(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 20-21 (19.5.2014)
Суть справи :: Практика

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Новий закон про держзакупівлі

20 квітня 2014 року набрав чинності Закон України від 10.04.2014 р. №1197-VII «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон про держзакупівлі). А вже з 9 травня запрацювали і зміни, внесені до нього Законом від 06.05.2014 р. №1234-VII. Мета новацій, як завжди, шляхетна: зробити механізм держзакупівель зрозумілим та прозорим. Проаналізуймо основні зміни.

Початок роботи за новими правилами

Застосовувати новий закон про держзакупівлі слід до процедур держзакупівель, розпочатих після 20.04.2014 р. Якщо факт публікації замовником об’яви щодо проведення процедури закупівлі1 мав місце до цієї дати, то процедура закупівлі має завершитися відповідно до старого порядку, але не пізніше ніж за 3 місяці — тобто до 21.07.2014 р. включно (додатково див. лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.04.2014 р. №3302-05/13083-06).

1 Процедура держзакупівлі розпочинається з факту публікації замовником об’яви щодо проведення процедури закупівлі: якщо публікація є, процедура держзакупівлі вважається розпочатою (додатково див. лист Мінекономрозвитку від 24.10.2011 р. №3303-25/13212-08).

Суб’єктний склад

Насамперед зазначимо, що змінилося саме визначення категорії «замовник». Тепер у профільному законі про держзакупівлі немає таких понять, як «підприємства», «розпорядник державних грошових коштів», «державні грошові кошти». Проводити держзакупівлі за процедурою, визначеною коментованим законом, зобов’язані всі суб’єкти господарювання, що підпадають під визначення «замовник», незалежно від того, за рахунок яких коштів здійснюється придбання. Це правило не діє для замовників, перелічених у п. 1 ст. 1 Закону від 24.05.2012 р. №4851-VI «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності». Для них вартісна межа предмета закупівлі для проведення конкурсних торгів залежить від того, за чий кошт здійснюється закупівля: за власний чи за державний.

Хто такі замовники?

Замовники — органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, в межах такого фінансування;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать замовники, визначені в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності».

Вартісні обмеження

Нижня вартісна межа застосування Закону щодо предмета закупівлі становить 100 тисяч гривень (без урахування ПДВ), а щодо робіт — 1 мільйон гривень. Новацією тут є вартість, яка тепер не враховує ПДВ. Передбачається, що вартісні показники для застосування Закону про держзакупівлі переглядатимуться що два роки з урахуванням індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції.

Здійснення замовником закупівлі шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів та послуг, для яких існує постійно діючий ринок, можливе за умови, що їх вартість не перевищує 300 тис. грн (ст. 35 Закону про держзакупівлі). У попередньому профільному законі — Законі про держзакупівлі №22891 — такий вартісний критерій становив 200 тис. грн. Наразі залишається відкритим питання, чи включає ця сума ПДВ? Якщо провести аналогію з ч. 1 ст. 2 Закону про держзакупівлі, то до гранично очікуваної вартості закупівлі, що дозволяє застосувати процедуру запиту цінових пропозицій, очевидно, не входить ПДВ.

1 Закон України від 01.06.2010 р. №2289-VI «Про здійснення державних закупівель».

Що не може бути предметом держзакупівлі

Є перелік товарів, робіт та послуг, що не можуть бути предметом державної закупівлі (ч. 3 ст. 2 Закону про держзакупівлі). Позитивним є той факт, що тепер до цього переліку входять і придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.

Публікація

Досить позитивним нововведенням є необхідність оприлюднення всієї інформації про проведені процедури закупівель, а також річний план закупівель і зміни до нього на веб-порталі Уповноваженого органу. Причому на безкоштовній основі. Оголошувати інформацію через друковане видання Інформаційний бюлетень «Вісник державних закупівель» тепер немає потреби.

Крім того, не потрібно подавати річний план (зміни) до центрального органу Казначейства, як це було раніше. Завдяки змінам досить надіслати документи до органу Казначейства або обслуговуючого банку за місцем обслуговування замовника протягом 5 робочих днів. Не треба також направляти Уповноваженому органу річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів) і зміни до них. Досить буде опублікувати річний план (зміни до нього) на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель та на власному веб-сайті. У разі відсутності власного сайта це слід зробити на сайті головного розпорядника. Строк на публікацію річного плану (змін) на веб-порталі Уповноваженого органу — 5 робочих днів з дня затвердження.

Вартісні межі для обов’язкового додаткового оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі та про результати процедури закупівлі англійською мовою залишилися ті самі:

для товарів — 200 тис. євро;

для послуг — 300 тис. євро;

для робіт — 500 тис. євро.

До затвердження нових форм документів Мінекономрозвитку в роз’ясненні від 07.05.2014 р. радить:

— при заповненні інформації про проведення таких процедур закупівель, як відкриті торги, двоступеневі торги, попередня кваліфікація учасників, запит цінових пропозицій, використовувати форми документів, затверджені наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. №922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель»;

— у разі застосування переговорної процедури закупівлі використовувати форми інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника, обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника; інформації про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника та повідомлення про скасування процедури закупівлі в одного учасника, затверджені наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. №922, зазначаючи у пункті «Додаткова інформація» про застосування переговорної процедури закупівель відповідно до Закону.

Інформація, подана замовниками для оприлюднення, розміщуватиметься на веб-порталі протягом трьох робочих днів з моменту її подання. З метою забезпечення обробки інформації її прийматиме Державне підприємство «Зовнішторгвидав України» до 14.00 щодня (крім вихідних днів).

Прозорість процедури

Закон про держзакупівлі дозволяє бути присутнім під час проведення процедур розкриття пропозицій конкурсних торгів не лише представникам засобів масової інформації, а й уповноваженим представникам громадських організацій. Крім того, він наділив їх правом фіксувати цю процедуру технічними засобами (ч. 4 ст. 9 Закону про держзакупівлі).

Процедурні аспекти

П’ять звичних для держзакупівель процедур залишилися незмінними:

— відкриті торги;

— двоступеневі торги;

— запит цінових пропозицій;

— попередня кваліфікація учасників;

— переговорна процедура закупівлі.

Сам алгоритм процедур не змінився, але є певні зміни в строках.

Щодо процедури відкритих торгів мінімальний строк для подання пропозицій конкурсних торгів зменшено до 20 днів замість 30. Строк починає обчислюватися з дня опублікування оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу (ч. 3 ст. 21 Закону про держзакупівлі). Крім того, зменшено аналогічні строки у разі застосування скороченої процедури. Як і раніше, її застосовують при обґрунтованій потребі у закупівлі продукції харчової промисловості, лікарських засобів та медичних виробів — строк для подання пропозицій конкурсних торгів може бути скорочений з колишніх 15 днів до 10 робочих днів. Змінами виключено можливість застосовувати скорочену процедуру при закупівлі продуктів харчування, послуг з організації харчування.

Щодо процедури запиту цінових пропозицій для товарів, робіт, послуг, для яких існує постійно діючий ринок, то, як уже вище зазначалося, для неї підвищено граничну вартість, з якої ця процедура починає застосовуватися: нині ця межа становить 300 тис. грн, раніше — 200 тис. грн. Мінімальний строк для надання учасниками цінових пропозицій зменшено до 7 робочих днів (раніше було 10 робочих днів) з дня опублікування запиту цінових пропозицій на веб-порталі Уповноваженого органу. Новації стосуються і права укладати з переможцем договір про закупівлю відповідно до основних умов договору, зазначених у запиті, у строк не раніше ніж 3 робочі дні (раніше було 5 робочих днів) з дня публікації на веб-порталі повідомлення про акцепт цінової пропозиції, але не пізніше ніж за 14 днів з дня визначення переможця (абз. 4 ч. 5 ст. 36 Закону про держзакупівлі).

Підстави для застосування процедури попередньої кваліфікації дещо звужені. Її вибирають, якщо виникає потреба попередньо визначити кваліфікаційну відповідність, фінансово-економічне становище, технічні та організаційні можливості учасника, що пов’язано зі складністю чи комплексністю предмета закупівлі (ч. 1 ст. 37 Закону про держзакупівлі).

Процедура закупівлі в одного учасника тепер має назву «переговорна процедура», але зміст її не змінився. Переговорна процедура закупівлі — це процедура, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Зверніть увагу!

Тепер переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:

1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;

2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;

3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;

4) якщо замовником було двічі скасовано процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників;

5) потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;

6) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору;

7) закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, в тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України на підставі рішення Кабінету Міністрів України або Ради національної безпеки і оборони України.

Крім того, відкориговано строки для укладення договору про закупівлю з учасником за результатами переговорної процедури. Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (5 днів — у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 ст. 39 Закону про держзакупівлі, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передавання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Раніше ці строки становили 14 та 5 робочих днів.

Список підстав для скасування переговорної процедури скоротився. Тепер переговорна процедура закупівлі скасовується, в разі якщо:

— замовник порушив порядок оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі;

— та/або мають місце порушення, які вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі.

Крім того, тепер переговорна процедура закупівлі може бути скасована замовником частково (за лотом).

Щодо закупівель за лотами, то тепер оголошення про результати проведення процедури закупівлі може бути оприлюднено за кожним лотом окремо. Крім того, замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).

Закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів, двоступеневих торгів, попередньої кваліфікації, з урахуванням вимог ст. 13 Закону про держзакупівлі. Конкурентний відбір може проводитися замовником шляхом проведення аукціону із застосуванням електронних засобів. Порядок проведення конкурентного відбору із застосуванням електронних засобів визначається Кабміном.

Замовник (генеральний замовник) тепер протягом 7 робочих днів з дня укладення рамкової угоди надає для оприлюднення відповідно до ст. 10 Закону про держзакупівлі оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду. Крім того, завдяки змінам у разі укладення рамкової угоди з одним учасником усі істотні умови договору про закупівлю визначаються в рамковій угоді, а такий договір вважається укладеним після подання замовником учаснику пропозиції виконати зазначені умови й отримання письмової згоди учасника. Раніше в рамковій угоді можна було зазначати не всі істотні умови договору про закупівлю.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»



Наступна стаття:  На початок статті 



Накладна з Криму та додаток 8 Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Практика
Підприємство отримало ПН від контрагента з Криму. ПН виписана 31.03.2014 р., на той момент постачальник був платником ПДВ за законодавством України. Отримали ПН на початку квітня, при цьому контрагент стверджував, що вона зареєстрована в ЄРПН. Бухгалтер, ...

В рубриці: 


Страхування майна підприємства Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Чи може підприємство застрахувати своє майно? Як такі операції відображаються в
обліку в 2015 році? ...

Кінцеві бенефіціари — продовження історії Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Ажіотаж, що зчинився навколо надання держреєстраторам інформації про
кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юросіб, змусив законодавців
прийняти 21.05.2015 р. Закон України №475-VIII «Про внесення змін до деяких
законів України щодо ві...

0.017638