(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 19 (12.5.2014)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Оподаткування доходів нерезидента

Хоча оподаткування доходів фізосіб-нерезидентів із джерелом походження з України загалом наближене до оподаткування таких доходів у резидентів, проте має свої особливості. Деякі з них ми розглянемо в цій статті.

Згідно з пп. 170.10.1 ПКУ, доходи з джерелом їх походження з України (див. пп. 14.1.54 ПКУ), що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів. Але з урахуванням особливостей, які передбачені для нерезидентів р. IV ПКУ.

Обов’язок реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків

Усі фізособи — платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру в порядку, визначеному Положенням №779. Це Положення було створене на виконання норм ст. 70 ПКУ і поширюється не лише на резидентів, а й на нерезидентів-фізосіб, які отримують (чи щойно планують отримувати) доходи з джерелом походження з України і які відповідно до законодавства зобов’язані оплачувати податки в Україні. До речі, фізособи-резиденти мають право відмовитися від такої реєстрації (прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), про що вноситься відповідний запис до їхніх паспортів. Проте для паспортів фізосіб-нерезидентів внесення такого запису чинним законодавством не передбачено. Отже, перш ніж отримати доходи з України, нерезидент зобов’язаний зареєструватися в Державному реєстрі й отримати власний номер облікової картки платника податків.

Згідно з п. 70.5 ПКУ, фізособа — платник ПДФО незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу (на підставі нотаріально засвідченої довіреності) подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізособи — платника податків, яка водночас є заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу. Іноземці та особи без громадянства для реєстрації додають до Облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Фізособа подає облікову картку фізособи — платника податків або повідомлення (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізособа, яка не має постійного місця проживання в Україні, — контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Оподаткування ПДФО заробітної плати, нарахованої (виплаченої) нерезиденту резидентом

Дохід нерезидента, отриманий у вигляді заробітної плати, оподатковують за ставкою 15% або 17% (якщо дохід у календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, — на сьогодні це 12180 грн) (а саме до суми перевищення застосовують 17%).

У ф. №1ДФ1 нарахування та виплату заробітної плати працівнику-нерезиденту показують із кодом «101», як і у випадку виплати заробітної плати резидентам.

1 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. №49.

Але на відміну від резидента, нерезидент цілком може отримувати оплату праці в інвалюті. Адже, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Правил №200, юрособи — резиденти та іноземні представництва можуть використовувати готівкову інвалюту з поточних рахунків для оплати праці, виплати премій і призів працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом.

Згідно з п. 164.4 ПКУ, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в інвалюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Тож роботодавець при нарахуванні та виплаті заробітної плати в інвалюті нерезиденту повинен перерахувати суму такого доходу у гривні за курсом НБУ на момент нарахування доходу. І вже з цієї суми утримувати ПДФО за загальними правилами.

Продаж нерезидентом нерухомості резиденту-юрособі

Згідно з п. 172.1 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (крім спадщини), не оподатковується.

Якщо ж нерезидент реалізує більш ніж один з об’єктів нерухомості (який зазначений або не зазначений в пункті 172.1 ПКУ) протягом року або нерухомість, яка перебуває у його власності менш ніж три роки (крім отриманої у спадщину), то дохід від такої реалізації підлягає оподаткуванню за ставкою 15% та/або 17% (пункти 172.2, 172.9 — 172.10 та 167.1 ПКУ).

Згідно з п. 172.5 ПКУ, сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, що продає або обмінює з іншою фізособою нерухомість, — до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (фізособа зобов’язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації).

А от відповідно до п. 172.7 ПКУ, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа — підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Операційна оренда резидентом нерухомості у нерезидента

Об’єктом оподаткування ПДФО в цьому випадку є сума орендної плати за нерухомий об’єкт. Ставка податку при цьому буде така сама, як і для резидентів, тобто 15%/17% (п. 167.1 ПКУ).

Але слід врахувати пп. 170.1.3 ПКУ, де сказано, що нерухомість, яка належить фізособі-нерезиденту, надається в оренду виключно через фізособу-підприємця або юрособу-резидента (уповноважених осіб), які виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Тож фізособа-нерезидент не може здавати в оренду власну нерухомість безпосередньо підприємству-резиденту. Передача в оренду можлива лише через фізособу-підприємця або юрособу — резидента України, які виконують представницькі функції.

І саме посередник повинен у цьому разі діяти як податковий агент та нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО за рахунок нарахованого доходу. Відповідно в орендаря, навіть якщо він є СГД, функції податкового агента тоді не виникають.

Отримання спадщини нерезидентом від резидента

Згідно з пп. 174.2.3 ПКУ, будь-який об’єкт спадщини, отриманий нерезидентом від спадкодавця-резидента, оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ПКУ (відповідно 15% та/або 17%). Ця норма працює незалежно від вартості чи виду успадкованого майна, а також незалежно від ступеня споріднення нерезидента-спадкоємця зі спадкодавцем.

Відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО зі спадщини до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину (п. 174.3 ПКУ).

Згідно з пп. 168.4.5 ПКУ, спадкоємці-нерезиденти зобов’язані сплатити податок через банківські установи до бюджету до отримання свідоцтва про право на спадщину, за місцем нотаріального оформлення такого свідоцтва (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори). Подавати декларацію про доходи в цьому випадку нерезиденту не потрібно.

Застосування норм міжнародного договору

Пунктом 3.2 ПКУ передбачено, що міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, може бути встановлено інші правила оподаткування, ніж ті, що передбачені ПКУ. Тоді застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів встановлено ст. 103 ПКУ.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. У разі неподання нерезидентом такої довідки доходи фізособи-нерезидента з джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до норм розділу IV ПКУ.

Але навіть якщо доходи, які виплачуються фізособі-нерезиденту, не оподатковуються в Україні згідно з нормами міжнародного договору, податковий агент однаково повинен зазначити такі доходи (нараховані та виплачені) у звіті за формою №1ДФ.

Отримання статусу резидента

Особливості оподаткування, що їх ми розглянули в цій статті, стосуються не просто осіб іноземного походження або громадянства, а саме нерезидентів. Хто такі нерезиденти, визначає пп. 14.1.122 ПКУ: це особи, які не є резидентами України. А хто такі резиденти України, визначає вже пп. 14.1.213 ПКУ. Він встановлює певний перелік підстав, за якими фізособа визнається резидентом (і це не лише наявність громадянства України). Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Тож нерезидент за власним бажанням може отримати статус резидента України та сплачувати ПДФО на загальних підставах. Але при цьому слід врахувати пп. 170.10.4 ПКУ, який визначає, що за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він подає річну податкову декларацію, у якій зазначає доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Положення №779 — Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Міндоходів від 10.12.2013 р. №779.
  • Правила №200 — Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р. №200.

Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»



Наступна стаття:  На початок статті 



Закупівля сільгосппродукції у населення Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Податковий облік
Закупівля сільгосппродукції в населення — це не тільки можливість дешевше придбати товари, а й отримати в більшості випадків екологічно чисту продукцію. Про особливості документування, оподаткування та розрахунків під час закупівлі сільгосппродукції в нас...

В рубриці: 


ПДВ із мінусом: подальша доля Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року був важким звітним періодом для тих платників ПДВ, які мали
станом на 01.02.2015 р. від’ємне значення з цього податку. Але навіть після
подання звітності з ПДВ за лютий у багатьох платників податку залишається
сумнів: а чи прав...

Комунальні платежі у «єдиноподатника» Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
ФОП — платник єдиного податку другої групи (у свідоцтві платника єдиного
податку зазначено вид діяльності з кодом 68.20 «надання в оренду та
експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна») отримує дохід за
договором оренди нежитловог...

0.016626