(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 15-16 (14.4.2014)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Вексель за товар: з акцизом та без

З 04.08.2013 р. операції з видачі, урахування та погашення ЦП не підлягають оподаткуванню акцизним податком (на відміну від операцій з їх відчуження). А як бути з операціями передачі векселя за індосаментним написом (для розрахунку за товар, роботи, послуги) або внаслідок обміну одного векселя на інший? Відповідаючи на це запитання, слід взяти до уваги й особливості індосаменту — бланкового чи іменного.

Так, відповідно до пп. 213.2.4 ПКУ до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, належать операції між емітентом та платником податку з викупу та повторного продажу за кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом ЦП власного випуску, операції щодо здійснення внеску до статутного капіталу, а також операції за участю векселедавця, заставодавця та іншої особи, що видала або врахувала ордерний або борговий цінний папір, з видачі, урахування та погашення ЦП.

Розгляньмо дві ситуації.

Ситуація 1. Юрособа «А» (покупець, емітент простого векселя) в рахунок оплати за придбаний товар передає простий вексель юрособі «Б» (продавцю).

Ситуація 2. Юрособа «А» (покупець, перший держатель простого векселя) в рахунок оплати за придбаний товар передає простий вексель юрособі «Б» (продавцю), про що вчиняє індосамент (таким чином простий вексель, наданий у рахунок оплати, стає переказним).

У першій ситуації — видача векселя для розрахунку за поставлений товар — акцизного податку згідно з пп. 213.2.4 ПКУ не буде.

Щодо другої ситуації слід врахувати таке. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону про ЦП, індосамент — передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав на цінний папір та прав за цінним папером до іншої особи в установленому законодавством порядку. До таких прав належить передусім право власності.

Згідно зі ст. 12 УВЗ, індосамент «на пред’явника» має силу бланкового індосаменту. Зазначимо, що на відміну від повного (або іменного) індосаменту, який виписується на ім’я (найменування) конкретної особи, бланковий індосамент — це індосамент, який не містить найменування особи, на користь якої він вчинений, і може складатися лише з одного підпису індосанта (тобто особи, яка є власником векселя і передає права за ним іншій особі). В останньому випадку індосамент, щоб мати чинність, має бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі) згідно зі ст. 13 УВЗ. Він повинен бути підписаний індосантом.

Згідно з пп. 213.1.7 ПКУ, операції з відчуження ЦП, за яких відбувається перехід права власності на ЦП, є об’єктами оподаткування акцизним податком. Базою оподаткування є договірна вартість ЦП або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження (п. 214.8 ПКУ). Датою виникнення ПЗ за такими операціями є дата отримання доходів від відчуження ЦП (п. 216.7 ПКУ).

Таким чином, робимо перший висновок: особа, яка передала вексель за індосаментом, сплачує ак-цизний податок незалежно від того, чи йдеться про іменний чи бланковий індосамент. Аналогічно застосовуються правила і до наступної передачі векселя за бланковим індосаментом іншій особі в рахунок оплати за товар, роботи, послуги. Хоча якщо особу неможливо ідентифікувати за індосаментом, то чи зобов’язана така особа сплачувати податок — питання відкрите, адже у пп. 213.2.4 ПКУ йдеться про векселедавця, заставодавця та іншу особу, яка видала борговий ЦП. Водночас у такому разі ідентифікація особи, яка продала вексель, можлива під час розрахунків за нього.

Наступне питання, яке підриває однозначне тлумачення норми пп. 213.2.4 ПКУ, — це припис пп. 212.1.9 ПКУ, за яким платником особливого податку на операції з відчуження ЦП та операції з деривативами є фізична або юридична особа — резидент або нерезидент (у тому числі їхні відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну чи інших способів відчуження ЦП, крім випадків, передбачених пунктом 213.2 статті 213 цього Кодексу.

Якщо проаналізувати словосполучення «операції з відчуження ЦП... або з продажу, обміну та інших способів відчуження ЦП», то, звернувшись, скажімо, до статей 202, 626, 655 ЦКУ щодо розуміння термінів «правочин», «договір», «договір купівлі-продажу», бачимо: операція з відчуження все-таки стосується більше предмета договору (товару, продукції), ніж розрахунків. А вексель за Законом про обіг векселів визнається саме одним зі способів розрахунків за договором (поряд із готівковим та безготівковим) та встановлюється умовами договору (у розділі «Розрахунки», а не «Предмет договору»).

Коли говоримо про індосамент векселя (як спосіб передачі векселя як розрахунок за відчуження предмета договору), то індосамент свідчить про перехід права вимоги за векселем, але не завжди свідчить про перехід права власності на вексель.1

1 Наприклад, індосамент «за дорученням»: векселедержатель, зазначений у індосаменті, вже точно не розглядається як власник векселя, хоча й надає обмежене коло прав. Такий вексель може бути переданий іншій особі у порядку передоручення (в межах наданих дорученням прав).

Тож законодавець виписав норми щодо використання векселів у господарському обігу так, що фактично неможливо встановити, чи слід вважати, що передача векселя від одного векселедержателя є відчуженням векселя, чи це лише право вимоги до емітента чи іншої зобов’язаної за ним особи (вимоги, визнаної в межах розрахунків між госпсуб’єктами).

Отже, робимо другий висновок: норми, що регулюють застосування акцизного податку до операцій з передачі векселя шляхом індосаменту, не витримують жодної критики. Застосування одночасно норм пп. 213.2.4 та пп. 212.1.9 ПКУ викликає багато запитань, якщо їх читати та застосовувати в межах ЦКУ, ГКУ та Закону про обіг векселів при укладенні та виконанні договорів. Тож для більшості платників податків це привід отримати тлумачення цих двох норм у суді.

Останнє питання — здійснення безоборотного індосаменту.

За п. 1.2 Положення №508, врахування векселя безоборотне — це різновид врахування, за якого пред’явник векселя вибуває з числа зобов’язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред’явником у тексті індосаменту безоборотного застереження (здійснення безоборотного індосаменту) або шляхом передавання банку векселя пред’явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент є бланковим або на пред’явника. При цьому безоборотний індосамент векселя — це форма індосаменту, за якої індосант перед своїм підписом робить напис: «без обороту на мене» або інше рівнозначне застереження. Це дає індосанту змогу уникнути пред’явлення до нього претензій у разі неоплати векселя зобов’язаною за ним особою.

Також згідно з п. 1.2 Положення №508 врахування векселів є придбанням банком векселя з дисконтом, і, відповідно до п. 5.2 Положення №508, банк зберігає право вимоги за простими векселями, на яких усі індосаменти безоборотні.

Виходить, що здійснення безоборотного індосаменту векселя не завжди означає відчуження векселя. Тож немає й акцизного податку, бо не виконується умова пп. 212.1.9 ПКУ. Разом з тим ця операція не зазначена у пп. 213.2.4 ПКУ, хоча у п. 7.4 ПКУ сказано, що елементи податків та податкові пільги визначаються виключно ПКУ.

Але викладене вище — це, звісно, лише точка зору автора. Тож зацікавленим платникам податків радимо звернутися з цього приводу до ДПІ по індивідуальну податкову консультацію за ст. 52 ПКУ.

Нормативна база

  • УВЗ — Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, затверджений конвенцією від 07.06.30 р.
  • Закон про ЦП — Закон України від 23.02.2006 р. №3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок».
  • Закон про обіг векселів — Закон України від 05.04.2001 р. №2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні».
  • Положення №508 — Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затверджене постановою НБУ від 16.12.2002 р. №508.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Що нового Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: Податковий облік
Імпорт ліків оподатковується ПДВ за ставкою 20%
Постачання ліків за ставкою 7%: складаємо податкові накладні та реєстр
РРО блокується, якщо звіт не надіслано протягом 72 годин ...

В рубриці: 


ПДВ із мінусом: подальша доля Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року був важким звітним періодом для тих платників ПДВ, які мали
станом на 01.02.2015 р. від’ємне значення з цього податку. Але навіть після
подання звітності з ПДВ за лютий у багатьох платників податку залишається
сумнів: а чи прав...

Як використати переплату з ПДВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
На 1 травня 2015 р. підприємство не мало оподатковуваних операцій з ПДВ
протягом останніх 11 місяців. При цьому в картці особового рахунку з ПДВ
значиться переплата, яка виникла за рахунок надміру сплачених грошових
зобов’язань, які залишилися...

0.013637