку на прибуток та заниження ПДВ внаслідок визнання господарського договору (вчиненої госпоперації) зі своїм контрагентом(ами) таким, що не спричинив реального настання правових наслідків, тобто є нікчемним, безтоварним, фіктивним тощо. Натомість немає посилань на порушення посадовими особами платника податків саме правил ведення податкового обліку, які передбачені ПКУ. Річ у тім, що Міндоходів (лист Міндоходів від 27.05.2013 р. №3642/6/99-99-19-04-01-15, див. «ДК» №27/2013) визнав право ДПІ вказувати в актах перевірок на нікчемність правочинів, але висновок акта має містити посилання на норми ПКУ, що є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення. Ці самі норми зазначають і в протоколі про адмінпорушення. Проте, як показує практика, суди вважають, що це не є підставою для притягнення до адмінвідповідальності за ст. 163-1 КУпАП.

3. Об’єктивною стороною за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП є порушення правил ведення податкового обліку. Помилки або неправильність дій, спрямованих на формування податкового обліку, складом зазначеного правопорушення не охоплюється. Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку (неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів тощо). Наприклад, суди не вважають посилання на норми ПКУ, які встановлюють право на віднесення сум податку до ПК, дату виникнення права на ПК, його розмір, порушенням правил ведення податкового обліку (постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.02.2013 р. у справі №185/1103/13-п). Аналогічне стосується й порядку обчислення суми бюджетного відшкодування (постанова від 24.05.2012 р. Франківського районного суду м. Львова).

Наведені вище рішення є прикладами того, що у переважній більшості випадків місцеві суди закривають провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності керівника чи головного бухгалтера за ст. 163-1 ч. 1 КпАП України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Тож не дивно, що Міндоходів вважає подібну пропозицію такою, що суперечить положенням чинного законодавства та є необґрунтованою.

Увага! Якщо бухгалтер проігнорує справу про притягнення його або керівника до адмінвідповідальності, це може потягнути за собою і негативне рішення у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення. Таку постанову після набрання нею законної сили податковий орган обов’язково пред’явить в адміністративному суді, і суд враховуватиме її як встановлений факт, що не потребує доказування чи спростування.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



ТМЦ знищено морозами: облік Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Точка зору
У зв’язку зі значними морозами частина продукції (овочі та інші продукти харчування), яка розміщувалася на складі, була пошкоджена (реалізації не підлягає), тож її доведеться списати. Оскільки причиною пошкодження став природний фактор, матеріально ві...

В рубриці: 


Життя, поділене надвоє Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2014) :: Суть справи :: Точка зору
Події останніх місяців, можна впевнено сказати, змінили світ. Але насамперед змінили нас самих. Напрацьовані роками бізнес-стосунки, поки ще є можливість їх підтримувати, функціонують у більш-менш дієздатному режимі. Але з огляду на неоднозначність та осо...

Ціннопаперові перевірки Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 15-16 (14.4.2014) :: Суть справи :: Точка зору
Ціннопаперові перевірки є чи не найдорожчими перевірками за розміром можливих штрафних санкцій. Реалії бізнесу свідчать, що не завжди фінсанкцій можна уникнути, навіть якщо діяти максимально у законодавчо встановлених межах. А трапляється, що результат ві...

0.009625