(044) 391-51-92
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!




Ближайшие семинары,
тренинги, вебинары ...

Все семинары ...         
(полный план-график)









 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext

Дебет-Кредит № 22 (2.6.2014)
Суть справи :: Точка зору

Увага! Архівна публікація 

 


Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка на даний час ймовірно втратила актуальність і може не відповідати діючим нормам бухгалтерського та податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua.

Життя, поділене надвоє

Події останніх місяців, можна впевнено сказати, змінили світ. Але насамперед змінили нас самих. Напрацьовані роками бізнес-стосунки, поки ще є можливість їх підтримувати, функціонують у більш-менш дієздатному режимі. Але з огляду на неоднозначність та особливість ситуації низка питань, над якими раніше ніхто навіть не замислювався, вийшли на перший план.

З 27.04.2014 р. набрав чинності Закон України від 15.04.2014 р. №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі — Закон №1207, див. «ДК» №22/2014).

У рамках цього закону тимчасово окупованою територією визначаються:

1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) повітряний простір над територіями, зазначеними вище.

Тимчасово окупована територія є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. І саме цим положенням продиктовані особливості бізнес-стосунків із контрагентами-кримчанами.

Право власності та правовий режим майна

Відповідно до ст. 11 коментованого закону, на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.

За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, а також за підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у т. ч. на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що перебуває на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України. Будь-які операції набуття та припинення права власності на таке нерухоме майно здійснюються відповідно до законодавства України на материковій зоні.

На тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у т. ч. щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог Закону №1207, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2014 р. №524/5 «Про заходи щодо надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно» на сьогодні державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно в Криму та Севастополі здійснюють держреєстратори в Дніпропетровській, Одеській, Хмельницькій, Чернігівській, Херсонській та Запорізькій областях.

Заходи правового реагування

Територіальну підсудність судових справ переформатовано (ст. 12 коментованого закону):

— господарські справи АР Крим мають бути передані Господарському суду Київської області, а господарські справи міста Севастополя — Господарському суду міста Києва, господарські справи Севастопольського апеляційного господарського суду — на розгляд Київським апеляційним господарським судом;

— цивільні справи, підсудні місцевим загальним судам на території АР Крим та міста Севастополя, — на розгляд місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва;

— цивільні справи, підсудні загальним апеляційним судам на території АР Крим та міста Севастополя, — на розгляд Апеляційним судом міста Києва.

Отже, якщо СГД починає судитися з особою (подає позов), яка постійно проживає на тимчасово окупованій території, або вже почав судитися з особою, яка була зареєстрована у Криму, то розглядатиметься справа вже в Києві.

Ведення бізнесу та сплата податків

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2014 р. №525/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб — підприємців», представникам бізнесу, що перебувають у Криму, надано можливість перереєстрації своєї діяльності на території будь-якої області України або м. Києва. Для зміни свого місцезнаходження або місця проживання юрособи й особи-підприємці, зареєстровані в Криму, повинні звернутися до держреєстратора в областях України або м. Києві (додатково див. лист Міндоходів від 31.03.2014 р. №1912/І/99-98-17-02-02-14).

Крім того, для кримських філій передбачено можливість сплачувати податки за місцем розташування головних підприємств: платежі до бюджетів і ЄСВ за відокремлені підрозділи та філії, розташовані в Криму, можуть бути перераховані на відповідні рахунки, відкриті в органах казначейства за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.

Питання трудових відносин та соціальних виплат

ФО, які звільнилися з роботи (припинили інший вид зайнятості) та переселилися з тимчасово окупованої території, за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструються як безробітні й отримують забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соцстрахуванням на випадок безробіття за даними Держреєстру загальнообов’язкового державного соцстрахування у порядку, встановленому Кабміном.

Люди, які переселилися з тимчасово окупованої території та не звільнилися з роботи (не припинили іншого виду зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) на тимчасово окупованій території, для набуття статусу безробітного й отримання забезпечення та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття можуть припинити трудові відносини або підтвердити факт припинення таких відносин (іншого виду зайнятості) у судовому порядку за місцем свого перебування. Зверніть увагу: припинення інших видів зайнятості, у т. ч. самозайнятості та підприємницької діяльності, здійснюється за заявним принципом та спрощеною процедурою за місцем перебування особи у порядку, встановленому Кабміном.

Громадянам, які переселилися з тимчасово окупованої території та не мають документів, необхідних для надання статусу безробітного (паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків тощо), статус безробітного може надаватися за умови пред’явлення тимчасового посвідчення, що підтверджує особу громадянина України. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога з безробіття цим особам призначається у мінімальному розмірі.

Відрядження до Криму

Стаття 10 Закону №1207 передбачає можливість громадянам України вільно, без перешкод в’їжджати або виїжджати з Криму без отримання спеціального дозволу, а в звичайному режимі — при пред’явленні паспорта громадянина України. Отже, пересування між материковою зоною та півостровом не повинне спричиняти особливих проблем.

Однак прикордонники фіксуватимуть факт перетину кордону, і якщо в них виникнуть запитання до окремого громадянина, то вони мають право провести окреме розслідування.

В’їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію та виїзд із неї допускаються лише за спеціальним дозволом через контрольні пункти в’їзду-виїзду.

Порядок в’їзду іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї визначатиметься Кабміном. Отже, в ситуації, коли працівник не є громадянином України, то, перш ніж скеровувати його у відрядження на окуповану територію, слід подбати про отримання для нього спеціального дозволу на в’їзд та виїзд. Форму спеціального дозволу та порядок його отримання буде затверджено МВС та СБУ, а видаватимуть дозвіл органи Державної міграційної служби України.

Чи слід буде відрядженим працівникам виплачувати добові в іноземній валюті і в розмірі, встановленому для закордонних відряджень? Ні, чинне законодавство визначає окуповану територію частиною України.

Крім того, ціни у відрядженні будуть у рублях. Якщо ваш працівник нині поїде до Криму, основні витрати під час відрядження він понесе не у гривнях. А згідно з чинним законодавством, на території України валютні розрахунки заборонено (крім окремих випадків, прямо встановлених законодавством). Тож відшкодувати або прийняти за звітом такі витрати СГД не зможуть. А отже, такі відрядження і далі будуть безавансовими та «умовно офіційними».

Стосунки з контрагентами-кримчанами

Стаття 13 Закону №1207 звучить досить скромно та лаконічно: «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом». Попри вкрай песимістичні чутки на етапі підготовки коментованого нормативного акта, цим законом не передбачено жодної заборони на ведення госпоперацій із контрагентами-кримчанами. Розрахунковою валютою, певна річ, за такими операціями залишається виключно гривня.

Наступне принципове питання — ставка ПДВ. На «гарячу лінію» «Дебету-Кредиту» надходять запитання: за якою ставкою ПДВ здійснювати поставки кримчанам, у разі коли ці самі поставки на території материкової зони оподатковуються за ставкою 20%? Ставка тут може бути лише одна — 20%. Жодних підстав для застосування тут експортної ставки ПДВ 0% бути не може: з погляду чинного законодавства, про що ми вже згадували вище, кримське підприємство є резидентом України. Не кажучи вже про відсутність оформлених митних декларацій та спеціальних позначок у них про 0%. Принаймні на сьогодні.

Щодо ПК з ПДВ від кримських підприємств за березень 2014 року, то тут проблем бути не повинно. Українське підприємство відображає ПН від такого контрагента в загальному порядку, як відображало в реєстрах та звітності такі ПН раніше. Якщо ж ПН оформлено з порушеннями чи не зареєстровано в ЄРПН1 або ж взагалі не отримано, покупець має право додати до декларації з ПДВ скаргу на продавця за формою додатка Д8. Певна річ, жодної перевірки продавця за фактом провести не вдасться2. Строк на подання скарги за формою Д8 — 60 днів від граничного строку подання декларації з ПДВ за місяць, в якому був факт правопорушення. Практика свідчить, що податківці на місцях досить лояльно ставляться до таких скарг щодо кримських контрагентів.

1 Відповідно до п. 5 Положення про особливості застосування законодавства про податки та збори на території Республіки Крим у перехідний період, затвердженого постановою Державної Ради Республіки Крим від 11.04.2014 р. №2010-6/14, податкові накладні, видані платниками ПДВ, починаючи з 18.03.2014 р. в ЄРПН не реєструються.

2 До речі, всі розрахунки із бюджетом на півострові з 01.03.2014 р. були обнулені та надалі всі операції здійснюються за новою ставкою ПДВ 4%.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»



Наступна стаття:  На початок статті 



Продаж товарів за акційною ціною Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Точка зору
Під час акційного продажу товарів за ціною, нижчою від їх собівартості, у бухгалтерів виникає безліч запитань щодо податкового обліку. Чи справді до доходів від продажу потрапляє незначна акційна ціна, приміром 1,00 грн? Чи має право продавець віднести до...

В рубриці: 


Ціннопаперові перевірки Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 15-16 (14.4.2014) :: Суть справи :: Точка зору
Ціннопаперові перевірки є чи не найдорожчими перевірками за розміром можливих штрафних санкцій. Реалії бізнесу свідчать, що не завжди фінсанкцій можна уникнути, навіть якщо діяти максимально у законодавчо встановлених межах. А трапляється, що результат ві...

Виписка банку: правила оформлення Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 14 (7.4.2014) :: Суть справи :: Точка зору
Юрособа здійснює платежі через систему «Клієнт-Банк». Чи зобов’язаний банк видавати виписки на вимогу клієнта і проставляти на них штамп? Банківські працівники відмовляються друкувати виписки і говорять, що якщо нам вони потрібні, то ми можемо їх надр...

0.01083